Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №149/3405/26
Суддя: Робак М. В.
Справа № 149/3405/26
Провадження №2-о/149/175/26
Номер рядка звіту 16
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.09.2026 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М.В.,
за участі секретаря Поліщук Л.А.
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Хмільницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України її матері ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в смт Чаплинка Каховського району Херсонської області померла її мати - ОСОБА_2 . Приймаючи до уваги те, що видані на тимчасово окупованій території України документи, які підтверджують смерть є недійсними та не створюють правових наслідків, заявник просить встановити факт смерті матері.
Ухвалою суду від 16.09.2026 відкрито провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання заявниця не з"явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримує та просить задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з"явився, причини суду не відомі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч. 1 ст. 317 ЦПК України).
За змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 підтверджено, що заявниця є донькою ОСОБА_2 (а.с. 7,8).
Згідно копій свідоцтва про смерть виданого Чаплинським районним відділом ЗАГС Херсонської області та медичного свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Чаплинка Херсонської області.(а.с. 9,10)
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Отже, вищевказані свідоцтво про смертьта медичне свідоцтво про смерть не створює на території України правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи надані заявником матеріали, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації іншими особами, зокрема і заявницею, своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
У контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд погоджується, що можливість збору доказів смерті особи на окупованій території обмежена, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування, право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
На підставі вищевикладеного, враховуючи сукупність наданих доказів, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території встановленим.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 263-265, 273, 293, 294, 315, 353, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території у смт Чаплинка Каховського району Херсонської області
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Марина РОБАК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua