Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №148/1402/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1402/26

Провадження №2/148/1277/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У травні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 09.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12231-09/2023.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор W2984, при веденні якого Відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного договору № 12231-09/2023 від 09.09.2023 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином Відповідач уклав Кредитний договір № 12231-09/2023 від 09.09.2023 року із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43619089) та йому перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 7100 грн.

12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ "Діджи Фінанс" укладений Договір факторингу №1206202, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 12231-09/2023 від 09.09.2023.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 34257,5 грн, із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 7100 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 27157,5 грн.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вказану вище заборгованість, а також стягнути понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з заявкою-анкетою Клієнта на отримання фінансового кредиту, яка підписана нею електронним підписом НОМЕР_2 , про що свідчить копія даної заявки-анкети (а.с. 28).

Згідно копії Інформаційного повідомлення ОСОБА_1 повідомила Товариству свої персональні дані (а.с. 22 зв.бік).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 29 зв.бік-30) відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить підписання зазначеного вище паспорту споживчого кредиту шляхом накладення 09.09.2023 електронного підпису W2984.

09.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №12231-09/2023, про що свідчить його копія (а.с. 18-21).

Відповідно до умов договору товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 7100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 02.09.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в графік платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх - хххх – 5636.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах Фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про Фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. Приймаючи умови Кредитного договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

Згідно з п. 8 даного Договору він укладений в електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису W2984. Відповідачкою ОСОБА_1 зазначено дату народження, свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер мобільного телефону, електронну адресу, номер картки НОМЕР_3 хх - хххх – 5636.

Також, 09.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №12231-09/2023 від 09.09.2023, про що свідчить його копія (а.с. 21 зв.бік-22). Сторони погодили графік платежів за кредитом. Даний Додаток підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_2 .

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» підтвердило, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні договору №12231-09/2023, одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_2 , час відправки ідентифікатора позичальнику: 09.09.2023, номер, на який було відправлено ідентифікатор - 380984723138 (а.с. 14 зв.бік).

Факт належності вказаної в кредитному договорі банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-2608260804/57371-БТ від 06.08.2026, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27.07.2026, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (а.с. 67).

Як слідує із виписки за договором б/н за період 09.09.2023 - 09.09.2023 від 06.08.2026, на банківську картку ОСОБА_1 09.09.2023 успішно перераховано грошові кошти в сумі 7100 грн. і вона користувалася даними коштами (а.с. 68).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 09.09.2023 по 12.06.2024 відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором про надання фінансового кредиту №12231-09/2023 від 09.09.2023 в розмірі 34257,50 грн., з яких: 7100 грн. - сума заборгованості за кредитом; 27157,50 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.12-13).

12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ "Діджи Фінанс" (Фактор) укладено договір факторингу №12062024, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв і зобов`язується оплатити Клієнту права вимоги за грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі 17682740,37 грн., що виникли у Клієнта за основними договорами, укладеними між боржниками. Згідно п. 1.4. даного договору відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за основними договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у дату укладення цього Договору (а.с. 23-25).

Проведення фінансування за цим договором підтверджується копією платіжної інструкції №8755 від 26.06.2024 (а.с. 31).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 12.06.2024 за договором факторингу №12062024 від 12.06.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало, а ТОВ "Діджи Фінанс" прийняло Реєстр боржників кількістю 982 (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12062024 від 12.06.2024 ТОВ "Діджи Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №12231-09/2023 від 09.09.2023, загальна сума заборгованості 34257,50 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7100 гривень, заборгованість за відсотками – 27157,50 гривень (а.с. 11).

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд входить із такого.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 12231-09/2023 від 09.09.2023, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Крім того, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 12231-09/2023 від 09.09.2023.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, яка обґрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачем на спростування цього жодних заперечень та доказів не надано, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість на користь позивача в сумі 34257,50 грн.

Задовольняючи позов, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2662, 40 грн. (а.с. 1) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., оскільки їх розмір документально підтверджений копією договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026, підписаного між адвокатом Лівак І.М. та директором ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком М.Е. (15-17), копією додаткової угоди № 12231-09/2023 від 10.04.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026 (а.с. 25 зв.бік), копією Детального опису робіт (наданих послуг) від 10.04.2026 (а.с. 14), відповідно до якого вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви на загальну суму 6000 грн., копією акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 10.04.2026 (а.с. 9 зв.бік).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст. ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місцезнаходження якого: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором № 12231-09/2023 від 09.09.2023 в розмірі 34257,50 грн. (тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят сім гривень п`ятдесят копійок), з яких: 7100 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 27157,50 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір в сумі 2662, 40 грн. та 6000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 17.09.2026.

Суддя Л.А. Штифурко