Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №930/1286/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1286/26

Провадження №2/930/1157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16.09.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Тетерук І.Р. звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21 жовтня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1614-2531.

За умовами кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачці кредитні кошти для задоволення особистих потреб, а відповідачка — повернути кредит та сплатити проценти, комісію та інші платежі на умовах, визначених договором.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, наданого відповідачці для його підписання, після чого кредитні кошти були перераховані на її користь.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту становила 1 000,00 грн, строк кредитування — 365 днів, комісія за видачу кредиту — 15 % від суми кредиту, а процентна ставка визначалася умовами договору.

У подальшому сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 24.10.2025 року, № 2 від 05.11.2025 року, № 3 від 20.11.2025 року, № 4 від 24.11.2025 року, № 5 від 02.12.2025 року та № 6 від 09.12.2025 року, якими передбачалося надання відповідачці додаткових кредитних коштів.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідачка належним чином умови договору не виконала та кредитні кошти у повному обсязі не повернула.

При цьому відповідачка здійснювала часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що, на думку позивача, свідчить про прийняття нею умов укладеного договору та визнання відповідних грошових зобов`язань.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору їй було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату належних платежів, однак вимога залишилася без виконання.

Станом на 10 квітня 2026 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1614-2531 від 21.10.2025 року становить 8 500,00 грн, з яких: 2 000,00 грн — заборгованість за кредитом, 2 440,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами, 3 760,00 грн — заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України та 300,00 грн — заборгованість за комісією.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, положення статей 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625 ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування», позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1614-2531 від 21.10.2025 року в розмірі 8 500,00 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 11.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву по справі не скористалася, будь-яких клопотань та заяв не надіслала, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланому суду клопотанні просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1614-2531.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав відповідачці кредитні кошти, а відповідачка взяла на себе зобов`язання повернути отримані кошти та сплатити передбачені договором платежі.

Факт укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується наданими позивачем доказами, у тому числі даними щодо застосування одноразового ідентифікатора для підписання договору, а також доказами перерахування відповідачці кредитних коштів.

Крім того, сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 24.10.2025 року, № 2 від 05.11.2025 року, № 3 від 20.11.2025 року, № 4 від 24.11.2025 року, № 5 від 02.12.2025 року та № 6 від 09.12.2025 року, відповідно до яких відповідачці надавалися додаткові кредитні кошти.

Таким чином, суд вважає доведеним факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин та отримання відповідачкою кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором, однак свої зобов`язання щодо повного повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала.

Відповідачкою не надано суду доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, укладення кредитного договору та додаткових угод до нього, а також доказів повного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 10.04.2026 року заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1614-2531 від 21.10.2025 року складає 8 500,00 грн, з яких 2 000,00 грн — заборгованість за кредитом, 2 440,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами, 3 760,00 грн — заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України та 300,00 грн — заборгованість за комісією.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки 3 760,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд враховує положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Згідно із зазначеною нормою у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1614-2531 укладено 21.10.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким встановлено спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами на період дії воєнного стану.

Верховний Суд звертав увагу, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється, зокрема, на кредитні договори, а його положення передбачають звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за період дії воєнного стану (Постанова Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6).

За таких обставин нарахування та стягнення з відповідачки процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України, за період дії воєнного стану суперечить положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідачки 3 760,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Разом із тим, доказів погашення відповідачкою заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими відповідно до умов договору процентами та комісією суду не надано, а тому вимоги позивача в частині стягнення 2 000,00 грн заборгованості за кредитом, 2 440,00 грн заборгованості за нарахованими процентами та 300,00 грн заборгованості за комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 4 740,00 грн, з яких: 2 000,00 грн — заборгованість за кредитом, 2 440,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами та 300,00 грн — заборгованість за комісією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 485,74 грн судового збору (2 662,40 ? 4 740 / 8 500 = 1 485,74 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1614-2531 від 21.10.2025 року в розмірі 4 740 (чотири тисячі сімсот сорок) гривень 00 копійок, з яких: 2 000,00 грн — заборгованість за кредитом; 2 440,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами; 300,00 грн — заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) гривень 74 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко