Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №136/733/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/733/26

провадження № 2-а/136/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., представника позивача – адвоката Добровольської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Липовець, у режимі відеоконференції, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови № 2779 від 20.05.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- поновити строк на оскарження постанови № 2779 від 20.05.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 2779 від 20.05.2025 про про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, а саме 11 травня 2025 року у строк вказаний у повістці № 2/2094 від 10 травня 2025 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 травня 2025 року та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про причини неприбуття за повісткою.

Позивач не погоджується з даним стягненням, оскільки у нього на руках є оригінал повістки № 2/2094 від 10.05.2025, однак в ній зазначено про явку на 11 червня 2025 на 8 год. 30 хв., а не на 11 травня 2025 на 8 год. Про це позивач неодноразово наголошував працівникам ТЦК, що вони викликали його на 11 червня 2025, а не на 11 травня 2025, однак вони його пояснення проігнорували. Незважаючи на те, що минуло уже більше року позивач пам`ятає, що працівники ТЦК давали йому якісь папери і говорили, щоб він їх підписав, запевнюючи, що все обійдеться для нього попередженням. Таким чином , на думку позивача, працівники ТЦК ввели його в оману, оскільки за запевненнями працівників ТЦК усе це було зроблено з метою спрощення процедури розгляду справи.

Водночас, навесні 2026 року позивач, за своїм місцем проживання, отримав постанову державної виконавчої служби про стягнення з нього 34 тисячі гривень. Звернувшись 07 квітня 2026 року до державної виконавчої служби позивач довідався про винесення відносно нього оскаржуваної постанови, що підтверджується відповідним підписом на постанові та заявою до державної виконавчої служби, що і стало причиною пропуску позивачем звернення до суду із вимогою про скасування постанови № 2779 від 20.05.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що центральним аргументом позовної заяви є твердження позивача про те, що у повістці № 2/2094 від 10.05.2025 нібито була зазначена дата явки 11 червня 2025 року, а не 11 травня 2025 року, які на думку відповідача є неправдивими та спростовуються сукупністю беззаперечних доказів, наявних у матеріалах справи.

Так, у матеріалах справи № 2/419 наявна розписка ОСОБА_1 за повістку № 2/2094, у якій власноруч вписано дату явки: «11.05.2025 р. о 8 год. 30 хв.». Дату отримання повістки вписано власноруч: «10.05.2025 р.». Розписка підписана ОСОБА_1 особисто, що підтверджує: в момент отримання повістки позивач достеменно знав дату явки – 11 травня 2025 року, а не 11 червня.

У власноруч написаному поясненні від 18.05.2025, ОСОБА_1 особисто зазначив: «10.05.2025 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 8:00 11.05.2025 р. У встановлений термін не з`явився через сімейні обставини. Свою провину визнаю». Жодних згадок про «11 червня» у поясненнях позивача немає.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 119 від 18.05.2025, складеному в присутності ОСОБА_1 , чітко зафіксовано: «згідно отриманої повістки № 2/2094 від 10.05.2025 року був оповіщений про явку на 08 год. 30 хв. 11.05.2025 року, але не прибув». Позивач підписав протокол та отримав його другий примірник 18.05.2025 р. особисто, не заявивши жодних заперечень щодо зазначеної дати.

Відповідно до Журналу запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_5 11 травня 2025 року ОСОБА_1 до відділу не з`явився. Запис про нього у журналі за цю дату відсутній.

Окрім того, постанова № 2779 від 20.05.2025 прямо встановлює: «згідно повістки № 2/2094 від 10.05.2025 року ОСОБА_1 був оповіщений про явку на 08 год. 00 хв. 11.05.2025 року, проте не прибув за викликом».

Таким чином, на думку представника відповідача, версія позивача про «11 червня» повністю спростовується п`ятьма незалежними доказами: розпискою про отримання повістки з власноручним підписом позивача; власноручними поясненнями позивача з визнанням вини; підписаним позивачем протоколом; журналом відвідувачів; постановою. Усі ці документи фіксують одну дату явки – 11 травня 2025 року.

Щодо визнання провини позивачем та відсутності спору щодо факту правопорушення, представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач у власноруч написаних поясненнях від 18.05.2025 беззастережно визнав провину у вчиненому правопорушенні. Власноруч написаний рядок «Свою провину визнаю» не залишає жодних сумнівів щодо усвідомлення позивачем протиправності своєї бездіяльності. Посилання на «сімейні обставини» не є поважною причиною неявки у розумінні чинного законодавства. Позивач не надав жодних документів, що підтверджували б наявність надзвичайних обставин, які об`єктивно виключали б можливість явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стосовно правомірності складання протоколу та постанови представником відповідача звернено увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення № 119 від 18.05.2025 складений старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 , уповноваженим наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14 лютого 2025 № 146, на підставі ст.ст. 235, 254, 256 КУпАП. Протокол складено у присутності ОСОБА_1 , якому роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивач підписав протокол та клопотав про розгляд справи за його відсутності. Постанова № 2779 від 20.05.2025 складена тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_3 – суб`єктом, уповноваженим відповідно до ст. 235 КУпАП. Повідомлення про дату розгляду справи (20.05.2025 р. о 10:00, каб. 4, вул. Д. Галицького, 31, м. Вінниця) зроблено позивачу під підпис при складанні протоколу 18.05.2025. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підтверджений сукупністю доказів: повісткою, розпискою, поясненнями Позивача, журналом відвідувачів, протоколом та постановою.

Щодо строку звернення до суду, то на думку представника відповідача, постанова № 2779 від 20.05.2025 складена за клопотанням самого позивача за його відсутності, а тому строк її оскарження закінчився 30 травня 2025 року. Позивач звернувся до суду 15 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку майже на 11 місяців. Посилання позивача на отримання завіреної копії постанови 07.04.2026 в органах ДВС не є поважною причиною пропуску строку, оскільки: позивач сам клопотав про розгляд за його відсутності і мав вжити заходів для отримання постанови одразу після 20.05.2025; отримання у квітні 2026 постанови ДВС про стягнення 34 000 грн. свідчить про обізнаність позивача про наявність постанови ТЦК ще у 2025 році; пасивна поведінка щодо отримання копії постанови не є поважною причиною пропуску процесуального строку у розумінні КАС України та КУпАП.

У відповіді на відзив представник позивача – адвокат Добровольська В.В. зазначила, що з урахуванням позиції, яка викладена у адміністративному позові та доданих документів на її думку позиція відповідача у відзиві є необгрунтовною та суперечить нормам чинного законодавства з огляду на наступне:

- 10.05.2025 року ОСОБА_1 отримав повістку № 2/2094;

- у повістці чітко зазначена дата прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 (2 відділ) – 11 червня 2025 р. на 08 годину 30 хв.;

- на підставі повістки був складений Протокол про адміністративне правопорушення № 119 від 18.05.2025 р., який позивач підписав під тиском співробітників ТЦК та СП, тобто дата вчинення адміністративного правопорушення 18.05.2025;

- на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 119 від 18.05.2025 р. накладений штраф у розмірі 17 000 грн., згідно із постановою № 2779 від 20.05.2025 р.;

- 24.03.2026 р. ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була прийнята на підставі постанови № 2779 від 20.05.2025 р.;

- пояснення від 18.05.2025 ОСОБА_1 не писав та підпис на ньому не його.

Хронологія документів про накладення відповідальності за Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-IX від 09 травня 2024 року свідчить про те, що ОСОБА_1 не скоїв правопорушення, так як повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а протокол про адміністративне правопорушення № 119 був складений 18.05.2025, а потім постанова про штраф відповідно від 20.05.2025. Тобто, на думку представника позивача, притягнення до адміністративної відповідальності відбулося без факту скоєння адміністративного правопорушення, та згідно зі статтями 9, 245 та 247 КУпАП, якщо немає події або складу правопорушення.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 20.04.2026 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи за адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 2779 від 20.05.2025. Встановлено строк для надання відзиву та доказів до 29.04.2026.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та надання матеріалів адміністративної справи, а також перенесення розгляду справи.

06.05.2026 ухвалою суду заяву представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 – Цюнько Тетяни Петрівни, задоволено, продовжено встановлений судом строк для подання відзиву відповідачем на 5 днів з дня отримання даної ухвали, а розгляд справи відкладено.

20.05.2026 наручно та через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 2/419.

07.07.2026 від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку із пошуком адвоката.

17.07.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги ще не призначено йому адвоката.

29.07.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні в 21 відділені КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР».

06.08.2026 через систему «Електронний суд» від адвоката Добровольської В.В. надійшло клопотання про вступ у справу як представника позивача.

14.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Добровольської В.В. надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

17.08.2026 ухвалою суду задоволено заяву представника позивача – адвоката Добровольської В.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

14.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Добровольської В.В. надійшла відповідь на відзив.

07.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - Цюнько Т.П. надійшли додаткові пояснення з проханням слухати справу за відсутності представника відповідача, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю.

07.09.2026 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про виклик в якості свідка матір позивача ОСОБА_4 , для дачі пояснень стосовно обставин справи. Дане клопотання було мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 з`явитись особисто до суду не має можливості, так як, наразі, він перебуває у розпорядженні ТЦК та СП за межами Вінницької області, з метою подальшого вирішення питання про його мобілізацію.

11.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Добровольської В.В. надійшло клопотання про долучення доказів по справі з метою додаткового обґрунтування позовних вимог та з метою повного та всебічного розгляду справи.

14.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - Цюнько Т.П. надійшли додаткові пояснення з проханням слухати справу за відсутності представника відповідача, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю.

У судове засідання належним чином повідомлений відповідач своїх представників не направив, що не перешкоджає суду провести розгляд справи за їх відсутності на підставі поданих учасниками справи доказів.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Добровольська В.В. просила позов задовольнити з підстав, які у ньому зазначені, додатково звернувши увагу суду на те, що позивач з 2022 року від виконання вимог законодавства щодо військового обов`язку й обліку не ухилявся, вчасно з`являвся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З 2023 року проходив певні медичні обстеження та ВЛК за направленням відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 10.05.2025 ОСОБА_1 отримав повістку № 2/2094. У повістці чітко зазначена дата прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме на 11 червня 2025 на 08 годину 30 хв., а тому незрозумілими є дійсні причини складення 18.05.2025 стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та подальше притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 79 КАС України).

Враховуючи, що представник відповідача – адвокат Добровольська В.В. вступила у справу після подання відповідного позову ОСОБА_1 та подання відзиву на позовну заяву відповідачем, а також зважаючи на фактичне перебування ОСОБА_1 у розпорядженні органів військового управління (ТЦК та СП) для вирішення питання стосовно його подальшої мобілізації, у представника позивача був відсутній належний доступ до особистих документів ОСОБА_1 пов`язаних із предметом судового спору, а тому судом протокольною ухвалою від 14.09.2026 задоволено клопотання представника позивача – адвоката Добровольської В.В. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: направлення від 14.07.2023 р. № 162/285 на амбулаторне стаціонарне обстеження військовозобов`язаного до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.Ю. Ющенка ВОР»; картку обстеження та медичного догляду про проходження спеціалістів 13.07.2023 р. - 14.07.2023 р.; базу «РЕЗЕРВ+», який був сформований 15.07.2024 р. та дійсний до 15.07.2025 р.; повістку № 4726 на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою АДРЕСА_1 з повідомленням з`явитися на ВЛК 23.05.2025 р.; довідку про знаходження у лікарні з 21.05 по 30.05.2025 р. на стаціонарному обстеженні в 6-му відділенні КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.Ю. Ющенка ВОР»; акт обстеження стану здоров`я призовника від 13.06.2025 р. № 33/854.

Окрім того у судовому засіданні судом було оглянуто оригінали доказів по справі поданих позивачем та його представником, зокрема, повістки № 2/2094 виданої 10.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_5 .

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до постанови № 2779 від 20.05.2025, складеної тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.8-9, 37-38), ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р., а саме згідно повістки № 2/2094 від 10.05.2025 був оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08 год. 00 хв. 11.05.2025 року, проте громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом, що є порушенням мобілізаційного законодавства. Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 свою вину у вчиненому порушенні визнає та пояснив, що не прибув через сімейні обставини.

За вказане діяння ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності проводився за його відсутності, примірник постанови позивачу ІНФОРМАЦІЯ_9 не вручено, що підтверджується відсутністю його підпису у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення.

Окрім зазначеної постанови, у матеріалах справи № 2/419 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 наявні наступні документи:

-протокол № 119 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.05.2025 у якому зазначено суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення про який зазначено вище. У протоколі зазначено про клопотання ОСОБА_1 розглянути справу за його присутності, що засвідчено особистим підписом (а.с.32, 53);

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.05.2025, відповідно до яких він повідомляє про неприбуття на 8:00 11.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 через сімейні обставини, свою провину визнає (а.с.33, 54);

-письмова згода ОСОБА_1 від 18.05.2025 на обробку персональних даних (зворотна сторона а.с.33, зворотна сторона а.с.54);

-копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого 05.01.2015 Липовецьким РС УДМС України у Вінницькій області (а.с.34, 55);

-звернення № 3942 від 15.05.2025 до Вінницького РУП ГУНП У Вінницькій області щодо доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколів про адміністративні правопорушення (а.с.35, 56);

-копія журналу запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 (Другий відділ Липовець -2025) відповідно до якого запис про прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.05.2025 відсутній (а.с.36, 57);

-розписка на повістку № 2/2094 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , про виклик з метою уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 на 11.05.2025р. о 8 год. 30 хв., яка містить відмітку про її отримання 10.05.2025 та підпис отримувача (а.с.39, зворотна сторона а.с.59);

-копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 43 від 12.02.2026 про покладення на лейтенанта юстиції ОСОБА_6 офіцера п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника начальника ТЦК та СП з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час перебування лейтенанта юстиції ОСОБА_7 на лікуванні (а.с.41, 50).

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів адміністративної справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження тимчасового виконання обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 та його повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення саме 20.05.2025.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Так, у протоколі № 119 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.05.2025 складеного відносно ОСОБА_1 (а.с.32, 53) зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р., а саме згідно отриманої повістки № 2/2094 від 10.05.2025 був належним чином оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08 год. 30 хв. 11.05.2025 року, але громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом, що є порушенням мобілізаційного законодавства.

За порушення вимог мобілізаційного законодавства передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210-1 КУПАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період тому громадянин ОСОБА_1 , підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У протоколі зазначено про повідомлення ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 20.05.2025 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , каб. 4, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .

До протоколу додана: копія паспорта громадянина України, пояснення, згода на обробку персональних даних, копія звернення до поліції, копія повістки.

Суд наголошує на тому, що у наданих суду матеріалах справи № 2/419 відсутня копія повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.05.2025, а наявна лише розписка від 10.05.2025 про отримання ОСОБА_1 повістки про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.05.2025 о 8 год. 30 хв.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Отже, станом на травень місяць 2025 року діяв особливий період.

Правила військового обліку визначені у додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487.

Пунктом 2 частини 1 додатку № 2 вказаних вище Правил закріплено, що призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Суд наголошує на тому, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд згідно примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала суду покази відповідно до яких її сина ОСОБА_1 з 2023 року майже щомісяця викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 під приводом уточнення військово-облікових даних. У 2023 році ОСОБА_1 було направлено на стаціонарне обстеження до Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні імені акад. О.І. Ющенка. Свідку відомо, що 10.05.2025 її сина було доставлено працівниками поліції до с. Бохоники де було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.06.2025. Водночас, 18.05.2025 ОСОБА_1 було повторно вручено повістку уже про виклик на 23.05.2025 на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 . Також свідок зазначила, що 11.06.2025 вона разом із сином з`явилися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Липовець на підставі повістки від 10.05.2025 де у них попросили докази на підтвердження перебування ОСОБА_1 на обстеженні з 21.05.2025 по 30.05.2025 у Вінницькій обласній лікарні імені О.І. Ющенка. Саме тому свідок звернулася до цього медичного закладу та 13.06.2025 отримала відповідний акт обстеження стану здоров`я ОСОБА_1 . Свідок підтвердила обставини того, що про притягнення її сина до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу за неявку по повістці від 10.05.2025 їм стало відомо лише після отримання листа з виконавчої служби про стягнення з ОСОБА_1 34 000,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_8 ), згідно ВЛК від 06.02.2019 є придатним до військової служби.

14.07.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_9 видано направлення № 162/285 за яким військовозобов`язаний солдат ОСОБА_1 , 1986 року народження, направляється на амбулаторне (стаціонарне) обстеження до КНП «ВОКПП ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» (а.с.109).

Аналогічне направлення № 285 від 14.07.2023 видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , КНП «Липовецька міська лікарня» (а.с.110).

Дані направлення сформовані в ході проходження 13-14.07.2023 обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 у КНП «Липовецька міська лікарня», що підтверджується відповідної карткою обстеження (а.с.111-114).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої військово-облікові дані оновив 15.07.2024 о 08:48, що підтверджується військово-обліковим документом з системи «Резерв+», який дійсний до 15.07.2025 (а.с.108).

Відповідно до змісту повістки № 2/2094 від 10.05.2025 р., ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_11 , належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_2 , 11.06.2025 р. о 8 год. 30 хв., з метою уточнення військово - облікових даних (а.с.5). При цьому дублювання числових значень прописом (одинадцяте травня/одинадцяте червня) у повістці відсутнє. Дані обставини були перевірені судом та знайшли своє підтвердження шляхом огляду оригіналу відповідної повістки.

18.05.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , отримав повістку № 4726 за якою йому слід з`явитися на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою Вінницький район с. Бохоники КМП «ВОКФПЦ ВОР» 23.05.2025р. о 10 год. 00 хв. (а.с.115).

Згідно довідки № 216 виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , останній з 21.05.25р. по 30.05.25р. знаходився на стаціонарному обстеженні в 6-му відділенні КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» (а.с.116).

Покази свідка ОСОБА_4 про те, що після відвідування 11.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 свідок зверталась до медичного закладу для підтвердження перебування на стаціонарному лікуванні, підтверджуються актом № 33/854 від 13.06.2025 про обстеження стану здоров`я призовника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який перебував на стаціонарному обстеженні в 6 відділенні КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» з 21.05.25р. по 30.05.25р. (а.с.117-118).

Відповідно до зазначеного акту ОСОБА_1 вперше лікувався стаціонарно в ВОКПЛ з 17.05.2022р. по 01.06.2022р. з діагнозом: органічний галюциноз. Повторно лікувався в ВОКПЛ 2 відділенні з 31.01.23р. по 14.02.23р. з діагнозом: органічний галюциноз. Зі слів пацієнта 17.05.25р. мав – 2 судомних напади. Останній судомний напад спостерігався під час госпіталізації пацієнта в ВОКПЛ на приймальному відділенні. Згідно запису чергового лікаря ВОКПЛ: на приймальному відділенні у пацієнта стався судомний напад з втратою свідомості, зіниці на світло не реагували, тонічні та клонічні судоми, тривалістю до 1,5 хвилин, спостерігалось сечовиділення, через 5 хвилин напад повторився. 21.05.25р. за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1875 від 18.05.25р. звернувся в ВОКПЛ для проходження стац. обстеження. 30.05.25р. представлений на ЛКК. Висновок ЛКК: F06.0 – Органічний галюциноз.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до положень частини другої статті 70, частини першої та другої статті 71 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, стосовно того, що 17.05.2025 у позивача були судомні напади, які повторилися 21.05.2025, суд вважає недопустимими докази на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, які долучені до справи № 2/419, а саме: письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.05.2025, про його неявку на 8:00 11.05.2025 р. через сімейні обставини, не деталізуючи їх, а також відсутність у протоколі № 119 від 18.05.2025 відомостей про заперечення ОСОБА_1 стосовно обставин зазначених у цьому протоколі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що підписи ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 18.05.2025 та протоколі № 119 від 18.05.2025 візуально не відповідають підпису ОСОБА_1 на розписці про отримання повістки від 10.05.2025.

Таким чином суд констатує, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні постанови № 2779 від 20.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 з урахуванням усіх обставин справи та особи правопорушника.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Таким чином, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб`єкта владних повноважень, в тому числі і визнавати складену постанову протиправною.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб`єкта владних повноважень щодо доведеності правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з урахуванням тверджень позивача і його представника та письмових доказів на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові, є підставою для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову, з ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 50 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови № 2779 від 20.05.2025 року, - задовольнити.

Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_10 № 2779 від 20.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень 00 коп. визнати неправомірною та скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів із дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ