Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №723/761/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Чернівці справа № 723/761/26

провадження №22-ц/822/1407/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано наступним. 01.12.2024 року між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1478-6382.

На виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор A8821, для підписання Кредитного договору №1478-6382 від 01.12.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 13 200,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; % ставка – 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 10.12.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1478-6382 від 01.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 400,00 грн (роздруківка тексту Додаткової угоди додається до цієї Позовної заяви). Також Додатковою угодою_№2 від 14.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1478-6382 від 01.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 700,00 грн (роздруківка тексту Додаткової угоди додається до цієї Позовної заяви).

Умовами Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1478-6382 від 01.12.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.

Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 19.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 53 282,65 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 7 395,53 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1478-6382 від 01.12.2024 р., в розмірі 53 282,65 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1478-6382 від 01.12.2024 р., в розмірі 53 282,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 7 395,53 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року та ухвалити нове рішення, в якому у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував ідентифікацію особи позичальника, підписання договору, додаткових угод та Правил відкриття кредитної лінії електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Інформації про те, що саме на номер телефону відповідача було надіслано пароль, матеріали справи не містять. Відтак, неможливо перевірити факт підписання оспорюваного кредитного договору, адже тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису Первісного кредитора (кредитодавця) та доведення використання відповідачем одноразових ідентифікаторів можуть слугувати доказом таких фактів, однак позивачем вони до суду не надані.

Апелянт вважає, що матеріали справи не містять належних доказів укладення між сторонами кредитного договору в електронному вигляді, в порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Отже, відсутні можливості перевірити цілісність та незмінюваність договору №1478-6382 від 01.12.2024, наявного в матеріалах справи та встановити чи саме ці відсотки погодили сторони під час їх підписання, як і перевірити правильність нарахування відсотків. Таким чином, слід відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів факт підписання та укладення сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього на тих умовах, які вказані у наданих до суду примірниках.

Вказує на те, що позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по кредитному договору №1478-6382 від 01.12.2024. У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у відповідача, так і встановити її розмір.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року– залишити без змін.

Посилається на те, що відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищезгаданих Постанов Правління Національного банку України Позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Отже, до суду першої інстанції було надано електронний доказ (роздруківка тексту кредитного договору № 1478-6382 від 01.12.2024 року та додаткових угод ), підписаний одноразовим ідентифікатором «A8821», який містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 01.12.2024 року між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1478-6382.

На виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор A8821, для підписання Кредитного договору №1478-6382 від 01.12.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 13 200,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; % ставка – 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 10.12.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1478-6382 від 01.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 400,00 грн. (роздруківка тексту Додаткової угоди додається до позовної заяви). Також Додатковою угодою_№2 від 14.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1478-6382 від 01.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 700,00 грн. (роздруківка тексту Додаткової угоди додається до позовної заяви).

Умовами Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Станом на 19.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 53 282,65 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 7 395,53 грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

За частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із частинами 4, 6 статті 19, частини 1 статті 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 01.12.2024 року було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1478-6382, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 24 000 грн., строком кредитування 300 днів, із базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 0,90 % на день та стандартною процентною ставкою 1,00 % на день.

Крім того, матеріали справи містять розрахунок заборгованості, з якого вбачається часткове погашення відповідачем боргу, що, на думку суду, додатково підтверджує факт укладення договору, прийняття його умов та користування кредитними коштами. Доказів повного повернення тіла кредиту чи сплати процентів відповідачкою суду не надано.

Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору, погодження його істотних умов, а також перерахування відповідачці кредитних коштів.

Позивач просив стягнути з відповідача в розмірі 53 282,65 грн., з яких : заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 7 395,53 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що кредитний договір від 01 грудня 2024 року № 1478-6382 ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором «А8821».

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідача з його умовами, оскільки без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений.

Договір підписано електронним підписом – одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вищевказаних положень Закону України «Про електронну комерцію» надає йому юридичну силу письмового договору.

Факт надання грошових коштів та порядок укладення договору сторонами не оспорюється, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідачки з його умовами.

Згідно з п.2.2 договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов кредитного договору (п.4.1), загальний розмір кредиту становить 13200 грн., дата надання/видачі кредиту – 01 грудня 2025 року.

Згідно з п.4.3 кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту; тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована. Тип комісії – одноразова комісія, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Пунктом 4.7 договору визначено, що комісія за видачу кредиту становить 20.00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

У відповідності до п.4.9 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику – 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту – 26.09. 2025 року. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів.

Пунктом 4.4 кредитного договору визначено, що базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Згідно з п.п. 4.10, 4.11, 4.13 договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 5835.45 %, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 50 661,86 грн. та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.5.1 договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Пунктами 8.1, 8.3. кредитного договору передбачено, що позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення своїх зобов`язань за цим договором відповідно до вимог законодавства України, умов цього договору та правил. У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів, а також у повному розмірі комісію за видачу кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 53 282,65 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 7 395,53 грн.

Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідач отримав кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору частково їх не повернув, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначеного судом до стягнення розміру заборгованості за тілом кредиту в сумі 12 759,55 грн. заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним.

Щодо заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8.2 Договору про відкриття кредитної лінії №1470-8450 від 01.12.2024 року, у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 73000 (сімдесяти трьох тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Також, згідно із ЗУ «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Отже, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначене, позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1478-6382 від 01.12.2024 року в розмірі 45887,12грн., з яких: заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги в результаті апеляційного перегляду задоволені частково на загальну суму 45887,12 грн. що становить 86,12 % від суми заявлених вимог (45887,12*100/53282,65).

За подання до суду апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір 3993, 90 гривні.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги на 86,12%.

З урахуванням розміру задоволених вимог відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягає судовий збір за подання до суду позовної заяви в розмірі 2292,85 грн. (2662,40*86,12% /100).

В свою чергу, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за апеляційну скаргу в сумі 554,35 грн. (3993,90 х 13,88 %/100).

За таких обставин, керуючись ч.10 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС - 1738,50 грн. (2292,85– 554,35 ) в рахунок відшкодування судових витрат.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції неповно встановлені всі обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для зміни рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1478-6382 від 01.12.2024 року в розмірі 45887,12грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 12 копійок), з яких: заборгованість за кредитом – 12 759,55 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 33 127,57 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Розподіл судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1738,50 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді І. Б. Перепелюк

Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк