Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №626/3468/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 626/3468/25

Номер провадження 22-ц/818/3697/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,

суддів Маміної О.В., Яцини В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», в інтересах якого діє Ґедзь Ольга Віталіївна на заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 березня 2026 року в складі судді Єрьоміної О.В. по справі № 626/3468/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позов мотивовано тим, що 23 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредиту № 8355296, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів (з 23.05.2025 по 17.05.2026) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,95% від фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 2.2.8 договору кредиту передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 1 207,50 грн та неустойку у розмірі 350,00 грн за кожен день понадстрокового користування кредитом.

Договір кредиту підписано в електронній формі позичальником - відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), надісланого кредитодавцем на вказану відповідачем електронну адресу, в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ «oshadbank», за згодою ОСОБА_1 надав персональні дані та електронну адресу, на яку в подальшому надсилались одноразові ідентифікатори, а підпис 441251 від 23 травня 2025 року підтверджений довідкою про ідентифікацію.

На виконання умов договору кредиту кредитодавець перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».

Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28 259,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7 000,00 грн; заборгованості за відсотками - 6 051,50 грн; заборгованості за комісією - 1 207,50 грн; заборгованості за пенею/неустойкою - 14 000,00 грн.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредиту № 8355296 від 23 травня 2025 року у сумі 28 259,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 8355296 від 23 травня 2025 у розмірі 28 259,00 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 4 500,00 грн.

Заочним рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 березня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів (зокрема, виписки за картковими рахунками), які б підтверджували факт перерахування коштів на рахунок відповідача та укладення кредитного договору. Суд зазначив, що надана виписка банківської установи не містила реквізитів платника, вказаних у платіжній інструкції, у зв`язку з чим вимоги про повернення боргу, нарахування відсотків, комісії та пені визнані необґрунтованими.

На вказане судове рішення ТОВ «Фінпром Маркет» подало апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність доказів перерахування кредитних коштів відповідачеві, оскільки в матеріалах справи містяться такі докази: відповідь АТ «Державний ощадний банк України», яка підтверджує, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 і згідно з випискою банківського рахунку № НОМЕР_1 на цю картку кредитодавцем перераховано платіж у сумі 7 000,00 грн; електронна платіжна інструкція № 18506e84-efd2-486c-8e58-bd96afc59ce7 від 23 травня 2025 року про перерахування коштів у розмірі 7 000,00 грн на платіжну карту відповідача, засвідчена ЕЦП платіжної установи; довідка № КД-000060091 від 13 жовтня 2025 року видана ТОВ «ФІНЕКСПРЕС», що підтверджує перерахування коштів за платіжною квитанцією № 18506e84-efd2-486c-8e58-bd96afc59ce7 від 23 травня 2025 року; лист № 16/10/25-16230 від 16 жовтня 2025 року виданий кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування кредиту на платіжну картку відповідача.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ТОВ «Фінпром Маркет» на заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 березня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредиту № 8355296, підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 441251, надісланого кредитодавцем на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію від 23 травня 2025 року (а.с.10-12 зворот).

Відповідач ідентифікований кредитодавцем за посередництвом системи BankID НБУ «oshadbank» на підставі даних АТ «Ощадбанк», що підтверджується Довідкою про ідентифікацію (а.с. 12 зворот).

Відповідно до умов договору кредиту: сума кредиту становить 7 000,00 грн; строк кредитування - 360 днів (з 23.05.2025 по 17.05.2026); процентна ставка (фіксована) - 0,95% від фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту за кожен день строку користування кредитом; комісія за надання кредиту - 17,25% від суми кредиту одноразово, що становить 1 207,50 грн; неустойка за понадстрокове користування - 350,00 грн за кожен день (а.с. 9).

На підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачеві позивачем надано: електронну платіжну інструкцію № 18506e84-efd2-486c-8e58-bd96afc59ce7 від 23 травня 2025 року про перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів у розмірі 7 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНЕКСПРЕС» (а.с. 13 зворот); довідку № КД-000060091 від 13 жовтня 2025 року, видану ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», що підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції № 18506e84-efd2-486c-8e58-bd96afc59ce7 від 23 травня 2025 року та перерахування коштів за цією інструкцією (а.с. 14); лист № 16/10/25-16230 від 16 жовтня 2025 р., виданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує перерахування на банківський рахунок відповідача кредитних коштів на підставі платіжної інструкції № 18506e84-efd2-486c-8e58-bd96afc59ce7 від 23 травня 2025 (а.с. 14).

Листом від 16 лютого 2026 року Директор департаменту бек-офісу АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 , на виконання ухвали Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 січня 2026 повідомила, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідно до виписки банківського рахунку № НОМЕР_1 за вказаним рахунком відображено надходження коштів у розмірі 7 000,00 грн (а.с. 82-83).

Таким чином, сукупність наведених доказів - платіжна інструкція, засвідчена ЕЦП платіжної установи; довідка платіжної установи про прийняття та виконання платіжної інструкції; лист кредитодавця; відповідь АТ «Державний ощадний банк України» про належність картки відповідачеві та виписка з рахунку, що відображає надходження 7 000,00 грн - підтверджує факт реального надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 7 000,00 грн у виконання умов договору кредиту № 8355296 від 23 травня 2025 року.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 8355296 від 23 травня 2025 року в сумі 28 259,00 грн, що підтверджується договором факторингу та Реєстром прав вимог № 16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 року (а.с. 15-17).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Відповідно до частини 3 статті 10, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15).

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Оцінюючи сукупність наданих позивачем доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачеві, колегія суддів встановила наступне.

Електронна платіжна інструкція № 18506e84-efd2-486c-8e58-bd96afc59ce7 від 23 травня 2025 року, підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи, є первинним бухгалтерським документом відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ № 164 від 29 липня 2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних інструментів та еквайрингу», що підтверджує перерахування коштів у розмірі 7 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідь АТ «Державний ощадний банк України» від 16 лютого 2026 року (завірена Директором Департаменту бек-офісу Вікторією Пугач) підтверджує, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та згідно з випискою банківського рахунку № НОМЕР_3 на відповідний картковий рахунок кредитодавцем перераховано платіж у сумі 7 000,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, оскільки на момент ухвалення рішення в матеріалах справи містилась відповідь АТ «Державний ощадний банк України», яка у сукупності з платіжною інструкцією та довідкою ТОВ «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує: факт перерахування 7 000,00 грн; належність картки № НОМЕР_1 саме відповідачеві та зарахування коштів на рахунок відповідача.

Щодо заявлених відсотків у розмірі 6 051,50 грн, колегія суддів встановила, що відповідно до умов договору кредиту процентна ставка становить 0,95% на день від фактичного залишку тіла кредиту. Щоденний розмір відсотків складає: 7 000,00 грн*0,95% = 66,50 грн. Заявлена сума 6 051,50 грн відповідає нарахуванню за 91 день (6 051,50 / 66,50 = 91 день), тобто за період з 23 травня 2025 року по 22 серпня 2025 року. Вказаний період повністю знаходиться в межах строку дії договору кредиту (до 17 травня 2026 року). Процентна ставка 0,95% на день не перевищує максимального обмеження в 1% на день, встановленого частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 24.12.2023), яке діяло на момент укладення договору. З огляду на наведене, вимога про стягнення відсотків у розмірі 6 051,50 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту у розмірі 1 207,50 грн (17,25% від суми кредиту, нараховується одноразово за надання кредиту), колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-3364сво19), умова кредитного договору про сплату позичальником комісії за надання кредиту є нікчемною, оскільки передбачає оплату кредитодавцю послуг, від надання яких залежить надання основної послуги - надання кредиту, та суперечить принципу добросовісності. Комісія за надання кредиту є оплатою дій кредитодавця з надання грошових коштів, які є суттю кредитного зобов`язання, а не самостійною послугою. З урахуванням наведеного вимога про стягнення комісії у розмірі 1 207,50 грн задоволенню не підлягає.

Щодо неустойки (пені) за понадстрокове користування кредитом у розмірі 14 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного стану нарахування неустойки (штрафу, пені) за порушення грошових зобов`язань не здійснюється. З огляду на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який на дату нарахування неустойки продовжує діяти, підстав для стягнення неустойки у розмірі 14 000,00 грн немає. Зазначена вимога задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн (а.с. 6) та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн (а.с. 103).

Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 13 051,50 грн, що становить 46,19% від первісно заявлених вимог у розмірі 28 259,00 грн ((13 051,50 х 100%) / 28 259,00 = 46,19%), судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним вимогам: збір за позовну заяву: 2 422,40 грн ? 46,19% = 1 118,79 грн; збір за апеляційну скаргу: 3633,60 грн ? 46,19% = 1 678,36 грн; разом: 1 118,79 грн + 1 678,36 грн = 2797,15 грн.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 500,00 грн, вони підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, актом виконаних робіт № 6ФП від 23 жовтня 2025 року та платіжним документом (а.с. 18-21). Вказані витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам: 4 500,00 грн ? 46,19% = 2 078,34 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задовольнити частково.

Заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, р/р НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк») заборгованість за договором кредиту № 8355296 від 23 травня 2025 року у розмірі 13 051 (тринадцять тисяч п`ятдесят одна) грн 50 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 6 051,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 2797 (дві тисячі сімсот дев`яносто сім) грн 15 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) грн 34 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина