Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №636/5289/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 636/5289/25

Номер провадження 22-ц/818/3169/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2026 року в складі судді Оболенської С.А. по справі № 636/5289/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладено кредитний договір № 511306-КС-001 в електронній формі, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 169 днів (24 тижні), з датою повернення кредиту 17 березня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту у розмірі 3 000,00 грн.

04 жовтня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 511306-КС-001, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу додатковий кредит у сумі 7 000,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту, наданого відповідачу, становив 22 000,00 грн, а розмір комісії за надання кредиту збільшено до 4 400,00 грн.

Кредитні кошти перераховані на банківський рахунок відповідача, до якого емітовано платіжну картку, відкриту в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», що підтверджується довідкою банку про рух коштів по рахунку та розрахунком заборгованості.

Позивач зазначає, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, протягом усього строку дії договору не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Станом на момент звернення до суду позивач визначив загальний розмір заборгованості відповідача у сумі 74 300,00 грн, з яких: 22 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 36 900,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 400,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 11 000,00 грн - заборгованість за штрафом.

Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 511306-КС-001 від 30 вересня 2024 року у розмірі 74 300,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 511306-КС-001 від 30 вересня 2024 року у розмірі 58 374,80 грн, з яких: 22 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 31 974,80 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4 400,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом у сумі 4 925,20 грн - відмовлено.

Питання вирішення позовних вимог у частині стягнення штрафу в сумі 11 000,00 грн, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, жодною зі сторін не оскаржується.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом мотивовано тим, що кредитний договір № 511306-КС-001 укладено на 169 днів з відсотковою ставкою у розмірі 0,86% в день, у зв`язку з чим розмір процентів за вказаний період становить 31 974,80 грн (22 000 грн х 169 днів х 0,86%).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 4 925,20 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині змінити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 63 300,00 грн; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розміру процентів за користування кредитом, застосувавши процентну ставку у розмірі 0,86% в день, яка умовами кредитного договору не передбачена, та помилково ототожнив проценти, які нараховуються протягом строку кредитування відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України, з процентами, які нараховуються за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Апелянт зазначає, що відповідно до умов кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за тілом кредиту за ставкою 1% за кожен день користування кредитними коштами протягом усього строку дії договору - з 30 вересня 2024 року по 17 березня 2025 року включно, а тому, за розрахунком позивача, загальний розмір процентів за вказаний період становить 36 900,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 511306-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-1547, направленим на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 17-26).

Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн строком на 169 днів (24 тижні), з датою повернення кредиту 17 березня 2025 року.

Пунктом 2.4 кредитного договору встановлено стандартну процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитними коштами; тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 2.5 договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 3 000,00 грн, яка залишається незмінною протягом усього строку договору.

Пунктом 2.11 договору визначено денну процентну ставку у розмірі 0,86%, яка є розрахунковою величиною, обчисленою відповідно до методики НБУ на основі припущення про дотримання позичальником графіку платежів із застосуванням зниженої процентної ставки, та не є ставкою нарахування відсотків за договором.

Паспортом споживчого кредиту підтверджуються основні умови кредитування, зокрема стандартна процентна ставка у розмірі 1% на день (фіксована), строк кредитування 169 днів, загальна вартість кредиту для позичальника (а.с. 27-29).

04 жовтня 2024 року між сторонами в електронній формі укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 511306-КС-001, підписану одноразовим ідентифікатором UA-8835, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу додатковий кредит у сумі 7 000,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становив 22 000,00 грн, а розмір комісії за надання кредиту збільшено до 4 400,00 грн (а.с.30-31).

На підтвердження переказу кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», надано виписку по картковому рахунку АТ «Державний ощадний банк України» за період з 30 вересня 2024 року по 17 березня 2025 року, завірену 30 червня 2025 року Департаментом бек-офісу АТ «Ощадбанк», з якої вбачається зарахування кредитних коштів від ТОВ «Бізнес Позика» у розмірі 15 000,00 грн 30 вересня 2024 року та у розмірі 7 000,00 грн 04 жовтня 2024 року (а.с. 55-60).

Будь-яких доказів того, що зазначений картковий рахунок та платіжна картка не належать ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 511306-КС-001, наданого позивачем, вбачається, що відповідач протягом усього строку дії кредитного договору не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами чи комісією, у зв`язку з чим станом на 28 травня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 74 300,00 грн (а.с.11-12).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, серед інших способів підписання.

З кредитного договору № 511306-КС-001 та Додаткової угоди № 1 до нього, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав його у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах № 296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, № 912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, № 910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Отже, проценти за користування кредитом, передбачені умовами договору, підлягають нарахуванню в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто з 30 вересня 2024 року по 17 березня 2025 року включно.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за вказаний період проценти за користування кредитом нараховувались на залишок заборгованості за тілом кредиту (15 000,00 грн - до 04 жовтня 2024 року, 22 000,00 грн - з 04 жовтня 2024 року) за ставкою 1% за кожен день користування кредитними коштами, яка передбачена пунктом 2.4 договору, а загальний розмір нарахованих процентів станом на 17 березня 2025 року (останній день строку кредитування) становить 36 900,00 грн, після чого нарахування процентів відповідно до розрахунку припинилось.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір процентів за користування кредитом за вказаний період становить 31 974,80 грн виходячи з процентної ставки у розмірі 0,86% в день. Відповідно до пункту 2.11 кредитного договору № 511306-КС-001 показник 0,86% є орієнтовною денною процентною ставкою, обчисленою відповідно до методики розрахунку, затвердженої постановою Національного банку України від 11 лютого 2021 року № 16, на підставі припущення про дотримання позичальником графіку платежів із застосуванням зниженої процентної ставки, та слугує виключно для інформування споживача про орієнтовну вартість кредиту з метою порівняння різних кредитних пропозицій.

Натомість договірна ставка нарахування процентів за користування кредитом встановлена пунктом 2.4 кредитного договору та становить 1% від фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту за кожен день користування кредитними коштами; тип процентної ставки - фіксована. Вказана ставка є незмінною протягом усього строку дії договору та не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.

Розрахунок позивача, згідно з яким проценти за користування кредитом нараховані за ставкою 1% на фактичний залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день користування кредитними коштами в межах строку дії договору - з 30 вересня 2024 року по 17 березня 2025 року включно, повністю відповідає умовам пункту 2.4 кредитного договору, графіку розрахунків (Додаток № 1 до договору) та наданому в матеріали справи розрахунку заборгованості, а тому є правильним.

За таких обставин, оскільки проценти за користування кредитом у розмірі 36 900,00 грн нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування та відповідають умовам договору, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, а висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині на суму 4 925,20 грн є помилковим.

Щодо стягнутої судом першої інстанції на користь позивача комісії за надання кредиту в сумі 4 400,00 грн та відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 11 000,00 грн, колегія суддів зазначає, що вказані питання жодною зі сторін не оскаржуються, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає зміні зі збільшенням розміру заборгованості за кредитним договором № 511306-КС-001 від 30 вересня 2024 року, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», з 58 374,80 грн до 63 300,00 грн (22 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту + 36 900,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом + 4 400,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту).

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні з позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн (а.с.10 зворот).

За подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн (а.с.103).

Оскільки за результатами розгляду справи в суді першої інстанції позовні вимоги задоволено на суму 63 300,00 грн, що становить 85,20 % від первісно заявлених вимог у розмірі 74 300,00 грн (63 300,00 ? 100%/74 300,00 = 85,20%), позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2 063,88 грн (2 422,40 грн ? 85,20%). Оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн підлягає відшкодуванню позивачу в повному обсязі. Таким чином, загальний розмір судового збору, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», становить 5 697,48 грн (2 063,88 грн + 3 633,60 грн).

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2026 року змінити, збільшивши розмір заборгованості за кредитним договором № 511306-КС-001 від 30 вересня 2024 року, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) з 58 374 грн 80 коп. до 63 300 (шістдесят три тисячі триста) грн 00 коп.

В іншій частині рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого 2026 року залишити без змін.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути зі ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 5 697 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 48 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова