Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №646/2264/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 646/2264/24

Номер провадження 22-ц/818/1687/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2025 року в складі судді Клімової С.В. по справі № 646/2264/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 01 червня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1/3361204, за яким кредитор надає позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 100 000,00 грн строком на 72 місяці - до 31 травня 2027 року (включно), а позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості щомісячно за графіком зі сплатою процентної винагороди щомісячно, в розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.35% від суми кредиту.

29 серпня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір № 4-2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог до боржників. 15 вересня 2023 року відбулась передача права вимоги за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року шляхом підписання відповідного реєстру прав вимоги. Того ж дня ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги і про необхідність перерахувати кошти в сумі 162 330,20 грн, що відповідає розміру поточних зобов`язань за договором, новому кредитору.

У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 21 лютого 2024 року у відповідача утворилась заборгованість за договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року (розрахунок на 15 вересня 2023 року) у розмірі 162 330,20 грн, яка складається з: строкової заборгованості 72 389,96 грн; простроченої заборгованості 20 345,05 грн; нарахованих відсотків 539,96 грн; прострочених відсотків 22 055,23 грн; комісії 2 350,00 грн та простроченої комісії 44 650,00 грн.

Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1/3361204 від 01 червня 2021 року у розмірі 162 330,20 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Представником відповідача до суду надані пояснення, в яких ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що кредитний договір не укладав. Позивач не надав доказів видачі йому кредитних коштів та користування цими коштами в межах кредитного ліміту. Не було надано первинних бухгалтерських документів, а саме виписок по рахунку, а лише одноособові розрахунки заборгованості. Позивач також не надав доказів направлення та отримання вимоги про дострокове повернення кредиту, оригіналу кредитної справи.

Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2025 року позовну заяву ТОВ «Глобал Спліт» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року у розмірі 42 400,28 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 790,60 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість. Разом з тим, кредит було надано ОСОБА_1 до 31 травня 2027 року, позивачем не направлено йому вимогу про дострокове повернення заборгованості, та кредитний договір не містить умов щодо дострокового погашення боргу, тому з відповідача підлягає стягненню лише прострочена заборгованість за тілом кредиту і процентами у розмірі загалом 42 400,28 грн. Умова договору щодо нарахування комісії є нікчемною, тому у стягненні заборгованості за комісією відмовлено.

На вказане судове рішення засобами поштового зв`язку 25 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Борщенко В.В. до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду – скасувати та відмовити у задоволенні позову; витребувати від ТОВ “Глобал Спліт” оригінал кредитної справи ОСОБА_1 , кредитний договір, договір про відкриття кредитної лінії.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не укладав кредитний договір та не отримував кредитні кошти. Нарахування кредитора є необґрунтованими та недоведеними, ним не надано виписок по рахунку. Також не надано належних доказів відступлення права вимоги за кредитним договором (повного реєстру відступлення прав вимоги з викладенням сторін, печаток та підписів обох кредиторів, сум боргу, які відступлені, повного тексту договору, доказів оплати за відступлення права вимоги). Позивач не надав доказів отримання ним вимоги про дострокове повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту надає лише орієнтовну інформацію щодо реальної річної процентної ставки та іншої вартості кредиту, а отже не є підтвердженням ознайомлення з попередніми умовами кредитування. Для повного і всебічного розгляду справи необхідно витребувати оригінал кредитної справи.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу кредитної справи і договорів колегія суддів на підставі ст. 84 ЦПК України залишає без задоволення, оскільки відповідачем не обґрунтовано, які саме обставини може підтвердити цей доказ, а також причини неможливості самостійного отримання і надання ним цього доказу з огляду на те, що він є стороною кредитного договору і отримував його примірник. Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про витребування оригіналу кредитної справи, яке ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року залишено без задоволення з аналогічних підстав.

05 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Глобал Спліт» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін. Відзив мотивовано тим, що відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти отримання кредитних коштів, його поведінка є недобросовісною та спрямована на уникнення відповідальності за кредитним зобов`язанням. Апеляційна скарга лише дублює вже розглянуті судом першої інстанції заперечення. Правочин відступлення права вимоги від банку до нього є дійсним, всі докази його укладення надано до суду та відповідачу; договір відповідає вимогам чинного законодавства та містить перелік боржників, щодо яких відступлено право вимоги, серед яких ОСОБА_1 зазначений під номером 995 у відповідному реєстрі, який є невід`ємною частиною договору. ОСОБА_1 не виконував умови договору ані первісному кредитодавцю, ані новому кредитору ТОВ «Глобал Спліт». На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів надано копію платіжної інструкції №-38960846 1 від 01 червня 2021 року на суму 100 000,00 грн та виписки по рахунку, які відносяться до первинних бухгалтерських документів. Крім того, суду надавалась виписка по рахунку приватного клієнта № 140000-2025/0925 за період з 01 червня 2021 року по 02 червня 2021 року, яка підтверджує зняття готівки ОСОБА_1 в сумі 100 000,00 грн, а також копія фото клієнта ОСОБА_1 , зробленого у відділенні Банку в день отримання кредиту. Згідно виписок ОСОБА_1 здійснював часткові періодичні оплати в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про визнання ним боргу. Аргументи відповідача щодо не направлення йому вимоги про дострокове стягнення кредитної заборгованості вже були розглянуті судом першої інстанції, та в частині стягнення строкової заборгованості позивачу відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів також вже було відмовлено судом першої інстанції. До того ж, у ОСОБА_1 наявний власний екземпляр кредитного договору. У Паспорті споживчого кредиту зазначені суми кредитування, відсоткові ставки та інші умови, які повністю збігаються з умовами Кредитних договорів. Договір було укладено на добровільній основі, жодного тиску на волю позичальника з боку кредитора не чинилось. Умови договору прозорі та доступні.

13 квітня 2026 року та 06 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Борщенко В.В. подала письмові пояснення, в яких підтримала доводи апеляційної скарги. Наголосила на тому, що недотримання порядку досудового врегулювання спору, як і ненадання доказів укладення кредитного договору, належної ідентифікації позичальника, надання кредитних коштів та обґрунтованості розрахунку заборгованості, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» із заявою-анкетою № 0101138-01062021-001 на отримання готівкового кредиту «Свобода» (а.с. 20 том 1).

01 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1/3361204, відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит на споживчі потреби у сумі 100 000,00 грн строком на 72 місяці з 01 червня 2021 року по 31 травня 2027 року. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як День повернення кредиту (а.с. 10-11 том 1).

Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.3 пункту 1.4. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку:

процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором;

комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.

Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо.

Протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою сторін в порядку, визначеному п. 4.8 Договору.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід`ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов`язаний сплачувати Банку: www.credit-agricole.ua.

У п. 2.1 договору зазначено, що з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № UA323006140000029095 000608326 в Банку.

Відповідно до п. 2.2 договору Позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти за комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо зазначений день повернення кредиту є неробочим, позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів та платіж за кредитом у попередній робочий день.

Згідно п. 2.6 договору Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.

Відповідно до підпунктів 4.5 та 4.6 п. 5 кредитного договору шляхом підписання Договору Позичальник підтверджує, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору; умови договору йому зрозумілі; з Правилами і Тарифами Банку, що є чинним на дату укладення Договору і розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується; йому до укладання Договору Банком надано інформацію, яка визначена ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; у всьому іншому, що не передбачено Договором, Сторони керуються Правилами та чинним законодавством України.

Аналогічні умови кредитування передбачені у паспорті споживчого кредиту АТ «Креді Агріколь Банк», з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с. 14-17 том 1).

Також 01 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав Пам`ятку клієнту за кредитним договором № 1/3361204 та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (у т. ч. графік платежів по кредиту, ануїтет) (а.с. 11 зворот -13 том 1).

Крім того, 01 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг № 747667/3361204, на підставі якого йому відкрито картковий рахунок і видано картку (а.с. 165-168 том 1). При цьому, ОСОБА_1 було сфотографовано (а.с. 169 том 1).

АТ «Креді Агріколь Банк» виконало свої обов`язки за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року належним чином, що підтверджується платіжною інструкцією № 36992742-1 від 01 червня 2021 року, з якої убачається, що на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховані грошові кошти у сумі 100 000,00 грн як надання кредиту згідно кредитного договору № 1/3361204 від 01 червня 2021 року (а.с. 163 том 1). Крім того, позивачем надано виписку по рахунку приватного клієнта № 140000-2024/0911 за період з 01 червня 2021 року по 02 червня 2021 року, якою підтверджується видача кредиту позичальнику на картковий рахунок у розмірі 100 000,00 грн та зняття готівки в ПОС – терміналі на вказану суму (а.с. 164 том 1).

З виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 01 червня 2021 року по 15 вересня 2023 року вбачається, що йому надано кредит у розмірі 100 000,00 грн, на який у подальшому нараховувались проценти і комісія, та позичальником вносились суми на погашення заборгованості (а.с. 23-30 том 1).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року вбачається, що заборгованість станом на 15 вересня 2023 року становить 162 330,20 грн, яка складається з наступного: строкова заборгованість – 72 389, 96 грн; прострочена заборгованість – 20 345,05 грн; нарахованих відсотків – 539,96 грн; прострочених відсотків – 22 055, 23 грн; комісії – 2 350,00 грн; простроченої комісії – 44 650,00 грн (а.с. 7 том 1).

29 серпня 2023 року між ТОВ «Глобал Спліт» та АТ «Креді Агріголь Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги № 4-2023, за яким банк відступив товариству права вимоги до боржників згідно реєстрів прав вимог (а.с. 34-41 том 1).

Оплата ТОВ «Глобал Спліт» за відступлення права вимоги за вказаним договором підтверджується копіями платіжних інструкцій № 150 від 18 вересня 2023 року на суму 12 944 500,00 грн та № 4884 від 18 вересня 2023 року на суму 125 610,10 грн (а.с. 31 том 1).

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року - реєстр прав вимог № 1 від 15 вересня 2023 року, на умовах договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року в сумі 162 330,20 грн (№ 995 у списку) (а.с. 46-80 том 1).

15 вересня 2023 року на адресу ОСОБА_1 АТ «Креді Агріколь Банк» направило повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «Глобал Спліт» за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року та про необхідність перераховувати кошти у розмірі поточних зобов`язань на суму 162 330,20 грн на реквізити нового кредитора (а.с. 32 том 1).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

У чинній до 10 червня 2017 року редакції частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» було закріплено, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».

Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №521/21255/13-ц Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».

Враховуючи, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила положення про застосування обов`язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10 червня 2017 року на ці правовідносини почала поширюватися частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц, є релевантною для даних правовідносин та може бути застосована в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц дійшла висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Частиною першою статті 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12.

У постанові від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

На підтвердження позовних вимог, наявності заборгованості та переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «Глобал Спліт» було надано до суду першої інстанції копії кредитного договору № 1/3361204 від 01 червня 2021 року з додатками та договору про надання банківських послуг від 01 червня 2021 року, платіжної інструкції № 36992742-1 від 01 червня 2021 року, виписки по рахунку приватного клієнта № 140000-2024/0911 за період з 01 червня 2021 року по 02 червня 2021 року, виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 01 червня 2021 року по 15 вересня 2023 року, розрахунок заборгованості, копію договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року, платіжних інструкцій № 150 і № 4884 від 18 вересня 2023 року; копію реєстру прав вимог № 1 від 15 вересня 2023 року та повідомлення від 15 вересня 2023 року на адресу ОСОБА_1 про відступлення права вимоги.

Встановивши, що у матеріалах справи наявні належні докази укладення кредитного договору та існування договірних зобов`язань, які є обов`язковими до виконання кожною із сторін, надання відповідачеві кредитних коштів і невиконання ним своїх обов`язків, а також з урахуванням не направлення відповідачу вимоги про повне дострокове повернення заборгованості і відсутності у кредитора права на таку вимогу за умовами договору, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» лише простроченої заборгованості за тілом кредиту і процентами та часткового задоволення позову.

До посилань відповідача на те, що ним не укладався кредитний договір, колегія суддів ставиться критично, оскільки доказів того, що підписи на кредитному договорі № 1/3361204 від 01 червня 2021 року та додатках до нього (паспорт споживчого кредиту, пам`ятка, графік платежів) йому не належать, ОСОБА_1 не надано. З клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не звертався.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів видачі йому кредитних коштів, а також ненадання первинних документів спростовуються матеріалами справи, а саме копією платіжної інструкції № 36992742-1 від 01 червня 2021 року, якою підтверджується, що на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (що збігається з номером у виписці по рахунку) перераховані грошові кошти у сумі 100 000,00 грн як надання кредиту згідно кредитного договору № 1/3361204 від 01 червня 2021 року (а.с. 163 том 1), а також виписки по рахунку приватного клієнта № 140000-2024/0911 за період з 01 червня 2021 року по 02 червня 2021 року, якою підтверджується видача кредиту позичальнику на картковий рахунок у розмірі 100 000,00 грн та зняття готівки в ПОС – терміналі на вказану суму (а.с. 164 том 1).

Крім того, з виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 01 червня 2021 року по 15 вересня 2023 року, яка також є первинним документом, вбачається, що йому надано кредит у розмірі 100 000,00 грн, та позичальником у подальшому вносились суми на погашення заборгованості (а.с. 23-30 том 1), що свідчить про визнання ним наявності договірних зобов`язань перед банком.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів переходу до позивача права вимоги до нього спростовуються наданими ТОВ «Глобал Спліт» копіями договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року, платіжних інструкцій № 150 і № 4884 від 18 вересня 2023 року, які підтверджують оплату за відступлення права вимоги, а також копією додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року - реєстром прав вимог № 1 від 15 вересня 2023 року, в якому, серед інших, вказаний і ОСОБА_1 за № 995, що має заборгованість за кредитним договором № 1/3361204 від 01 червня 2021 року в сумі 162 330,20 грн. Вказаний реєстр прав вимог наданий у повному обсязі (2700 боржників), підписаний первісним і новим кредиторами, прошитий та пронумерований (а.с. 46-80 том 1).

Доводам відповідача щодо неотримання ним вимоги про дострокове повернення кредиту судом першої інстанції вже надана належна оцінка, у зв`язку з чим позов задоволено частково.

Твердження відповідача про те, що паспорт споживчого кредиту надає лише орієнтовну інформацію щодо реальної річної процентної ставки та іншої вартості кредиту, а отже не є підтвердженням ознайомлення з попередніми умовами кредитування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки умови кредитування чітко викладені у змісті кредитного договору, підписаного сторонами. При укладенні договору позичальник засвідчив, що умови кредитування йому відомі та зрозумілі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірені доводи сторін та дана їм належна оцінка.

Доводів щодо незгоди з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову апеляційна скарга відповідача не містить, тому апеляційний суд не наводить мотивів на їх спростування. Позивачем рішення суду не оскаржувалось. Отже, підстав для перегляду і зміни чи скасування рішення суду у частині відмови у задоволенні позову не вбачається.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова