Додаткове рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №638/6539/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 638/6539/24

Номер провадження 22-з/818/161/26

Д О ДА Т К О ВА П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2025 року в складі судді Щепіхіної В.В. по справі № 638/6539/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані (збережені) кошти в сумі 50 000,00 доларів США, три проценти річних в сумі 6 230,00 доларів США, інфляційне збільшення в сумі 23 625,00 доларів США, проценти за користування чужими коштами в сумі 29 532,00 долари США, а також судові витрати по справі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

На вказане судове рішення 03 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 – адвокат Мамай А.С. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду – скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2025 року залишено без змін.

28 квітня 2026 року через систему “Електронний суд” ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаров П.В., подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляв адвокат Захаров П.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 28-8 від 28 серпня 2024 року. У відзиві на апеляційну скаргу було заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 100 000,00 грн, проте ця сума збільшилась через процесуальну поведінку позивача, а саме подання необґрунтованого клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, тривалість розгляду справи і застосування гонорару успіху. Враховуючи значний обсяг та складність справи, ціну позову, представником було витрачено значний час на вивчення матеріалів, підготовку процесуальних документів та ґрунтовний аналіз актуальної практики Великої Палати Верховного Суду. Відповідно до детального Звіту (Акту) про надані послуги від 23 квітня 2026 року загальна фактична вартість наданої професійної правничої допомоги у справі склала 300 000,00 грн а саме: базовий гонорар за погодинну роботу адвокатів - 180 000,00 грн; гонорар успіху - 120 000,00 грн. Разом з тим, вона просить стягнути з позивача лише 200 000,00 грн, що свідчить про її добросовісність та співмірність заявленої до стягнення суми складності справи, обсягу виконаних робіт та ціні позову.

20 травня 2026 року через систему “Електронний суд” ОСОБА_2 подав заперечення проти заяви відповідачки про розподіл судових витрат (ухвалення додаткового рішення у справі) із клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи, в яких просив витребувати у відповідача оригінали договору про надання правової допомоги № 28-8 від 28 серпня 2024 року та звіту про надані послуги (виконані роботи) правової допомоги від 23 квітня 2026 року та у разі надання оригіналів документів призначити у справі судово- почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 , 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. На вирішення експерта (експертизи) поставити питання: Чи виконано підпис у графі «Клієнт» розділу 6 договору про надання правової допомоги № 28-8 від 28 серпня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 , чи іншою особою? Чи виконано підпис у графі «Клієнт» звіту про надані послуги (виконані роботи) правової допомоги від 23 квітня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 , чи іншою особою? Заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу залишити без задоволення в повному обсязі.

Вказав, що ані відзив на апеляційну скаргу, ані заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не містять обґрунтувань поважності причин неподання доказів судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. Відповідачкою не надано жодних документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Підготовка та подання заяв процесуального характеру (про участь у засіданні в режимі відеоконференції, про надання доступу до електронної справи) є технічною дією, залежить від волі сторони і не є вимушеною витратою на оплату правничих послуг, що підлягає розподілу. Ознайомлення з матеріалами справи як правова послуга не було необхідним, враховуючи, що сторона відповідача брала участь в суді першої інстанції, знайомилась з матеріалами електронної справи. Первинний аналіз доводів апеляційної скарги, пошук та аналіз практики Верховного Суду є складовою частиною складення і подання відзиву на апеляційну скаргу, а тому їх повторна тарифікація свідчить про подвоєння однієї і тієї ж самої послуги. Так само аналіз клопотання про призначення експертизи, вивчення процесуальної практики Верховного Суду є складовою частиною складення і подання заперечень проти клопотання про призначення судової експертизи. До складу витрат на правничу допомогу включено 12 годин участі представників у 2 судових засіданнях апеляційного суду, однак судове засідання 22 січня 2026 року тривало лише 43 хвилини, а 23 квітня 2026 року - лише 35 хвилин. Крім того, відповідачка не обґрунтувала, в чому саме полягала необхідність у залученні двох адвокатів до участі у справі. Часові витрати на підготовку відзиву на апеляційну скаргу і заперечень проти клопотання про призначення експертизи (загалом 21 година) є очевидно завищеними, нерозумними, необґрунтованими і неспівмірними. Вважає, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі про надання правової допомоги та звіті про надані послуги їй не належать, у зв`язку з чим необхідно призначити судову почеркознавчу експертизу.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування оригіналів документів та призначення експертизи колегія суддів відмовляє, оскільки наразі розглядається не справа по суті спору, а лише питання про ухвалення додаткового рішення, яке не може змінювати суть основного рішення чи стосуватися встановлення нових обставин справи. Призначення експертизи на цій стадії фактично було б відновленням судового розгляду, що суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства.

Суд апеляційної інстанції розглядає заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України, частини 3 статті 270 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи і доводи заяви, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляли адвокати Адвокатського об`єднання «WISE LAW GROUP» Захаров П.В. та ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги № 28-8 від 28 серпня 2024 року та ордерів ВІ № 1198852, ВІ № 1367183 (а.с. 29, 34, 89-91 том 2).

Пунктами 4.2., 4.5. договору передбачено, що розмір базового гонорару визначається в залежності від обсягу виконаних Адвокатським об`єднанням послуг згідно Акту прийому-передачі наданих послуг з розрахунку 3 000,00 грн за 1 людино-годину роботи адвоката. У випадку вирішення цивільної справи, вказаної в п. 1.2 цього Договору, на користь Клієнта, тобто у разі досягнення Адвокатським об`єднанням позитивного або частково позитивного результату на користь Клієнта, що включає в себе: залишення позову без розгляду, закриття провадження по справі, відмову у задоволенні позовних вимог, залишення рішення суду першої інстанції без змін (незалежно від набрання рішенням законної сили чи наступного його скасування судом вищої інстанції), окрім суми згідно п. 4.2 цього Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню додаткову винагороду – «гонорар успіху» (success fee) у розмірі 3 % (три відсотки) від ціни позову у відповідній справі за кожну інстанцію окремо.

17 січня 2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Захарова П.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат склав 100 000,00 грн, докази чого будуть надані у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України (а.с. 25-28 том 2).

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 травня 2025 року залишено без змін.

28 квітня 2026 року, тобто у межах передбаченого частиною 8 статті 141 ЦПК України строку, через систему “Електронний суд” ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаров П.В., подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн.

З наданого відповідачкою звіту від 23 квітня 2026 року про надані послуги (виконані роботи) з правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 28-8 від 28 серпня 2024 року вбачається, що Адвокатським об`єднанням було надано, а ОСОБА_1 прийнято наступні послуги з професійної правничої допомоги у цивільній справі № 638/6539/24 загальною вартістю 300 000,00 грн (а.с. 92-94 том 2):

ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 638/6539/24, первинний аналіз доводів апеляційної скарги протягом 5 годин вартістю 15 000,00 грн;

пошук та глибокий аналіз актуальної судової практики Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати) у спорах за ст. 1212 ЦК України, а також аналіз судової практики щодо застосування ст. 625 ЦК України (нарахування 3% річних та інфляційних втрат) до зобов`язань в іноземній валюті протягом 15 годин вартістю 45 000,00 грн;

підготовка та подання заяв процесуального характеру (про участь у засіданні в режимі відеоконференції, про надання доступу до електронної справи) протягом 1 години вартістю 3 000,00 грн;

підготовка, складання, узгодження з клієнтом та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 протягом 15 годин вартістю 45 000,00 грн;

підготовка та участь представників у судовому засіданні в Харківському апеляційному суді 22 січня 2026 року (представництво 2-ма адвокатами одночасно) протягом 6 годин вартістю 18 000,00 грн;

аналіз клопотання позивача про призначення судово-почеркознавчої експертизи, вивчення процесуальної практики Верховного Суду щодо допустимості призначення експертиз та подання нових доказів на стадії апеляційного провадження (ст. 367 ЦПК України) протягом 6 годин вартістю 18 000,00 грн;

підготовка, складання та подання розширених заперечень проти призначення експертизи протягом 6 годин вартістю 18 000,00 грн;

підготовка та участь представників у фінальному судовому засіданні в Харківському апеляційному суді 23 квітня 2026 року (представництво 2-ма адвокатами одночасно) протягом 6 годин вартістю 18 000,00 грн;

гонорар успіху (success fee), передбачений п. 4.5 Договору, за досягнення позитивного результату – прийняття Харківським апеляційним судом постанови про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін (120 000,00 грн).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

При зменшенні витрат на правничу допомогу суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №910/20852/20).

Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 адвокатом Захаровим П.В. дійсно подано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладені клопотання про надання технічного доступу до матеріалів електронної справи та участь представника у режимі відеоконференції, а також заперечення на клопотання про призначення експертизи. У судовому засіданні 22 січня 2026 року брали участь адвокати Захаров П.В. та Ус М.В., а у судовому засіданні 23 квітня 2026 року – адвокат Захаров П.В.

З урахуванням складності та категорії справи (стягнення коштів по ст. 1212 ЦК України), обсягу доказів, незмінності позиції відповідачки, колегія суддів вважає, що розмір витрат на послуги адвоката зі складання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання про призначення є завищеним та не відповідає обсягу і складності виконаної роботи. Складання вказаних процесуальних документів об`єктивно не потребувало від професійних адвокатів такого значного часу (15 годин та 6 годин), як про це вказано у звіті про надані послуги.

Крім того, послуги з ознайомлення з матеріалами справи, аналізу доводів апеляційної скарги, пошуку та аналізу судової практики; аналізу клопотання позивача про призначення експертизи, вивчення практики Верховного Суду щодо допустимості призначення експертиз та подання нових доказів на стадії апеляційного провадження фактично охоплюються змістом послуги з підготовки і подання відзиву на апеляційну скаргу і заперечень на клопотання.

Подання клопотань процесуального характеру (про участь у засіданні в режимі відеоконференції, про надання доступу до електронної справи) є правом сторони, не вимагає значного часу і є радше технічною дією (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі №910/5810/24 та від 04 березня 2025 року у справі №922/1290/24). До того ж, такі клопотання ОСОБА_1 викладені безпосередньо у відзиві на апеляційну скаргу. З огляду на викладене, підстав для окремого включення їх до переліку наданих послуг з правничої допомоги, що підлягають оплаті, не вбачається.

Щодо участі адвокатів у судових засіданнях, то колегія суддів враховує, що судове засідання 22 січня 2026 року тривало лише 47 хвилин, а 23 квітня 2026 року – 36 хвилин, та представник відповідачки приєднався до участі за 18 хвилин до його завершення, що підтверджується протоколами судових засідань (а.с. 35-38, 62-66 том 2). При цьому, адвокат Захаров П.В. брав участь в обох судових засіданнях, а адвокат Ус М.В. – лише у першому. Отже, матеріалами справи не підтверджується участь представників у двох судових засіданнях протягом 6 годин, як вказано у звіті про надані послуги. До того ж, відповідачкою не обґрунтовано необхідності залучення саме двох адвокатів, які мали одну й ту ж позицію по справі.

Щодо гонорару успіху у розмірі 120 000,00 грн, то колегія суддів також не вбачає підстав для його стягнення у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, виснувала про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). При цьому зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на те, що розподіл судових витрат здійснюється лише за наслідками апеляційного перегляду справи, з урахуванням складності та обсягу виконаної адвокатами Булік В.А. роботи, колегія суддів вважає, що «гонорар успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи в апеляційному суді та не вбачає підстав для покладення на позивача відшкодування «гонорару успіху», який сплачує відповідачка на користь адвокатського об`єднання в межах їх домовленості за умовами договору про надання правової допомоги № 28-8 від 28 серпня 2024 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

На підставі викладеного вище, зважаючи на рівень складності справи, надані послуги з правничої допомоги, ураховуючи критерії розумності, справедливості та реальності судових витрат, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст. ст.141, 142, 270, 368, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на надання правничої допомоги під час апеляційного перегляду справив розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст додаткової постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина