Додаткове рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №643/5898/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 643/5898/24

провадження № 22-з/818/273/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – Бевзюк Оксани Олександрівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати бездіяльність АТ «Правекс Банк» (відповідач), що виявилася у не проведенні реструктуризації зобов`язань за кредитними договорами: № 616RPUA211940001 від 13.07.2021; № 616RPUA213290001 від 25.11.2021; № 616RPUS202330001 від 20.08.2020; № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021, протиправною; зобов`язати відповідача провести реструктуризацію зобов`язань позивача за кредитними договорами: № 616RPUA211940001 від 13.07.2021; № 616RPUA213290001 від 25.11.2021; № 616RPUS202330001 від 20.08. 2020; № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021 шляхом здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації у відповідності до п. 71 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 27 січня 2026 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Акціонерного товариства «Правекс Банк», що виявилася у непроведенні реструктуризації зобов`язань за кредитними договорами № 616RPUA211940001 від 13.07.2021, № 616RPUA213290001 від 25.11.2021, № 616RPUS202330001 від 20.08.2020, № 616RPUS211620001 від 11.06.2021 - протиправною. Зобов`язано Акціонерне товариство «Правекс Банк» провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитними договорами № 616RPUA211940001 від 13.07.2021, № 616RPUA213290001 від 25.11.2021, № 616RPUS202330001 від 20.08.2020, № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021 шляхом здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації у відповідності до п. 7-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Правекс Банк» подало апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 липня 2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Правекс – Банк» залишено без задоволення. Рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 27 січня 2026 року залишено без змін.

У липні 2026 року представник ОСОБА_1 – Бевзюк Оксана Олександрівна подала до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.

29 липня 2026 року Акціонерне товариство «Правєкс Банк» подало заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Обговоривши доводи клопотань, судова колегія вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного суду від 21 липня 2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Правекс – Банк» залишено без задоволення. Рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 27 січня 2026 року залишено без змін.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана через підсистему "Електронний суд" 29 липня 2026 року.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що між 24 квітня 2024 року між адвокатом Бевзюк О.О. та Князєвою Є.І. укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно п.1.1 адвокат зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу щодо представництва прав і законних інтересів Клієнта в суді першої та апеляційної інстанції у справі за позовом Князєвої Є.І. до Акціонерного Товариства «ПРАВЕКС-БАНК» про захист прав споживача, а саме зобов`язати Акціонерне товариство «ПРАВЕКС БАНК провести реструктуризацію зобов`язань Князєвої Є.І. за кредитними договорами.

Пунктом 4.2. сторонами узгоджено розмір адвокатського гонорару за даною справою в сумі 10 000,00грн. за результатами розгляду справи та набрання рішенням першої інстанції законної сили.

Згідно акту наданих послуг від 27.07.2026 року адвокатом надано наступні послуги: зустріч з клієнтом, з`ясування мети звернення, обговорення судового процесу, обговорення питання звернення, приймання доручення клієнта, отримання первинної інформації щодо обставин порушених прав та інтересів клієнта з виїздом поза робоче місце адвоката - вивчення документів наданих клієнтом, проведення правового аналізу правочину на відповідність законодавству України з виїздом поза робоче місце адвоката; збір та оформлення доказів по справі, визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта, аналіз судової практики, вивчення практики Верховного суду, складання та оформлення позову, додатків, відповіді на відзив, пояснень у справі, клопотань, заяв, участь в судових засіданнях; проведення правового аналізу апеляційної скарги на відповідність законодавству України; визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта, вивчення практики Верховного Суду та ЄСПЛ; складання та оформлення відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Згідно п.3.1 договору про правничу допомогу № 010224 від 01.02.2024 року сторони за даним договором дійшли згоди, що за даним договору клієнт сплачує адвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених Адвокатом на надання послуг Клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/ виконаних робіт та інш.

Пунктом 4.2 сторонами узгоджено розмір адвокатського гонорару за даною справою в сумі 10 000,00грн. за результатами розгляду справи та набрання рішенням першої інстанції законної сили.

Згідно акту наданих послуг від 27.07.2026 року адвокатом надано послуг на загальну суму 10000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи характер виконаних адвокатом робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи саме у суді апеляційної інстанції, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, та витраченого часу представником у даній справі, а також зважаючи на те, що Акціонерне товариство «Правєкс Банк» подала заперечення щодо розміру судових витрат, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Князєвої Є.І. витрати на правничу допомогу 3000,00 грн.

Підстав для стягнення витрат на правову допомогу, надану у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 – Бевзюк Оксани Олександрівни задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Правєкс Банк» на користь Князєвої Євгенії Ігорівни витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина