Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №723/4138/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/4138/26

Провадження № 3/723/5639/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Сторожинець

Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Бужора В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , командир 2 навчальної роти зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення ЛВЧ №234 від 25.07.2026 року, за ч.2 ст.172-15 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 20.07.2026 року по 24.07.2026 року перебуваючи за місцем несення служби на загально-військовому полігоні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого поблизу АДРЕСА_2 , командир 2 навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт-Прибан» військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, всупереч встановленому порядку службової діяльності у сфері реалізації своїх прав і виконання обов`язків, в умовах особливого періоду, недбало поставився до своїх службових обов`язків, а саме: в порушення функціональних обов`язків командира, передбачених ст.ст. 6, 11, 16, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, не забезпечив належного контролю за наявністю особового складу та додержання підлеглими військової дисципліни у ввіреному підрозділі, не вжив заходів щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед підлеглого особового складу, не здійснював заходи з належного обліку особового складу, проведення з особовим складом індивідуальної виховної роботи, планування бойової підготовки та здійснення контролю за її виконанням, не забезпечив встановлення в підрозділі такого внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України та статутів Збройних Сил України, внаслідок чого 5 військовослужбовців, які перебували у безпосередньому його підпорядкуванні, самовільно залишили військову частину НОМЕР_2 , чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, визнав повністю та просив суворо його не карати.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно зі ст.ст. 2, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військово службовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Згідно вимог ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Статтею 6 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституцією України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, командир (начальник) зобов`язаний: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази; постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку.

Статтями 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного господарства. Командир роти підпорядковується командирові батальйону і є прямим начальником усього особового складу роти. Командир роти зобов`язаний: підтримувати особовий склад роти (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності; організовувати в роті бойову підготовку, складати розклад занять на тиждень, проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу, а також з підрозділами роти; постійно вдосконалювати свої знання за спеціальністю і методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку; з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу; знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти, постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу; виховувати особовий склад роти в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки та майна роти; піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань; організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті; проводити огляд та інструктувати військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення; вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти, знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; щотижня підбивати підсумки бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку.

Відповідно до пункту 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 (зі змінами) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє станом на 25 липня 2026 року, таким чином в Україні діє особливий період, продовжений відповідними указами до теперішнього часу.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.07.2026 року № 197 старший лейтенант ОСОБА_1 відряджений з військової частини НОМЕР_3 для участі в адміністрації зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_2 .

Отже, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи призначеним на посаду командира 2 навчальної роти зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_2 , наділений та виконує організаційно-розпорядчі та/або адміністративно-господарські обов`язки і в розумінні примітки до ст. 172-13 КУпАП є військовою посадовою особою.

Таким чином, в період з 20.07.2026 року по 24.07.2026 року перебуваючи за місцем несення служби на загально-військовому полігоні « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого поблизу АДРЕСА_2 , командир 2 навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт-Прибан» військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, всупереч встановленому порядку службової діяльності у сфері реалізації своїх прав і виконання обов`язків, в умовах особливого періоду, недбало поставився до своїх службових обов`язків, а саме: в порушення функціональних обов`язків командира, передбачених ст.ст. 6, 11, 16, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, не забезпечив належного контролю за наявністю особового складу та додержання підлеглими військової дисципліни у ввіреному підрозділі, не вжив заходів щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед підлеглого особового складу, не здійснював заходи з належного обліку особового складу, проведення з особовим складом індивідуальної виховної роботи, планування бойової підготовки та здійснення контролю за її виконанням, не забезпечив встановлення в підрозділі такого внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України та статутів Збройних Сил України, внаслідок чого 5 військовослужбовців, які перебували у безпосередньому його підпорядкуванні, самовільно залишили військову частину НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини 2 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є доведеною та підтверджується: протоколом про військове адміністративне правопорушення ЛВЧ № 234 від 25.07.2026 року; доповіддю по факту самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 , призваним під час мобілізації та відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_2 №812/28237 від 21.07.2026 року; доповіддю по факту самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , призваним під час мобілізації та відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_3 №812/28307 від 21.07.2026 року; доповіддю по факту самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , призваним під час мобілізації та відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_4 №812/28308 від 21.07.2026 року; доповіддю по факту самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , призваним під час мобілізації та відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_5 №812/28855 від 24.07.2026 року; доповіддю по факту самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , призваним під час мобілізації та відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_6 №812/28856 від 24.07.2026 року; посвідченням офіцера ОСОБА_1 ; витягом з наказу.

Згідно зі ст.ст.23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

З урахуванням наведених норм Закону, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконання військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

На підставі ч.2 ст.172-15, ст.ст.221, 251, 252, 268, 285, 287 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , командира 2 навчальної роти зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.

Стягувач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Сторожинецького районного суду Василь БУЖОРА