Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №725/2625/23 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/2625/23

Номер провадження 2/725/1588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Жерновей Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура про визнання дій нотаріуса протиправними, визнання недійсними договорів та скасування рішення державного реєстратора. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачем не було доведено, що відповідачами вчинені дії, які б свідчили про порушення його права.

Апеляційний суд, погодившись в цій частині з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову вказав, що виконання зобов`язання за укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профіт Капітал», та ОСОБА_1 договором кредиту від 02 червня 2008 року № 014/0032/82/46176 не забезпечено договором іпотеки № 61196, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Лірниченко Н.М. 15 серпня 2007 року. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2023 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови. В решти залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 21.05.2025 року було ухвалено касаційну скаргу ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - задоволено частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура, про визнання недійсним договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки,визнання незаконними дій приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації речових прав, відновлення становища, яке існувало до державної реєстрації змін та скасування рішення про державну реєстрацію правзмінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2024 року в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура, про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, на розгляді питання про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до переконливого висновку, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Н. В., Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура, в якому позивач просив: визнати недійсним договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін та скасувати рішення про державну реєстрацію прав. В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Профіт Капітал» вказало, що:

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 червня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» борг в сумі 1 107 028,72 грн. (справа №2-887/2011).

18 липня 2011 року судом видано виконавчий лист щодо ОСОБА_1

АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало (відступило) право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0032/82/46176 від 02 червня 2008 року АТ «Оксі Банк», яке, в свою чергу, відступило вказані права ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

На об`єкт нерухомості, який належав ОСОБА_1 , накладений арешт на підставі ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 березня 2012 року, на підставі постанови Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції у виконавчому провадженні 32029909, на підставі постанови Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 лютого 2023 року, на підставі постанови Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про накладення арешту на все нерухоме майно, крім земельної ділянки площею 0,1402 га, що знаходиться с. Магала Новоселицького району Чернівецької області кадастровий номер 7323083600:01:004:0045.

Проте, 10 лютого 2023 року ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_6 , уклали договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Лірниченко Н. М. 15 серпня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Душинською Н. В.

Також ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Душинською Н. В. 10 лютого 2023 року;

Позивач вказав, що договором про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, визначено новий предмет іпотеки - нежитлову будівлю загальною площею 276,7 кв. м, криницю та огорожу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,0820 га, кадастровий номер № 7310136600:30:001:0047.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя укладений за наявності арешту предмета іпотеки та наявного запису у Єдиному реєстрі боржників, за яким ОСОБА_1 є боржником за виконавчим провадженням 58008758.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачем не було доведено, що відповідачами вчинені дії, які б свідчили про порушення його права.

Апеляційний суд, погодившись в цій частині з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову вказав, що виконання зобов`язання за укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профіт Капітал», та ОСОБА_1 договором кредиту від 02 червня 2008 року № 014/0032/82/46176 не забезпечено договором іпотеки № 61196, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Лірниченко Н.М. 15 серпня 2007 року. Було ухвалено Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2023 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови. В решти залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 21.05.2025 року було ухвалено касаційну скаргу ТОВ «ФК «Профіт Капітал» - задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура, про визнання недійсним договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки,визнання незаконними дій приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації речових прав, відновлення становища, яке існувало до державної реєстрації змін та скасування рішення про державну реєстрацію правзмінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2024 року в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, Міністерство юстиції України, Чернівецька окружна прокуратура, про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що 15 серпня 2007 року між ОСОБА_1 , яка виступала в якості майнового поручителя ОСОБА_7 , та AT «Укрсиббанк» укладений іпотечний договір № 61196 в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 11198790000 від 15 серпня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Лірниченко Н. М. за реєстровим № 2641.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно: об`єкт незавершеного будівництва нерухомого майна, зазначений в цьому договорі, що розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_2 ).

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 0,0820 га, що передана в оренду іпотекодавцю на підставі договору оренди, укладеного між іпотекодавцем та Чернівецькою міською радою 10 травня 2007 року, зареєстровано в реєстрі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 3678 від 10 травня 2007 року.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва незавершеного будівництвом окремої будівлі спортивно-оздоровчого комплексу. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20 грудня 2005 року № 998/22 прийнято рішення про зміну адреси на м.Чернівці по вул. Московської Олімпіади, 3 літера «І».

Готовність об`єкту на момент укладення договору складає 95 %, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 15542018 від 10 серпня 2007 року, виданого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації.

Після закінчення будівництва об`єкта іпотекодавець повинен оформити право власності на об`єкт, а саме оформити свідоцтво про право власності. Дані, що характеризують предмет іпотеки, можуть бути уточнені шляхом укладення додаткової угоди до нього договору.

Однак сторони дійшли згоди, що в будь-якому разі об`єкт буде вважатись предметом іпотеки незалежно від факту внесення відповідних змін до цього договору.

У пункті 4.1 іпотечного договору від 15 серпня 2007 року визначено, що у випадку порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором, іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та AT «Укрсиббанк», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., реєстрові номери 2949, 2950, AT «Укрсиббанк» відступило права вимоги за кредитами ПАТ «Дельта Банк», який став новим кредитором у зобов`язання, зокрема і у договорі № 11198790000 від 15 серпня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору за умови сплати боржником та/або поручителем заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 890 000 грн, продавець зобов`язується передати покупцю право вимоги до боржників за кредитними договорами, а покупець зобов`язується прийняти зазначене вище право вимоги та сплатити продавцю грошові кошти в порядку та розмірі, передбачених статтею 4 цього договору.

Відповідно до розділу «Тлумачення термінів» боржниками є фізичні або юридичні особи, що зазначені у реєстрі прав вимог, що відчужуються за цим договором, який міститься у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 1429/К від 22 травня 2019 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., реєстровий номер 1010, ПАТ «Дельта Банк» відступило права вимоги за кредитами ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд», який став новим кредитором у зобов`язання, зокрема і у договорі № 11198790000 від 15 серпня 2007 року.

Згідно з договором купівлі-продажу майнових прав № 22052019 від 22 травня 2019 року, укладеного між ТОВ «Стар Інвестмен Фаунд» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., реєстровий номер 1011, ТОВ «Стар Інвестмен Фаунд» відступило права вимоги за кредитами ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», який став новим кредитором у зобов`язаннях, зокрема і за договором № 11198790000 від 15 серпня 2007 року.

Відповідно до договору про відступлення прав за договором іпотеки від 11 листопада 2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., реєстровий номер 3039, ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» відступило права вимоги за кредитами ОСОБА_3 , яка стала новим кредитором у зобов`язаннях, зокрема і за договором № 11198790000 від 15 серпня 2007 року.

На підставі додатку № 1 до договору між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_3 купівлі-продажу прав вимоги від 11 листопада 2019 року № 11112019, реєстру прав вимоги відчужуються право вимоги за договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 від 15 серпня 2007 року № 11198790000, за договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 про надання споживчого кредиту від 15 серпня 2007 року № 11198809000, за договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 про надання споживчого кредиту від 15 серпня 2007 року № 11198832000/2 та іншими.

За змістом договору між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_3 про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мурською Н. В. 11 листопада 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 3659, відступлено право вимоги за договором іпотеки № 61196 з додатками, додатковим договором /угодами, договором про внесення змін та доповнення до вказаного договору, що є його невід`ємними частинами, що посвідчений 15 серпня 2007 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Лірниченко Н. М. за реєстровим номером 2641, який укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 11198790000 від 15 серпня 2007 року, договором про надання споживчого кредиту № 11198809000 від 15 серпня 2007 року, договором про надання споживчого кредиту № 11198832000/2 від 15 серпня 2007 року.

На підставі пункту 1.2 наведеного договору права за договорами іпотеки належать продавцю на підставі договору № 22052019 купівлі-продажу майнових прав від 22 травня 2019 року, що укладений між ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» та іпотекодержателем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л.

Першотравневим районним судом м. Чернівці 20 червня 2011 року ухвалено заочне рішення у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з боржників суму боргу в розмірі 1 107 028,72 грн (справа № 2-887/2011).

На виконання рішення суду від 20 червня 2011 року судом було видано виконавчий лист № 2-887/2011 по боржнику ОСОБА_1 та ОСОБА_4

18 грудня 2019 року між AT «Райффайзен Банк Аваль» та AT «Оксі Банк» був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до умов якого «AT «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив), a AT «Оксі Банк» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0032 82/46176 від 02 червня 2008 року та до ОСОБА_4 за договором поруки.

18 грудня 2019 року між AT «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до умов якого «Оксі Банк» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0032/82/46176 від 02 червня 2008 року та до ОСОБА_4 за договором поруки.

Вказані обставини встановлені судом в ухвалі від 29 грудня 2020 року (справа № 2-887/2011), а тому доказуванню не підлягають та сторонами не оспорюються.

Постановою старшого державного виконавця Саінчука Є. В. від 10 квітня 2012 року накладено арешт на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить боржнику ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, належного ОСОБА_1 .

Згідно ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 грудня 2020 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у виконавчому провадженні № 33218557 по боржнику ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-887/2011 від 18 липня 2011 року.

ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_6 , вчинено договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Лірниченко Н. М. 15 серпня 2007 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Душинською Н. В. 10 лютого 2023 року.

На підставі договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, пункт 1.1 договору іпотеки, посвідченого Лірниченко Н. М., приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області 15 серпня 2007 року за реєстровим номером 2641 викладено у наступній редакції: «Іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно будівля, зазначена в цьому договорі, що розташована на вищевказаній земельній ділянці в Січових Стрільців (колишня назва Московської Олімпіади), 3-К, згідно довідки № 239, виданої Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації від 09 лютого 2023 року, що ОСОБА_1 набула право власності на незавершену будівництвом будівлю на АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу від 25 листопада 2005 року; рішенням Першотравневого районного суду від 16 вересня 2008 року визнано право власності на будівлю з наданням поштової адреси: АДРЕСА_4 ; рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №83/3 від 10 лютого 2009 року будівлі упорядковано поштову адресу на АДРЕСА_3 №3-к, у зв`язку з реєстрацією іншого майна за адресою, АДРЕСА_3 . На даний час на земельній ділянці площею 0,0820га., з кадастровим номером 7310136600:30:001:0047 на АДРЕСА_3 розташовані: будівля літ. В загальною площею 276,7 кв.м.; криниця І; огорожа № 1-3.

Також ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_6 , укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Душинською Н. В. 10 лютого 2023 року.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24)).

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 (провадження № 61-1272св20)).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що:

«позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частини перша, четверта статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (частини перша, третя статті 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору).

Отже, судом встановлено, що наявний запис у Єдиному реєстрі боржників, за яким ОСОБА_1 є боржником за виконавчим провадженням 58008758 /т. 3, а.с. 150/; на об`єкт нерухомості, що належав ОСОБА_1 та був предметом іпотеки, було накладено обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 березня 2012 року у справі № 2-728/2012, арешт нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, виданої Першотравневим ВДВС Чернівецького МУЮ у ВП 32039903 та арешт нерухомого майна, застосований Другим ВДВС у м. Чернівці від 10 лютого 2023 року /т. 1 а.с. 1-13/; ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_6 , укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Душинською Н. В. 10 лютого 2023 року..

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у редакції, що діяла на час проведення державної реєстрації державним реєстратором права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , передбачено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Згідно статті 36 ЗаконуУкраїни «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За змістом ч. 7ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У пункті 4.1. іпотечного договору від 15 серпня 2007 року визначено, що у випадку порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим Договором, іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Як вбачається із матеріалів справи спірне майно перейшло у власність іпотекодержателя у позасудовому порядку на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя згідно пунктів 4.2 іпотечного договору. Тобто ОСОБА_3 , як правонаступник первісного кредитора AT «Укрсиббанк», скористалась своїм пріоритетним правом іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Суд зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову на спірне майно у цьому випадку спрямовані виключно на обмеження суб`єктивних прав відповідача ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна, на вчинення дій з можливого його відчуження. При цьому суті іпотеки як виду забезпечення такі заходи не змінюють та не обмежують права іпотекодержателя.

Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому й не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного закону іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зазначений правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина перша, друга статті 264 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін - відмовити.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст.8, 60, 88, 209, 212-215,218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя за згодою сторін - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Іщенко І. В.