Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №713/1661/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1661/26

Провадження №1-кп/713/150/26

Вирок

Іменем України

17.09.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , (дистанційно в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно в режимі відеоконференції)

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.11.2024 за №62024140150000258, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області, зареєстрований та проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною середньою освітою, неодруженого, не маючогона утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, що на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше засудженого Сновським районним судом Чернігівської області вироком від 23.03.2026 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 (десять) років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

встановив

Солдат ОСОБА_4 , проходячи військову службу у в/ч НОМЕР_1 з, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», п. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якими визначено порядок і врегульовано питання, пов`язані з проходження військової служби, про яке останній достовірно був обізнаний, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини, 03.09.2024 не з`явився в розташування військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 з лікувального закладу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської області» та вибув до місця свого проживання в м.Вашківці Вижницького району де проводив службовий час на власний розсуд не пов`язаний з проходженням військової служби до 10.11.2024.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі, у вчиненому кається, просить його суворо не карати та призначити мінімальне можливе покарання. Показав, що під час перебування у лікарні у нього закінчились кошти. Він поїхав до дому взяти кошти, але після цього у військову частину не повернувся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового провадження прокурор та обвинувачений не оспорюють фактичні обставини провадження і правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 вчинив нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч.5 ст.407 КК України.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст..12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 сти.407 КК України класифікується як тяжкий злочин.

До пом`якшуючих покарання обвинуваченому обставин, згідно ст..66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечував обставини його вчинення та повідомив органи досудового розслідування про всі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Також пом`якшуючою покарання обставиною суд визнає і ту обставину, що обвинувачений є військовослужбовцем та проходить військову службу.

Обтяжуючих покарання обставин, визначених ст..67 КК України, судом не виявлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він до вчинення даного злочину до кримінальної відповідальності не притягувався в силу ст.89 КК України, за мiсцем проходження служби характеризується позитивно, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на Д-обліку у лікарів нарколога та психіатра за лікуванням не обліку не перебуває.

Таким чином, обираючи вид та мiру покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, які це покарання обтяжують та наявність обставин, які це покарання пом`якшують, дані про особу обвинуваченого, врахувавши його пояснення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та йому слід призначити покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України ближче до найнижчої межі покарання, передбаченого санкцією ч.5 ст.407 КК України.

Крім того, вироком від 23.06.2025 Сновського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого чю.1 ст.115 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років за діяння, вчинене ним 07.09.2025.

Вказане означає, що діяння, в якому він визнається винуватим в межах розгляду даного кримінального провадження, вчинене ним до 23.06.2025, тобто до постановлення вироку Сновським районним судом Чернігівської області.

Згідно ч4 ст.70 КК України За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

За таких обставин, ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю зарахувавши в строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком від 23.06.2025 Сновського районного суду Чернігівської області.

На думку суду саме такі обрані судом вид та міра покарання є необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого і недопущення в подальшому вчинення злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, та буде відповідати принципам законності, справедливості та індивідуалізації кримінального покарання.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 615 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, призначеного вироком від 23.06.2025 Сновського районного суду Чернігівської області , за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком від 23.06.2025 Сновського районного суду Чернігівської області, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ст.72 КК України в строк відбування покарання за даним вироком повністю зарахувати частково відбутий строк покарання за вироком від 23.06.2025 Сновського районного суду Чернігівської області, та вважати ОСОБА_4 таким, що відбуває покарання з 08 вересня 2025 року.

Речові докази: копія матеріалів службового розслідування, проведеного в/ч НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 на 31 аркуші, які, згідно постанови від 19.06.2026 залишено при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини, згідно ч.15 ст.615 КПК України, вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5