Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №636/7629/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7629/25 Провадження№ 3-в/636/17/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Гніздилова Ю.М., за участі особи відносно якої розглядається клопотання – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця за контрактом, про дострокове повернення права керування транспортними засобами, у справі про адміністративні правопорушення № 636/7629/25, провадження № 3/636/3857/25

встановив:

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 01 жовтня 2025 року у справі № 636/7629/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

До суду звернувся ОСОБА_1 із клопотанням про дострокове повернення йому права керування транспортними засобами.

В обґрунтування клопотання зазначає, що накладений на нього штраф ним сплачено своєчасно та в повному обсязі.

Крім того, заявник посилається на те, що на даний час проходить військову службу за контрактом та займає посаду водія 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 3 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Заявник зазначає, що характер виконуваних ним службових обов`язків безпосередньо пов`язаний із керуванням транспортними засобами, а наявність права керування, на його думку, є необхідною умовою належного виконання ним військового обов`язку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом статті 24 КУпАП одним із видів адміністративного стягнення є позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, зокрема права керування транспортними засобами.

При цьому позбавлення права керування транспортними засобами у цій справі не є тимчасовим заходом, застосованим до заявника до вирішення справи, а є самостійним видом адміністративного стягнення, визначеним судом у постанові від 01 жовтня 2025 року.

Згідно зі статтею 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову, у порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас положеннями КУпАП не передбачено повноважень суду після набрання постановою законної сили довільно скорочувати встановлений у ній строк позбавлення спеціального права лише у зв`язку зі зміною обставин життя особи або виникненням у неї необхідності користуватися транспортними засобами.

Статтею 321 КУпАП визначено порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортними засобами. За змістом зазначеної норми, після закінчення строку позбавлення спеціального права посвідчення водія повертається особі у встановленому законодавством порядку.

Отже, законодавче регулювання виконання такого адміністративного стягнення пов`язує повернення особі права керування із закінченням встановленого постановою суду строку позбавлення, а не з настанням інших обставин, які особа вважає підставою для дострокового припинення стягнення.

Суд також враховує, що відповідно до вимог законодавства повернення посвідчення водія особам, позбавленим права керування, здійснюється після закінчення відповідного строку позбавлення та виконання передбачених законодавством процедур. Зокрема, чинне нормативне регулювання передбачає для осіб, позбавлених права керування, у відповідних випадках складення теоретичного і практичного іспитів, а для осіб, позбавлених права керування за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, також проходження позачергового медичного огляду.

Таким чином, сама по собі необхідність користування транспортним засобом у зв`язку з професійною або службовою діяльністю не є встановленою законом підставою для дострокового припинення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування.

Суд бере до уваги доводи ОСОБА_1 про проходження ним військової служби та виконання обов`язків за посадою водія.

Разом із тим зазначені обставини не можуть бути поставлені судом у підставу для зміни чи фактичного скасування наслідків постанови, яка набрала законної сили, оскільки така можливість повинна прямо випливати із закону.

При цьому суд не ставить під сумнів значення виконуваних заявником військових обов`язків та необхідність належного забезпечення діяльності військової частини. Однак ці обставини самі по собі не створюють передбаченої КУпАП процедури дострокового повернення права керування особі, позбавленій такого права за судовою постановою.

Посилання заявника на своєчасну та повну сплату штрафу також не може бути підставою для задоволення клопотання.

Так, штраф та позбавлення права керування транспортними засобами є різними видами адміністративних стягнень, які мають самостійний зміст та правові наслідки.

Виконання особою обов`язку зі сплати штрафу означає виконання саме тієї частини постанови, яка стосується штрафу, однак не припиняє іншого призначеного судом виду адміністративного стягнення — позбавлення права керування транспортними засобами.

Інше тлумачення фактично означало б можливість дострокового перегляду призначеного судом адміністративного стягнення на стадії його виконання без визначеної законом процедури та правової підстави.

Суд також враховує характер адміністративних правопорушень, за які ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, за які законодавцем передбачено застосування позбавлення права керування транспортними засобами.

Встановлений постановою суду строк позбавлення права керування є складовою призначеного адміністративного стягнення та підлягає виконанню у повному обсязі, якщо інше прямо не передбачено законом.

При цьому суд на цій стадії не здійснює повторної оцінки обставин, які були предметом розгляду під час вирішення справи про адміністративне правопорушення, та не переглядає законність чи обґрунтованість постанови від 01 жовтня 2025 року, а вирішує виключно питання, порушене заявником щодо можливості дострокового повернення права керування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що правові підстави для дострокового повернення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами відсутні, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 7, 23, 24, 298, 304, 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про дострокове повернення права керування транспортними засобами — відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області у порядку та строки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Ю.М. Гніздилов