Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №639/7697/26
Суддя: Макаров В. О.
Справа №639/7697/26
Провадження №3/639/1352/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Макаров В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Харківській області, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка займає посаду головного бухгалтера КП «Харківводоканал», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
До Новобаварського районного суду м. Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 112 від 17.09.2026 року, згідно якого за результатами камеральної перевірки КП «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, юридична адреса: м. Харків, вул. Конторська, 90, головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 , встановлено несвоєчасне подання до установи банку платіжних доручень на сплату податку на додану вартість за січень 2019 року у сумі 2 511 070,81 грн. терміном подання 01.03.2019 р., за лютий 2019 року в сумі 8 660 784,00 грн. терміном подання 30.03.2019 року, за березень 2019 року у сумі 3 367 586,87 грн. терміном подання 01.05.2019 року, за квітень 2019 року у сумі 1 336 408,90 грн. терміном подання 31.05.2019 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203, п. 69.1 ст. 69 підроз. 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
ОСОБА_1 повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки, однак в судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, хоча їй достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Новобаварського районного суду м. Харкова. Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що інкримінована ОСОБА_1 ст. 163-1 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча і не отримувала повістки за вказаною нею ж адресою, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. За наведених обставин, суд має вирішити справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 163-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Панасейко О.Ю. подала письмові заперечення на протокол, просила суд закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За положенням ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно положень ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд же не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проводило камеральну перевірку КП «Харківводоканал» з питання повноти та своєчасності розрахунків, а саме несвоєчасне подання до установи банку платіжних доручень на сплату податку на додану вартість за січень 2019 року у сумі 2 511 070,81 грн. терміном подання 01.03.2019 р., за лютий 2019 року в сумі 8 660 784,00 грн. терміном подання 30.03.2019 року, за березень 2019 року у сумі 3 367 586,87 грн. терміном подання 01.05.2019 року, за квітень 2019 року у сумі 1 336 408,90 грн. терміном подання 31.05.2019 року, складено Акт № 355/35-00-04-04-15/03361715.
Також судом встановлено, що відповідно до наказу про тимчасове переведення від 11.08.2025 № 105-к/п, ОСОБА_1 тимчасово переведена на посаду головного бухгалтера КП «Харківводоканал» з 11.08.2025 (копію наказу надано захисником).
Як вбачається із заперечень захисника ОСОБА_1 – адвоката Панасейко О.Ю. КП «Харківводоканал», не погоджуючись з актом №355/35-00-04-04-15/03361715 від 03.08.2026 року, подало заперечення від 13.08.2026 до ПМУ ДПС ВПП.
На момент розгляду справи процедура адміністративного оскарження податкового повідомленя-рішень триває, тобто, акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, був не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів у справі. Також, контролюючим органом не було надано для повного та всебічного розгляду справи докази заперечень, листів КП «Харківводоканал» на Акт №355/35-00-04-04-15/03361715 про результати камеральної перевірки від 03.08.2026.
Таким чином, за результатами аналізу матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що долучені до протоколу від 17.08.2026 № 112 акт камеральної перевірки № 355/35-00-04-04-15/03361715 від 03.08.2026 та інші матеріали не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та наявність у її діях вини.
Зокрема, акт камеральної перевірки оскаржений КП «Харківводоканал» у встановленому законом порядку, а процедура його адміністративного оскарження на момент розгляду справи не завершена. Відтак висновки, викладені в зазначеному акті, не можуть самі по собі бути покладені в основу беззаперечного висновку про наявність вини посадової особи.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить належного обґрунтування того, що саме ОСОБА_1 допустила порушення, а також не встановлює конкретного невиконання чи неналежного виконання ним визначених службових обов`язків, унаслідок якого виникло відповідне порушення. При цьому зазначені у протоколі податкові зобов`язання стосуються січня–квітня 2019 року, тобто періоду, який передує призначенню ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера КП «Харківводоканал».
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Крім того, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться на користь особи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-2 КУпАП. Таким чином, заперечення захисника ОСОБА_1 – адвоката Панасейко О.Ю. матеріалами справи не спростовані.
Інші будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
За викладених вище обставин суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення № 112 від 17.08.2026 року, який складений з порушенням вимог чинного законодавства, не є належним доказом, на підставі якого відповідно до положень ст. 251 КУпАП суд може встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-2 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 279, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова.
Суддя В.О.Макаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua