Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №612/503/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/503/26

2/612/375/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, в якому просить встановити факт самостійного виховання та утримання батьком - ОСОБА_2 його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначив, що він та ОСОБА_5 , перебували у фактичних шлюбних відносинах. За час спільного проживання у них народилася неповнолітня дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір дитини мешкає окремо від нього та дитини, вийшла заміж, змінила прізвище і виховує двох дітей, з донькою не спілкується, не цікавиться її життям, успіхами та досягненнями, не переживає та не цікавиться станом здоров`я ОСОБА_6 , не виявляє щодо неї батьківського піклування, не цікавиться її життям, здоров`ям, участі у її вихованні не приймає. Встановлення заявленого факту, має для заявника юридичне значення, а саме: для реалізації заявником права з подання документів для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

22 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

Не погодившись із позовом відповідачка надала до суду відзив, в якому зазначила, що з даним позовом вона не згодна у зв`язку з тим, що після розірвання цивільних шлюбних відносин з ОСОБА_2 , донька ОСОБА_6 мешкала з нею до 2022 року та була на повному її утриманні. Відповідачка зазначає, що у доньки була проблема з розмовною мовою і була потреба у проведенні занять з лікарем-логопедом, але їй було незручно їздити до м. Лозова Харківської області, тому вона домовилась з позивачем про те, що донька буде мешкати у нього на час лікування, а на вихідних вона буде забирати її до дому. Відповідачка вважає, що встановлення факту самостійного виховання дитини є способом позивача уникнути мобілізаційних заходів. Також у відзиві зазначила, що вона не відмовляється від дитини, вона виконує свої обов`язки матері, а дії батька є маніпулятивними та спрямованими не на захист інтересів дитини, а на отримання ним правових переваг у зв`язку з військовим станом.

08 серпня 2026 року підготовче провадження в справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав зазначених у відзиві.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області у судове засідання не з`явився подав заяву з проханням проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явився, надав пояснення з якого вбачається, що факту самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_2 дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не підтверджено. Обставини проживання дитини разом з батьком жодним чином не підтверджують факту ухилення матері від участі у вихованні дитини.

Суд, вислухавши позивача та його представника, відповідачку, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківській області, 16.01.2015 року за № 01.

Згідно довідки Комунального закладу «Добровільський ліцей», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ученицею 4 класу цього закладу. Дівчинка регулярно відвідує дистанційні заняття, завжди охайна, доглянута, забезпечена гаджетом, канцелярським приладдям, виконує домашні завдання вчасно. Батько дівчинки регулярно спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям доньки.

Згідно Акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 комісією Служби у справах дітей з`ясовано, що за адресою АДРЕСА_1 для Альбіни створені належні умови проживання та виховання, наявні місця для сну та навчання. Потреби дитини забезпечені в повному обсязі. Батько піклується про доньку, фінансово утримує, мати дівчинки проживає окремо.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 19.08.2025 року за № 1264 визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 .

Згідно рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 12.02.2026 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, орган опіки та піклування Лозівської міської ради Харківської області задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення 10.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_3 , на користь держави судовий збір. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Виконавчий лист Близнюківського районного суду Харківської області від 12.02.2026 року по справі № 612/898/25 було передано на примусове виконання до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де державним виконавцем 16.03.2026 року відкрито виконавче провадження за № 80502861.

З довідки Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за № 91/20.10-30/9 вбачається, що ОСОБА_2 не отримував аліментів від відповідача на утримання дитини.

ОСОБА_2 офіційно працевлаштований бетоняром у ФОП ОСОБА_8 з 01.04.2023 року по теперішній час, що вбачається з копії трудового договору.

Згідно характеристики з місця роботи, ОСОБА_2 характеризується позитивно, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Згідно характеристики з місця роботи від 22.06.2026 року, ОСОБА_3 працює на посаді прибиральника службових приміщень Близнюківської селищної ради з 16.07.2024 року та за цей час зарекомендувала себе як добросовісний працівник, чка сумлінно відноситься до виконання своїх службових обов`язків.

Згідно звітів про здійснення відрахувань та виплат, виданих Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області, з ОСОБА_3 проводились відрахування за рішенням суду щодо стягнення аліментів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про самостійне без участі матері виховання та утримання ним дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Таким чином, для встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини необхідним є встановлення не лише факту проживання дитини разом з одним із батьків та здійснення ним повсякденного догляду за дитиною, а й обставин, які свідчать про те, що інший із батьків фактично не бере участі у вихованні та утриманні дитини.

Судом встановлено, що дитина фактично проживає із позивачем. Водночас зазначена обставина сама по собі не є достатньою для висновку про самостійне виховання та утримання дитини батьком, оскільки проживання дитини з одним із батьків не припиняє та не обмежує автоматично батьківських прав і обов`язків іншого з батьків.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 19.08.2025 року за № 1264 визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 .

Однак зазначене рішення підтверджує обставину визначення місця проживання дитини разом з позивачем та не є безумовним доказом того, що мати не бере участі у вихованні та утриманні дитини або фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.

З матеріалів справи також убачається, що відповідачка здійснює матеріальне утримання дитини шляхом сплати аліментів, що підтверджується наданими звітами про здійснення відрахувань та виплат, виданих Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області.

Наявність у відповідачки обов`язку зі сплати аліментів та його виконання не свідчить сама по собі про її участь у всіх аспектах виховання дитини, однак спростовує твердження про повне самоусунення відповідачки від виконання батьківського обов`язку щодо утримання дитини.

Крім того, відповідачка у відзиві на позов зазначила, що проживання дитини разом з батьком зумовлено домовленістю між батьками, відповідно до якої дитина мала проживати у батька у зв`язку з необхідністю відвідування лікаря-логопеда у місті Лозова Харківської області, оскільки відповідачка проживає у сільській місцевості та має труднощі з регулярним забезпеченням проїзду дитини до відповідного спеціаліста.

Таким чином, із наведених відповідачкою обставин убачається, що фактичне проживання дитини з батьком було обумовлено погодженим між батьками способом забезпечення потреб дитини, а не усуненням матері від її виховання та утримання.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка фактично самоусунулася від виховання дитини, не цікавиться її життям, станом здоров`я, навчанням та розвитком, не спілкується з дитиною, не бере участі у вирішенні питань щодо її виховання та розвитку або іншим чином не виконує покладених на неї законом батьківських обов`язків.

Сам факт того, що більшість повсякденних потреб дитини фактично забезпечується батьком у зв`язку з її проживанням разом із ним, не свідчить про те, що мати позбавлена можливості брати участь у вихованні дитини або вона фактично припинила виконувати свої батьківські обов`язки.

Суд, також враховує, що відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести сукупність обставин необхідних для встановлення заявленого ним факту.

Оцінюючи всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд не встановив таких обставин, які б свідчили про те, що відповідачка фактично не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, а позивач здійснює її виховання та утримання самостійно без участі матері.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту самостійного виховання та утримання ним дитини, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (Харківська область, Лозівський район, с-ще Близнюки, вул. Свободи, 30 ЄДРПОУ 44090360)

Третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області (Харківська область, м.Лозова, вул. О.Куцина,буд. 10- а ЄДРПОУ 26421259)

Суддя С.П. Масло