Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №610/3020/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Суд: Балаклійський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №610/3020/26

Суддя: Феленко Ю. А.

Справа № 610/3020/26

Провадження № 3/610/1016/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026м. Балаклія

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Феленко Юрій Анатолійович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з групи ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, старшини, головного сержанта – командира відділення евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 у провадження судді Балаклійського районного суду Харківської області Феленка Ю.А. з групи ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ДНХІ № 4171 від 26.06.2026 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, 20.06.2026 о 09:00 год старшина ОСОБА_1 , самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та 21.06.2026 о 09:00 год повернувся, тобто був відсутній за місцем служби без поважних причин тривалістю до 10 діб в умовах особливого періоду.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Крім того, зазначив, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП не визнає, оскільки умислу на самовільне залишення місця служби не мав. Тимчасово залишив місце розташування військової частини через раптове повідомлення про перебування його неповнолітньої доньки в небезпеці. Вчасно не зміг повідомити командування про свою відсутність за місцем служби через несправності мобільного телефону. До місця служби повернувся добровільно. раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався. Просив провадження у справі закрити.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з 'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом 'якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту статей 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище, фактично є обвинуваченням.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не може перебирати на себе "функції обвинувачення" і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає "обережності дій суду" при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Суд також й не може змінювати суть обвинувачення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

За змістом статей 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 до суду надані протокол серії ДНХІ № 4171 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, від 26.06.2026 та додані до нього:

- копія паспорта ОСОБА_1 та витяг з реєстру територіальної громад щодо його місця реєстрації;

- копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ;

- витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.08.2025 № 263 про призначення старшини ОСОБА_1 на посаду головного сержанта – командира відділення евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 ;

- рапорт заступника командира роти з ППП в/ч НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_2 про виявлення ним відсутності у місці тимчасового розташування в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 старшини ОСОБА_1 ;

- доповідь командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 про самовільне залишення в/ч НОМЕР_1 старшиною ОСОБА_1 , відповідно до якої з 09:00 год 20.06.2026 год він був виявлений відсутнім в місці тимчасового розташування військової частини в АДРЕСА_2 ;

- доповідь командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 про повернення до в/ч НОМЕР_1 старшини ОСОБА_1 , відповідно до якої 21.06.2026 о 09:00 год він прибув до тимчасового місця розташування в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .

Як убачається з протоколу та доданих до нього матеріалів справи, ОСОБА_1 ставиться у вину самовільне залишення ним місця служби, а саме: відсутність його без поважних причин за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 до 10 діб , а саме у період з 09:00 год 20.06.2026 до 09:00 год 21.06.2026.

При цьому, не було опитано свідків вчинення вказаного правопорушення, самого ОСОБА_1 , не встановлено шляхом відібрання пояснень мотиви, підстави та причини його відсутності та несвоєчасного з`явлення за місцем служби у зазначений в протоколі час.

Крім того, представником ВСП, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не було витребувано з військової частини матеріали службового розслідування щодо самовільного залишення ОСОБА_1 місця служби, з метою встановлення обставин, за яких останній залишив місце служби, а потім добровільно повернувся.

У своїй заяві від 16.09.2026 ОСОБА_1 зазначив, що за місцем служби у вказаний у протоколі час він був відсутній з поважних причин та добровільно повернувся до місця служби. Тобто, умислу, спрямованого на самовільне залишення ним місця служби у нього не було.

Дослідженими судом матеріалами справи зазначені вище пояснення ОСОБА_1 щодо причин його відсутності на службі, не спростовані.

Таким чином, особа, що склала протокол, фактично обмежилася лише доповідями про самовільне залишення ОСОБА_1 місця служби та про його повернення без з`ясування всіх обставин адміністративного правопорушення, встановлення об`єктивних та суб`єктивних його ознак.

Разом з цим, слід зауважити, що диспозиція ч. 4 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 3 цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Абзацами 13, 14 статті 1 Закону України "Про оборону України" розмежовано поняття особливого періоду та воєнного стану.

У зв`язку зі збройною агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, та діє дотепер.

Як зазначено у протоколі, діяння, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_1 мало місце 20.06.2026, тобто в умовах воєнного стану, отже вказане діяння взагалі не може бути кваліфіковано за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський правопорядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до принципу диспозитивності, суд розглядає справу лише в межах викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 під час дії воєнного стану був відсутній за місцем служби з поважних причин, умислу на самовільне залишення місця служби в його діях не убачається, доходжу висновку про відсутність в його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Частиною 1 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із загальних принципів достатності, належності та допустимості доказів, доходжу висновку про відсутність вини в діях ОСОБА_1 , тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 172-11, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, статтями 255, 256, 279, 280, 283, 285 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяЮ.А. Феленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua