Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №757/33123/25-к — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 757/33123/25-к

провадження № 51-662км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

касатора ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 02 вересня 2025 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).

Київський апеляційний суд ухвалою від 25 листопада 2025 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді, оскільки її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 покликаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона належним чином не була повідомлена про розгляд її скарги, поданої в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).

Стверджує, що вона звернулася до суду апеляційної інстанції 19 листопада 2025 року після отримання 15 листопада 2025 року копії ухвали слідчого судді, постановленої за наслідками розгляду її скарги.

Також ОСОБА_6 детально наводить аргументи щодо порушень, допущених слідчим суддею під час розгляду скарги та не погоджується зі змістом постановленої ухвали.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала свою касаційну скаргу, зазначивши про наявність підстав для її задоволення, а прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи її не обґрунтованою.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається із оскаржуваного судового рішення його постановлено з урахуванням указаних вимог кримінального процесуального закону, а наведені у ньому висновки узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Верховний Суд не перевіряє доводи касаційної скарги ОСОБА_6 щодо законності ухвали слідчого судді, оскільки ця ухвала, згідно з правилами ч. 4 ст. 424 КПК не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Отже, Верховний Суд здійснює касаційний перегляд лише ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.

Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зважив на таке.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 5- 16кс16 від 24 березня 2016 року на особу, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене з її викликом, але без її участі, приписи норми ч. 3 ст. 395 КПК не поширюються. Така особа має дотримуватись загального правила апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, передбаченого п. 3 ч. 2 цієї статті.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_6 та оскаржуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції визначив, що нею оскаржується ухвала слідчого судді, якою скаргу залишено без задоволення, що свідчить про те, що розгляд справи відбувався по суті, а тому заявниця повідомлялася про дату, час та місце розгляду скарги, однак в судовому засіданні була відсутня, тому оскаржувана ухвала була постановлена за відсутності заявника.

Оскільки ОСОБА_6 про час та місце розгляду скарги була повідомлена, то початок перебігу строку на апеляційне оскарження для неї обчислювався з дня оголошення ухвали, тобто з 02 вересня 2025 року та закінчувався 08 вересня 2025 року (оскільки останній день апеляційного оскарження припав на вихідний день 07 вересня 2025 року) то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день).

Проте апеляційна скарга ОСОБА_6 була подана до суду апеляційної інстанції 24 листопада 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді із обґрунтуванням причин пропуску цього строку апелянтом не заявлено.

Покликання ОСОБА_6 на ту обставину, що копію оскаржуваної ухвали вона отримала лише 15 листопада 2025 року, на думку апеляційного суду, може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, однак відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку нею не заявлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, у зв`язку з таким.

Частиною 2 ст. 22 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 цієї статті).

Як вбачається зі скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, що була предметом розгляду слідчого судді, вона просила повідомляти про день, час та місце розгляду шляхом надсилання SMS-повідомлень на її мобільний номер телефону, який указаний в її скарзі (т. 1, а. п. 15).

Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 23 січня 2023 року, визначено, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з довідкою про доставку SMS-повідомлення 27 серпня 2025 року о 20:25 на мобільний номер ОСОБА_6 , який вона вказала для відправки їй SMS-повідомлень щодо інформації про день, час та місце розгляду справи, було доставлено відповідне повідомлення (т. 1, а. п. 47).

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 на власний розсуд обрала спосіб її інформування про день, час та місце розгляду її скарги, а також враховуючи належне виконання місцевим судом вимог щодо такого інформування, колегія суддів не убачає порушень під час повідомлення про розгляд скарги.

За загальним правилом процесуальний строк, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК, обчислюється з моменту оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У такому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Однак правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал місцевого суду, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення.

Як видно матеріалів провадження за скаргою ухвала слідчого судді постановлена 02 вересня 2025 року, проте з апеляційною скаргою ОСОБА_6 звернулась до суду апеляційної інстанції 19 листопада 2025 року, що нею не заперечується.

Беручи до уваги вимоги п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу з пропуском строку, встановленого приписами цієї статті.

Між тим, колегія суддів уважає слушною позицію апеляційного суду про те, що отримання ухвали слідчого судді 15 листопада 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, може бути підставою для поновлення цього строку, оскільки вона узгоджується з послідовною партикою Верховного Суду.

Враховуючи, що ОСОБА_6 пропустила строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, і не порушувала питання про його поновлення, апеляційний суд законно повернув апеляційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, а тому її касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3