Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №754/10915/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 754/10915/25

провадження № 61-10182св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ігнатенка В. М.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року у складі суддів Березовенко Р. В, Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.

у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н. про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н. про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначав, що відповідачем була спричинена йому моральна шкода, яка виразилась в численних порушеннях норм діючого законодавства та спричинила позивачу фізичний біль та душевні страждання, приниження честі та гідності. Моральну шкоду позивач оцінює

у 300 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано для розгляду до Дніпровського районного суду міста Києва.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, 11 липня 2025 року

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через офіційну електронну адресу суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва

від 11 липня 2025 року не прийнято та повернуто на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, апеляційний суд зазначив, що в порушення вимог ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 подана безпосередньо до суду першої інстанції на офіційну електрону адресу Деснянського районного суду міста Києва, а не безпосередньо до апеляційного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду

від 04 серпня 2025 року.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року, витребувано справу із суду першої інстанції.

У вересні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів

від 26 серпня 2026 року у зв`язку із перебуванням у відпустці судді

Ситнік О. М. для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів: головуючий суддя - Ігнатенко В. М., склад колегії суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Фаловська І. М.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Так, позивач зазначає, що апеляційний суд в ухвалі не зазначив, в який «інший спосіб» мала бути направлена апеляційна скарга, тим самим порушив права позивача. Вважає, що апеляційна скарга правомірно була направлена на електронну адресу суду. Повернувши заявнику апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виразив неповагу до нього, грубо порушив права, не звернув увагу на те, що він є інвалідом, має нервово-хронічне захворювання, а тому його потрібно не карати, а лікувати.

Доводи інших учасників справи

Інші особи, які беруть участь у справі не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу у строк, встановлений Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, у розділі «Перехідні положення» ЦПК України врегульовано питання подання учасниками справи апеляційних і касаційних скарг до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме, як безпосередньо до апеляційного суду, так і через відповідний суд першої інстанції.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку та вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема пп. 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 пп. 15 п. 1 Розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

Київський апеляційний суд у грудні 2023 року здійснив оголошення на сайті суду про завершення початкового етапу інтеграції Київського апеляційного суду до модулів ЄСІТС, а саме до підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» та про побудову обміну між АСДС та Електронним судом.

Альтернативою звернення учасників до суду з процесуальними документами залишається звернення в письмовій формі. Проте, вказане звернення має бути здійснено до суду, визначеного відповідним положенням процесуального закону, а положення п. 15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України застосуванню не підлягають.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо її подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.

У справі, яка переглядається, 11 липня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва постановив ухвалу про направлення справи для розгляду до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 надіслав на офіційну електронну адресу Деснянського районного суду міста Києва inbox@ds.ki.court.gov.ua апеляційну скаргу на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2025 року. Відомостей щодо подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції матеріали справи не містять.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявника, оскільки останнім не дотримано вимог щодо способу подання апеляційної скарги, передбаченого статтею 355 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 18 лютого 2026 року у справі № 754/10982/25 (провадження № 61-10180св25), яка ухвалена за результатами перегляду ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Дніпровського районного суду міста Києва про відшкодування моральної шкоди.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив належного способу подання апеляційної скарги спростовуються її змістом, адже в ухвалі апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцї, оскаржувана ухвала ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Апеляційний суд правильно зазначив, що повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатись обмеженням права доступу до суду, оскільки заявник має право повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до статті 357 ЦПК України, та подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Ігнатенко

Судді С. О. Карпенко

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська