Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №686/32510/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 686/32510/25

провадження № 61-1657св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник (позивач) - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан Стріт», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан Стріт»на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2025 року у складі судді Заворотної О. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від08 січня 2026 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

1. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, в якій просив суд накласти арешт в межах позовних вимог на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Урбан Стріт» (далі - ТОВ «Урбан Стріт») та ОСОБА_2 і знаходяться на їх банківських рахунках, які будуть виявлені державним чи приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, та рахунки, які будуть відкриті боржниками у майбутньому, а також накласти арешт на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_2 :

- магазин продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею

714,40 кв. м., реєстраційний номер: 2358231468101, дата державної реєстрації:

12 травня 2021 року, місце знаходження:

АДРЕСА_1 ;

- квартиру, загальною площею 50,40 кв. м., житловою площею 32,80 кв. м., загальною вартістю 20 042,00 грн, реєстраційний номер: 3659606, дата державної реєстрації: 09 січня 2008 року, місце знаходження: АДРЕСА_2 ;

- садовий будинок, загальною площею 68,30 кв. м., реєстраційний номер: 378643368233, дата державної реєстрації: 09 січня 2008 року, місце знаходження: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 1,90 га, кадастровий номер: 6822781700:07:004:0009, реєстраційний номер: 590408168227, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04 березня 2015 року, місце знаходження: Хмельницька область, Красилівський район, Веселівська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0,0395 га, кадастровий номер: 6823380700:04:006:0042, реєстраційний номер: 331926068233, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04 квітня 2014 року, місце знаходження: Хмельницька область, Новоушицький район, Березівська сільська рада.

2. На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову до його подання вказував, що між ним та ТОВ «Урбан Стріт» в особі директора ОСОБА_2 07 грудня 2020 року укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до пункту 1 якого об`єктом капітального будівництва є торгово-сервісний центр з офісними приміщеннями (ІІ черга) торгово-сервісного аграрно-маркетингового комплексу з офісними приміщеннями

(з почерговою здачею) за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:17:04:004.

3. На виконання вищевказаного договору та додаткових угод ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Урбан Стріт» 32 245 600,00 грн.

4. У той же час при укладенні вищевказаного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Урбан Стріт» директор останнього - ОСОБА_2 , який був також засновником та директором Приватного підприємства «Форвард» (далі -

ПП «Форвард»), не повідомив ОСОБА_1 про наявність та обсяг майнових прав ТОВ «Урбан Стріт» та ПП «Форвард» на цей об`єкт нерухомості.

5. На час укладення вищевказаного договору та додаткових договорів до нього ОСОБА_2 ввів ОСОБА_1 в оману щодо істотних обставин та умов договору, а саме щодо обсягу майнових прав ТОВ «Урбан Стріт» на спірний об`єкт нерухомості та предмета договору, оскільки у змісті договору зазначено неправильні відомості про адресу об`єкта будівництва та щодо черги будівництва об`єкту. Об`єкт нерухомості, майнові права на який придбав

ОСОБА_1 за вищевказаним договором, взагалі не існує, чим заподіяно йому збитки у розмірі 32 245 600,00 грн, тобто у розмірі, сплаченому ним за умовами договору.

6. Укладення ОСОБА_2 фраудаторних правочинів між підприємствами, засновником та директором яких він є, фактичне виведення з власності ТОВ «Урбан Стріт» всього майна, що належало товариству, після звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів, на переконання останнього підтверджує, що саме за протиправних дій ОСОБА_2 йому (заявникові) було заподіяно майнову шкоду.

7. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 , який діяв від імені ТОВ «Урбан Стріт» при укладенні оскаржуваного договору, ОСОБА_1 спричинені майнові збитки та моральна шкода.

8. Зазначав, що ним готується позовна заява до ТОВ «Урбан Стріт» та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення солідарно з відповідачів 89 961 557,04 грн, з яких 64 491 200,00 грн - шкода у подвійному розмірі, виходячи зі сплачених ОСОБА_1 32 245 600,00 грн на виконання оскаржуваного договору; 24 470 357,04 грн - інфляційні втрати; 1 000 000,00 грн - моральна шкода.

9. Вказував, що оскільки ОСОБА_2 є засновником та керівником пов`язаних юридичних осіб: ТОВ «Урбан Стріт», ПП «Форвард» та

ПП «ЖК Форвард», які використовує для приховування спірного об`єкта нерухомості, який є предметом договору від 07 грудня 2020 року, а також відчуджує майно, що належить ТОВ «Урбан Стріт» з метою уникнення звернення на нього стягнення, є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за наслідками вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у справі

10. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 11 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Урбан Стріт»

і знаходяться у нього чи в інших осіб, у межах суми позовних вимог

89 961 557,04 грн.

У решті вимог відмовлено.

11. Ухвала районного суду мотивована тим, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову є існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у разі невжиття відповідних заходів. Відтак, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. При цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

12. Таким чином, урахувавши ціну позову та співмірність заходів забезпечення позову, які просив застосувати заявник, із позовними вимогами, які заявник у подальшому планував порушити перед судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача -

ТОВ «Урбан Стріт», у межах майбутніх позовних вимог.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

13. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову до подання останнього, ТОВ «Урбан Стріт» та ОСОБА_1 оскаржили її в апеляційному порядку.

14. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Урбан Стріт» залишено без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 11 листопада 2025 року залишено без змін.

15. Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову - без змін, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається наявність спору, зокрема майнового характеру, щодо стягнення коштів між ОСОБА_1 та ТОВ «Урбан Стріт» як сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав.

З огляду на це посилання в апеляційній скарзі ТОВ «Урбан Стріт» на безпідставність та необґрунтованість заявленого розміру збитків стосуються суті спору та обґрунтованості позовних вимог, а відтак не заслуговують на увагу та не свідчать про наявність підстав для скасування ухвали про вжиття заходів забезпечення позову у справі.

16. На переконання апеляційного суду, встановлений міськрайонним судом захід забезпечення позову щодо ТОВ «Урбан Стріт» відповідав заявленим ОСОБА_1 намірам щодо подання позову до ТОВ «Урбан Стріт» та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та солідарне стягнення з відповідачів 89 961 557,04 грн.

17. Додатково апеляційний суд зауважив, що позовна заява ОСОБА_1 , подана після постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, не містить вимоги майнового характеру до ТОВ «Урбан Стріт». Водночас ця обставина не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали з огляду на передбачені законом інші процесуальні засоби реагування за вищенаведених обставин.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. У лютому 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Урбан Стріт» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2026 року у вказаній справі.

19. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2026 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзивів на касаційні скарги.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

20. У касаційній скарзі заявникпроситьскасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення заяви про забезпечення позову до його подання та ухвалити в цій частині нове судове рішення, про відмову в задоволенні заяви.

21. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: суди попередніх інстанцій не встановили дійсного характеру та обсягу позовних вимог, пред`явлених до кожного з відповідачів, оскільки до ТОВ «Урбан Стріт» заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а до ОСОБА_2 - вимогу про стягнення коштів; суд першої інстанції наклав арешт на грошові кошти в межах ціни позову, яка не має конкретного, належного та допустимого розрахунку складових цієї суми; заява про забезпечення позову не містить посилань на докази порушення права позивача, існування фактичного конфлікту між сторонами, а також недобросовісної поведінки відповідача, зокрема доказів того, що у 2025 році ТОВ «Урбан Стріт»відчужило майно, вивело кошти або вчинило будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання потенційного судового рішення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. Судами попередніх інстанцій у змісті оскаржуваних судових рішень встановлено, що у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, у змісті якої просив суд накласти арешт в межах позовних вимог на грошові кошти, що належать ТОВ «Урбан Стріт» та ОСОБА_2 і знаходяться на їх банківських рахунках, які будуть виявлені державним чи приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, та рахунки, які будуть відкриті боржниками

у майбутньому.

23. Також у змісті заяви ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на наступне нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_2 :

- магазин продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею

714,40 кв. м., реєстраційний номер: 2358231468101, дата державної реєстрації:

12 травня 2021 року, місце знаходження:

АДРЕСА_1 ;

- квартиру, загальною площею 50,40 кв. м., житловою площею 32,80 кв. м., загальною вартістю 20 042,00 грн, реєстраційний номер: 3659606, дата державної реєстрації: 09 січня 2008 року, місце знаходження: АДРЕСА_2 ;

- садовий будинок, загальною площею 68,30 кв. м., реєстраційний номер: 378643368233, дата державної реєстрації: 09 січня 2008 року, місце знаходження: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 1,90 га, кадастровий номер: 6822781700:07:004:0009, реєстраційний номер: 590408168227, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04 березня 2015 року, місце знаходження: Хмельницька область, Красилівський район, Веселівська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0,0395 га, кадастровий номер: 6823380700:04:006:0042, реєстраційний номер: 331926068233, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04 квітня 2014 року, місце знаходження: Хмельницька область, Новоушицький район, Березівська сільська рада.

24. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання останнього обґрунтовував тим, що ним готується позовна заява до ТОВ «Урбан Стріт» та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав

від 07 грудня 2020 року, укладеного між ним та ТОВ «Урбан Стріт», недійсним та стягнення солідарно з відповідачів 89 961 557,04 грн, з яких 64 491 200,00 грн - шкода у подвійному розмірі, виходячи зі сплачених ОСОБА_1

32 245 600,00 грн на виконання оскаржуваного договору; 24 470 357,04 грн - інфляційні втрати; 1 000 000,00 грн - моральна шкода.

25. Відтак вказував, зокрема, що оскільки ОСОБА_2 є засновником та керівником пов`язаних юридичних осіб: ТОВ «Урбан Стріт», ПП «Форвард»,

ПП «ЖК Форвард», які використовує для приховування спірного об`єкту нерухомості, який є предметом договору від 07 грудня 2020 року, а також відчужує майно, що належить ТОВ «Урбан Стріт» з метою уникнення звернення на нього стягнення, є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову до подання позовної заяви (Т.1, а.с.1-21).

26. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 11 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти, належні ТОВ «Урбан Стріт» і які знаходяться

у нього чи в інших осіб, у межах суми позовних вимог 89 961 557,04 грн.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовлено.

27. 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 , шляхом формування документа

у системі «Електронний суд» звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ТОВ «Урбан Стріт» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу у змісті якого просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 07 грудня

2020 року б/н та Додаткові договори до Договору від 07 грудня 2020 року б/н купівлі продажу майнових прав від 29 січня 2021 року № 1, від 01 квітня

2021 року № 2, від 06 травня 2021 року № 3, від 02 серпня 2021 року № 4,

від 02 вересня 2021 року № 5, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Урбан Стріт» в особі його директора - ОСОБА_2 ;

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 89 961 557,04 грн, з яких:

подвійний розмір сплаченого за договором у сумі 64 491 200,00 грн;

інфляційні втрати у сумі 24 300 718,09 грн;

моральну шкоду у сумі 1 000 000,00 грн;

- Стягнути з ОСОБА_2 16 351,20 грн сплаченого судового збору.

28. Майнових вимог до ТОВ «Урбан Стріт» прохальна частина позову не містить (Т.2, а.с.4-18).

29. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 21 листопада 2025 року у справі № 686/26384/25 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Урбан Стріт», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (Т.1, а.с.152).

Позиція Верховного Суду

30. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

31. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

32. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

33. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

35. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

38. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову до його подання до суду та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її апеляційного перегляду.

40. Відтак, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою, заявник вважав, що наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень

у частині застосованих заходів забезпечення позову у справі та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позову.

41. На переконання ТОВ «Урбан Стріт», оскаржувані судові рішення в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій не встановили дійсного характеру та обсягу позовних вимог, пред`явлених до кожного з відповідачів, адже до ТОВ «Урбан Стріт» заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а до ОСОБА_2 - вимогу про стягнення коштів.

42. Таким чином, зміст касаційної скарги зводиться до доводів заявника щодо неспівмірності застосованих заходів забезпечення позову та їх невідповідності заявленим позовним вимогам, водночас такі посилання заявника не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині застосованих заходів забезпечення позову у справі з огляду на таке.

43. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

44. Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

45. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб

в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя

і задоволених вимог позивача (заявника), тобто є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

46. Згідно з частинами першою - другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

47. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

48. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

49. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі

№ 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

50. Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови від 24 грудня 2024 року (провадження № 61-12491св24), під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову, а лише визначається, чи можуть існувати потенційні труднощі у разі виконання рішення у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

51. Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідачів в будь-який момент розпорядитися своїм майном), своєю чергою свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін, про що зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22.

52. Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені законодавцем

у частині першій статті 151 ЦПК України, відповідно до змісту якої заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником

і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

53. Відповідно до частини другої статті 151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи.

54. Порядок подання заяви про забезпечення позовувизначено законодавцем у змісті статті 152 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо (частина перша статті 152 ЦПК України).

55. Водночас відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України уразі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

56. Особливістю справи, яка є предметом касаційного перегляду, є те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі до його подання до суду, а відтак у суду не було відомостей про вимоги які дійсно будуть заявлені в позовній заяві й стануть в майбутньому предметом судового розгляду, так і щодо остаточного складу учасників, оскільки справа фактично відсутня. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у змісті постанови від 17 лютого 2021 року у справі № 757/31829/19-ц (провадження № 61-3273св20).

57. Враховуючи специфіку конструкції забезпечення позову до подання позовної заяви, на позивача покладено обов`язок визначити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач буде просити суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них(пункт 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

58. У свою чергу, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, суд може враховувати лише ті вимоги, які безпосередньо зазначені в заяві про забезпечення позову, та оцінювати співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову зі змістом останніх.

59. Суд, який вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, фактично позбавлений можливості дослідити як обсяг, так і зміст позовних вимог, що будуть порушені перед судом у майбутньому. Відтак такий суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову за відсутності позовної заяви в матеріалах справи; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших можливих учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, зокрема того, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання майбутнього судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з їх вжиттям прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками майбутнього судового процесу.

60. Як зауважено Великою Палатою Верховного Суду у змісті пунктів 40-48 постанови від 24 квітня 2024 рокуу справі № 754/5683/22 (провадження

№ 14-28цс23):

«Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу

статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: «Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом».

Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».

61. Комплексний аналіз вищезазначеного свідчить, що врахувавши зміст заяви про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі у формі накладення арешту на грошові кошти

ТОВ «Урбан Стріт» як майбутнього відповідача у справі, до якого будуть пред`явлені вимоги про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та солідарнестягнення як з одного із відповідачів грошових коштів.

62. Більше того, з урахуванням вищевказаного апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін з огляду на таке.

63. Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

64. Частиною тринадцятою статті 158 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

65. Відтак, непред`явлення у подальшому позивачем вимоги, яка була зазначена у змісті заяви про вжиття заходів забезпечення позову до його подання не є безумовним свідченням незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову.

66. З огляду на наведене, дослідивши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та зміст позову, поданого

у строки, визначені частиною четвертою статті 152 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційний суд обґрунтовано не встановив підстав для скасування заходів забезпечення позову за результатами апеляційного перегляду ухвали міськрайонного суду.

67. Водночас колегія суддів зауважує ТОВ «Урбан Стріт» не позбавлене можливості звернутися до суду з відповідною заявою про скасування заходів забезпечення позову з підстав, визначених частиною тринадцятою

статті 158 ЦПК України.

68. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального законодавства, які визначають як порядок вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави та порядок їх скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

69. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

70. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

71. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

72. Керуючись статтями 400, 401, 402, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан Стріт» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 11 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 08 січня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк