Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №922/2299/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2299/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства медична лабораторія "Аналітика", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед", м. Харків

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників учасників справи:

позивача - Лежнін В.І.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство медична лабораторія "Аналітика", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед", відповідач, в якому просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" (ідентифікаційний код: 43596569) в особі ліквідаційної комісії (комісії з припинення) визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" (ідентифікаційний код: 43596569) кредиторські вимоги Приватного підприємства медична лабораторія "Аналітика" (ідентифікаційний код: 30292293) у розмірі 319 334,00 грн (триста дев`ятнадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 00 коп.), що складаються із суми основаної заборгованості за договором №16/11-2020 від 16.11.2020. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 29.06.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 10.09.2026 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

З огляду на те, що в порушення вимог ст. 6 ГПК України відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет у системі "Електронний суд", з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "закінчення встановленого терміну зберігання".

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1 - 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).

Відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/2299/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

16.11.2020 між відповідачем (Замовник) та позивачем (Виконавець) укладено договір № 16/11-2020 про надання медичних послуг із додатками та додатковими угодами (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначних цим Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги (надалі іменуються "послуги"): проведення лабораторних досліджень, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

Згідно з п. 2.3. Замовник зобов`язаний: забезпечувати забiр крові i взяття мазкiв у дослiджуваних, пiдготовку їx до дослiдження Виконавця; приймати вiд Виконавця результати надання послуг у вiдповiдностi до положень п.3 Договору, якщо надані послуги вiдповiдають умовам Договору; забезпечувати Виконавця iнформацiєю, необхiдною для надання послуг; оплачувати за наданi послуги оплату в розмiрах i строки, що передбаченi цим Договором.

За умовами п. 2.4. Договору Замовник має право відмовитись вiд прийняття результатiв наданих послуг, якщо наданi послуги не вiдповiдають умовам Договору i вимагати вiд Виконавця вiдшкодування збиткiв, якщо вони виникли внаслiдок невиконання або ненапежного виконання Виконавцем взятих на себе обов`язкiв за цим Договором, за свiй рахунок, власними силами i в строки, визначенi в aкті про виявленi недолiки.

За умовами п. 3.1. Договору за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю витрати на виконання аналiзiв згiдно з Протоколом узгодження цiн, який є невiд`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін 1 раз на місяць, і оплачується протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання Акту.

За умовами п. 3.4. Договору пiдписання Акту приймання-передачі наданих послуг представником Замовника є пiдтвердженням вiдсутностi претензiй з його боку.

Згідно з п. 6.1. Договору цей Договір вважається укладеним i набирає чинностi з моменту його пiдписання Сторонами та скрiплення печатками сторін.

Згідно з п.6.2. Договору строк цього Договору починає свiй перебiг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закiнчується 15.11.2021.

Відповідно до п. 6.3. Договору передбачено, що Договiр вважається пролонгованим терміном на 1 piк на тих самих умовах, якщо жодна iз сторін не заявила в письмовiй формi про його розiрвання не пiзнiше, нiж за мiсяць до його закiнчення.

За умовами п. 6.4. Договору закiнчення строку цього Договору не звiльняє Сторони вiд вiдповiдальностi за його порушення, яке мало мiсце пiд час дії цього Договору.

Позивач стверджує, що на виконання Договору надав відповідачу медичні послуги на загальну суму 349 334,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 563 від 31.10.2021 на суму 103 640,00 грн, № 614 від 30.11.2021 на суму 86 300,00 грн, № 681 від 31.12.2021 на суму 44 615,00 грн, № 22 від 31.01.2022 на суму 63 224,00 грн, а також підписаним лише з боку позивача актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 98 від 28.02.2022 на суму 51 555,00 грн.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов Договору оплатив лише частково у сумі 30 000,00 грн послуги, надані за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 563 від 31.10.2021 на суму 103 640,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 01.01.2021 - 24.10.2025, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором у розмірі 319 334,00 грн.

Підписаний позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 98 від 28.02.2022 на суму 51 555,00 грн неодноразово направлявся на адресу відповідача засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення, що підтверджується вимогою вих. №10/10-В від 10.10.2023 (номер поштового відправлення 6105249364418), претензією вих. №01/12-П від 01.12.2023 (номер поштового відправлення 3600701913041) та вимогою вих. №23/06-В від 23.06.2025 (номер поштового відправлення 6105250386174), в яких позивач просив відповідача: сплатити заборгованість за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн; протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги підписати акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.10.2020 - 09.10.2023 за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 та повернути підписані екземпляри ПП МЛ "Аналітика"; протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги підписати акт приймання-передачі наданих послуг № 98 від 28.02.2022 за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 та повернути підписаний екземпляр ПП МЛ "Аналітика".

Також, у вимозі вих. №10/10-В від 10.10.2023 було зазначено, що у разі відсутності письмової аргументованої відмови від підписання вищевказаних акту приймання-передачі наданих послуг та акту звірки протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання, такі акти вважаються підписаними ТОВ "Ліаст Мед", є дійсними та такими, що мають чинність.

За твердженням позивача, відповідач відповіді на вказані вимоги та претензію не надав, заборгованість не сплатив, письмову аргументовану відмову від підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 98 від 28.02.2022 на суму 51 555,00 грн не надав, тому вказаний акт є дійсним та таким, що має чинність.

На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг за вказаним актом позивачем надано додаток до листа ТОВ "Терралаб Супровід" вих. №15/10-01 від 15.10.2025, згідно якого загальна сума досліджень за замовленням ТОВ "Ліаст Мед" у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 становить 51 555,00 грн.

Крім того, на підтвердження виконання послуг за Договором у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 позивачем надано результати досліджень (з метою захисту медичної таємниці пацієнтів показники результатів видалені).

У 2025 році Приватне підприємство медична лабораторія "Аналітика" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" (відповідач) про стягнення основної заборгованості за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.02.2026 у справі № 922/4294/25, було відмовлено в задоволенні позову повністю. Підставою для відмови у позові стало виключно те, що позивачем у даному конкретному випадку неправильно обрано спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з заявою про включення кредиторських вимог, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн не підлягають задоволенню. Оскільки відповідач з 13.06.2022 перебуває у процедурі припинення, кредиторські вимоги позивачем мають заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у частині третій ст. 112 ЦК України, про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу. Вказане рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2026 залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 (відмовлено у відкритті касаційного провадження ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.05.2026)

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 20.06.2026, відповідач - ТОВ “Ліаст Мед” (місцезнаходження комісії з припинення: 61001, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 40/42) з 13.06.2022 перебуває у процесі припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням власника, вимоги кредиторів розглядаються до: 13.08.2022, голова комісії з припинення: Овчаренко Олена Євгенівна.

Таким чином, станом на 20.06.2026 ТОВ “Ліаст Мед” перебуває у процесі припинення юридичної особи, запис про припинення чи перебування у процесі провадження у справі про банкрутство відповідача не внесено.

01.06.2026 позивач направив заяву про грошові вимоги до боржника від 29.05.2026 на адресу комісії з припинення (ліквідаційної комісії) ТОВ “Ліаст Мед” (61001, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 40/42 – відправлення №6101014795890) та адресу голови комісії з припинення Овчаренко О.Є. (м. Харків, вул. Дмитра Коцюбайла (вул. Державінська), буд. 2, кв. 47 - відправлення №6101014795904), у якій просив: визнати грошові вимоги кредитора (ПП МЛ “Аналітика”) до боржника (ТОВ “Ліаст Мед”) у розмірі 319 334,00 грн, що складаються із суми основаної заборгованості за договором №16/11-2020 від 16.11.2020; включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліаст Мед” (ідентифікаційний код: 43596569) кредиторські вимоги ПП МЛ “Аналітика” у розмірі 319 334,00 грн та внести їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника - ТОВ “Ліаст Мед”; задовольнити грошові вимоги кредитора до боржника у порядку ч. 4 ст. 112 ЦК України; сплатити ПП МЛ “Аналітика” на р/р НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк” МФО 351533 суму основаної заборгованості за договором № 16/11-2020 від 16.11.2020 у розмірі 319 334,00 грн.

Однак заява про грошові вимоги до боржника була повернута позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання, що свідчить про ухилення ліквідаційної комісії (комісії із припинення) від отримання та розгляду заяви кредитора.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 с. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг на суму 319 334,00 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи. У справі про банкрутство небанківської фінансової установи за клопотанням органу державної влади ліквідатором може бути призначена особа з числа арбітражних керуючих у такій справі (ч. 2 ст. 110 ЦК України).

Частинами 1, 3, 4 статті 105 ЦК України передбачено порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, а саме: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи; до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, що припиняється.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.

Згідно ч.3, 4 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Законодавець пов`язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права зокрема з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у даній справі, оскільки відповідач ухилився від отримання та розгляду вимог позивача.

Таким чином, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 15.10.2019 у справі № 910/9052/18, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19, від 26.10.2022 у справі № 910/406/21 та від 10.05.2023 у справі № 905/229/21.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В матеріалах справи відсутні докази включення відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості перед позивачем за договором №16/11-2020 від 16.11.2020 на загальну суму 319 334,00 грн.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів розгляду відповідачем заяви позивача щодо визнання вимог позивача на загальну суму 319 334,00 грн та доказів включення таких вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від розгляду вимог позивача на загальну суму 319 334,00 грн та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

За таких обставин, враховуючи факт ухилення відповідачем від розгляду вимог позивача на загальну суму 319 334,00 грн та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" (61001, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 40/42, код ЄДРПОУ 43596569) в особі ліквідаційної комісії (комісії з припинення) визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" кредиторські вимоги Приватного підприємства медична лабораторія "Аналітика" (61118, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 100, код ЄДРПОУ 30292293) у розмірі 319 334,00 грн, що складаються із суми основної заборгованості за договором №16/11-2020 від 16.11.2020.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" (61001, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 40/42, код ЄДРПОУ 43596569) на користь Приватного підприємства медична лабораторія "Аналітика" (61118, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 100, код ЄДРПОУ 30292293) 2 662,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Приватне підприємство медична лабораторія "Аналітика" (61118, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 100, код ЄДРПОУ 30292293).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліаст Мед" (61001, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 40/42, код ЄДРПОУ 43596569).

Повне рішення підписано 17 вересня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова