Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №916/2891/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2891/26

Господарський Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/2891/26 за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 08038284) до ПІВДЕННОГО РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ КОНЦЕРНУ "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" (65012, м. Одеса, пров. Штабний, буд.1, код ЄДРПОУ 35123222) про стягнення 184 939,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.01.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса та Філією «Південна» Концерну «Військторгсервіс» було укладено договір №5 про відшкодування витрат на надання комунальних послуг (електропостачання), за умовами якого КЕВ м. Одеса забезпечує надання послуг Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» електричної енергії за адресами: А3438, в/м Красносілка-10, магазин № НОМЕР_1 ; в/ч НОМЕР_2 (Сіренева роща), магазин №26; НОМЕР_3 в/м Чорноморське, Чайка №3, м. Одеса, пров. Штабний, 1 (приміщення їдальні), м. Одеса, вул. Армійська,10а. Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» в свою чергу забезпечує своєчасне відшкодування витрат КЕВ м. Одеса за надані комунальні послуги (електропостачання) згідно щомісячних показників електричних лічильників. Так, позивач стверджує, що ним були виконані покладені на нього обов`язки за договором №5 від 05.01.2022 у повному обсязі, в той час як відповідач свої зобов`язання за договором щодо здійснення оплати за спожиті послуги не виконав, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість у розмірі 184 939,23 грн, які позивач і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 20.07.2026 було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету ПІВДЕННОГО РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ КОНЦЕРНУ "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" в підсистемі ЄСІТС – 20.07.2026, що підтверджується довідкою суду від 21.07.2026.

Ухвалою суду від 20.07.2026 було відкрито провадження у справі №916/2891/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в закритому судовому засіданні.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

05.01.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Сторона 1) та Філією «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (Сторона 2) було укладено Договір №5 про відшкодування витрат на надання комунальних послуг (електропостачання), за умовами якого КЕВ м. Одеса забезпечує надання послуг Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» електричної енергії за адресами: А3438, в/м Красносілка-10, магазин № НОМЕР_1 ; в/ч НОМЕР_2 (Сіренева роща), магазин №26; НОМЕР_3 в/м Чорноморське, Чайка №3, м. Одеса, пров. Штабний, 1 (приміщення їдальні), м. Одеса, вул. Армійська,10а. Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» в свою чергу забезпечує своєчасне відшкодування витрат КЕВ м. Одеса за надані комунальні послуги (електропостачання) згідно щомісячних показників електричних лічильників (п.п. 1.1. Договору).

Згідно п.п. 2.1.1., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.6. Договору №5 від 05.01.2022 КЕВ м. Одеса зобов`язується надати Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» комунальні послуги (електрична енергія) за діючими тарифами постачальника електричної енергії. Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» зобов`язується надавати щомісячно КЕВ м. Одеса 29 (30) числа кожного місяця довідку про фактично спожиту електроенергію. Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» зобов`язується отримувати з 5 по 15 число кожного місяця рахунки на оплату спожитої електричної енергії, згідно показів лічильника та здійснювати їх оплату не пізніше 10 банківських днів з дня отримання рахунків. Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» зобов`язується своєчасно відшкодовувати КЕВ м. Одеса витрати за надану електричну енергію та технологічні витрати, згідно затверджених тарифів діючого постачальника на момент розрахунку та тарифу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» кожен місяць.

Відповідно до п. 6.1., 6.4. Договору №5 від 05.01.2022 даний Договір набуває чинності з моменту його підписання, послуги надаються згідно п.3 ст. 631 ЦКУ з моменту підписання і діє до 31.12.20__р., а в частині розрахунків – до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

КЕВ м. Одеса має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам. КЕВ м. Одеса має право вимагати від Відповідача відшкодування збитків, понесених в наслідок неналежного виконання договірних обов`язків за цим Договором, в судовому порядку. Спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів вирішуються у судовому порядку (п.п. 3.1.2., 3.1.4., 4.3. Договору №5 від 05.01.2022).

Додатковою угодою №1 від 11.12.2025 до Договору №5 від 05.01.2022 були внесені наступні зміни: «Сторона 1 забезпечує надання послуг постачання Стороні 2 електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 » (в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_2 роща (магазин №26 Сторона 2 компенсує стороні 1 вартість спожитої електричної енергії відповідно до показників лічильника №0986106)».

В матеріалах справи наявні рахунки по відшкодуванню електроенергії за Договором №5 від 05.01.2022: №1161 на суму 42 226,65грн, №1162 на суму 66 211,88грн, №1163 на суму 38 122,42грн, №1651 на суму 27 176,72грн, №525 на суму 2 049,73грн, №202 на суму 11 151,83грн.

Супровідним листом від 06.05.2026 за №20257 позивачем було направлено відповідачу акти звіряння взаємних розрахунків по електроенергії за період з 31.12.2023 по 01.05.2026 за Договором №5 від 05.01.2022.

Також позивачем було направлено відповідачу претензії №8, №24, №41, №66, №89 та №106 з вимогою сплати заборгованості за Договором №5 від 05.01.2022 за період з 31.12.2023 по 01.05.2026 на суму 184 939,23 грн.

Гарантійним листом від 07.05.2026 №149 Концерн «Військторгсервіс» Південного регіонального управління зазначив про свою зацікавленість у врегулюванні питання заборгованості мирним та конструктивним шляхом і просить повторно погодити укладання договору реструктуризації заборгованості. Після завершення процедури отримання доступу до банківських рахунків Управління готове підписати договір реструктуризації у травні 2026 року та розпочати виконання зобов`язань за відповідним графіком погашення заборгованості з червня 2026 року.

В матеріалах справи наявний проєкт Договору реструктуризації про відшкодування витрат на надання комунальних послуг (електроенергія) на суму заборгованості 184 939,23 грн з відповідним графіком погашення з червня 2026 року, який КЕВ м. Одеса був направлений ПІВДЕННОМУ РЕГІОНАЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮ КОНЦЕРНУ "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС", що підтверджується супровідним листом від 21.05.2026 №2276.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правові позиції позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст.627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовано положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальна послуга - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі комунальних послуг. відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи, а саме договором №5 від 05.01.2022, додатковою угодою №1 від 11.12.2025, рахунками по відшкодуванню електроенергії №1161, №1162, №1163, №1651, №525, №202, супровідним листом від 06.05.2026 за №20257, актом звіряння взаємних розрахунків по електроенергії за період з 31.12.2023 по 01.05.2026, гарантійним листом від 07.05.2026 №149, відповідач зобов`язався сплатити позивачу витрати по відшкодування електроенергії за адресою Одеська обл., с. Великий Дальник, військове містечко «Дальник-1» (в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_2 роща, однак, ним не був виконаний покладений на нього грошовий обов`язок за договором №5 від 05.01.2022, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість на суму 184 939,23 грн за період з 31.12.2023 по 01.05.2026, яка судом і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1, п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 3 328,00грн, які підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача внаслідок задоволення судом його позовних вимог у розмірі 2 662,40грн, оскільки позивачем було подано позовну заяву від 14.07.2026 за вх.№ 2962/26 в електронній формі, у зв`язку з чим, в даному випадку застосовується коефіцієнт судового збору у розмірі 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Положення п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” визначають, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 3 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, у разі подання позивачем відповідного клопотання про повернення судового збору, на виконання вимог п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, судом буде повернуто позивачу 665,60грн судового збору.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 08038284) до ПІВДЕННОГО РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ КОНЦЕРНУ "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" (65012, м. Одеса, пров. Штабний, буд.1, код ЄДРПОУ 35123222) про стягнення 184 939,23 грн.

2. Стягнути з ПІВДЕННОГО РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ КОНЦЕРНУ "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" (65012, м. Одеса, пров. Штабний, буд.1, код ЄДРПОУ 35123222) на користь Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 08038284) 184 939 (сто вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 23 коп заборгованості, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.09.2025.

Суддя І.А. Малярчук