Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №916/3367/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3367/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Садова 16”

до відповідача-1 - Одеської міської ради

відповідача-2 - Виконавчий комітет Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 73217,19грн

До суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Садова 16” до Одеської міської ради про стягнення 73217,19грн, з яких – 43588,80грн заборгованості з внеску на утримання будинку та прибудинкової території, 24492,20грн інфляційних та 5136,19грн 3% річних.

Крім того, позивач просить встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), посилаючись на те, що відповідач не є розпорядником бюджету.

Ухвалою від 25.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач-1 отримав ухвалу 25.08.2026 в електронному кабінеті.

02.09.2026, у встановлений строк відповідач-1 подав відзив, в якому заперечує проти позову, посилаючись зокрема на те, що позивачем не надано суду доказів того, що загальні збори ОСББ затверджували кошторис, тобто не надано належних та допустимих доказів розміру внесків на утримання будинку. Також відповідачем-1 заявлено про пропуск строку позовної давності позивачем.

12.09.2026 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач також просить визнати поважними причини пропуску строку для подання відповіді, посилаючись на те, що відповідачем наведено великий обсяг заперечень на позов, який потребував вивчення та пошук документів ОСББ понад як п`ятирічної давнини, тому відповідь на відзив подано із незначним пропуском строку і тому просить такий строк поновити в порядку ст. 119 ГПК України.

Суд згідно з ст. 119 ГПК України поновлює позивачу строк для подання відповіді відзиву і приймає її до розгляду.

Ухвалою від 06.10.2025 залучено третіх осіб - Виконавчий комітет Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), Протопопову Ольгу Миколаївну. Також суд зупинив провадження у справі до розгляду справи № 522/12730/22.

Судом відповідно до ст. 176 ГПК України перевірено зареєстроване місце проживання Протопопової Ольги Миколаївни. Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.10.2025 ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала від 06.10.2025, яка надіслана третій особі за вищезазначеною адресою, повернулась з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, третя особа вважається належним чином повідомлена про розгляд справи.

Пояснень щодо позову третя особа не надала.

17.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 30.06.2026 залишено без змін рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23.09.2025 у справі № 522/12730/22. Крім того, позивач просить залучити відповідачем у справі Виконавчий комітет Одеської міської ради, оскільки позовними вимогами у справі є стягнення з Одеської міської ради коштів, але вона не є розпорядником бюджетних коштів і не має рахунків.

З огляду на викладене, суд ухвалою від 17.08.2026 поновив провадження у справі та залучив до участі у справі відповідачем-2 Виконавчий комітет Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919) відповідно до ст. 48 ГПК України.

Ухвалою від 17.08.2026 встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Відповідач-2 отримав ухвалу в електронному кабінеті 17.08.2026.

Відповідач-2 у встановлений строк не подав відзиву на позов.

19.08.2026 позивач подав уточнену позовну заяву, враховуючи, що ухвалою від 17.08.2026 залучено співвідповідача. Суд зауважує, що ГПК України не вимагає складання позивачем уточненої позовної заяви у випадку залучення співвідповідача.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Згідно з ст. 9 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

13.06.2016 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 16» (код 40566181, м. Одеса вул. Садова, 16).

03 травня 2017 року було складено Акт приймання - передачі житлового комплексу або його частини з балансу в управління (на баланс), за яким Комісія у складі Голови правління ОСББ «Садова 16», представника ПАТ «Одесаобленерго», директора філії Інфоксводоканал», директора КП «ЖКС «Порто - Франківський», головного бухгалтера КП «ЖКС «Порто - Франківський» засвідчила передачу житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 з балансу КП «ЖКС «Порто Франківський» в управління (на баланс) ОСББ «Садова 16».

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Майно об`єднання утворюється з:

майна, переданого йому співвласниками у власність;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Згідно з ст. 10 “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема,

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту,

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Так, відповідно до витягу з протоколу № 2, яким оформлено рішення загальних зборів ОСББ «Садова 16», проведених 21 січня 2017 року, затверджено суму внеску на утримання дому та прибудинкової території у розмірі 1,11 грн за кв. м. по житловому фонду та 3,15 грн по нежитловому фонду.

Згідно з витягом з протоколу № 3 загальних зборів ОСББ «Садова 16», проведеними 16 серпня 2017 року, затверджено суму внеску на утримання дому та прибудинкової території з 01 вересня 2017 року у розмірі 2,50 грн за кв. м. та додатковий внесок для нежитлових приміщень у розмірі 1,00 грн за кв. м.

Загальними зборами ОСББ «Садова 16», проведеними 18 жовтня 2019 року, затверджено суму внеску на утримання дому та прибудинкової території з 01 листопада 2019 року у розмірі 3,50 грн за кв. м, що підтверджується витягом з протоколу № 2.

Суд враховує, що доказів визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів ОСББ «Садова 16» суду не надано, тобто вони є чинними.

Нежилі підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,3 кв. м., належать Одеській міській раді на підставі свідоцтва про право власності САВ № 306690 від 27 серпня 2007, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради. 11.10.2007 право власності на зазначені підвальні приміщення зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за реєстраційним номером 20605370, номер запису 576 в книзі 7ог-24, номер витягу 16243990.

Крім того, нежилі підвальні приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Садова 16, загальною площею 44,3 кв. м. належать Одеській міській раді на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ № 362495 від 26.12.2006, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради. 04.07.20011 право власності на зазначені підвальні приміщення зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за реєстраційним номером 17359400, номер запису 3221 в книзі 12ог-144, номер витягу 30491911.

Суд враховує, що частиною 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, відомості про те, що Одеська міська рада є власником нежилих підвальних приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Садова 16, загальною площею 44,3 кв. м та 63,3 кв м, вважаються достовірними, поки не буде доведено протилежного.

Крім того, провадження у даній справі було зупинено до розгляду справи № 522/12730/22 за позовом ОСББ “Садова-16” до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача – Одеської міської ради, про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.

У вказаній позовній заяві ОСББ “Садова-16” просило суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни від 30.09.2019 року № 48927382 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна – нежиле підвальне приміщення, загальною площею 62,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , а також припинити право власності ОСОБА_1 на відповідне нежиле підвальне приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1925781951101.

Поряд з цим, з позовної заяви ОСББ “Садова-16” та доданих до неї документів Одеській міській раді стало відомо про те, що об`єкт нерухомого майна (нежиле підвальне приміщення площею 44,3 кв.м, яке є предметом розгляду у справі № 916/3367/25) незаконно вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Одеси за наслідком прийняття приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Тетяною Володимирівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2019 року № 48927382 (з відкриттям розділу), яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежиле підвальне приміщення, загальною площею 62,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ: 1925781951101), до складу якого фактично увійшло зазначене нежитлове підвальне приміщення комунальної власності площею 44,3 кв.м.

Також згідно з інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно від 01.09.2025 р., за ОСОБА_1 25.09.2019 року зареєстровано право власності на нежиле підвальне приміщення, загальною площею 62,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з цим, відповідно до залученого до матеріалів судової справи № 522/12730/22 висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Джум О.О. від 27.11.2024 року № 23-6216 в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено наступне:

“За результатами порівняння Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 279642245 від 15.10.2021 з планами підвалів, наданих у технічних паспортах:

- на нежитлові підвальні приміщення S = 44,3 кв м, в будинку АДРЕСА_2 , реєстровий номер 58неж.114-3221, виготовленого КП “ОМБТІ та РОН” станом на 10.11.2011;

- на нежитлові приміщення підвалу S = 44,3 кв м, в будинку АДРЕСА_2 , реєстровий номер б/н, виготовленого КП “ОМБТІ та РОН” станом на 27.11.2008 та у технічному паспорті на групу нежитлових приміщень (Інв. справа № б/н), АДРЕСА_2 , виготовленого ТОВ “АБТІ” станом на 12.09.2019 можливо побачити, що підвальні приміщення, загальною площею 44,3 кв.м, які зареєстровані за Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (Свідоцтво (ДУБЛІКАТ від 09.06.2011) про право власності на нежилі підвальні приміщення Серія ЯЯЯ № 362495 від 26.12.2006) та частина групи нежитлових приміщень, загальною площею, 62,1 кв.м., вхід у які здійснюється з парадної лівоворотнього флігелю літ. “Б” багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_1 ), є одними і тими самими приміщеннями…

В результаті співставлення наданої документації та аналізу даних натурного обстеження встановлено, що до складу зареєстрованих на праві власності за ОСОБА_1 нежитлових підвальних приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна: 1925781951101 і відображені в технічному паспорті, виготовленому ТОВ “АБТІ” станом на 12.09.2019 увійшла група нежитлових підвальних приміщень загальною площею 44,3 м2, що складається з приміщень №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 (нумерація відповідно до технічного паспорту станом на 12.09.2019), які відображені в технічних паспортах, виготовлених КП “ОМБТІ та РОН” станом на 27.11.2008 та станом на 10.11.2011 та належать територіальній громаді міста Одеси, на підставі свідоцтва про право власності від 26.12.2006 серія НОМЕР_1 ”.

Таким чином, нежилі підвальні приміщення загальною площею 44,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вибули із володіння власника територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради без належних на те правових підстав.

У зв`язку з чим, у межах цивільної справи № 522/12730/22, Одеською міською радою, як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача 02.04.2025 р. подано позов до ОСОБА_1 про витребування у останньої на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради нежилих підвальних приміщень загальною площею 44,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з технічними паспортами, складеними КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості” станом на 27.11.2008 року та 10.11.2011 року.

Також у прохальний частині вказаного позову Одеська міська рада просить встановити, що рішення суду про витребування на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради нежилих підвальних приміщень загальною площею 44,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на нежиле підвальне приміщення загальною площею 62,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1925781951101).

Отже, починаючи з 25.09.2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежиле підвальне приміщення, загальною площею 62,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ: 1925781951101), до складу якого увійшло нежитлове підвальне приміщення комунальної власності площею 44,3 кв.м, яке є предметом спору у справі № 916/3367/26.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.06.2026 залишено без змін рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23.09.2025 у справі № 522/12730/22.

Так, відповідно до зазначеного рішення у справі № 522/12730/22 позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Одеської міської ради до Протопопової О.М. , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова-16» задоволено і витребувано у Протопопової О.М. на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради нежилі підвальні приміщення загальною площею 44,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з технічними паспортами, складеними Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» станом на 27.11.2008 та 10.11.2011. Встановлено, що рішення суду про витребування на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради нежилих підвальних приміщень загальною площею 44,3кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на нежиле підвальне приміщення загальною площею 62,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1925781951101).

З огляду на викладене, Одеська міська рада – належний відповідач, оскільки є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .

В ст. 15 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” зазначено, що співвласники зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Однак, Одеська міська рада не сплачує позивачу вищезазначені внески, в результаті чого у неї утворилася заборгованість, розрахунок якої додано позивачем до позову (додаток №1 до позову).

Так, за даними цього Додатку № 1 заборгованість Одеської міської ради перед ОСББ «САДОВА 16» станом на 01 червня 2025 року виглядає наступним чином:

- по особовому рахунку № 1051, відкритому для приміщення площею 63,3 кв. м. на підставі Свідоцтва про право власності від 27 серпня 2007 року Серія САВ 306690, за період з травня 2017 року та до 01.06.2025 рахується заборгованість в сумі 25642,85 грн,

- по особовому рахунку № 1052, відкритому для приміщення площею 44,3 кв. м. на підставі Свідоцтва про право власності від 26 грудня 2006 року Серія ЯЯЯ 362495, за період з травня 2017 року та до 01.06.2025 рахується заборгованість в сумі 17945,95 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Одеської міської ради 73217,19грн, з яких – 43588,80грн заборгованості з внеску на утримання будинку та прибудинкової території, 24492,20грн інфляційних та 5136,19грн 3% річних.

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачами не надано доказів сплати 43588,80грн заборгованості з внеску на утримання будинку та прибудинкової території, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з з Одеської міської ради 24492,20грн інфляційних та 5136,19грн 3% річних.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Поряд наявні в матеріалах справи Витяги з протоколів загальних зборів містять лише посилання про затвердження щомісячного внеску на утримання багатоквартирного будинку, без визначення моменту (дати) сплати відповідних внесків.

Отже, наведені вище обставини унеможливлюють здійснення судом власного розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням чого позовні вимоги щодо стягнення з Одеської міської ради 3% річних та інфляційні витрати задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), посилаючись на те, що відповідач не є розпорядником бюджету.

Виконавчий комітет Одеської міської ради залучений співвідповідачем в даній справі.

Суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про порядок і строк виконання рішення.

В силу приписів ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Як встановлено судом, у зв`язку з тим, що Одеська міська рада не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства, позивач просить стягнути заборгованість з Одеської міської ради з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. (далі Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “ Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.

За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 р. № 535-VІІ “Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції”, Виконком ОМР є виконавчим органом ОМР, який створюється ОМР на період її повноважень відповідно до Закону 280/97-ВР, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком ОМР здійснює свої повноваження до формування його нового складу.

Згідно з п. 1.3. Положення Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому ОМР здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).

Таким чином, фінансові ресурси Одеської міської територіальної громади закріплено за виконавчими органами ОМР, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Саме тому, ОМР не відкриває власного рахунку, натомість місцева рада при здійсненні діяльності користується рахунком свого виконавчого комітету.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Таким чином, з урахуванням того, що Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, з метою реального виконання рішення суду у даній справі, суд доходить висновку про наявність правових підстав про стягнення присудженої заборгованості з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідач-1 подав відзив, в якому заперечує проти позову, посилаючись зокрема на те, що позивачем не надано суду доказів того, що загальні збори ОСББ затверджували кошторис, тобто не надано належних та допустимих доказів розміру внесків на утримання будинку. Також відповідачем-1 заявлено про пропуск строку позовної давності позивачем.

Суд відхиляє заперечення відповідача-1, враховуючи наступне.

Згідно з ст. 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” до компетенції правління відноситься, зокрема, розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису.

Отже, затверджений загальними зборами кошторис - це офіційний дозвіл правлінню витрачати кошти за визначеними у кошторисі статтями видатків. Кошторис визначає цільове призначення надходжень об`єднання.

Тобто суд дійшов висновку, що для визначення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території достатнім є рішення загальних зборів, витяги з яких і були надані позивачем.

Щодо посилань відповідача-1 на те, що позивачем не надані докази розміру внесків за кожен рік, то суд зауважує, що законодавством не вимагається затвердження розміру внесків кожен рік.

Щодо посилань відповідача-1 на те, що позивачем не надано доказів повідомлення відповідача-1 про призначення загальних зборів співвласників, а також не надано доказів того, що позивач направляв відповідачу рішення загальних зборів, то суд зазначає, що це входить до предмету доказування в даній справі.

Як зазначив вже суд вище, то рішення загальних зборів, якими було затверджено розмір внесків є чинними, недійсними не визнавались і є обов`язковими для всіх співвласників. Отже, відповідач-1 як власник нежитлових приміщень повинен сплачувати внески відповідно до ст. 15 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

В разі незгоди з розміром внесків, відповідач-1 не був позбавлений права оскаржити рішення загальних зборів, якими вони прийняті, або ініціювати скликання нових загальних зборів співвласників з метою перегляду розміру внесків.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Крім того, позивач надав докази того, що він звертався до відповідача-1 з вимогами сплатити внески.

Так, 04 червня 2018 року ОСББ «Садова 16» звернулося до Одеського міського голови із листом № 35 з приводу оплати рахунків за приміщеннями площами 63,3 та 44,3 кв. м. Листом від 26 червня 2018 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» у відповідь зазначило, що самостійного рахунку, на якому б у Департаменту перебували гроші немає.

- 22 січня 2018 року ОСББ «Садова 16» звернулося до Одеського міського голови із листом № 2 з приводу оплати рахунків за приміщеннями площами 63,3 та 44,3 кв. м. Листом від 06 лютого 2019 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» у відповідь зазначило, що самостійного рахунку, на якому б у Департаменту перебували гроші немає, а в бюджеті міста Одеси на 2019 рік коштів на сплату внесків на утримання будинку не передбачено.

- 17 квітня 2019 року ОСББ «Садова 16» звернулося до Одеського міського голови із листом № 4 з приводу оплати рахунків за приміщеннями площами 63,3 та 44,3 кв. м. Листом від 17 травня 2019 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» у відповідь зазначило, що самостійного рахунку, на якому б у Департаменту перебували гроші немає.

- 16 грудня 2019 року ОСББ «Садова 16» звернулося до Одеського міського голови із листом № 10 з приводу оплати рахунків за приміщеннями площами 63,3 та 44,3 кв. м. Листом від 14 січня 2020 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» у відповідь просила надати копії протоколів загальних зборів, якими затверджено перелік та розмір витрат у ОСББ.

- 17 квітня 2020 року ОСББ «Садова 16» звернулося до КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» із листом № 11повідомлено про необхідність сплати членських внесків та, серед іншого, надано витяги з протоколів загальних зборів. Листом від 13 травня 2020 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» повідомлено ОСББ про створення робочої групи з вирішення питань про права і обов`язки ОМР як співвласника багатоквартирних будинків.

- 05 травня 2020 року ОСББ «Садова 16» звернулося до КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» із листом № 12, яким нагадано про необхідність сплати коштів та зазначено про надання витягів з протоколів загальних зборів ОСББ «Садова 16» із листом від 17 квітня 2020 № 11. Листом від 09 червня 2020 року КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» повідомлено ОСББ про створення робочої групи з вирішення питань про права і обов`язки ОМР як співвласника багатоквартирних будинків.

- 18 травня 2020 року ОСББ «Садова 16» звернулося до Одеського міського голови із листом № 18 (вх № 02.2-10/310) з приводу оплати рахунків за приміщенням площею 44,3 кв. м. Відповіді не надано.

- 04 серпня 2020 року ОСББ «Садова 16» звернулося до Одеського міського голови із листом № 22 (вх № 02.2-14/2279) з приводу оплати рахунків за приміщеннями площами 63,3 та 44,3 кв. м. Відповіді не надано.

Як вбачається з наведеного вище листування ОСББ «Садова 16» регулярно зверталося до Одеської міської ради та її уповноваженої установи. Наведеним вище листуванням спростовується посилання відповідача-1 на не сповіщення та необізнаність про обов`язок сплати внесків.

Щодо позовної давності, то суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено цей строк, враховуючи наступне.

Відповідач-1 вказує, що починаючи з 2017 р. позивачу вже було відомо про нібито порушення з боку Одеської міської ради прав або охоронюваних законом інтересів ОСББ «Садова 16» щодо заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, а тому відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначила:

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

85. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

86. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

87. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

88. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

89. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

90. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

91. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

92. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

93. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

94. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.

95. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

96. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначила:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

93. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

94. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

95. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

96. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

З 04.09.2025 року з Цивільного кодексу України виключено п. 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення.

Отже, періодом, за який позивач має можливість нараховувати заборгованість по внескам є трирічний строк, який передував зупиненню перебігу строків давності, а саме не більше як з 02 квітня 2017 року. Як вбачається з позовної заяви нарахування заборгованості по внескам бере свій початок з травня 2017 року, тобто, трирічний строк не минув, а наслідки його пропуску застосовані бути не можуть.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської міської ради (код 26597691, м. Одеса, Біржова площа, 1) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Садова 16” (код 40566181, м.Одеса вул. Садова 16) 43588,80грн заборгованості з внеску на утримання будинку та прибудинкової території та 1442,14 грн судового збору.

Встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення присуджених коштів з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919)

3. В решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова