Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №916/4442/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4442/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Чуйко О.О.

розглянувши справу за позовом: Комунального підприємства “Міжлиманське” Усатівської сільської ради (вул. Міжлиманська, 8, с. Іллінка, Одеський р-н, Одеська обл., 67630)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Долгової Ольги Іванівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1102528,26 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Никисла О.І., Борченко В.А.;

від відповідача: Долгов В.М., Євценко Р.І.

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Міжлиманське” Усатівської сільської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Долгової Ольги Іванівни про стягнення грошових коштів у розмірі 1102528,26 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину безоблікового споживання відповідачкою води при здійсненні господарської діяльності. Як пояснює позивач, відповідачка здійснює господарську діяльності з надання послуг у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_2 та за здійснює за цим об`єктом споживання питної води на підставі укладеного з позивачем договором. Позивач зазначає, що 11.06.2025 в присутності чоловіка відповідачки – ОСОБА_1 на вищевказаному об`єкті співробітниками позивача під час контрольної зйомки лічильника було виявлено обставину підключення водоводу в обхід лічильників, про що складений відповідний акт від 11.06.2025 № 002052 з фото та відео фіксацією. Далі, після здійснення позивачем пломбування запірного крану, 29.08.2025 представниками позивача був встановлений ще один факт самовільного приєднання відповідачки до системи централізованого водопостачання в обхід лічильника, про що складений відповідний акт від 29.08.2025 № 002078, від підпису на якому відповідачка відмовилась. У зв`язку зі встановленням обставини безоблікового споживання питної води позивачем було здійснено розрахунок вартості такого споживання з урахуванням таких вихідних даних: період нарахування – з червня 2022 року по травень 2025 року; середня кількість гостей, які проживають у готелі – 9 осіб; кількість номерів – 13; тариф – на підставі рішень Усатівської сільської ради. При цьому, як зазначив позивач у позовній заяві, дані щодо кількості номерів та гостей, які проживають у готелі відповідачки, позивач отримав з відомостей, які вказала сама відповідачка у поданій нею 29.09.2025 позовній заяві про захист прав споживачів, а також з даних Реєстру про речові права. Здійснивши розрахунок таким чином позивачем визначено, що збитки, спричинені відповідачкою позивачу у спірних правовідносинах, становлять 1102528,26 грн, з яких: за споживання води для забезпечення 13 номерів – 993539,84 грн; за споживання води на полив насаджень – 108988,42 грн.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 118-163, т.1) відповідачка просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі з таких підстав: відповідачка заперечує обставину надання їй позивачем додатків до договору; відповідачка наполягає на тому, що в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності відповідачки відсутні будь-які самовільні підключення чи приєднання до водопостачання; відповідачка наголошує на тому, що позивачем не доведена належним чином обставина того, що саме відповідачкою було здійснено самовільне підключення, враховуючи, що до точки підключення до центрального водоводу АДРЕСА_2 підключено декілька споживачів; відповідачка наголошує, що на земельній ділянці ОСОБА_2 розташований лише мотель «Усадьба» без жодних газонів; відповідачка вважає, що здійснений позивачем розрахунок суми збитків є необґрунтований та таким, що не відповідає Правилам № 190, зокрема, в частині застосованого періоду нарахування, який не може перевищувати 30 діб.

Позивачем була подана суду відповідь на відзив (а.с. 1-10, т.2), в якій останній наголосив про таке: наявність договірних відносин між сторонами підтверджується укладеним договором, а також фактом споживання відповідачкою питної води та здійснення оплати її вартості; позивач вважає, що факт здійснення самовільного підключення саме відповідачкою підтверджується матеріалами справи та встановленими обставинами на території мотелю «Усадьба», що зафіксовано в актах та відображено в матеріалах фото та відео-фіксації; позивач звертає увагу на тому, що факт порушення встановлений саме за адресою розташування об`єкту відповідачки, а подані відповідачем до матеріалів справи копії судових рішень за участі третіх осіб стосуються зовсім інших правовідносин; позивач вказує, що розрахунок збитків (заборгованості) здійснений на підставі ч.1 ст.257, ч.1 ст.261 ЦК України, ДБН В.2.5-64:2012 є законним і обґрунтованим; відповідачка не надала можливості позивачу розрахувати витрати води за пропускною спроможністю виявлених самовільних водопровідних вводів, оскільки не надала доступу представникам КП «Міжлиманське» для обстеження самовільного підключення, що підтверджується наявною у справі копією акту від 29.08.2025№ 002078.

У поданих суду письмових запереченнях (а.с. 37-42, т.1) відповідачкою знову наголошено на тому, що позивачем не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення у діях ОСОБА_2 , а також відзначено, що позивачем не спростовані доводи відповідачки щодо необґрунтованості суми збитків, заявлених до стягнення.

Під час розгляду відповідачкою було подано суду клопотання про призначення у справі експертизи (а.с. 43-52, т.2), щодо якого позивачем були подані суду письмові заперечення (а.с. 53-57, т.2), а згодом відповідачкою подані додаткові пояснення (а.с. 78-84, т.2). За результатом розгляду цього клопотання судом у судовому засіданні 10.02.2026 було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні.

Також, відповідачкою подавалось суду клопотання про витребування доказів (а.с. 61-68, т.2), щодо якого позивачем були подані власні письмові заперечення (а.с. 71-77, т.2), а згодом відповідачкою подані письмові пояснення (а.с. 85-89, т.2). Проте це клопотання у подальшому було відкликано заявником у засіданні суду 10.02.2026.

28.04.2026 відповідачкою були подані суду додаткові пояснення (а.с. 130-133, т.2), в яких ОСОБА_2 посилається на судову практику у подібних правовідносинах.

11.05.2026 суду були подані додаткові пояснення позивачем (а.с. 136-141, т.2), в яких позивачем наголошено про таке: під час складання акту-розрахунку збитків Позивач керувався ч. 1 ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п.5.1 розділу 5 «Визначення розрахункових витрат води, кількості стоків і теплоти на потреби гарячого водопостачання» частини 1 «Проектування» ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», які затверджено Наказом Мінрегіону від 31.10.2012 №553 в редакції Зміни №1, затвердженої наказом Мінрегіону від 25.09.2018 №251, яка набула чинності з 01.03.2019, у зв`язку з відсутністю рішення Усатівської сільради про встановлення норм споживання води; як вказує позивач, згідно з вищевказаним пунктом розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води для різних споживачів допускається приймати відповідно до таблиць А.1 і А.2 додатка А, а відповідно до таблиці А.2 - Розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води за позицією 2 «Готелі, пансіонати і мотелі»: категорії ***, з пральнею добова витрата води л\добу на 1 мешканця складає 190л/добу або приблизно 5,4м3 на 1 мешканця в місяць; також позивач зазначає, що згідно з приміткою 1 таблиці А.1 витрату води на поливання територій, прилеглих до житлових будинків, треба враховувати додатково відповідно до позиції 22 таблиці А.2 цього додатка, в цей же час, відповідно до позиції 22 таблиці А.2 ДБН В.2.5-64:2012 витрати води на полив зелених насаджень, газонів та квітників становлять 3-6л/добу на 1м2, таким чином, для розрахунку витрат на полив позивачем застосовано помірну норму 5л/м2. Наполягаючи на неможливості здійснити розрахунок витрат води, як передбачено п.6 розділу IV Правил №190, позивач посилається на обставину не допуску представником відповідачки Долговим В.М. представників КП «Міжлиманське» для обстеження самовільного підключення, а тому розрахунок витрат води (збитків, заборгованості) здійснений позивачем на підставі ч.1 ст.32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п.2 ч.2 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п.5.1 розділу 5, таблиць А А.1 і А.2 додатка А ДБН В.2.5 64:2012«Внутрішній водопровід та каналізація», ч.1 ст.257 ЦК України, що на думку позивача є законним, обґрунтованим та не суперечить наведеним правовим нормам. Щодо посилань відповідачки на судову практику позивач зазначає, що остання не є релевантною для спірних правовідносин сторін.

Далі відповідачкою були подані суду письмові заперечення на вищевказані додаткові пояснення (а.с. 142-144, т.2), в яких ОСОБА_2 наголошує на тому, що судом сторонам було запропоновано надати до суду судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, однак, всупереч визначеним судом межам надання пояснень, позивач фактично виклав нові обставини справи, надав власні додаткові твердження щодо нібито встановлених фактів, а також здійснив повторне обґрунтування позовних вимог, що виходить за межі процесуального завдання, визначеного судом. Окремо відповідачкою наголошено, що не відповідають фактичним обставинам твердження позивача, оскільки перевірка проводилась у присутності представника відповідачки, доступ до обстеження було надано, а твердження про виявлення «двох водорозбірних кранів» не підтверджуються належними та допустимими доказами. Відповідачка зауважує, що позивач фактично намагається виправдати неможливість застосування порядку розрахунку, передбаченого Правилами №190, посилаючись на обставини, яких у дійсності не існувало.

У подальшому позивачем були подані суду додаткові пояснення (а.с. 159-163, т. 2), в яких позивач пояснив, що ним було застосовано категорію готелю, мотелю *** (3 зірки) з урахуванням характеристик мотелю «Усадьба», які були наведені на сайті Hotels 24.ua на сторінці мотелю «Усадьба», Одеса, с. Міжлиманське, вул. Кооперативна, 2а, тел.0675101504 та роздруківки яких наявні в матеріалах справи. Позивач вказує, що на зазначеній сторінці зазначено, що: до послуг гостей наявні 9 номерів категорії «Стандарт» та 1 номер категорії «Люкс», кожен номер мотелю укомплектований ліжком, телевізором, холодильником, кондиціонером, доступом до безкоштовного WI-FI, рушниками та набором для особистої гігієни; санвузол обладнаний туалетом, душовою кабіною та умивальником; опалення та постачання гарячої води безперебійне; в ресторані мотелю «Усадьба» є 1 банкетний зал на 70 місць, та VIP-зал на 30 місць; крім цих залів - спеціально обладнаний зал для дітей; послуги: бар, пральня, ресторан, обслуговування номерів, спортивні розваги, розміщення з тваринами, парковка під охороною, платний трансфер, послуги по прасуванню одягу, кількість номерів у готелі: 13. З урахування цих наведених на сайті Hotels 24.ua на сторінці мотелю «Усадьба» даних, позивач дійшов висновку, що характеристики підпадають під вимоги та категорію готелю *** (3 зірки), які визначені у п.5 таблиця 1, п.7.3 ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні Класифікація готелів (чинний 01.07.2004).

Відповідач, у власних письмових поясненнях (а.с. 164-166, т.2), наголосив на тому, що позивач фактично посилається на нові підстави позову, при цьому не мотивував підстав неможливості посилатись на дані сайту Hotels24.ua під час звернення з позовом до суду; відповідач наполягає на тому, що дані вищевказаного сайту не є належним доказом щодо присвоєння готелю категорії 3 зірки.

При розгляді справи по суті у судовому засіданні відповідач подав суду промову у судових дебатах в письмовому вигляді (а.с. 169-182, т.2).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2025 позовну заяву Комунального підприємства “Міжлиманське” Усатівської сільської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4442/25; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 27 листопада 2025 року об 11:30.

27.11.2025 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 23 грудня 2025 року о 10:40.

23.12.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 09 січня 2026 року о 09:35.

09.01.2026 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 20 січня 2026 року о 15:45.

Підготовче засідання 20.01.2026 о 15:45 було перервано з технічних причин, про що складено відповідний акт. Ухвалою суду від 20.01.2026 підготовче засідання у справі було призначено на 10 лютого 2026 року о 14:00.

10.02.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03 березня 2026 року о 14:00.

Далі судом оголошувались перерви у судовому засіданні при розгляді справи по суті: 03.03.2026 - до 24 березня 2026 року о 14:40; 24.03.2026 – до 28 квітня 2026 року о 14:00; 28.04.2026 – до 26 травня 2026 року о 15:30; 26.05.2026 – до 10 червня 2026 року о 15:00; 10.06.2026 – до 23 червня 2026 року об 11:30.

Судове засідання 23.06.2026 об 11:30 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 23.06.2026 судом було призначено судове засідання у справі на 06 липня 2026 року о 15:00.

За клопотанням позивача та за узгодженою позицією учасників справи, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 01 вересня 2026 року о 09:30.

01.09.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 07 вересня 2026 року об 11:00.

У судовому засіданні 07.09.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Відповідно до Статуту Комунального підприємства “Міжлиманське” Усатівської сільської ради, затвердженого рішенням сільради від 14.12.2021 № 1189-VIII (а.с. 12-21, т.1), підприємство засноване на комунальній власності, метою та предметом діяльності якого є, зокрема, надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Долгова Ольга Іванівна, у свою чергу, зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20.04.2005 (а.с. 102, т.1), основним видом економічної діяльності якої є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення.

Як вбачається з наявних у справі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2007 у справі № 2-1476/2007 (а.с. 42-43, т.1) та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 21.10.2019 № 185525778 (а.с. 44-46, т.1), відповідачці на праві власності належить комплекс будівель, загальною площею 1139,50 кв.м., за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Котовка (надалі перейменоване на Латівка та згодом на Міжлиманське), вул. Кооперативна, 2-А. За цією ж адресою зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5121080300:03:001:0456, площею 0,2367 га. Також в матеріалах справи наявний технічний паспорт на вказаний об`єкт нерухомості, виготовлений КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 25.02.2008 (а.с. 38-41, т.1).

16.02.2022 між Комунальним підприємством “Міжлиманське” Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (далі – КП «Міжлиманське») та Фізичною особою-підприємцем Долговою Ольгою Іванівною (далі – споживач) був укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання (для юридичних осіб) № Ю-040 (а.с. 27-30, т.1), згідно з п. 1.1. якого КП «Міжлиманське» зобов`язалось надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого питного водопостачання (далі – послуги), а споживач зобов`язався оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.

За змістом п. 1.2., 1.3., 1.4. договору місцем надання послуг КП «Міжлиманське» споживачу є точка розподілу, визначена сторонами в акті розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності водопровідних мереж (додаток № 1 до договору). Зазначені в п. 1.1. цього договору послуги надаються КП «Міжлиманське» споживачеві на підставі умов цього договору, відповідно до дислокації об`єктів споживача (додаток №2) та переліку послуг, що фактично отримуються споживачем. Послуги з водопостачання надаються КП «Міжлиманське» споживачеві в обсягах, що визначаються засобами обілку води, встановленими на об`єктах споживача, в межах нормативів якості за ДсанПіН 2.2.4 – 171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», які забезпечує постачальник води ОФ ТОВ «Інфоксводоканал».

Відповідно до п. 2.2. договору КП «Міжлиманське» має право, зокрема: вимагати від споживача дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері споживання житлово-комунальних послуг (підп. 2.2.2.); проводити технічний огляд засобів обліку спожитої води та засобів обліку стічних вод, здійснювати перевірку показань облікових засобів (підп. 2.2.3.); встановлювати контрольні засоби обліку, у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань засобів обліку, встановлених споживачем (підп. 2.2.4.); видавати обов`язкові до виконання приписи, з метою досягнення раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку наданих споживачеві послуг (підп. 2.2.7.); обмежувати чи припинити надання споживачемві послуг відповідно до умов цього договору (підп. 2.2.8.); складати акти з приписом щодо уснення порушень споживачем вимог чинного законодавства у сфері водопостачання та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх уснення (підп. 2.2.9.); невиконання припису КП «Міжлиманське», що стосується порушень правил обліку послуг є підставою для розрахунку витрат відповідно до п. 3.3. Правил № 190 (підп. 2.2.10.); акт складається представниками КП «Міжлиманське» і підписується його представником та представником споживача. Якщо споживач (його представник) відмовляється підписати такий акт, то в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника споживача. У такому випадку акти обстежень, підписані предстанвиком КП «Міжлиманське» в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об`ємів спожиих послуг (підп. 2.2.11.).

За умовами п. 2.3. договору споживач зобов`язаний, зокрема: обладнати всі водопровідні вводи засобами обліку, що перебуватимуть на балансі та обслуговуванні споживача на межі розмежування (підп. 2.3.1.); здійснювати оплату наданих КП «Міжлиманське» послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та в повному обсязі, у строки та у порядку згідно з цим договором (підп. 2.3.2.); утримувати в належному технічно справному стані водопровідні мережі і споруди, засоби та обладнання, що перебувають на балансі споживача (підп. 2.3.3.); забезпечувати належний санітарно-технічний стан приміщень, вузлів обліку води, а також забезпечити схоронність і цілісність запірної арматури, контроль-вимірювальних засобів, пристроїв обліку води, пломб, в тому числі дроту і інших знаків, встановлених працівниками КП «Міжлиманське» і Держстандарту на засоби обліку води, трубопровід, фланцеві та штуцерні з`єднання, запірну арматуру (підп. 2.3.4.); забезпечити безпечний та вільний доступ представникам КП «Міжлиманське» для перевірки технічного стану внутрішніх систем водного господарства споживача, отримання показань засобів обіку води, забору проб питної води (підп. 2.3.5.); здійснювати державну повірку засобів обліку води в строки у відповідності до норм ст. 20 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», уповноваженим представником в Одеському регіоні (на момент укладення цього договору – ДП «Одесастандартметрологія»). У випадку тривалої повірки засобів обліку (більше одного місяця), обсяг спожитих послуг визначається у відповідності до п. 3.3. Правил водокористування № 190 та триває до дня монтажу повіреного засобу обліку (підп. 2.3.9.); за приписом КП «Міжлиманське» здійснювати заміну засобів обліку води на інший типорозмір, відповідно до обсягу фактичного споживання (підп. 2.3.10.); при виході з ладу засобу обліку води терміново повідомити КП «Міжлиманське», а також у триденний строк в прсутності або з дозволу представника КП «Міжлиманське» виконати роботи по заміні засобу обліку на новий за рахунок власних коштів (підп. 2.3.11.); проводити будь-які роботи, пов`язані з ремонтом мереж водопостачання, які підлягають відключенню від магістральних водоводів, монтажем, демонтажем засобів обліку води, ремонт, реконструкцією водомірних вузлів або водопровідних вводів виключно після повідомлення споживачем КП «Міжлиманське» і лише в присутності та/або з дозволу представника КП «Міжлиманське» (підп. 2.3.13.); отримувати технічні умови і узгоджувати проектну документацію по підключенню нових об`єктів до сільських водоводів по всіх об`єктах капітального будівництва, ремонту, реконструкції, технічного переоснащення, улаштуванню вузлів обліку води, а також у випадках зміни обсягів і характеру водоспоживання (підп. 2.3.14.); контролювати міжповірочні інтервали та проводити повірку засобів обліку за власний рахунок (підп. 2.3.15.); включати обсяги водоспоживання субспоживачів до нормативного розрахунку (підп. 2.3.18.).

Відповідно до підп. 2.4.3. п. 2.4. договору споживач має право, зокрема, встановлювати контрольні засоби обліку, а також проводити експертизу їх технічного стану та метрологічну повірку за власні кошти, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності показань засобів обліку.

Згідно з п. 3.1.-3.4. договору кількість холодної води, що передається КП «Міжлиманське» на об`єкти споживача визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі споживача, опломбованих і прийнятих в експлуатацію КП «Міжлиманське». До встановлення засобів обліку розрахунок витрат води споживача здійснюється згідно з обсягом середнього споживання. Місце встановлення засобів обліку визначається відповідно до технічних умов та проектно-технічної документації, погодженої з КП «Міжлиманське». Всі прилади та засоби обліку споживача повині бути повірені відповідно до вимог діючого законодавства. Якщо до мережі споживача приєднані в установленому порядку мережі інші споживачі, мережі інших споживачів (далі – субспоживачі) споживач зобов`язаний відображати у звіті показників засобів обліку усіх субспоживачів, підтверджені підписами їх уповноважених представників.

Відповідно до п. 3.7., 3.9., 3.10., 3.11. договору у разі виявлення представниками КП «Міжлиманське» факту стороннього втручання в роботу засобів обліку, пошкодження цілісності засобів обліку, пошкодження деталей опломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, а також в місцях з`єднань та на запірній арматурі обвідної лінії, пошкодження манометрів до водомірного лічильника, розрахунок витрат води проводиться згідно з п. 3.3. Правил водокористування № 190. У разі самовільного приєднання додаткових об`єктів споживача або субспоживачів до мереж водопроводу перед засобами обліку, через які надаються послуги, розрахунок обсягів спожитої води проводиться згідно з п. 3.3. Правил № 190. При невиконанні споживачем припису КП «Міжлиманське» щодо усунення порушень правил та норм обліку питної води, обсяг послуг визначається КП «Міжлиманське» згідно з п. 3.3. Правил № 190 з моменту невиконання такого припису. У разі незгоди споживача щодо кількості або вартості отриманих послуг, споживач зобов`язаний у 5-тиденний строк з дня отримання рахунку, направити до КП «Міжлиманське» свого уповноваженого представника з відповідними обґрунтованими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, рахунки виробника вважаються прийнятими до сплати.

Згідно з п. 8.1., 8.2. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір укладається строком на один рік. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про своє бажання розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний термін. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 16.02.2022. В частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

За змістом п. 10.1., 10.2. договору межі відповідальності за стан та експлуатацію водопровідних мереж та споруд встановлюється за балансовою належністю, акту розмежування та проєктно-технічною документацією. За відсутності акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан мереж і споруд водопостачання, межа визначається у точці підключення водопровідного вводу споживача (з колодязем та запорною арматурою) до вуличної водопровідної мережі, що обслуговується КП «Міжлиманське».

В матеріалах справи відсутні додатки до договору. При цьому представником позивача 16.02.2022 був складений акт про те, що відповідачка відмовилась підписати додатки до договору, з посиланням на необхідність ознайомлення з їх змістом (а.с. 31-32, т.1).

11.06.2025 представниками позивача в присутності представника відповідачки – Долгова В., за адресою: АДРЕСА_3 , під час контрольної зйомки лічильників було виявлено підключення водоводу в обхід лічильників, про що складений відповідний акт за № 002052 (а.с. 48, т.1). В акті зазначено, що при закритих кранах на лічильниках вода через гнучку трубу поступала та поливала зелену зону, при цьому в кухні мотелю після перекривання крану поступала вода. Представниками позивача вказано, що за словами абонента причина цих обставин та обставина підключення водопроводу йому невідомі. В цей же час, представником відповідачки у акті викладені власні заперечення, які зводяться до того, що викладені позивачем доводи є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, зокрема наголошено, що після перекривання крану вода з системи витікає з труб від тиску і необхідний деякий час для стікання, проте працівники позивача відмовились від встановлення та фіксації цих обставин. Також у акті міститься посилання на особовий рахунок споживача - № 13104, Ю-040.

Відповідно до наявної у справі довідки від 29.09.2025 № 293, виданої Виконавчим комітетом Усатівської сільської ради (а.с. 47, т.1), ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 .

Засобами поштового зв`язку 15.07.2025 позивач направив відповідачці попередження про перенесення лічильника на межу балансової належності (а.с. 64-65, т.1).

16.06.2025 позивач звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину відповідачкою, а саме викрадення води шляхом її самовільного використання (а.с. 66-67, т.1). За заявою позивача було зареєстроване кримінальне провадження № 12025167250000139 (а.с. 70, т.1).

Далі, 17.07.2025 представниками позивача на об`єкті за адресою: АДРЕСА_3 , за участі ОСОБА_2 був складений акт № 002053 (а.с. 49, т.1) про опломбування запірного крану на самовільному підключенню до центрального водоводу. В акті міститься посилання на особовий рахунок споживача - № НОМЕР_1 та вказано номер встановленої пломби – 00026572. Також, 18.07.2025 був складений акт встановлення та взяття на облік контрольного лічильника води № 120 (а.с. 50-51, т.1), яким зафіксовано, що у присутності споживачів – ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та ФОП Долгової О.І., за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено контрольний лічильник води Baylan, заводський номер 24313404, початкові показники якого на момент встановлення дорівнюють 0000 куб.м., лічильник є справним та опломбованим. Представниками позивача було проведено перевірку індивідуальних лічильників споживачів: абонента Долгова М.В. (с. Міжлиманське, вул. Кооперативна, 2), лічильник ЛК-20, заводський номер 6172610, показники на момент перевірки – 03572 куб.м., стан лічильника та цілісність пломб підтверджено; абонента Долгової О.І. ( АДРЕСА_2 ), лічильник Powogas, заводський номер НОМЕР_2 , показники на момент перевірки – 01485 куб.м., стан лічильника та цілісність пломб підтверджено. Як вбачається зі змісту акту, споживачі від підпису на акті відмовились.

29.08.2025 представниками позивача у присутності ОСОБА_4 був складений акт, за адресою: с. Міжлиманське, вул. Кооперативна, 2-А, за № 002078 (а.с. 52, т.1), який не містить підпису Долгова В.В. У акті зазначено про виявлений факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання, а саме самовільне підключення водопроводу в обхід лічильників, зокрема, через трійник було виведено кран та пластиковою трубою зведено на територію ділянки і підключення в колодязі. У зв`язку з відмовою у проханні надати доступ на територію домоволодіння представниками позивача для обстеження даного самовільного підключення було перекрито запірну арматуру (кран) в точці підключення до центрального водоводу та опломбовано пломбою № В 0056201 (ціла) на контрольному лічильнику Baylan № 24313404, пломба В0056274 (ціла), показники лічильника 0231 куб.м. Також представниками позивача був складений акт від 29.08.2025 № 002177 про те, що відповідачка відмовилась від підпису акту від 29.08.2025 № 002078 (а.с. 53, т.1).

До матеріалів справи позивачем також долучені фото та відео-фіксація, здійснені під час проведення вищевказаних перевірок, які були досліджені судом під час розгляду справи по суті (а.с. 54-63, 97, т.1).

У зв`язку з виявленими порушеннями позивачем був складений акт-розрахунок збитків, спричинених позивачу відповідачем у зв`язку з безобліковим споживанням води (а.с. 71-72, т.1). Позивач здійснив розрахунок збитків за період з червня 2022 року по травень 2025 року включно на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 7, 8) та Правил користування системами централізованого питного водопостачання та центрального водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190. При визначені суми збитків позивач виходив з такого:

1) споживання води на проживання (13 номерів). Позивач виходив з інформації, вказаної відповідачкою у позовній заяві до Біляївського районного суду Одеської області (судова справа № 2496/6500/25), а саме, що середня завантаженість мотелю «Усадьба» складає 9 осіб на добу. Позивач врахував норму споживання: 5,4 куб.м./особа/міс. Розрахунок споживання води на потреби мотелю «Усадьба»: 9 осіб * 30 днів = 270 осіб в місяць; 270 осіб х 5,4 куб.м. = 1458 куб.м. на місяць; 36 міс * 1458 куб.м. = 52488 куб.м., з них: по тарифу 16,44 грн - 26міс*1458 куб.м. * 16,44 = 623207,52 грн, по тарифу 25,40 - 10 міс * 1458куб.м. * 25,404 = 370332,32 грн. Разом за мотель: 993539,84 грн;

2) споживання води на полив території (23,67 сотки), з них поливної території - 21,90 сотки, під будівлею 1,77 сотки. Норма на полив - приблизно 5-6 л/кв.м. на добу в літній період. Для розрахунку використано помірну норму: 5 л/кв.м. * 30 днів. Розрахунок: 2190 кв.м. х 5 л = 10950 л/день, далі 10950 * 30 = 328500 л/місяць = 328,5 куб.м./міс, далі 18міс * 328,5 куб.м. = 5913,0 куб.м., з них: по тарифу 16,44 грн - 14 міс * 328,5 м.куб. * 16,44 грн = 75607,56 грн та по тарифу 25,40 грн – 4 міс * 328,5 куб.м. * 25,404 грн = 33380,86 грн. Разом за полив: 108988,42 грн.

Всього до нарахування: 1102528,26 грн.

На підтвердження вихідних даних, які враховані позивачем при здійснені розрахунку, до матеріалів долучено (а.с. 73-89, т.1):

- копію рішення Усатівської сільської ради Одеської області від 26.10.2021 № 1081-VIII про встановлення тарифу на водопостачання до кінця 2021 року на рівні 16,44 грн за куб.м.;

- копію рішення виконкому Усатівської сільської ради Одеської області від 31.07.2024 № 290 про встановлення тарифу на водопостачання суб`єктам господарювання з 01.08.2024 на рівні 25,404 грн за куб.м. з ПДВ;

- копію поданої відповідачкою позовної заяви до Біляївського районного суду Одеської, у зв`язку з порушенням прав споживача та згідно з якою відповідачка заявила до позивача вимоги про: визнання неправомірними дій позивача, що полягали у відключені об`єкта, за адресою: с. Міжлиманське, вул. Кооперативна, 2, від системи централізованого водопостачання та стягнення з позивача на користь позивачки матеріальної та моральної шкоди. У цій позовній заяві відповідачка посилається на протиправність дій позивача щодо здійснення відключення водопостачання 29.08.2025 на об`єкті мотелю «Усадьба», чим було заблоковано роботу мотелю та спричинено збитки, частина з яких розрахована виходячи з наступного: середня завантаженість готелю (середнє за останні 3 місяці) – 70%; кількість номерів – 13; середня вартість проживання за добу – 1500,00 грн, середня кількість гостей – 9 осіб;

- роздруківку з мережі Інтернет щодо розміщення реклами мотелю «Усадьба», в якій міститься такий його опис: кількість номерів у готелі – 13.

Як пояснив суду позивач, у зв`язку з не допуском його представників на об`єкт відповідачки для проведення робіт і з`ясування пропускної спроможності водопровідного вводу, позивач був позбавлений можливості здійснити розрахунок втрат води, як це передбачено п.6 розділу IV Правил №190, а тому розрахунок був здійснений позивачем на підставі ч.1 ст.32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п.2 ч.2 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п.5.1 розділу 5, таблиць А А.1 і А.2 додатка А ДБН В.2.5 64:2012«Внутрішній водопровід та каналізація», ч.1 ст.257 ЦК України.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази (акт, тощо), що підтверджують обставину не допуску представників позивача на об`єкт відповідачки для проведення відповідних робіт, що було підтверджено представниками сторін у засіданні суду.

Відповідачка, у свою чергу, заперечує обґрунтованість розрахунку позивача, наголошує, що його здійснено без дотримання положень Правил №190, при цьому відповідачкою заперечується обставина вчинення перешкод представникам позивача для виявлення місця (вводу) самовільного підключення. Також відповідачка вказує заперечує обставину щодо отримання від позивача додатків до договору, наголошуючи, зокрема, що сторонами не складався акт розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності. При цьому, наголошуючи на тому, що позивачем не доведена обставина здійснення самовільного підключення саме відповідачкою, останньою до матеріалів справи долучені копії судових рішень (а.с. 151-160, т.1), які свідчать про те, що протягом 2005-2009 років розглядались спори щодо земельної ділянки ОСОБА_5 . Відповідачка вказує, що вказані рішення можуть свідчити про те, що самовільне підключення могло бути здійснене ПВК фірмою «Моніка», яка користувалась земельною ділянку без правових підстав.

Позивачем, у свою чергу, на підтвердження того, що відповідачкою визнається обставина існування договірних відносин між сторонами, до матеріалів справи долучено виписку по рахунку позивача (а.с.5-6, т.2), з якої вбачається здійснення відповідачкою оплат за водопостачання на користь позивача у період з 14.11.2022 по 24.11.2025, а також відомості щодо показань лічильника відповідачки, які роздруковані з автоматизованої бази позивача за період з листопада 2021 року по листопад 2025 року (а.с. 7, т.2).

Відповідачкою до матеріалів справи долучено викопіювання з генерального плану забудови земельної ділянки центру будівництва, дизайну та естетики ФОП Долгової О.І. в с. Котовка Біляївського району (а.с. 130-131, 133, т.1), проєкт встановлення приладу обліку та технічні умови на водопостачання, які складені російською мовою без супроводу перекладу на українську мову (а.с. 134-150, т.1).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями п.3 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право, зокрема: доступу до житла, інших об`єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг; припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору; звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання.

Статтею 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону: 1) обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря; 2) обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі – Правила № 190), які є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 4 Розділу І Правил № 190 самовільним користуванням є користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення за відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із виконавцем комунальної послуги, а також у випадку порушення споживачами умов укладеного між сторонами договору.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Правил 190 споживач забезпечує, зокрема: доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку; виконання умов зберігання та забезпечення цілісності вузлів/засобів обліку, пломб та індикаторів впливу магнітного поля; невтручання у роботу вузлів/засобів обліку.

Згідно з п. 1, 2 Розділу IV Правил № 190 не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). Самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається: приєднання до водорозбірної колонки за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене із порушенням наданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води; використання води для господарських потреб з самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних мереж; недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку. Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від`єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.

Пунктом 3 Розділу IV Правил № 190 визначено, що використання питної води для поливу дворових і прибудинкових територій та зелених насаджень, а також інших витрат води для утримання будинків, зокрема прибирання місць загального користування, без засобів обліку не допускається.

Згідно з п. 4, 5 Розділу IV Правил № 190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4). Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову. У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку.

За умовами п. 6 Розділу IV Правил № 190 у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1107 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання (далі – Порядок № 1107), який визначає вимоги до розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання при нормальному функціонуванні систем питного водопостачання, при їх порушенні та при надзвичайних ситуаціях техногенного або природного характеру.

За змістом п. 2 Порядку № 1107 нормативи питного водопостачання використовуються для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води.

Згідно з п. 4 Порядку № 1107 нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються та науково обґрунтовуються згідно з Методикою визначення нормативів питного водопостачання населення спеціалізованими науково-дослідними організаціями на замовлення місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування та затверджуються ними після погодження із структурним підрозділом місцевої державної адміністрації охорони здоров`я, екології та природних ресурсів та територіальними органами Держводагентства. Методика визначення нормативів питного водопостачання населення розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням з МОЗ, Держводагентством та Мінекоенерго.

Відповідно до ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», в редакції Зміна № 1, затверджених наказом Мінрегіону від 25.09.2018 № 251, що набрали чинності 01.03.2019, розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води для різних споживачів допускається приймати відповідно до таблиць А.1 і А.2 додатка А.

Згідно з таблицею А.2 додатка А до ДБН В.2.5-64:2012 розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води за споживачем «готелі, пансіонати і мотелі» категорії 3 зірки, з пральнею, добові витрати води л/добу на 1 одиницю виміру дорівнюють 190 л/добу. В цей же час, за змістом примітки до таблиці А.1 витрати води на поливання територій зелених насаджень, газонів та квітників становлять 3-6 л/добу на 1 кв.м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 803 затверджений Порядок встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (далі – Порядок № 803), який визначає процедуру встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання). Встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про адміністративну процедуру”.

Згідно з п. 3-1 Порядку № 803 категорії готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), встановлюються за результатами добровільної сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) стосовно безпеки для життя і здоров`я людей, захисту їх майна та охорони довкілля відповідно до договору між органом із сертифікації та власником або уповноваженою ним особою (далі - заявник) і оцінювання відповідності готелів вимогам певної категорії (далі - оцінювання готелю). Сертифікація та оцінювання готелю здійснюється органами із сертифікації, акредитованими для виконання робіт із сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) в установленому законом порядку (далі - органи із сертифікації).

Пунктом 4 Порядку № 803 визначено, що готелям встановлюються такі категорії: "п`ять зірок", "чотири зірки", "три зірки", "дві зірки" та "одна зірка". Іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), у тому числі мотелям, пансіонатам, будинкам відпочинку, туристичним базам, кемпінгам, категорія встановлюється за рівнем обслуговування в них (перший, другий, третій, четвертий та відповідно п`ятий рівні).

Відповідно до п. 5 Порядку № 803 встановлення категорії готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (далі - готелі), здійснює уповноважений орган із встановлення категорій готелям. Функції уповноваженого органу із встановлення категорій готелям виконує ДАРТ.

Згідно з п 9 Порядку № 803 роботи з оцінювання готелів виконуються відповідно до вимог ДСТУ 4269 "Послуги туристичні. Класифікація готелів".

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позиція суду

Як встановлено судом, на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг централізованого водопостачання від 16.02.2022 № Ю-040 позивач зобов`язався надавати відповідачці послуги з централізованого питного водопостачання, а відповідачка, у свою чергу, зобов`язалась сплачувати кошти за надані послуги, а також дотримуватись інших умов договору та норм законодавства при споживанні цих послуг.

Як свідчать матеріали справи, під час здійснення позивачем контрольної зйомки лічильників було виявлено обставину самовільного підключення відповідачкою водоводу в обхід лічильників, про що представниками позивача був складений відповідний акт від 11.06.2025 № 0002052, підписаний представником споживача із зауваженнями. Далі, як свідчать матеріали справи, на місці самовільного підключення запірний кран був опломбований, водночас, 29.08.2025 позивач знов виявив обставину самовільного підключення відповідачкою до системи централізованого водопостачання, про що складений акт № 002078, проте представник відповідачки від підпису цього акту відмовився, про що позивач склав інший акт за № 002177.

У зв`язку з виявленими порушеннями позивачем був складений акт-розрахунок збитків, спричинених позивачу відповідачкою у зв`язку з безобліковим споживанням води (а.с. 71-72, т.1). Позивач здійснив розрахунок збитків за період з червня 2022 року по травень 2025 року включно на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 7, 8) та Правил користування системами централізованого питного водопостачання та центрального водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190. При визначені суми збитків позивач виходив з такого:

1) споживання води на проживання (13 номерів). Позивач виходив з інформації, вказаної відповідачкою у позовній заяві до Біляївського районного суду Одеської області (судова справа № 2496/6500/25), а саме, що середня завантаженість мотелю «Усадьба» складає 9 осіб на добу. Позивач врахував норму споживання: 5,4 куб.м./особа/міс. Розрахунок споживання води на потреби мотелю «Усадьба»: 9 осіб * 30 днів = 270 осіб в місяць; 270 осіб х 5,4 куб.м. = 1458 куб.м. на місяць; 36 міс * 1458 куб.м. = 52488 куб.м., з них: по тарифу 16,44 грн - 26міс*1458 куб.м. * 16,44 = 623207,52 грн, по тарифу 25,40 - 10 міс * 1458куб.м. * 25,404 = 370332,32 грн. Разом за мотель: 993539,84 грн;

2) споживання води на полив території (23,67 сотки), з них поливної території - 21,90 сотки, під будівлею 1,77 сотки. Норма на полив - приблизно 5-6 л/кв.м. на добу в літній період. Для розрахунку використано помірну норму: 5 л/кв.м. * 30 днів. Розрахунок: 2190 кв.м. х 5 л = 10950 л/день, далі 10950 * 30 = 328500 л/місяць = 328,5 куб.м./міс, далі 18міс * 328,5 куб.м. = 5913,0 куб.м., з них: по тарифу 16,44 грн - 14 міс * 328,5 м.куб. * 16,44 грн = 75607,56 грн та по тарифу 25,40 грн – 4 міс * 328,5 куб.м. * 25,404 грн = 33380,86 грн. Разом за полив: 108988,42 грн.

Всього до нарахування: 1102528,26 грн.

Водночас, як передбачено п. 6 Розділу IV Правил № 190, у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд виснує, що позивачем розрахунок витрат води у зв`язку з самовільним підключенням до питного водопостачання у спірних правовідносинах здійснено без застосування положень Правил № 190 як щодо визначення обсягу води, так і щодо строку, за який здійснено нарахування, оскільки позивачем не встановлено дату початку самовільного приєднання.

Так, під час розгляду справи позивач не заперечив того, що при здійснені розрахунку він фактично не користувався положеннями Правил № 190, а виходив з положень інших нормативних актів, зокрема, які наведені в ч. 1 ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п.5.1 розділу 5 «Визначення розрахункових витрат води, кількості стоків і теплоти на потреби гарячого водопостачання» частини 1 «Проектування» ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», які затверджено наказом Мінрегіону від 31.10.2012 №553 в редакції Зміни №1, затвердженої наказом Мінрегіону від 25.09.2018 № 251, що набрали чинності 01.03.2019. Таких підхід щодо розрахунку позивач мотивував тим, що він був позбавлений можливості встановити діаметр труби, у зв`язку з не допуском представником відповідачки Долговим В.М. представників КП «Міжлиманське» для обстеження самовільного підключення.

Проаналізувавши вищевказані пояснення позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена належними та допустимими доказами обставина не допуску його представників до місця самовільного підключення, зокрема, в матеріалах справи відсутній відповідний акт про не допуск, при цьому у судовому засіданні представник позивача на запитання суду також підтвердив, що відповідні докази суду не подавались, відповідно, твердження позивача не підтверджується доказами. При цьому відповідачка зазначає, що не допуску представників позивача не було.

В цей же час, як встановлено судом, при здійснені розрахунку витрат води у спірних правовідносинах, позивач керувався ДБН В.2.5-64:2012 зі змінами, що набули чинності 01.03.2019, разом з цим, як вбачається з наявних у справі доказів, будівля мотелю відповідачки була збудована набагато раніше, що також не заперечено позивачем, а тому останнім не доведено суду, що при прокладанні труб на даний об`єкт були застосовані нормативи відповідно до вищевказаних ДБН.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач при визначені категорії мотелю відповідачки самостійно встановив, що останній відноситься до категорії «три зірки», тоді як встановлення категорії готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення здійснює спеціально уповноважений орган яким є Державне агентство розвитку туризму України.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини об`єктивної неможливості застосування у спірних правовідносинах Правил № 190, які є обов`язковими, у тому числі, для суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання. Крім цього, застосування Правил № 190 при здійсненні розрахунку обсягів спожитої води при виявлені самовільного приєднання прямо передбачено умовами укладеного між сторонами договору (п. 3.9.).

В цей же час суд наголошує, що з системного аналізу вищевказаних положень Правил № 190 вбачається, що саме на виконавця послуги з централізованого водопостачання покладений обов`язок здійснити розрахунок витрат води, у разі її необлікованого споживання. Отже, суд виснує, що з урахуванням наявних у справі доказів відсутня можливість для суду здійснити відповідний розрахунок самостійно в межах заявлених вимог, оскільки у справі відсутні вихідні для проведення розрахунку згідно з Правилами № 190 та договором.

Таким чином, оскільки нарахування спірної суми позивачем здійснено без дотримання порядку, визначеного спеціальним нормативно-правовим актом та договором, а також враховуючи, що позивачем не доведена обставина підставності здійснення розрахунку в інший спосіб, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірність його вимог до відповідачки про стягнення з останньої спірних грошових коштів.

При цьому суд звертається до позиції Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01), «Проніна проти України» (заява № 63566/00) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) та згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A. 303-A).

Приймаючи до уваги встановлення судом обставини необґрунтованості та недоведеності здійсненого позивачем розрахунку, суд вважає, що вказане є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. При цьому суд зазначає, що доводи відповідача, що самовільне підключення міг здійснити інший споживач вимагають надання відповідних доказів (висновків експертизи, актів тощо), а наявні матеріали справи не дозволяють достовірно встановити ці обставини.

За цих обставин, суд вважає, що у задоволенні позову Комунального підприємства “Міжлиманське” Усатівської сільської ради слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, понесені останнім судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати, понесені позивачем, покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля