Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №916/3390/24 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3390/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/3390/24

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона (73008, Херсонська область, Херсонський район, сел. Чкалова, 37, код ЄДРПОУ 08294952)

До відповідача: Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” (м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638)

про скасування повідомлення про припинення розподілу електричної енергії (відключення)

За участі:

Від позивача: Галенський А.А., самопредставництво

Від відповідача: Кізім Т.О., самопредставництво

Встановив: В провадженні Господарського суду Одеської області (суддя Степанова Л.В) перебувала справа №916/3390/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до відповідача Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” про скасування повідомлення про припинення розподілу електричної енергії (відключення).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2025р. клопотання Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” (м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) про зупинення розгляду справи по справі №916/3390/24 задоволено. Зупинено провадження у справі №916/3390/24 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.10.2025 №2163/0/15-25 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №916/3390/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025р. справу №916/3390/24 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Поряд з цим, 17.10.2025р. до суду позивачем надано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025р. прийнято справу №916/3390/24 до провадження. Поновлено провадження у справі №916/3390/24. Підготовче засідання у справі призначено на "24" листопада 2025 р. о 10:00. Запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення по справі, з визначенням своєї позиції, з урахуванням позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2025р. у справі №908/1162/23. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.11.2025р. о 10:00.

30.10.2025р. до суду позивачем надано пояснення.

17.11.2025р. до суду відповідачем надано пояснення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2025р. зупинено провадження у справі №916/3390/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2026р. поновлено провадження у справі №916/3390/24. Підготовче засідання у справі призначено на "29" квітня 2026 р. о 13:10. Запропоновано позивачу та відповідачу надати письмові пояснення, станом на момент розгляду справи, з урахуванням позиції, що викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025р. у справі №908/1162/23. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.04.2026р. о 13:10.

29.04.2026р. суд отримав клопотання від представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.

На задоволення клопотання представника відповідача, 29.04.2026р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 25.05.2026р. о 12:00, із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2026р. повідомлено Акціонерне товариство “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” про підготовче засідання, яке відбудеться "25" травня 2026 р. о 12:00.

05.05.2026р. та 22.05.2025р. до суду позивачем надано додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2025р. клопотання Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” від 22.05.2026р. вх. №ГСОО 17832/26 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №916/3390/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/1218/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2026р. поновлено провадження у справі №916/3390/24. Підготовче засідання у справі призначено на "18" червня 2026 р. о 13:10. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.06.2026р. о 13:10.

18.06.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 серпня 2026р. о 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2026р. повідомлено учасників справи про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться (з урахуванням перебування судді у відпустці з 29.06.2026р. по 31.07.2026р.) "05" серпня 2026р. о 14:00. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 05.08.2026р. о 14:00.

05.08.2026р. судом було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 19.08.2026р. о 13:00, із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2026р. повідомлено Акціонерне товариство “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” про судове засідання, яке відбудеться "19" серпня 2026 р. о 13:00.

19.08.2026р. судове засідання перервалося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2026р. судове засідання для розгляду справи №916/3390/24 по суті призначено на "24" серпня 2026 р. о 09:40. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 24.08.2026р. о 09:40.

24.08.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.08.2026р. судове засідання у справі №916/3390/24 призначено на "16" вересня 2026 р. о 14:30. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 16.09.2026р. о 14:30.

У судовому засіданні 16.09.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.09.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 16.07.2024р. на електрону пошту Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона надійшло повідомлення Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” №21/09-007379 від 16.07.2024р. про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м. Херсона.

Відповідно до повідомлення, зазначено про припинення розподілу електричної енергії у зв`язку з несплатою та/або неповною оплатою послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії ( п. 11.5.2. «Кодексу систем розподілу» (далі - КСР) та керуючись п. 5.1.1. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ) повідомлено, що об`єкт (об`єкти) буде відключений (відключені) від електромережі з 9.00 04.08.2024р. Заборгованість, яка виникла по договору про розподіл електричної енергії №32 (номер особового рахунку 37491372), станом на 15.07.2024р. складає 30845,85 грн.

Позивачем було зазначено суду, що Листом № 570/1514 від 26.07.2024р. він звернувся до Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” з запереченням на повідомлення №21/09-007374, в якому зазначив правові підстави для скасування повідомлення №21/09-007374.

Вимога Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО”, викладена в повідомленні № 21/09-007379, позивачем не визнається повністю.

Позивач зазначає, що заборгованість виставлена за листопад 2022 року, коли м.Херсон перебував в окупації, електропостачання до 01 грудня 2022 року було відсутнє взагалі в м.Херсоні.

З 01.03.2022р. по 11.11.2022р. місто Херсон був окупований російською Федерацію, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» , який визначає Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. КЕВ м. Херсона не працював (відповідно до Наказу № 30 від 01.03.2022 р. начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (по стройовій частині), у зв`язку військовою агресією у місті Херсоні та Херсонській області, неможливістю виконання обов`язків в дистанційному режимі, неможливістю діставання на роботу із-за військових дій наказано встановити початок простою відділу з 01 березня 2022 року до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій, з урахуванням відповідних рішень органів державної влади.).

Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона не працював, він не міг спожити послуги з розподілу (передачі) електричної енергії.

За доводами позивача, рахунок та акт приймання-передавання електричної енергії, розраховувався відповідачем шляхом визначення середньодобового обсягу споживання, тому що позивач не надавав звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць - листопад 2022р.

Позивачем було зазначено, що в електронному кабінеті Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона містяться: рахунок № 37491372 пр. за листопад 2022 року, в якому зазначається: кількість кВт*год( кВ*А реакт.год), нараховано в поточному пероді-6252 в сумі 9012,04 грн., залишок на 01.11.2022 році в сумі 20555,28 грн. - остаточний розрахунок за період 29567, 32 грн. Додаток до рахунку № 37491372 від 30.11.2022 року. Точка обліку – База, по середньодобовому - м. Херсон, вул. Паровозна, 44. Споживання до сплати кВт год -5082. Точка обліку Контора, по середньодобовому – м. Херсон, провулок Чкалова, буд. 37. Споживання до сплати кВт год- 1163. Акт № 11пр від 30.11.2022 року прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії згідно Договору № 37491372 від 01.01.2019 року зазначає вартість послуг з розподілу електроенергії – 9012,04 грн., у т.ч. ПДВ 1502,01 грн.

За позицією позивача, відповідач з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. (під час окупації м.Херсона) року не мав права здійснювати господарську діяльність за послугами розподілу (передачі) електричної енергії.

Позовні вимоги направлено на скасування повідомлення №21/09-007379 від 16.07.2024р про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м. Херсона.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що за умовами Договору, укладеного між сторонами, за підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (ППКО) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживача незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку (ПрАТ «НЕК «Укренерго») для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача.

Відповідачем було зазначено суду, що 13.04.2022 Міністерством енергетики України прийнято наказ за № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», положеннями якого були визначені особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану та пунктом 9 Положення передбачено, зокрема, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються, зокрема, у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

За доводами відповідача, обсяги Споживання сформовані ним у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору, наказу Міністерства енергетики України № 148, а після втрати ним чинності – п.8.6.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 311.

Відповідачем було зазначено суду, що станом на кінець червня 2024р. за Споживачем обліковувалась заборгованість у сумі 30845,85 грн. та внаслідок несплати споживачем суми боргу на адресу Споживча сформовано та направлено повідомлення № 21/09-007379 про припинення розподілу електричної енергії з 04.08.2024р., сума боргу – 30 845,85 грн.

У липні 2024 за послуги з розподілу електричної енергії Споживачем сплачено 3402,23грн. з ПДВ. Залишок боргу за послуги з розподілу електричної енергії на кінець липня 2024 р. становлять 30816,49 грн. з ПДВ. Станом на поточну дату, як вказує відповідач, Споживач не відключений від енергопостачання та повідомлення про припинення розподілу вичерпало свою дію фактом інформування Споживача про наявну суму боргу.

Відповідачем було звернуто увагу суду та зазначено, що до матеріалів позовної заяви позивачем не додано доказів направлення повідомлень про тимчасове припинення користування об`єктом у порядку та строки, визначені Договором та КСР, а посилання на відсутність електричної енергії на деокупованій території Херсонської області взагалі не обґрунтована належними та допустимими доказами.

Щодо обраного позивачем способу захисту, відповідачем було наголошено, що попередження, що є предметом оскарження у даній справі, не є актом суб`єкта господарювання, а є листом, що носить виключно інформативний характер, припинення розподілу електричної енергії відбувається не на підставі попередження про припинення розподілу, а на підставі інших обставин, які встановлюються перед направленням Споживачу попередження (як-то: не допуск Споживачем ОСР до електроустановок; наявність у Споживача боргу; за вимогою електропостачальника тощо).

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що позивач заперечує щодо факту споживання послуги розподілу електроенергії, оскільки відповідач здійснював нарахування заборгованості за період, коли об`єкти відповідача вже попали під тимчасову окупацію (з 01.03.2022р.), лінії передач були перебиті в листопаді – грудні 2022 року, доступ до об`єктів споживання заблоковано для всіх сторін по справ.

За посиланням позивача, відповідачем проведено нарахування за середніми показниками минулих періодів, при відсутності доступу до приладів обліку, без застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання, розрахованого для відповідного періоду електроспоживання, та при відсутності первісних документів за аналогічний період попереднього року тобто 2021 рік.

Надаючи заперечення, відповідачем було зазначено, що на 01.06.2024р. борг позивача перед відповідачем за послуги з розподілу електричної енергії становив 33959,55 грн. Нараховано за червень 2024 р. 3402,23 грн. Сплачено - 6515,93 грн. Сума боргу – 30845,85грн., що й відображено у повідомленні про припинення розподілу електричної енергії 16.07.2024 № 21/09-007379.

Також, відповідачем було зазначено, що розрахунок за середньодобовим споживанням (у т.ч. з коефіцієнтами приросту/зниження) є наслідком невиконання Споживачем взятих на себе зобов`язань з передачі відповідачу щомісячно даних комерційного обліку, дана ситуація створена внаслідок бездіяльності споживача.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, дійшов таких висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Предметом позову у даній справі є вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, направлені на скасування повідомлення №21/09-007379 від 16.07.2024р про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м. Херсона

Як з`ясовано судом, 16.07.2024р. Квартирно-експлуатаційним відділом міста Херсона отримано повідомлення Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” № 21/09-007379 від 16.07.2024р. про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м.Херсона та у такому повідомленні зазначено, що припинення розподілу електричної енергії виконують у зв`язку з несплатою та/або неповною оплатою послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії ( п. 11.5.2. «Кодексу систем розподілу» (далі - КСР) та керуючись п. 5.1.1. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ) повідомлено, що об`єкт (об`єкти) буде відключений (відключені) від електромережі з 9.00 04.08.2024р. Заборгованість, яка виникла по договору про розподіл електричної енергії № 32 (номер особового рахунку 37491372), станом на 15.07.2024р. складає 30845,85 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах №334/3161/17 (пункт 55) і №200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі №916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі №766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі №9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 рокуу справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.6).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Подібні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №911/3292/23, від 03.09.2024 у справі №907/358/20, від 27.08.2024 у справі №924/128/21, від 11.06.2024 у справі №914/3293/20, від 07.05.2024 у справі №910/11383/23.

Надаючи оцінку позовним вимогам, які направлено на скасування повідомлення №21/09-007379 від 16.07.2024р про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м. Херсона, суд зазначає таке.

Закон України «Про ринок електричної енергії” визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно до ч. 5 ст. 2 Закону України “Про ринок електричної енергії”, правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником “останньої надії”.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії”, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з ч. 3 ст. 72 Закону України “Про ринок електричної енергії”, передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку.

Кодекс системи розподілу визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд погоджується із доводами Акціонерного товариства “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО”, що у даному випадку повідомлення №21/09-007379 від 16.07.2024р., скасування якого є предметом розгляду даної справи, за своєю правовою природою не є актом суб`єкта господарювання та носить інформативний характер.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами та п. 7.5. цих правил визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи

Відповідно до п. 11.5.3. Кодексу системи розподілу, обмеження/припинення розподілу електричної енергії відповідному Користувачу має проводитися відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та цього Кодексу за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших користувачів.

За умовами п. 11.5.8. Кодексу системи розподілу, ОСР має надати попередження про обмеження/припинення розподілу електричної енергії користувачу (окрім планових перерв) після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій не менше ніж за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. При цьому в попередженні мають бути зазначені підстави, дата та час, з якого розподіл електричної енергії буде припинено/обмежено.

Відповідно до п. 11.5.9. Кодексу системи розподілу, після одержання попередження Користувач зобов`язаний вжити комплекс заходів, спрямованих на запобігання травматизму, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам.

Згідно до п. 11.5.13. Кодексу системи розподілу, визначено, що у разі несплати або неповної оплати за послуги з електроживлення у строки, визначені договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, ОСР надає користувачу письмовим повідомленням (з позначкою про вручення) попередження про припинення електроживлення. У разі несплати за послуги з розподілу електричної енергії протягом 5 робочих днів після отримання Користувачем попередження ОСР має право відключити об`єкт користувача від електричної мережі.

Аналізуючи умови та положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, Кодекс системи розподілу суд приходить до висновку, що не передбачено відповідної можливості оскарження споживачем саме повідомлення про припинення розподілу електричної енергії (відключення).

Суд зазнає, що таке повідомлення про припинення розподілу електричної енергії не є відповідним рішенням, на підставі якого у споживача можуть у майбутньому виники певні зобов`язання.

Згідно пункту 7.5 розділу VII ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії); несплати вартості електричної енергії, спожитої за час несанкціонованого відбору, за відсутності у споживача укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії або з наступного дня після дати, зазначеної в попередженні про припинення електроживлення (відключення) електроустановки споживача, наданого споживачу електропостачальником (за умови прийняття судом рішення, яке набрало законної сили, щодо відповідних нарахувань на користь оператора системи); невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником “останньої надії” (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником); порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності у межах свого об`єкта поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року №1455 (далі - Правила охорони електричних мереж); створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади).

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший узгоджений спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з ОСР/ОСП або додатками до нього.

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що повідомлення №21/09-007379 від 16.07.2024р про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м.Херсона носить інформативний характер для позивача у справі.

Приймаючи до уваги, що судом з`ясовано, що повідомлення № 21/09-007379 від 16.07.2024р про припинення розподілу електричної енергії (відключення) КЕВ м. Херсона має інформаційних характер, таке повідомлення не є одностороннім правочином, отже, не породжує для позивача виникнення певних зобов`язань, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, є неналежним та неефективним, та у позові слід відмовити.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки обраний позивачем спосіб захисту є неефективним.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона – відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладаються на позивача.

Повне рішення складено 17 вересня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Суддя Т.Г. Д`яченко