Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №384/123/26 — Вільшанський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ № 384/123/26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/204/2026

14 вересня 2026 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

26.03.2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 03.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №861083, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6500 грн. Відповідач не виконав свої зобов`зання. 24.03.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ-24032021. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №861083 від 03.07.2020 року. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №861083 від 03.07.2020 року у розмірі 19823,25 грн., витрати щодо сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.06.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем на виконання умов кредитного договору №861083 від 03.07.2020 сплачено грошові кошти в загальній сумі 8152,50 грн., з яких основна заборгованість 6500 грн., проценти за користування коштами 1652,50 грн. На підтвердження зазначеного надано до відзиву на позовну заяву платіжну інструкцію від 17.06.2026. Просить у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 19823,25 грн. – відмовити повністю. Крім того, від представника відповідача до суду надійшла заява про вирішення питань про розподіл судових витрат, в якій просить вирішити питання про стягнення судових витрат, понесених відповідачем після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

12.08.2026 року від представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути заборгованість за кредитним договором №861083 від 03.07.2020 року в загальному розмірі 11670,75 грн..

13.08.2026 року від представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі.

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився. Надав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача адвокат Науменко І.Ф. в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та її уповноваженого представника. Щодо задоволення позовних вимог заперечує повністю. Відзив на позовну заяву подано до суду 30.06.2026 року.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 03.07.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №861083.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.12.2024, підтверджується факт ідентичності особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1.2, 1.3 вказаного договору відповідач отримав кредит у сумі 6500 грн., строк кредиту 15 днів, знижена процентна ставка становить 1,33% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

03.07.2020 року ТОВ «Лінеура Україна» перераховано відповідачу грошову суму 6500грн. на платіжну картку, що підтверджено листом ТОВ «УПР» вих. №1-1901 від 19.01.2026 року (а.с.19).

Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №861083 від 03.07.2020 року та здійснило перерахунок коштів на вказані відповідачем реквізити банківської картки.

Крім того, факт перерахування коштів в сумі 6500 грн. на рахунок ОСОБА_1 підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 11.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260504/85276-БТ, яка надана на виконання ухвали суду (а.с. 63).

18.07.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір № до договору №861083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.07.2020 року, яким продовжено строк договору №861083 від 03.07.2020 року до 03.08.2020 року, із процентною ставкою 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

03.08.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір № до договору №861083 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.07.2020 року, яким продовжено строк договору №861083 від 03.07.2020 року до 19.08.2020 року, із процентною ставкою 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №861083 від 03.07.2020 станом на 23.03.2021 року відповідач має заборгованість в загальній сумі 19823,25 грн., яка складається: заборгованість за тілом кредиту 6500 грн., заборгованість за відсотками 13323,25 грн. (а.с. 19 на звороті- 21).

Відповідно до договору факторингу № ККЛУ - 24032021 від 24.03.2021 року ТОВ «Лінеура України» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №861083 від 03.07.2020.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Отже, ОСОБА_2 отримала кредитні кошти 03.07.2020, а строк кредитування, з урахуванням укладених між сторонами вищезазначених додаткових договорів, закінчився 19.08.2020 року.

Позивачем не надано суду доказів продовження після 19.08.2020 року зобов`язання з повернення коштів, визначених договором, а тому строк кредитування, упродовж якого підлягали нарахуванню відсотки за користування кредитом тривав до 19.08.2020 року.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача процентів за користування кредитом після 19.08.2020, тобто поза межами строку кредитування.

Відповідно до платіжної інструкції від 17.06.2026 ОСОБА_2 на виконання умов кредитного договору №861083 від 03.07.2020 сплачено кошти в сумі 8152,50 грн., отримувач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с.82).

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором, оскільки така останньою погашена.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» згідно розрахунку заборгованості за договором №861083 від 03.07.2020 станом на 23.03.2021 року неправильно нараховано проценти за користування позичальником грошових коштів, а саме по 17.11.2020 року включно.

Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Загальний розмір процентів, який підлягав сплаті ОСОБА_2 за користування кредитними коштами (з 03.07.2020 по 19.08.2020) складає 5001,75 грн.

Водночас, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна», ОСОБА_2 станом на 18.07.2020 сплачено проценти за користування коштами в розмірі 1269,75 грн., станом на 03.08.2020 – 1852,50 грн. та 09.09.2020 – 200,00 грн.

Тому, розмір процентів за користування ОСОБА_2 кредитними коштами у межах строку кредитування становить 1652,50 грн., які останньою сплачено, згідно платіжної інструкції від 17.06.2026.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 17 вересня 2026 року.

Суддя: