Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №192/1809/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №192/1809/26

Суддя: Стрельников О. О.

Справа № 192/1809/26

Провадження № 2/192/1641/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання – Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 08 травня 2019 року між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір №С-001-056180-19-980.

Сума наданого відповідачу кредиту складає 8000 грн. 00 коп., стандартна процентна ставка 48 % річних.

АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 11 грудня 2025 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та позивачем, було укладено договір № 11-12/25, згідно з умовами якого АТ «ІДЕЯ БАНК» відступило право грошової вимоги за кредитним договором.

Таким чином до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відповідно до укладеного договору перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі заборгованості за кредитним договором відповідача, яка складається станом на 22 червня 2026 року з суми кредиту 7990 грн. 09 коп., суми процентів за користування кредитом – 13125 грн. 80 коп., а всього 21115 грн. 89 коп., у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач відзиву не подав, копію ухвали про відкриття провадження по справі отримав завчасно.

Суд з`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі в порядку змішаної форми, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем укладено договір №С-001-056180-19-980 від 08 травня 2019 року про отримання кредиту шляхом підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до публічної пропозиції – Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) і приєднання до публічної пропозиції укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «ІДЕЯ БАНК» (оферта).

Як вбачається з паперової копії доданого до позовної заяви позивачем вказаного кредитного договору, сума кредиту складає 8000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків згідно тарифів банку.

Відповідно до договору - кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно виписки по рахунку НОМЕР_2 кошти від АТ «ІДЕЯ БАНК» в сумі 8000 грн. 00 коп. були зараховані на картку № НОМЕР_1 як встановлений кредитний ліміт.

Таким чином, АТ «ІДЕЯ БАНК» виконало зі свого боку свої зобов`язання за кредитним договором №С-001-056180-19-980 від 08 травня 2019 року та надало відповідачу кредитні кошти.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 11 грудня 2025 року за кредитним договором №С-001-056180-19-980 від 08 травня 2019 року мається заборгованість, яка складається з 7990 грн. 09 коп. суми основного боргу та 13125 грн. 80 коп. заборгованості за процентами.

Відповідно до договору факторингу №11-12/25 від 11 грудня 2025 року та реєстру боржників до друку №1 (лот №13) до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №С-001-056180-19-980 від 08 травня 2019 року.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за кредитним договором №С-001-056180-19-980 від 08 травня 2019 року станом на 22 червня 2026 року заборгованості в загальній сумі 21115 грн. 89 коп. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2662 грн. 40 коп. (а. с. 6, 13).

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн. 00 коп. то суд зауважує таке.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивач надає договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги №263 від 01 травня 2026 року, витяг з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року.

Тому з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 598, 610-615, 638-643, 1046-10561, 1077, 1078, 1082 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42640371, за договором №С-001-056180-19-980 про надання споживчого кредиту від 08 травня 2019 року станом на 22 червня 2026 року: заборгованість за основним боргом в розмірі 7990 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 09 (дев`ять) коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 13125 (тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 80 (вісімдесят) коп., а всього – 21115 (двадцять одну тисячу сто п`ятнадцять) грн. 89 (вісімдесят дев`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua