Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №192/2410/23 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2410/23

Провадження № 1-кп/192/45/26

В И Р О К

Іменем України

"16" вересня 2026 р.

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023046570000263 від 16.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Шестипіллі Солонянського району Дніпропетровської області, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, є пенсіонером, не є людиною з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом 16 листопада 2023 року приблизно о 14 год 55 хв ОСОБА_4 перебував на зупинці громадського транспорту, яка розташована поблизу будинку № 65-Б по вулиці Соборній у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області, де був виявлений поліцейськими, за вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, а саме курінням тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом.

У ході складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП на запитання працівників поліції, чи маються в останнього при собі заборонені для зберігання предмети чи речовини, ОСОБА_4 повідомив, що в сумці, яку він тримає в руках, знаходяться наркотичні засоби та на місце події було викликано слідчо-оперативну групу.

У подальшому, 16.11.2023, у ході проведення огляду місця події, в період часу з 16 год 00 хв до 16 год 15 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту, яка розташована поблизу будинку № 65-Б по вулиці Соборній у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області, в присутності двох понятих, добровільно надав дізнавачу для огляду та подальшого вилучення сумку з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, який ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту, умисно незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.

Установлено, що речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, масою 135,2390 г, вилучена у ОСОБА_4 , є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить відповідно 118,4454 г.

Вказані умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Прокурор надав суду для затвердження угоду про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості укладена 23 жовтня 2025 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 та обвинувачем ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

Згідно з умовами угоди ОСОБА_4 повністю беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення. Сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року пробаційного нагляду.

За змістом угоди ОСОБА_4 ознайомлений з наслідками укладення та затвердження угоди, передбаченими ст. 473 КПК України, а також наслідками її невиконання, передбаченими ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 угоду підтримав.

Обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, запевнив, що у вчиненому розкаюється, повідомив, що угоду уклав добровільно без будь якого тиску на нього.

Захисник проти укладення угоди не заперечував, просив затвердити.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши її зміст та надані суду матеріали, врахувавши думку учасників провадження, суд дійшов таких висновків.

За приписами статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з вимогами статті 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Частиною 5 статті 469 КПК України встановлено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Частиною 7 статті 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Як вбачається із обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є проступком.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб. В угоді відсутні обставини, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення й затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до обвинувального акта обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Покарання, узгоджене сторонами, не виходить за межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України та відповідає загальним правилам призначення покарань, встановленим КПК України.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Речовими доказами у кримінальному провадженні визнано:

- фрагмент відеозапису на «CD-R» диску, який поміщено до паперового конверту, який приєднати до кримінального провадження в якості речового доказу;

- згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-23/41776-НЗПРАП від 21.11.2023, надану на експертизу речовину рослинного походження зелено-коричневого кольору, масою 135,2390 г, яку було поміщено та упаковано до спеціального пакету № WAR 1503075, яка є канабісом, маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 118,4454 г, об`єкт дослідження упакований в один спеціальний пакет з № 1716511 з пояснювальним написом та підписом експерта.

Розподіл процесуальних витрат здійснюється судом відповідно до ст. 124 КПК України.

До процесуальних витрат належать витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи.

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12023046570000263, оформленої висновком експерта від 21.11.2023 № СЕ-19/104-23/41776-НЗПРАП, такі витрати склали 1912,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, зазначені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 жовтня 2025 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 та обвинувачем ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме:

фрагмент відеозапису на «CD-R» диску, який поміщено до паперового конверту, зберігати у зберігати в матеріалах справи;

згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-23/41776-НЗПРАП від 21.11.2023, надану на експертизу речовину рослинного походження зелено-коричневого кольору, масою 135,2390 г, яку було поміщено та упаковано до спеціального пакету № WAR 1503075, яка є канабісом, маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 118,4454 г, об`єкт дослідження упакований в один спеціальний пакет з № 1716511 з пояснювальним написом та підписом експерта, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у розмірі 1912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копії вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1