Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №681/986/19 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/986/19

Провадження № 22-ц/820/2218/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2026 року, суддя Горщар А.Г., у справі за заявою ОСОБА_2 про виправлення помилки у судовому наказі,

встановив:

У червні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про виправлення помилки в судовому наказі Полонського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2019 року у справі №681/986/19, виданому за її заявою про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей.

Заява мотивована тим, що у заяві про видачу судового наказу від 02 липня 2019 року вона просила стягнути аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу) боржника до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Натомість, у судовому наказі аліменти стягнуто у твердій грошовій сумі, в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2026 року заяву задоволено. Виправлено перший абзац резолютивної частини судового наказу від 24 липня 2019 року та викладено його у новій редакції, згідно з якою з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дітей відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Суд першої інстанції зазначив, що зміст заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу підтверджує помилкове зазначення в його резолютивній частині способу та розміру стягнення аліментів. Вважаючи таку невідповідність помилкою, допущеною під час оформлення та видачі виконавчого документа, суд застосував приписи статей 173, 432 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив ухвалу скасувати та постановити судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 .

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що місцевий суд під виглядом виправлення технічної помилки фактично змінив зміст судового наказу, який набрав законної сили. Заміна твердої грошової суми аліментів на їх стягнення в частці від усіх видів заробітку (доходу) змінила спосіб обчислення платежів та обсяг майнового обов`язку боржника, а тому не могла бути здійснена в порядку статей 173, 269, 432 ЦПК України.

Первісний судовий наказ є логічно завершеним і не містить очевидної друкарської, граматичної чи арифметичної помилки. Для його зміни суд дослідив заяву стягувача, зіставив заявлені вимоги зі змістом наказу та фактично повторно вирішив питання про спосіб стягнення аліментів.

На думку апелянта, цим самим судом порушено принцип правової визначеності та остаточності судового рішення, яке залишалося незмінним протягом 7 років.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що 02 липня 2019 року ОСОБА_2 подала заяву про видачу судового наказу, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу) боржника, до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Судовим наказом Полонського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дітей відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до статті 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;.

Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Наведені положення дозволяють усунути технічні помилки, допущені під час оформлення або видачі судового наказу, однак не надають суду повноважень повторно вирішувати заявлену вимогу та змінювати визначені судовим рішенням права й обов`язки стягувача та боржника.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Полонського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання цих дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дітей відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Видача судового наказу щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку прямо передбачена пунктом 5 частини першої статті 161 ЦПК України.

Хоча зміст судового наказу не відповідав способу стягнення аліментів, зазначеному ОСОБА_2 у заяві про його видачу, однак така невідповідність сама по собі не свідчить про наявність технічної помилки під час оформлення виконавчого документа.

Судовий наказ Полонського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2019 року одночасно є судовим рішенням і виконавчим документом. Його резолютивна частина чітко передбачає одержувача і платника аліментів, дітей, на утримання яких вони стягуються, спосіб і розмір стягнення, початок нарахування та строк виконання, вона не містить суперечливих числових значень, неправильного написання слів або іншої явної неточності, яку можливо було б усунути без зміни суті вирішеної вимоги.

Стягнення аліментів у частці від доходу та у твердій грошовій сумі є різними передбаченими законом способами визначення аліментів, їх заміна змінює порядок обчислення періодичних платежів, а також може змінювати їх фактичний розмір, тому внесені місцевим судом зміни безпосередньо впливають на обсяг прав стягувача та обов`язків боржника.

Закон передбачає окремий позовний порядок зміни визначеного судом способу стягнення аліментів, процедура виправлення помилки у судовому наказі не може підміняти вирішення такого спору та використовуватися для надання судовому рішенню іншого змісту.

Суд неправильно застосував положення статей 173, 432 ЦПК України та без передбачених законом підстав змінив зміст судового наказу, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки в судовому наказі.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2026 року скасувати та постановити нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення помилки у судовому наказі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай