Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №954/234/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа № 954/234/25

провадження № 22-ц/819/1032/26

08 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя доповідач),

судді: Базіль Л.В.,

Приходько Л.А.,

секретар судового засідання: Манько К.М.,

за участі прокурора: Смирнової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

В лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що сторони з 10 травня 2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 .

Заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2018 року у справі №660/1207/18 шлюб між сторонами розірваний.

В 2017 році відповідач пішла з сім`ї, дитина залишилась проживати з батьком та перебуває на його повному утриманні. Протягом усього часу відповідач особисто з донькою не зустрічалася, спілкується з дитиною по телефону 1-2 рази на місяць на загальні теми.

Позивачем не створювалися перешкоди у спілкуванні матері з дитиною, однак відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, її фізичним, духовним та моральним розвитком не займається, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно характеристики ОСОБА_3 з навчального закладу Нововоронцовського ліцею Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, тільки батько приділяє належну увагу вихованню доньки, цікавиться її навчанням та поведінкою. Матір участі у вихованні дитини не приймає, зв`язок з учителем не підтримує, не цікавиться її життям та розвитком.

Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 24 грудня 2024 року підтверджено, що умови проживання дитини з батьком є задовільними. Позивач працює та за місцем роботи характеризується позитивно.

Згідно розпорядження начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації №223 від 12 квітня 2024 року місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено разом з батьком.

Оскільки дитина проживає з позивачем та перебуває на його утримані, а відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, то ОСОБА_2 просив позов задовольнити.

Зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 14 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Вирішено позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не цікавиться вихованням своєї дитини та її духовним розвитком, не надає матеріального забезпечення, яке б забезпечувало дитині належне утримання, не бере участь у вихованні доньки, що свідчить про втрату інтересу відповідачки до дитини, тому вважав доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав, що відповідає інтересам дитини.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийняв до уваги висновок Органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області від 09 травня 2025 року про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 та висновок психолога про те, що біологічна матір фактично не спілкується з дитиною протягом тривалого періоду, для дитини вона візуалізується як стороння особа. Зміна місця проживання дитини, як наслідок відсутності поряд з дитиною рідних людей, може спричинити глибоку психологічну травму. Зі слів малолітньої ОСОБА_3 вона проживає з батьком, бабою та дідом. Маму бачила лише по телефону. Дитина заперечувала бажання поїхати в гості до мами, щоб ближче познайомитися.

Суд вважав, що зібраними у справі доказами підтверджено факт ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування батьківськими обов`язками та відсутність серйозного ставлення до дитини.

Доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду від 14 травня 2026 року, ОСОБА_1 , діючи через адвоката Чернявського Р.І., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю прийнятого у справі рішення про позбавлення відповідача батьківських прав. Скаржник зазначила, що цікавиться життям дитини, спілкується з донькою по телефону, зверталася до Органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області з заявою про визначення місця проживання дитини разом з нею, однак у задоволенні заяви було відмовлено з посиланням на те, що дитина тривалий час проживає з батьком, а матір нібито не контактує з донькою протягом шести років, дитина її не знає та в інтересах дитини визначено місце проживання з батьком. Вказала, що веде належний спосіб життя, не зловживає спиртними напоями, працює та докладає зусиль для покращення умов проживання доньки. У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України була вимушена залишити постійне місце проживання в Херсонській області та наразі отримала статус внутрішньо переміщеної особи та мешкає у Львівській області. Вважає, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення її батьківських прав є незаконним, оскільки цей висновок не містить належного обґрунтування щодо застосування до неї крайнього заходу про позбавлення батьківських прав, а її не проживання разом з дитиною тривалий час не може бути самостійною підставою для позбавлення прав відносно дитини.

Правова позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вказавши про законність та обґрунтованість рішення суду від 14 травня 2026 року. Зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували встановлені судом обставини справи. Фактична відсутність участі матері у житті дитини протягом шести років не може розцінюватися як тимчасові труднощі або випадковий збіг обставин; така поведінка свідчить про тривале та свідоме самоусунення від виконання батьківських обов`язків. Зазначені відповідачем обставини про те, що вона веде належний спосіб життя, працює, не зловживає спиртними напоями та бажає приймати участь у житті доньки не свідчать про належне виконання батьківських обов`язків.

Письмові пояснення прокурора

В письмових поясненнях представник Херсонської обласної прокуратури – прокурор Смирнова Я.О., яка долучилася до участі у розгляді справи на стадії апеляційного перегляду справи, просила рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити. Попередити відповідача ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків по вихованню дочки ОСОБА_3 , поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

Прокурор зазначила, що в ході розгляду справи суд першої інстанції не врахував зміни у поведінці відповідача, яка з 2023 року вчиняє дії щодо налагодження зв`язку та спілкування з дитиною; зверталася з позовом про визначення місця проживання дитини з матір`ю; заперечує проти позову щодо її позбавлення батьківських прав; подала апеляційну скаргу на рішення суду, що свідчить про небайдужість матері до своєї дитини та зміни щодо виконання батьківських обов`язків.

Звернула увагу на необґрунтованість висновку Органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, за відсутності переконливих доводів необхідності застосування такого крайнього заходу в інтересах дитини та необхідності в такий спосіб захисту її прав.

Розгляд справи апеляційним судом

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 – адвокат Чернявський Р.І. апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Мартинова Н.Ю. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду від 14 травня 2026 року залишити без змін.

Представник Органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».

Прокурор відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участі дитини, пов`язаному з домашнім насильством, у сфері охорони дитинства та представництва інтересів держави управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Херсонської обласної прокуратури Смирнова Я.О. просила рішення суду від 14 травня 2026 року скасувати; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити; попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 жовтня 2023 року (а.с. 13).

Заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2018 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 11-12).

Згідно довідки про склад сім`ї Нововоронцовської селищної ради Херсонської області від 26 грудня 2024 року №1066, ОСОБА_2 проживає разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Акт обстеження житлово-побутових умов проживання від 24 грудня 2024 року свідчить, що в будинку за вищевказаною адресою проживають ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_5 та дідусь ОСОБА_6 . Умови проживання задовільні, в житловому будинку проведений косметичний ремонт; для дитини створені всі необхідні умови для розвитку та виховання (а.с 17).

Згідно характеристики за місцем навчання від 12 травня 2025 року, ОСОБА_3 навчається в Нововоронцовському ліцеї з 01 вересня 2023 року. Батько, ОСОБА_2 , постійно цікавиться успіхами дочки, проявляє турботу щодо розумового, фізичного та морального розвитку дитини, має постійний зв`язок із класним керівником, виконує поради щодо виховання і навчання дитини. Мати, ОСОБА_1 , не бере участі у вихованні дівчини (а.с.55).

З психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , виданої Нововоронцовським ліцеєм Нововоронцовської селищної ради (дата складення відсутня) встановлено, що «…тривожні відчуття у дитини виникають лише під час розмов про те, що мама, яку вона не знає, хоче забрати її до себе. За результатами проективних методик, найбільш емоційно важливим членом сім`ї є бабуся, на другому місці – батько. За словами дитини, маму вона ніколи не бачила, лише в телефоні» (а.с. 18).

Відповідно до висновку практичного психолога ОСОБА_7 від 20 листопада 2023 року, «встановлено відсутність матері у житті ОСОБА_8 протягом 6 років її свідомого життя, у дитини виникає відчуття болю, що проявляється у вигляді тривожності при згадуванні слова «мама» та інтерес до сторонньої особи, яка називає себе «мамою» та яку батько показував як «маму» через телефон. З річного віку та по теперішній час функції матері фактично виконує бабуся; для дитини бабусею та батьком створені всі умови як житлові, так і психологічні, для того щоб дитина не відчувала себе обділеною батьківською турботою. Оскільки біологічна мама фактично не спілкувалася з дитиною протягом доволі тривалого періоду, а тому для дитини вона візуалізується як стороння особа. «Виривання» дитини з її повсякденного (звичного) життя, різка зміна оточення, місця проживання та як наслідок відсутність поряд рідних людей, які були поряд завжди, можуть спричинити глибоку психологічну травму для дитини» (а.с.23).

Згідно розпорядження начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 12 квітня 2024 року №223, місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено місце проживання батька ОСОБА_2 , так як батьки дитини розлучені, проживають окремо та не дійшли згоди щодо місця проживання дитини (а.с.15).

З висновку оцінки потреб сім`ї від 26 грудня 2024 року, складеного КЗ «Нововоронцовський центр надання соціальних послуг» Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсоснької області встановлено, що батько ОСОБА_2 сам виховує дитину з 2018 року, в сім`ї відсутні складні життєві обставини, стан задоволення потреб дитини задовільний. Батько здатний виконувати батьківські обов`язки в повному обсязі, має гарні стосунки з дитиною, знає її інтереси, захоплення, друзів. Матір не проживає з дитиною та не приймає участі у її вихованні, іноді телефонує, але ОСОБА_9 не появляє цікавості, оскільки не знає про що з нею розмовляти. Родина сприяє повному та всебічному розвитку дитини (а.с. 26).

09 травня 2025 року Орган опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області надав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок органу опіки та піклування свідчить, що він зроблений, серед іншого, на підставі розпорядження начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 12 квітня 2024 року №223 про визначення місця проживання дитини з батьком; акту оцінки потреб сім`ї КЗ «Нововоронцовський центр надання соціальних послуг» Нововоронцовської селищної ради від 26 грудня 2024 року про виховання дитини та її належне утримання ОСОБА_2 ; висновку психолога від 20 листопада 2023 року під час вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини; з урахуванням особистих пояснень сторін.

На засіданні комісії ОСОБА_2 пояснив, що мати залишила дитину в 2018 році, матеріально доньку не утримує, її вихованням не займається, не дбає про її навчання. Лише з кінця 2023 року мати почала періодично спілкуватися з дитиною через телефон, шляхом листування, оскільки має вади здоров`я; переказувати кошти 1-2 рази на рік в розмірі від 200 грн до 1000грн; надсилати подарунок на день народження.

ОСОБА_1 пояснила, що в неї склалися такі життєві обставини, за яких вона змушена була залишити дитину. Раніше не мала житла та доходу, тому не навідувалась до дитини. Зараз винаймає житло, має роботу, дохід, поновила своє спілкування з донькою та періодично їй телефонує, переказує кошти.

Члени комісії органу опіки та піклування вважали, що періодичні спілкування матері, які розпочалися з листопада 2023 року з застосуванням телефону шляхом відеозв`язку та листування не є належною участю матері у вихованні дитини. Подарунки до дні народження з 2024 року та декілька грошових переказів за 2024-2025 роки не є рівнозначною участю матері у матеріальному забезпечення дитини з народження. Виховання, догляд, лікування та матеріальне забезпечення дитини з народження здійснюється батьком. З 2018 року і до кінця 2023 року малолітня ОСОБА_3 рідну мати не знала, «мамою» називала бабусю. З 2018 року ОСОБА_1 з дитиною не проживає з власної ініціативи, не піклується про життя, здоров`я та розвиток дитини, не забезпечує здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, що є підставою для позбавлення матері батьківських прав (а.с.47-50).

З довідки від 23 грудня 2022 року №1325-5002445147 встановлено, що ОСОБА_1 набула статус внутрішньо переміщеної особи з Херсонської області та фактично проживає за адресою Львівська область, Червоноградський район, с. Гута (а.с. 10).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не забезпечують безпечних умов дитини або не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛвід 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява№ 2091/13).

У справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, які в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковими для застосування судами.

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23).

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (див.постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 15 листопада 2023 року в справі № 932/2483/21, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 07 лютого 2022 року в справі № 759/3554/20, від 26 липня 2021 року в справі № 638/15336/18).

У справі, що переглядається встановлено і це не заперечується сторонами, що в 2018 році відповідач ОСОБА_1 залишила малолітню доньку ОСОБА_3 проживати з батьком, який повністю займався вихованням та утриманням дитини.Тобто фактично відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Разом з цим, з 2023 року відповідач змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків; вчиняє дії щодо налагодження зв`язку та спілкування з донькою; зверталася до органу опіки та піклування для вирішення питання про визначення місця проживання дитини з матір`ю; періодично надає матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_3 ; надсилає подарунки до дня народження тощо.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не надав оцінки змінам в поведінці відповідачки по виконанню батьківських обов`язків, які мали місце на час розгляду справи, безпідставно взявши до уваги висновок психолога ОСОБА_7 від 20 листопада 2023 року по вирішенню питання щодо визначення місця проживання дитини та визнав висновок Орган опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області від 09 травня 2025 року про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав обґрунтованим.

Так, аналіз висновку психолога ОСОБА_7 від 20 листопада 2023 року дає підстави вважати, що бесіда з дитиною була проведена для з`ясування її ставлення до можливості проживання разом з матір`ю. Психолог зазначила, що різка зміна оточення, повсякденного (звичайного) життя, різка зміна місця проживання може спричинити глибоку психологічну травму для дитини. Отже, цей висновок не відображає ставлення дитини до матері в розрізі вирішення питання про позбавлення останньої батьківських прав.

На думку колегії суддів, висновок органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області від 09 травня 2025 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 на час його надання не можна визнати обґрунтованим та таким, що містить беззаперечні докази щодо свідомого та винного ставлення відповідачки до виконання покладених на неї батьківських обов`язків.

У цьому висновку також наводиться висновок психолога від 20 листопада 2023 року, наданий під час розв`язання питання про визначення місця проживання дитини, без з`ясування думки дитини про матір, з якою вона тільки в 2023 році розпочала спілкування.

Посилання на документи, які свідчать про належне виконання позивачем батьківських обов`язків, не створюють правових підстав та не впливають на вирішення питання щодо позбавлення матері дитини батьківських прав.

Висновок про те, що періодичне спілкування матері з дитиною із застосуванням телефону не є участю у вихованні дитини, а подарунки до дня народження з 2024 року та декілька грошових переказів за 2024-2025 роки не є рівнозначною участю у матеріальному забезпечення дитини з народження, колегія суддів оцінює критично.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з іншого, заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер, а позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Отже, зміни у ставленні відповідача до виконання батьківських обов`язків, бажання брати участь у житті дитини та піклуватися нею, за відсутності на час надання висновку доказів про систематичне, свідоме та постійне ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, дають підстави вважати, що висновок органу опіки та піклування є недостатньо вмотивованим та не містить обгрунтувань щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дитини та необхідності в такий спосіб захисту її прав.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції констатує, що на час розгляду справи достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів сторони позивача про свідоме нехтування ОСОБА_1 своїми батьківськими обов`язками, як підстави для позбавлення цих прав, не надано. Позиція відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції та подача апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції про позбавлення її батьківських прав переконливо свідчать про небайдужість та інтерес до доньки.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 травня 2026 року, як такого що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

При цьому суд вважає потрібним попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків, оскільки лише періодичне спілкування з дитиною по телефону та періодичні перекази коштів на утримання доньки не можуть в повній мірі свідчити про належне виконання матір`ю батьківських обов`язків.

Керуючи ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 травня 2026 року скасувати та прийняти у справі нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Повний текст постанови складений 16 вересня 2026 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.В. Базіль

Л.А. Приходько