Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №591/8196/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/8196/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косар А. І.

Номер провадження 33/816/1472/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Мірошниченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Мірошниченко А.В. на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 08 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 08 липня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 24.06.2026 року о 17 год. 20 хв. в м.Сумах по вул. Лінійна, 17, керував т/з Chevrolet Aveo з д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння , згідно висновку № 1594 від 24.06.2026, чим порушив п. 2.9 а ПДР.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням адвокат Мірошниченко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м.Суми від 08 липня 2026 року, скасувати дану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування пропущеного строку, захисник посилався на те, що розгляд справи відбувався у відсутність ОСОБА_1 , копію постанови в день її винесення він не отримував. 04 серпня 2026 року під час самостійного пошуку на офіційному веб порталі ЄДРСР ним, як адвокатом Шинкаренка С.О., вперше було виявлено текст вказаної постанови.

Вимоги поданої апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що до ОСОБА_1 працівниками поліції були застосовані заходи фізичного впливу та силового затримання. Та після застосування такого фізичного впливу та кайданок, ОСОБА_1 був примусово доставлений поліцейськими до лікарні для проведення огляду. Застосування кайданок, фізичного примусу та спецзасобів безпосередньо перед та під час проведення медичного огляду є грубим порушенням прав людини та свідчить про проведення огляду під примусом та психологічним тиском. За таких обставин, висновок за результатами проведення такого огляду є недопустимим доказом в розумінні ст.251 КУпАП. До того ж, у постанові серії ЕНА №7435192, винесеною інспектором на місці, зазначено час вчинення правопорушення та зупинки транспортного засобу -17:50:39 год. В той же час, заходи фізичного впливу були застосовані до ОСОБА_1 в період часу з 16:55 год до 17:25 год. Вказане свідчить про штучне створення матеріалів справи та фальсифікацію обставин.

В судові засідання призначені на 31 серпня та 17 вересня 2026 до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав. Захисник – адвокат Мірошниченко А.В. не заперечував щодо розгляду справи без участі його клієнта.

З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП. Крім того, як зазначено вище, в судовому розгляді бере участь захисник, яким була подана апеляційна скарга.

Вислухавши позицію захисника, перевіривши матеріали даної справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Так, розгляд справи в суді першої інстанції відбувався у відсутність ОСОБА_1 , копія постанови була направлена йому поштовою кореспонденцією. Проте, станом на день надходження апеляційної скарги не має доказів того, що вказана постанова дійсно була ним отримана. За таких обставин, апеляційний суд вважає причини, за яких захисником було пропущено строк на оскарження постанови судді Зарічного районного суду м.Суми від 08 липня 2026 року, поважними, що є підставою для поновлення вказаного строку.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги та вислухавши захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701897 від 24.06.2026, складеним відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП;

- висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» щодо результатів огляду № 1594 від 24.06.2026 , у якому зазначено інформацію про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідно якого огляд з використанням спеціальних технічних засобів, не проводився.

- відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських.

На вказаних відеозаписах зафіксовано, як на запитання працівників поліції з приводу проходження огляду ОСОБА_1 зазначає, що проходити огляд на місці зупинки він не буде, так як не довіряє поліцейським і хоче проїхати до медичного закладу ( відео clip-0, фрагмент відео з 10:00 хв та 12:23 хв). Саме у зв`язку із цим, останнього доставляють на службовому автомобілі до лікарні для проходження огляду, де вже медичні працівники розпочинають процедуру огляду. При цьому, ані медична сестра, ані лікар, не застосовують до нього ніякого примусу. Він проходить огляд добровільно.

З дослідженого відеозапису дійсно вбачається що працівники поліції застосували до ОСОБА_1 спеціальні засоби ( у зв`язку із тим, що останній розпилив газовий балончик, споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії в салоні службового авто). Проте, оцінка дій працівників поліції та правомірність таких їх дій не входить до предмету доказування по даній справі, можуть бути предметом окремого оскарження дій працівників поліції та не спростовують того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп`яніння та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, не має підстави вважати, що проведений огляд є недійсним, а висновок лікаря - недопустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, тому він правомірно покладений в основу рішення суду першої інстанції.

При цьому, з долученого захисником висновку службового розслідування від 06.08.2026 вбачається, що дисциплінарною комісією встановлено, що застосування до ОСОБА_1 заходів фізичного впливу та спеціального засобу - кайданків здійснювалося працівниками поліції відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку із застосуванням ОСОБА_1 газового балончика, спорядженого речовиною сльозогінної та дратівної дії, розпиленням речовини сльозогінної та дратівної дії у салоні службового т/з, чим було створено загрозу життю та здоров`ю працівників поліції, а також активним фізичним опором, який він чинив працівникам поліції.

Крім того, дисциплінарною комісією встановлено, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 складено працівниками поліції відповідно до вимог КУпАП та інших нормативно-правових актів, які регламентують порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, при цьому порушень вимог законодавства під час їх складання не встановлено.

Комісією також було встановлено, що поліцейськими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не забезпечено повну та безперервну відеофіксацію події через розряджання портативних відеореєстраторів, у зв`язку із чим їх було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

В той же час, суду надані відеозаписи з портативного відеореєстратора іншого працівника поліції, який також перебував на безпосередньо на місці події. Вказані відеозаписи

мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер. На таких відеозаписах зафіксовані усі ті відомості, які необхідні для оцінки дій водія на відповідність вимогам та п.2.9а ПДР, а також – для оцінки обставин, передбачених диспозицією ч .1 ст.130 КУпАП.

Щодо того, що у постанові серії ЕНА №7435192, винесеною інспектором на місці, зазначено час вчинення правопорушення та зупинки транспортного засобу -17:50:39 год, в той час як заходи фізичного впливу були застосовані до ОСОБА_1 в період часу з 16:55 год до 17:25 год, що свідчить, на думку захисника, про штучне створення матеріалів справи та фальсифікацію обставин, то апеляційний суд зазначає, що вказана постанова інспектора судом першої інстанції не була покладена в основу обґрунтування висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому в даному випадку не має жодного значення. Судом першої інстанції вірно покладено в основу прийняття рішення сукупність інших належних і допустимих доказів (протокол, відеозапис, висновок лікаря та акт медичного огляду). І в апеляційного суду відсутні підстави вважати, що вказані докази були сфальсифіковані.

Апеляційним судом не встановлено у діях працівників поліції порушень вимог ч.2 ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі апелянтом не наведено.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м.Суми від 08 липня 2026 року.

Постанову Зарічного районного суду м.Суми від 08 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.