Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №591/1611/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/1611/25

Номер провадження 22-ц/816/2836/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Черних О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Васюти Дмитра Костянтиновича, подану в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2026 року в складі судді Клименко А.Я. ухваленого в м. Суми (повний текст виготовлено 14 липня 2026 року)

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

18.02.2025 ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 10.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» і відповідачкою було укладено кредитний договір №1992033, на підставі якого остання отримала в кредит 4000 грн, за що зобов`язалася сплачувати проценти. 24.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №02-24122001, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі й до відповідачки. Вказувало, що остання не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 18.02.2025 у неї утворилася заборгованість у розмірі 11190 грн, з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7190 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитом.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму та судові витрати.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2026 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Кеш Ту Гов» 11190 грн заборгованості за кредитним договором від 10.06.2021 №1992033, 2662 грн 40 коп. судового збору, 10500 грн витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Васюта Д.К. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачці.

Звертає увагу на те, що лише платіжні доручення та платіжні квитанції, які містять повний номер картки відповідачки, підпис та печатку працівників банку можуть бути належними і допустимими доказами виникнення заборгованості у відповідачки в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вказує, що відповідачка категорично заперечує отримання кредитних коштів.

Крім того, належних, допустимих і достатніх доказів виникнення заборгованості позивач суду не надав.

04.09.2026 ТОВ «ФК Кеш Ту Гов» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення районного суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.06.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1992033, відповідно до умов якого останній надано 4000 грн строком на 30 днів (а. с. 24-30).

Відповідно до п. 1.4 договору тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна процентна ставка становить 1,9% у день та застосовується:

- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п. 4.1 договору;

- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.2 договору.

Знижена процентна ставка становить 1,9% у день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо клієнт у межах строку, визначеного в п. 1.3 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.3 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати в бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для клієнта лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором.

Якщо клієнт є учасником програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки, зазначений у договорі, має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в договорі.

Якщо клієнт не є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим цей підпункт договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для клієнта.

Згідно з п. 3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи з фактичної кількості днів у місяці та в році, тобто метод «факт/факт».

Вказаний договір був підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором С807 (а. с. 30).

З довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір від 04.06.2021 №1992033, ідентифіковано ТОВ «Лінеура Україна». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/. Одноразовий ідентифікатор C807 відправлено позичальнику 04.06.2021 на номер телефону НОМЕР_2 (а. с. 15).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 №19687-0403 на підставі укладеного договору на переказ коштів від 12.03.2019 ФК-П-19/03-01 04.06.2021 успішно перераховано 4000 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_3 (а. с. 20 зв.).

24.12.2021 між ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №02-24122001, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 у сумі 11190 грн, з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7190 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 10 зв.-13, 14 зв., 15 зв.-16 зв.).

Відповідно до виписки з особового рахунку станом на 04.12.2024 заборгованість за кредитним договором від 04.06.2021 №1992033 складає 11190 грн, з яких: 4000 грн - тіло кредиту, 7190 грн - проценти (а. с. 19 зв.).

10.01.2022 ТОВ «ФК Кеш ТУ Гоу» направило ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій повідомило про набуття товариством права вимоги за кредитним договором від 04.06.2021 №1992033 та надав реквізити для оплати заборгованості в сумі 11190 грн (а. с. 30 зв.).

Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що відповідачка, скориставшись кредитними коштами, умови договору не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у сумі 11190 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогами закону.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №910/3105/21 зроблено висновок, що використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (ст. 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора зроблено також і в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

У даній справі відповідачка не оспорює факт укладення кредитного договору, але заперечує факт отримання 4000 грн.

Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги необґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2019 між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» і ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01. На підставі вказаного договору 04.06.2021 було успішно перераховано 4000 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_3 , номер транзакції в системі ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20 зв.). Саме цей номер карти було вказано в договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.06.2021 №1992033 позичальнику (а. с. 24-30).

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не було перераховано 4000 грн, останньою надано не було, хоча вона не позбавлена була можливості надати ці докази на підтвердження своїх заперечень.

Колегія суддів звертає увагу, що квитанція платіжної системи є належним доказом перерахування коштів, а приховування частини номера карти (відображення частини номера карти у вигляді зірочок) є вимогою безпеки для запобігання розголошенню персональних даних (маскуванням даних для запобігання шахрайству), а не перешкодою для ідентифікації платежу. Це не означає, що платіж є анонімним або його неможливо відстежити. Кожна електронна транзакція має унікальний номер, у даному випадку №92301371. Цей номер фіксується в системі та прив`язаний до конкретного отримувача коштів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідачка не надала суду виписки з власного рахунку, яка б свідчила, що вона не отримувала 4000 грн. Доказів, наданих позивачем, не спростувала.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №630/366/16-ц, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц є безпідставними, оскільки висновки в цих справах не суперечать висновкам суду, зробленим у справі, яка переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, законодавець чітко окреслив межі апеляційного перегляду, дозволивши перегляд справи лише в межах тих доводів і вимог, які обґрунтовані в чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Враховуючи, що єдиною підставою апеляційного оскарження є довід щодо неотримання відповідачкою коштів, тому в іншій частині судове рішення в цьому апеляційному провадженні не переглядається.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката Васюти Дмитра Костянтиновича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.О. Замченко

Судді: В.І. Криворотенко

О.М. Черних