Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №592/6435/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/6435/26

Номер провадження 22-ц/816/2700/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Черних О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2026 року в складі судді Шияновської Т.В., ухвалене в м. Суми (повний текст виготовлено 25 червня 2026 року)

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

21.04.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» через систему «Електронний суд» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 11.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і відповідачем було укладено кредитний договір №2224436, на підставі якого останній отримав кошти у кредит. 13.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13112025/1, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Селфі Кредит», у тому числі й до ОСОБА_1 . Вказувало, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 13.11.2025 у нього утворилася заборгованість у розмірі 28380 грн, з яких: 5500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11880 грн – заборгованість за відсотками, 11000 грн – пеня.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму та судові витрати.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.06.2026 позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 14520 грн заборгованості за кредитним договором, 1362 грн 16 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального справа, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким стягнути з нього 5500 грн заборгованості по тілу кредиту.

Вказує, що не знав про продаж ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» його кредитного договору на підставі договору факторингу. Вважає, що сума нарахованих процентів та пені є неспівмірною з кредитом.

Звертає увагу, що він є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 30.04.2009, довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 16.01.2026 №1703, витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 26.09.2025 №277, а тому в позивача були відсутні правові підстави для нарахування відсотків та неустойки за користування кредитними коштами.

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, відповідно до якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Зауважує, що позивач просив стягнути 11000 грн, але відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Вказаним пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту.

10.09.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2224436, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 5500 грн на 352 дні зі сплатою процентів кожні 16 днів, за що останній зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 1% у день (а. с. 7-10).

Згідно з п. 1.6 договору мета отримання кредиту - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або обов`язків найманого працівника.

Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А728 (а. с. 10).

З довідки ТОВ «Пейтек» від 14.11.2025 вбачається, що вказане товариство як фінансова установа, яка надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, 11.04.2025 здійснило перерахування грошових коштів у сумі 5500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_3 (а. с. 12 зв.).

З розрахунку заборгованості по кредитному договору від 11.04.2025 №2224436 вбачається, що станом на 13.11.2025 відповідач має 28380 грн заборгованості за кредитом, з яких: 5500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11880 грн – заборгованість за відсотками, 11000 грн – пеня (а. с. 13-14).

13.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13112025/1, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Селфі Кредит», у тому числі й до ОСОБА_1 по кредитному договору від 11.04.2025 №2224436 на суму 28380 грн, з яких: 5500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11880 грн – заборгованість за відсотками, 11000 грн – пеня (а. с. 14 зв.-18).

З довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 вбачається, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 23.09.2025 ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил України (а. с. 40).

Зазначене також підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 (а. с. 40 зв.-45).

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що відповідача було мобілізовано 23.09.2025, тому саме з цієї дати на нього розповсюджується дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також судом було відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені на підставі п. 18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогам закону.

У даній справі рішення районного суду оскаржується виключно в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 9020 грн за період з 11.04.2025 по 22.09.2025, тому в іншій частині судове рішення в цьому апеляційному провадженні не переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Оскільки ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил України 23.09.2025, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме з цієї дати на відповідача розповсюджується дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та вірно стягнув відсотки, нараховані за період з 11.04.2025 по 22.09.2025.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач взагалі не повинен сплачувати відсотки за користування кредитом, є необґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на неповідомлення відповідача про зміну кредитора в зобов`язанні як на підставу для відмови в задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки наслідки неотримання повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні визначені частиною другою статті 516 ЦК України.

Так, частиною 2 ст. 516 ЦК України передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведеного положення закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання вважається належним. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

При переуступленні прав вимоги за договором факторингу до нового кредитора переходить право вимоги саме в тому обсязі та способі виконання, яке мав і попередній кредитор. За таких умов дані обставини для боржника залишаються незмінними, незважаючи на заміну кредитора. Права та обов`язки боржника не змінюються, відтак такий договір не породжує порушення або зачіпання інтересів такого боржника.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №761/30670/20.

Доводи апеляційної скарги про неспівмірність розміру пені, колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 18.01.2023 №642/548/21, від 26.12.2018 у справі №522/12270/15-ц, від 11.12.2019 у справі №521/7927/16-ц, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду першої інстанції, зроблені за наслідками розгляду справи по суті, не суперечать нормативно-правовим обґрунтуванням та правовим висновкам, викладеним у наведених в апеляційній скарзі постановах.

Колегія суддів також відхиляє посилання заявника на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12. У зазначеній справі вирішувалося питання щодо стягнення процентів після спливу визначеного договором строку кредитування.

А тому, враховуючи, що в наведеній відповідачем для порівняння справі №444/9519/12 встановлені інші фактичні обставини, які є відмінними від фактичних обставин у справі, яка переглядається, колегія суддів відхиляє цей аргумент апеляційної скарги, а посилання на вказану постанову Верховного Суду є нерелевантним.

Посилання в апеляційній скарзі на неспівмірні відсотки, колегія суддів також відхиляє. Умови нарахування відсотків є справедливими та законними з огляду на наступні мотиви. У справі, що переглядається, відсоткова ставка становить 1% на день. Це повністю відповідає статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка встановлює, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Умови кредитного договору не є несправедливими та відповідають вимогам чинного законодавства. Вони не ставлять позичальника у невигідне становище і не порушують балансу інтересів сторін. Відповідач ознайомився з розміром відсоткової ставки та конкретними сумами до сплати, засвідчивши це власним підписом. Ба більше, умови договору не оскаржувалися ним доти, доки кредитор не звернувся з позовом до суду. Таким чином, відсутні правові підстави вважати умови нарахування відсотків несправедливими чи такими, що порушують права боржника.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.О. Замченко

Судді: В.І. Криворотенко

О.М. Черних