Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №466/3620/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/3620/25 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.

Провадження № 33/811/1565/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

11 вересня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Партика І.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківському районного суд м. Львова від 6 серпня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суд м. Львова від 11 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (т.1 а.с.47-48),стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з такою постановою судді, захисником ОСОБА_1 , адвокатом Роюк Л.І. була подана апеляційна скарга.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Роюк Л.І. - залишено без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025року - залишено без змін.( т. 1 а.с. 63-66).

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025року за нововиявленими обставинами( т.1 а.с.69-73).

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 - повернуто заявнику, як таку, що не підлягає розгляду у порядку законодавства України про адміністративні правопорушення, яку в подальшому було ним оскаржено.(т.1 а.с.81-82).

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2026 року про повернення заяви про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025року за нововиявленими обставинами.(т.1 а.с.110-112).

12 травня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із заявою про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.1-9)

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 6 серпня 2026 року (т. 2 а.с. 40-44) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з поставною Шевченківського районного суду м. Львова від 6 серпня 2026 року ОСОБА_1 19 серпня 2026 року подав апеляційну скаргу (т. 2 а.с.47-54).

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає розгляду і повертається особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; її законним представником; захисником; потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Згідно рішення Конституційного суду України у справі №2-рп/2015 від 31 березня 2015 року щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, положення частини 2 статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.

Отже, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених у ст. 284 КУпАП.

З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що предметом оскарження є постанова про залишення без задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тобто оскаржується постанова, яка не зазначена в ст. 284 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 6 серпня 2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд справи за нововиявленими обставинами апеляційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суд м. Львова від 6 серпня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року, повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.