Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №466/1510/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/1510/26 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 33/811/847/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., при секретарі Ластівці Т.М., з участю захисника Александрова Д.О., під час розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційної скарги захисника Александрова Д.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, адвокат Александров Д.О. заявив відвід судді Урдюк Т.М.

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 40800 (сорок тисяч вісімсот гривень) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Згідно з постановою, 19.02.2026 року о 21 год. 10 хв. у м. Львові на вул. Липинського, 12, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем марки «Toyota Camry», державний номерний знак « НОМЕР_1 », будучи позбавленим права керування транспортними засобами, порушивши вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126. КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Александров Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду цієї справи, адвокат Александров Д.О. заявив судді ОСОБА_2 відвід, обґрунтовуючи його наявністю обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

Заслухавши захисника Александрова Д.О., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регламентують вирішення питання відвід у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.

Статтею 80 КПК України встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина 1 ст. 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.

Пунктом 4 ст. 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.

У цьому випадку оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Апеляційний суд акцентує увагу, що для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, не може слугувати підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Перевіряючи доводи захисника Александрова Д.О. про відвід судді Урдюк Т.М., на предмет їх обґрунтованості, надаючи правову (юридичну) оцінку обставинам, якими захисник мотивує наявність підстав для відводу судді, апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого відводу, оскільки адвокатом не наведено аргументів, які б свідчили про те, що поведінка судді Урдюк Т.М. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення містила ознаки упередженості, необ`єктивності чи є такою, що викликає сумніви у безсторонності судді чи її зацікавленості у результатах розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає у заявлених адвокатом Александровим Д.О. обставинах, підстав для відводу, оскільки вони не свідчать про необ`єктивність та упередженість судді Урдюк Т.М. під час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення.

Інших обставин, які б свідчили про неможливість участі судді Урдюк Т.М. у розгляді цієї справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

відмовити у задоволенні заяви адвоката Александрова Д.О. про відвід судді Урдюк Т.М.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Урдюк Т.М.