Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №518/2370/24 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

17.09.2026 Справа №: 518/2370/24 Провадження № 1-кп/518/34/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162260000547 від 05.09.2024 року

за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтень Ширяївського району Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, незареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 08.08.2019 року, перебуває на військовому обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 18.01.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 13.03.2025 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування призначеного покарання, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2025 року від подальшого відбування покарання звільнений умовно-достроково на 04 (чотири) роки 10 (десять) місяців 17 (сімнадцять) днів невідбутого строку покарання у вигляді позбавлення волі, для проходження військової служби за контрактом, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 12.11.2025 року звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливого злочину, вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 18.01.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Однак ОСОБА_6 , потрібних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення за таких обставин.

10.08.2024 року о 23:30 годині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи напроти кафе «Корчма» по вул. Шевченка в с. Петровірівка, Березівського району, Одеської області, а саме в салоні свого автомобіля марки «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявив чоловічу чорну сумку з надписом «NewYork», яка належала мешканцю с. Петровірівка, Березівського району, Одеської області громадянину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який залишив її на зберігання у вказаному автомобілі, про що було відомо ОСОБА_6 і в цей момент у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилося в середині зазначеної сумки.

Однак, ОСОБА_6 , керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок чужого майна в період воєнного стану, діючи повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 , таємно викрав чоловічу чорну сумку «New York» вартістю 250 гривень та відразу поїхав до свого місця мешкання. Перебуваючи за власним місцем мешкання ОСОБА_6 , відкривши сумку, яка належить ОСОБА_8 , виявив у ній мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi Note 10S» темно синього кольору вартістю 4000 гривень з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_3 вартістю 150 гривень. Викраденим майном ОСОБА_6 , розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4400 (чотири тисячі чотириста) гривень.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України — таємне викрадення чужого майна (крадіжка), крадіжка вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.

Також, 10.08.2024 року о 23:30 годині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи навпроти кафе «Корчма» по вул. Шевченка в с. Петровірівка, Березівського району, Одеської області, а саме в салоні свого автомобіля марки «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявив чоловічу чорну сумку з надписом «New York», яка належала мешканцю с. Петровірівка, Березівського району, Одеської області громадянину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який залишив її на зберігання у вказаному автомобілі, про що було відомо ОСОБА_6 і в цей момент у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилося в середині зазначеної сумки.

Однак, ОСОБА_6 , керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок чужого майна в період воєнного стану, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 , таємно викрав чоловічу чорну сумку «New York» вартістю 250 гривень та відразу поїхав до свого місця мешкання. Перебуваючи за власним місцем мешкання ОСОБА_6 , відкривши сумку, яка належить ОСОБА_8 , виявив в ній банківську розрахункову картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , яка оформлена на ОСОБА_8 , та яка згідно з приміткою до ст. 357 Кримінального кодексу України, диспозиції ч. 1 ст. 200 КК України, ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засіб доступу до банківського рахунку, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій направлених на викрадення офіційного документу — розрахункової картки AT «Ощадбанк», не виразив бажання на її повернення власнику, а залишив картку собі, чим здійснив крадіжку офіційного документу.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України — викрадення офіційних документів.

Крім цього, 10.08.2024 року о 23:30 годині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи навпроти кафе «Корчма» по вул. Шевченка в с. Петровірівка, Березівського району, Одеської області, а саме в салоні свого автомобіля марки «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявив чоловічу чорну сумку з надписом «New York», яка належала мешканцю с. Петровірівка, Березівського району, Одеської області громадянину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який залишив її на зберігання у вказаному автомобілі, про що було відомо ОСОБА_6 , і в цей момент у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилося в середині зазначеної сумки.

Однак, ОСОБА_6 , керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок чужого майна в період воєнного стану, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю ОСОБА_8 , таємно викрав чоловічу чорну сумку «New York» вартістю 250 гривень та відразу поїхав до свого місця мешкання. Перебуваючи за власним місцем мешкання ОСОБА_6 , відкривши сумку, яка належить ОСОБА_8 , виявив в ній паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданий 09.01.2023 року, органом 5148, номер документу 008643364, який відповідно до примітки до ст. 357 Кримінального кодексу України, є офіційним документом, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій направлених на викрадення офіційного документу — паспорта громадянина України, не виразив бажання на його повернення власнику, а залишив паспорт собі, чим здійснив крадіжку паспорта.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 357 КК України – незаконне заволодіння паспортом шляхом крадіжки.

За наслідками судового розгляду прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_6 в пред`явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі, за ч. ч. 1, 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням положень ст. ст. 70, 71 КК України у виді позбавлення волі та залишити запобіжний захід тримання під вартою без змін.

Потерпілий , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань до суду не прибув, жодних заяв чи клопотань не подавав.

У судових дебатах обвинувачений та захисник просили призначити мінімальне покарання, оскільки обвинувачений визнав вину в повній мірі, співпрацював зі слідством, позитивно характеризується, є годувальником родини.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України — таємне викрадення чужого майна (крадіжка), крадіжка вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 357 КК України — викрадення офіційних документів, ч. 3 ст. 357 КК України — незаконне заволодіння паспортом шляхом крадіжки.

Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України визнав повністю та показав, що у зазначені в обвинувальному акті місці, часу та даті, перебуваючи у власному автомобілі знайшов сумку, в якій знаходилися паспорт, банківська картка та телефон. Розуміючи, що знайдені речі не належать йому, вирішив залишити їх собі. При зверненні до нього потерпілого ОСОБА_8 з приводу зникнення речей, обвинувачений відповів, що нічого не має, оскільки вже вирішив залишити зазначені речі собі. В подальшому, обвинувачений віддав дядькові викрадений телефон, а після викриття протиправних дій, сумку, паспорт та банківську картку передав поліції. У вчиненому щиро розкаюється, вибачився перед потерпілим, усвідомлює протиправність та негативні наслідки своїх вчинків, виявив намір в майбутньому не вчиняти кримінальних правопорушень.

Свідок ОСОБА_9 , допитаний у судовому засіданні, показав, що є рідним дядьком обвинуваченого. Приблизно влітку 2024 року ОСОБА_6 за місцем проживання свідка, передав свідкові сенсорний мобільний телефон без чохла та на прохання обвинуваченого свідок направив поштою цей телефон невідомому чоловіку. Лише після відправки телефону обвинувачений повідомив свідкові походження телефону, а саме, що обвинувачений забрав телефон із чужої сумки, що знаходилася в автомобілі обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_10 , допитаний у судовому засіданні показав, що у 2024 році, він був запрошений слідчим ОСОБА_11 до службового кабінету поліції в якості понятого. У присутності свідка, ОСОБА_6 видав добровільно поліції чорну сумку, паспорт та картку банку. Свідок підписував відповідний протокол, зміст якого попередньо був зачитаний.

Свідок ОСОБА_12 , допитаний у судовому засіданні показав, що є працівником державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор». У 2024 році у складі чергової групи, разом з ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , свідком був проведений обшук у К-79, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон із складанням відповідного протоколу.

ОСОБА_13 , допитаний у судовому засіданні, пояснив, що є працівником державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», відповідно до посадових обов`язків, зокрема, залучений до позапланових обшуків камер щодо заборонених предметів та їх вилучення. У цьому кримінальному провадженні допитувався під час досудового розслідування як свідок. З огляду на постійні обшуки камер та виявлення і вилучення заборонених предметів, сплину часу, обставин виявлення та вилучення у ОСОБА_15 телефону не пам`ятає.

Судом досліджені докази в їх сукупності, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, а саме:

Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 18.11.2024 року та витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджують факти та час внесення відомостей до ЄРДР, початок досудового розслідування, що надає можливість суду встановити процесуальний рух у кримінальному провадженні № 12024162260000547, від:

— 05.09.2024 року, час внесення – 17:53 години, правова кваліфікація ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до якого 05.09.2024 року до ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від мешканця с. Петровірівка Березівського району Одеської області ОСОБА_8 , про те, що в період часу з 23:00 10.08.2024 року по 12:00 годину 11.08.2024 року в с. Петровірівка Березівського району, невідома особа, керуючись корисливими мотивами здійснила крадіжку його чоловічої сумки чорного кольору, в якій перебував його мобільний телефон марки «Редмі ноте 10с», вартість якого встановлюється, паспорт громадянина України на його ім`я та банківська картка Ощадбанку;

— 12.11.2024 року, час внесення 15:15, правова кваліфікація ч. 1 ст. 357 КК України, відповідно до якого 12.11.2024 року до ВП №2 Березівського РВП надійшов рапорт від старшого слідчого відділення №2 Березівського РВП ОСОБА_11 , про те, що під час проведення досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12024162260000547 від 05.09.2024 року було встановлено, що 10.08.2024 року мешканець с. Петровірівка Березівського району ОСОБА_6 здійснив крадіжку банківської картки Ощадбанк №№ НОМЕР_4 , яка належить мешканцю цього ж села ОСОБА_8 ;

— 12.11.2024 року, час внесення 15:22, правова кваліфікація ч. 3 ст. 357 КК України, відповідно до якого 12.11.2024 року до ВП №2 Березівського РВП надійшов рапорт від старшого слідчого відділення №2 Березівського РВП ОСОБА_11 , про те, що під час проведення досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12024162260000547 від 05.09.2024 року було встановлено, що 10.08.2024 року мешканець с. Петровірівка Березівського району ОСОБА_6 здійснив крадіжку паспорту громадянина України, який належить мешканцю цього ж села ОСОБА_8 .

Форма виводу з ОЄ від 05.09.2024 року (реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №2551), за змістом якої 05.09.2024 року о 15:20 годині до чергової частини ВП надійшло повідомлення по телефону від мешканця АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , який просить прийняти міри до невстановленої особи, яка в період часу з 23:00 години 10.08.2024 року по 12:00 годину 12.08.2024 року викрала чоловічу сумку заявника, чорного кольору, в якій знаходились: мобільний телефон марки «Redmi Note 10S» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-карткою № НОМЕР_7 , паспорт громадянина України на ім`я заявника та банківська картка «Ощадбанку» № НОМЕР_4 .

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.09.2024 року відповідно до якого, заявник ОСОБА_8 , просить прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 23:00 години 10.08.2024 року до 12:00 години 11.08.2024 року вкрала чоловічу сумку «New York» чорного кольору, в якій знаходилися мобільний телефон марки «Redmi Note 10S» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-карткою № НОМЕР_7 , паспорт громадянина України та картку «Ощадбанку» № НОМЕР_4 .

Заява ОСОБА_6 від 05.09.2024 року, складена на ім`я начальника ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, за змістом якої, ОСОБА_6 добровільно видає працівникам поліції чоловічу чорну сумку з написом «New York», в якій перебувають чохол коричневого кольору, в якому перебуває паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 та банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_4 .

Протокол огляду місця події від 05.09.2024 року – кабінету в приміщенні ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, що за адресою: вул. Грушевського, 142, смт. Ширяєве Березівського району Одеської області, з додатками (огляд проведено за участю представника установи, двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації: фото фіксації), за змістом якого під час огляду мешканець с. Петровірівка Березівського району Одеської області ОСОБА_6 добровільно в присутності двох понятих видав чоловічу сумку чорного кольору з надписом «New York» в якій усередині перебувають коричневий чохол з надписом «Imperia», в якому знаходиться паспорт на ім`я громадянина України ОСОБА_8 , картка «Ощадбанк» № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_8 .

Протокол огляду предметів від 05.09.2024 року – чоловічої чорної сумки з надписом «New York», розрахункової картки «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 .

Лист керівника державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» від 10.09.2024 року №6/4-6077/Чв, за змістом якого, ОСОБА_15 з 08.12.2023 року утримується в ізоляторі. В камерному приміщенні, в якому утримується ОСОБА_15 , 06.09.2024 року проведений позаплановий обшук, за результатами якого у ОСОБА_15 виявлено та вилучено мобільний телефон торгової марки «Redmi Note 10S» темно-синього кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 .

Протокол від 06.09.2024 року про проведення позапланового обшуку (огляду) К-79 Ізмаїльського слідчого ізолятора, ув`язненого ОСОБА_15 , за участю працівників ізолятора ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Redmi» темно-синього кольору в робочому стані.

Протокол огляду місця події від 23.10.2024 року – кабінету оперативного відділу ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», розташований за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 10, з додатками (огляд проведено за участю; двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації: фото фіксації), за змістом якого під час огляду старший оперативний уповноважений оперативного відділу державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» ОСОБА_16 видав мобільний телефон марки «Redmi Note 10S» темно-синього кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 .

Протокол огляду предметів від 23.10.2024 року – мобільного телефону марки «Хіаоmі Redmi Note 10S» темно синього кольору в робочому стані.

Висновок про вартість майна від 05.11.2024 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону марки «Хіаоmі Redmi Note 10S» бувшого у використанні становить 4000 гривень;

Лист керівника Ширяївської РСС «Ширяївський ринок», відповідно до якого станом на 10.08.2024 року вартість сім карти оператора мольного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» складає 150 гривень, чоловічої сумки для документів – 250 гривень.

Суд в умовах повної змагальності процесу дослідив в повному обсязі всі надані докази, інших в ході судового розгляду не встановлено і можливість збирання доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.

На підставі досліджених доказів суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15, провадження №51-1604км18, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суд, дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, дійшов висновку, що всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, відповідно до ст. 91 КПК України та під час судового розгляду винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.)

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні.

Так, у судовому засіданні, обвинувачений повідомив про: усвідомлення негативних наслідків вчинення ним кримінальних правопорушень, та своєї провини; виказав щирий жаль з приводу своїх дій; принесення вибачень перед потерпілим та налагодження з ним нормальних стосунків.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає щире каяття.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальними проступками відповідно, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує, що обвинувачений раніше судимий за вчинення злочину проти власності, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває.

Суд також, враховує досудову доповідь органу пробації від 21.01.2025 року, за висновком якої, дослідження інформації, що характеризує особу ОСОБА_6 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, ймовірну небезпеку для суспільства свідчать про можливість виправлення без ізоляції від суспільства.

Разом з цим суд зважає, що визначені рівні ризиків та фактори ризику актуальні на час проведення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та можуть змінюватись з часом.

Також, при визначенні покарання суд враховує, обставини вчинення кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до скоєного та вбачає підстави для призначення покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, зокрема за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці; ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

На переконання суду дане покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) відповідно до практики ЄСПЛ та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись загальними засадами мети покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуттям покарання в місцях позбавлення волі.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 18 січня 2024 року, який набрав законної сили 17.02.2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. У порядку ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та у відповідності до ст. 76 КК України покладені на нього визначені обов`язки.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 13.03.2025 року, яка набрала законної сили 20.03.2025 року, скасовано засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування призначеного йому покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області 18.01.2024 року.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2025 року (справа №473/2434/25, яка набрала законної сили 22.05.2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням положень ст. 81-1 КК України, від подальшого відбування покарання звільнено умовно-достроково на 04 (чотири) роки 10 (десять) місяців 17 (сімнадцять) днів невідбутого строку покарання у вигляді позбавлення волі, для проходження військової служби за контрактом.

Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 12.11.2025 року (справа №199/13823/25, 1-кп/199/1333/25) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025052210003068 від 14.08.2025 року закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України.

Як встановлено положеннями ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відтак, суд, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 18.01.2024 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, призначає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Також, необхідно зарахувати ОСОБА_6 , у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України: період його попереднього ув`язнення з 03.10.2025 по 07.10.2025 року включно та з 27.01.2026 року із розрахунку день за день, до набрання вироком законної сили; відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України: період цілодобового домашнього арешту з 12.12.2024 року по 14.03.2025 року включно, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 03.10.2025 року застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 01 грудня 2025 року включно. Одночасно визначено розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 60560 гривень. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, де проживає – с. Петровірівка Березівського району Одеської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування у поза процесуальний спосіб зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Визначено строк дії обов`язків у разі внесення застави до 01 грудня 2025 року (включно).

ОСОБА_6 07.10.2025 року звільнений з-під варти з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» під заставу в сумі 60560 гривень.

У порушення покладених на нього судом обов`язків, ОСОБА_6 05.11.2025 року не прибув у судове засідання, про причини неприбуття до суду не повідомив, без дозволу суду залишив місце проживання.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Установлені в судовому засіданні факти порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків, становлять визначені процесуальним законом підстави для звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 03.10.2025 року, в дохід держави у відповідності до ч. 8 ст.182 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 100, 110, 368, 370, 373, 374, 376, 392- 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання за:

- ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці;

- ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 18.01.2024 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати від дати набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання:

1) відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України: період його попереднього ув`язнення з 03.10.2025 по 07.10.2025 року включно та з 27.01.2026 року із розрахунку день за день, до набрання вироком законної сили;

2) відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України: період цілодобового домашнього арешту з 12.12.2024 року по 14.03.2025 року включно, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України, внесену заставу, визначену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 60560 гривень, ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 03.10.2025 року.

Речові докази: чоловічу чорну сумку з надписом «New York», розрахункову картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_8 , мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi Note 10S» темно синього кольору, що перебувають на відповідальному зберіганні власника – повернути власнику ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ширяївський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1