Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №493/793/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/793/26

Провадження № 2/493/778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Мишевська Н.М., через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 04.07.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 544190-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 43000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом.

П. 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

П. 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 43000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника, вказану ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 544190-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитом у розмірі 96915,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту – 28380,00 грн; суми прострочених платежів за процентами – 44778,80 грн, суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 УПК України – 17526,80 грн, суми прострочених платежів за комісією – 6230,00 грн.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість у загальному розмірі 96915,60 грн, а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Ухвалами судді від 27.04.2026 року постановлено відкрити провадження в даній цивільній справі, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу було надіслано рекомендованим листом на його зареєстровану адресу місця проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеною ухвалою з відміткою «адресат відсутній».

Оскільки відповідач не отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, ухвалою судді від 15.05.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін.

09.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовних вимог не визнає, оскільки вважає умови укладеного кредитного договору несправедливими, зокрема щодо нарахування комісії, відсотків за користування кредитом та відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України. Також зазначив, що він є діючим військовослужбовцем та ветераном війни, має право на пільги, встановлені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з чим підлягає звільненню від сплати заборгованості за відсотками, штрафними санкціями та пенею за невиконання зобов`язань. До відзиву додав посвідчення ветерана, довідку про проходження військової служби, дублікат військового квитка, довідку про обставини травми, докази часткової оплати кредитної заборгованості.

10.06.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач посилається на ту обставину, що нарахування процентів, комісій та неустойки здійснено правомірно в межах строку кредитування та відповідно до умов договору і вимог законодавства. Комісія передбачена договором та пов`язана з обслуговуванням кредиту, що відповідає вимогам чинного законодавства. Неустойка нарахована правомірно, оскільки договір укладений після змін до законодавства, які дозволяють її нарахування. Щодо статусу військовослужбовця зазначає, що надані відповідачем документи не підтверджують проходження військової служби відповідачем на момент укладення кредитного договору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання, призначені на 18.06.2026 року, 31.07.2026 року, 27.08.2026 року та 15.09.2026 року, не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.07.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №544190-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який відповідачем підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором UA-6862.

Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 43000,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника на строк 24 тижні з фіксованою процентною ставкою 1 % в день (стандартна), зі сплатою комісії за видачу кредиту в розмірі 8600,00 грн.

Дата видачі кредиту – 04.07.2025 року; дата повернення кредиту – 19.12.2025 року.

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту.

Сторонами погоджено графік платежів, орієнтовану загальну вартість кредиту (106284,73 грн), загальні витрати за кредитом (63284,73грн) та орієнтовану реальну річну процентну ставку (6924,54%).

Інформація про споживчий кредит, яка надавалась споживачу до укладання договору, зазначена у паспорті споживчого кредиту.

Порядок укладання договору підтверджується довідкою ТОВ «Бізнес позика» - візуальна форма послідовності дій клієнта.

В анкеті клієнта позичальником зазначені його персональні дані, а також інформацію стосовно бажаного кредиту та номер банківського рахунку/банківської картки для перерахування коштів.

Зі змісту зазначених документів вбачається, що в них визначені основні істотні умови, характерні для кредитного договору, зазначено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів, умови надання коштів у кредит, з якими відповідач погодився та підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6862.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в загальній сумі 43000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його банківську картку, зазначену ним у анкеті клієнта, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, а також довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та випискою з карткового рахунку відповідача про рух коштів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом станом на 07.04.2026 року та з довідки про стан заборгованості, загальна заборгованість відповідача з урахуванням внесених платежів становить 96915,60 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 28380,00 грн, суми прострочених платежів по процентах – 44778,8 грн, заборгованості за комісією 6230,00 грн, заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України – 17526,80 грн.

Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов`язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст. 1055 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 існували договірні зобов`язання внаслідок укладання Договору № 544190-КС-001 про надання кредиту від 04.07.2025 року.

Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, ст. 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісією та відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовець це особа, яка проходить військову службу. Після звільнення з військової служби особа втрачає статус військовослужбовця.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року та триває до цього часу.

Документами, на підставі яких надається зазначена пільга, можуть бути: а) для військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період: посвідчення офіцера і генерала або військовий квиток особи рядового, сержантського і старшинського складу; довідка за формою 5 згідно з додатком 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 (зі змінами)(форма довідки додається); витяг із наказу (завірена копія наказу) по особовому складу про призначення на посаду (для підтвердження виду служби, на якій перебуває військовослужбовець); свідоцтво про шлюб (для дружин (чоловіків) військовослужбовців); б) для військовослужбовців, які перебувають на інших видах служби (крім військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період): посвідчення офіцера і генерала або військовий квиток особи рядового, сержантського і старшинського складу; довідка за формою 5 згідно з додатком 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 (зі змінами); витяг із наказу (завірена копія наказу) по особовому складу про призначення на посаду (для підтвердження виду служби, на якій перебуває військовослужбовець); довідка згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної 3 безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 для підтвердження безпосередньої участі в АТО в період з 14.04.2014 по 29.04.2018; довідка згідно з додатком 4 до Порядку № 413 для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях для підтвердження безпосередньої участі в ООС у період з 30.04.2018 по 23.02.2022; довідка згідно з додатком 6 до Порядку № 413 для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України для підтвердження безпосередньої участі в зазначених заходах у період з 24.02.2022 по теперішній час.

Відповідно до посвідченням ветерана з додатку «Дія» №00012127405 (номер паперового документу А305341) ОСОБА_1 має посвідчення учасника бойових згідно п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів та їх війни, гарантії їх соціального захисту», тобто безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Довідкою, що датована 10.09.2025 року, підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Дублікат військового квитка виданий ОСОБА_1 18.12.2025 року.

Згідно з довідкою про обставини травми від 30.05.2026 року № 167/1804 ОСОБА_1 27.05.2026 року одержав травми, контузію та поранення за обставин безпосередньої участі у бойових діях, внаслідок бойового ураження та дій противника під час захисту Батьківщини.

Враховуючи безпосереднє перебування відповідача в районах проведення антитерористичної операції у період її проведення, його перебування на військовій службі до теперішнього часу, нараховані позивачем відсотки, комісія та неустойка не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 779,65 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (28380,00 грн х 2662,40 грн. / 96915,60 грн).

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 610-612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 277-279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 544190-КС-001 про надання кредиту від 04.07.2025 року в розмірі 28380,00 грн та судовий збір у розмірі 779,65 грн, а всього 29159,65 грн (двадцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень 65 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

С У Д Д Я