Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №201/1109/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/1109/26

Провадження № 2/201/2283/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалися на те, що 05.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем (позичальником) було укладено договір №2106470265051, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою процентів.

01 грудня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106470265051 від 05.03.2021 року укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем.

10 січня 2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106470265051 від 05.03.2021 року укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором №2106470265051. Станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2106470265051 від 05.03.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на дату подачі позову відповідно до розрахунку заборгованості становить 64639,20 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 60639,20 грн.

Однак, позивач враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 35800 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 31800 грн.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договорам у розмірі 35800 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 13000 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.01.2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.150).

Ухвалою судді від 05.03.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті (а.с.152).

Представник відповідача – адвокат Іващенко Р.В. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про що до відзиву додав відповідну заяву. Також заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача – Чайковська М.І. надала суду відповідь на відзив, в якому зазначала, що стороною позивача не пропущено строк позовної давності, оскільки з березня 2020 року продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 год. 00 хв. 30.06.2023 року, а починаючи з 24.02.2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану. Відтак, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності. (а.с.10)

Представник відповідача – адвокат Іващенко Р.В. надав суду заяву пророзгляд справи за відсутності сторони відповідача. (а.с.205)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2106470265051 «Стандартний», відповідно до якого позичальник отримав кредит шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника у розмірі 4000 грн. (а.с.104-108)

Відповідно до п.1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування (далі процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6;

г)починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 в;

д) тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п.1.6 Договору, датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору, самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначених ЗУ «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п.1.9 Договору граничний строк кредитування 1 рік (а.с. 105)

Також, 05.03.2021 року ОСОБА_1 було підписано: анкету-заяву, що є додатком №1 до кредитного договору (а.с.143); графік платежів, що є додатком №2 до кредитного договору (а.с.31-32); паспорт споживчого кредиту, що є додатком №3 до кредитного договору (а.с.33-36)

Згідно з інформації щодо порядку (процедури) хронологій дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій, підтверджено 10.03.2021 підписання ОСОБА_1 заявки та підписання кредитного договору, шляхом введення на сайті товариства коду Z8 із СМС, верифіковано картку № НОМЕР_1 (а.с.37-38).

ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надіслало на адресу ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» лист, в якому підтверджується перерахування коштів у суму 4000 грн. за кредитним договором №2106470265051 від 05.03.2021 року, картка № НОМЕР_1 .(а.с.44)

З розрахунку заборгованості за договором №2106470265051 від 05.03.2021 року, складеного ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ», вбачається, що станом на 30.11.2021 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 35800 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31800 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.75-78).

Відповідно до Договору відступлення права вимоги №1-12 від 01.12.2021 року, укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с.82-90).

Відповідно до платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» оплатив ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» згідно договору №1-12 від 01.12.2021 р. суму у розмірі 5535543,12 грн. (а.с.99).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 03.12.2021 року до Договору відступлення права вимоги №1-12 від 01.12.2021 р., ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№7122) за кредитним договором №2106470265051 від 05.03.2021 року, загальна сума заборгованості 35800 грн., з яких: 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31800 грн. сума заборгованості за відсотками.(а.с.111)

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 01.12.2021 року по 09.01.2023 року нарахували відповідачеві заборгованість у сумі 64639,20 грн., з яких: 4000 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 31800 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 28839,20 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору, що вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.80).

Відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. (а.с.112-122)

З акта прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року вбачається, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників, після цього, з урахуванням умов Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей. (а.с.136)

Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№14125) за кредитним договором №2106470265051 від 05.03.2021 року (а.с.142).

З розрахунку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вбачається, що станом на 08.01.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 64639,20 грн., з яких: 4000 - заборгованість за тілом кредиту; 60639,20 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10.01.2023 року) (а.с.81).

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2021 року між первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання фінансових послуг №2106470265051 «Стандартний», який підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Z8», що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, підписавши вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та погодився з умовами договору, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування.

Факт укладання кредитного договору відповідачем не спростовано.

Факт перерахування відповідачеві коштів в розмірі 4000 грн., на виконання умов договору підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та не спростовано відповідачем.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти за кредитним договором, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договорам, кошти не повернув, а тому заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

01 грудня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106470265051 від 05.03.2021 року, укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем.

10 січня 2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2106470265051 від 05.03.2021 року укладеного між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та відповідачем.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором №2106470265051.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Тобто, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106470265051.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, перебіг строку позовної давності мав би початись з дня, коли кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права, тобто коли наступив момент повернення суми кредиту, якого не відбулося.

Разом з тим, 02 квітня 2020 року (тобто, ще до дати укладення вищевказаного кредитного договору) набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, на момент укладення вищевказаного кредитного договору вже діяли норми Закону, які призупиняли перебіг строку позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1428 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року.

У постанові від 22.09.2022 року по справі №920/724/21 Верховний Суд зазначив про автоматичне продовження строків позовної давності пов`язане саме зі встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону.

Підсумовуючи вищезазначене, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Тобто, загальні та спеціальні строки позовної давності відповідно до вищезазначеного були призупинені до 30.06.2023 р., а їх перебіг міг би початись з 30.06.2023 р., якби не наступне.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

Отже, за загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Зокрема, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 р. до 30.06.2023 р.

Також, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024 р., а після 30.01.2024 р. перебіг такого строку зупинився і такий стан тривав до 04.09.2025 року.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 року у справі №903/602/24 дійшла висновку, що звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 02.04.2017 р. по 01.01.2024 р., тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим.

Відтак, враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з урахуванням принципу розумності, співмірності, пропорційності просили стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 35800 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 31800 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування обставин його отримання на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №2106470265051 від 05.03.2021 року станом 30.11.2021 року у розмірі 35800 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4000 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками – 31800 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн., надавши при цьому договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року (а.с.18-22), витяг з акту №397 про надання юридичної допомоги від 01.12.2025 року (а.с.29), заявку на надання юридичної допомоги №17 від 31.12.2025 року (а.с.30).

Як вбачається з указаних документів, до переліку послуг входить: надання усної консультації з вивченням документів — 4000 грн., складання позовної заяви — 9000 грн.

Аналізуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних робіт (наданих послуг), вважає, що розмір витрат у сумі 13 000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження обсягів наданої професійної правничої допомоги, суд виходить з того, що частина наданих позивачу послуг, надання усної консультації з вивченням документів — 4000 грн., не є самостійною послугою, а є лише етапом підготовки до складання позовної заяви.

Справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання яких адвокат би витратив значний час. Даний спір є незначної складності, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Крім того, у провадженні адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими.

За таких обставин, надані адвокатом юридичні послуги щодо підготовки та складання позовної заяви не відповідають критеріям розумності та необхідності. З урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності, дійсності та необхідності витрат на професійну правничу допомогу будуть відповідати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №2106470265051 від 05.03.2021 року у сумі 35800 грн., з яких: 4000 грн. –за тілом кредиту; 31800 грн. - за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у сумі – 1000 грн. та судовий збір – 2662,40 грн.

В решті вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць