Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №173/3027/26
Суддя: Челюбєєв Є. В.
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/3027/26
Номер провадження3/173/920/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
16 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП № 3 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 957236 від 13.08.2026, 13.08.2026 о 15:45 год. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів самостійно, без дозвільних документів на провадження господарської діяльності та без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушила ст. 71 Закону України «Про державне врегулювання виробництва та обігу тютюнових виробів».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу долучено її письмові пояснення, надані працівникові поліції, протокол огляду речей від 13.08.2026, фототаблицю до протоколу огляду речей та квитанцію про отримання на зберігання речових доказів.
Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суддя виходить із такого.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тобто для встановлення повного змісту протиправного діяння необхідно звернутися до положень інших нормативно-правових актів, які регулюють відповідний вид господарської діяльності та встановлюють порядок її здійснення.
Отже, для правильної правової кваліфікації діяння необхідно встановити, який саме нормативно-правовий акт та в якій редакції був чинним на момент вчинення діяння, які конкретно вимоги цього акта встановлювали обов`язок особи щодо державної реєстрації, отримання ліцензії чи документа дозвільного характеру, а також у чому саме полягало їх порушення.
Разом із тим у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 71 Закону України «Про державне врегулювання виробництва та обігу тютюнових виробів».
Зазначена назва нормативно-правового акта не відповідає назві чинного на час складання протоколу законодавчого акта у сфері державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів. Крім того, у протоколі не наведено конкретної норми чинного нормативно-правового акта, вимоги якої, за твердженням особи, яка склала протокол, були порушені ОСОБА_2 .
Самого посилання на здійснення «реалізації тютюнових виробів» та відсутність «дозвільних документів» недостатньо для встановлення всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Таким чином, зміст об`єктивної сторони адміністративного правопорушення у протоколі належним чином не розкрито.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» ,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, при цьому суд розглядає справу в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та не вправі самостійно змінювати його фабулу або доповнювати її новими істотними ознаками на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя не вправі під час постановлення рішення встановлювати нові ознаки правопорушення, які не були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це означало б вихід за межі обставин, визначених органом, який склав протокол, та порушувало б право особи на захист.
За таких обставин на підставі наявних у справі матеріалів не вбачається можливим встановити наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.Таким чином, суддя доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, відповідно до вимог ст. 226.11 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку тютюнових виробів забороняється.
У разі виявлення фактів зберігання, транспортування на митній території України тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу згідно з вимогами ст. 228.3 ПК України та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію). Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 228.7 ПК України).
Таким чином вилучені у ОСОБА_2 тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну згідно протоколу огляду речей від 13.08.2026 та передані на зберігання до поліції згідно квитанції упакування ID 3026231499854713, підлягають конфіскації та знищенню.
Керуючись ч.1 ст. 164, ст.ст. 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну в кількості 16 (шістнадцять) шт, конфіскувати в дохід держави та знищити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.
Суддя Є.В. Челюбєєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua