Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №916/3981/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. Справа № 916/3981/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 39Е; код ЄДРПОУ 35566441), про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 39Е; код ЄДРПОУ 35566441),

до відповідача-1: Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (65001, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1а; код ЄДРПОУ 37607526),

до відповідача-2: Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166),

про стягнення 66000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Тамазликар Л.Й., ордер серія АІ № 2011017 від 20.04.2023;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/3981/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" до Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області та Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення 66000,00 грн.

Крім того, позивач в позовній заяві відповідно до вимог ст. 162 ГПК України зазначив, що орієнтовний розмір його витрат на правничу допомогу становить 15000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.02.2026 позов задоволено повністю.

19 лютого 2026 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №2-308/26), в якій заявник просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2026 постановлено здійснити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-308/26 від 19.02.2026) впродовж розумного строку. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-308/26 від 19.02.2026) у справі № 916/3981/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2026 о 17:00 год., із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка сторін у справі в судове засідання не є обов`язковою). Запропоновано Головному управлінню ДПС в Одеській області в строк до 03.03.2026 подати до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

20 лютого 2026 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли заперечення на заяву ТОВ “НВП “Індустріальне обладнання” про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою.

В обґрунтування вказаних заперечень відповідач-2 посилається на те, що ця справа не потребувала затрат значного часу, не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому розмір гонорару адвоката, з урахуванням категорії справи та витраченого часу, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Вказані заперечення відповідача-2 суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

09 березня 2026 року до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (вх. суду № 361/26) на справу № 916/3981/25, яким доручено Господарському суду Одеської області скерувати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/3981/25.

Ухвалою суду від 10.03.2026 зупинено провадження у справі № 916/3981/25 з розгляду заяви (вх. суду № 2-308/26 від 19.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.02.2026 у справі № 916/3981/25 - без змін.

10 липня 2026 року до Господарського суду Одеської області повернуто матеріали справи № 916/3981/25.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2026 поновлено провадження у справі № 916/3981/25 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-308/26 від 19.02.2026). Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-308/26 від 19.02.2026) у справі № 916/3981/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2026 о 17:00 год., із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка представників сторін у судове засідання не є обов`язковою).

У призначене судове засідання 15.09.2026 представники відповідачів не з`явились.

Представник позивача у судовому засіданні 15.09.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі та просив задовольнити лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, з підстав викиданих у заяві.

У судовому засіданні 15.09.2026 судом ухвалено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи слідує, що представником позивача є адвокат Тамазликар Леонід Йосипович.

На підтвердження повноважень адвоката надано ордер АІ № 2011017 від 20.04.2023 (т. 1, а.с. 23).

Матеріалами справи підтверджується, що 20 квітня 2023 року між ТОВ “НВП “Індустріальне обладнання” (надалі – Клієнт або позивач) та Адвокатським бюро “Леоніда Тамазликар” (надалі – Адвокатське бюро) укладено Договір № 20/04-2023/Ін (т. 1, а.с. 24-28) (надалі – Договір), за умовами п. 1.1. якого Адвокатське бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, пов`язану зокрема з представництвом та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади з будь-яких питань.

Згідно з п. 4.1. Договору загальна вартість правової допомоги дорівнює загальній вартості наданої правової допомоги, відображеної в Актах про приймання-передавання наданої правової допомоги.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами обох сторін та діє до повного виконання сторонами без обмеження строку (п. 9.1. Договору).

17 вересня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, якою доповнили п. 4.19. наступного змісту, зокрема: “4.19. Вартість правової допомоги зі стягнення на користь Клієнта, в судовому порядку в господарському суді першої інстанції шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів (Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області), їх посадовими (службовими) особами, витрати на юридичний супровід, не пов`язаний із захистом, наданим адвокатом, зокрема в межах процедури адміністративного оскарження, узгодження правової позиції з Клієнтом, підготовка та подання до суду позовної заяви про стягнення шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів/їх посадових осіб, судових витрат та витрат на правничу допомогу, підготовка та подання до суду відповіді на відзив, підготовка та подання до суду заяв, клопотань, заперечень, визначена сторонами Договору у фіксованій сумі, незалежно від кількості підготовлених документів та витраченого часу, та складає 15000,00”.

В матеріалах справи міститься оформлений сторонами Акт № 29/09-25 приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором на суму 15000,00 грн.

23 вересня 2025 року ТОВ “НВП “Індустріальне обладнання” сплатило Адвокатському бюро “Леоніда Тамазликар” 15000 грн, про що свідчить відповідна платіжна інструкція № 859.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частин 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 ГПК України.

Відповідно до частин 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження обставин щодо понесення судових витрат на правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне або майбутнє здійснення таких витрат учасником справи.

Поряд з цим у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПУ України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

З доказів наявних в матеріалах справи слідує, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з розгляду справи в господарському суді, надано оформлений 29.09.2025 між позивачем і адвокатом акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 29/09-25 за Договором № 20/04-2023/Ін від 20.04.2023 на суму 15000,00 грн, в якому зазначено перелік послуг наданих адвокатом.

Отже, з доказів наявних в матеріалах справи слідує, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з розгляду справи в Господарському суді Одеської області надано: копію договору № 20/04-2023/Ін від 20.04.2023, копію Додаткової угоди від № 17/09 25 до Договору № 20/04-2023/Ін від 20.04.2023, копію Акта № 29/09-25 приймання–передачі наданої правової допомоги за Договором № 20/04-2023/Ін від 20.04.2023, копію Платіжної інструкції № 859 від 23.09.2025, копію ордеру АІ № 2011017 від 20.04.2023.

Таким чином, з аналізу наданих позивачем доказів можна зробити висновок, що заявлені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом справи № 916/3981/25, а тому суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн підтверджується матеріалами справи.

При цьому суд також враховує і те, що відповідачем у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено неспівмірності та/або нерозумності, та/або нереальності витрат на професійну правничу допомогу позивача, а також те, що такі послуги не були надані.

Разом з тим, як вже зазначалось, обов`язок такого доведення покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання/заперечує проти задоволення таких витрат у відповідній сумі.

За цих обставин, приймаючи до уваги надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, врахувавши відсутність в матеріалах справи належних доказів неспівмірності цих витрат та обґрунтованого клопотання відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку, що витрати позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем доведено та документально підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 916/3981/25 в розмірі 15000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Індустріальне обладнання" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ:44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Індустріальне обладнання” (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 39Е; код ЄДРПОУ 35566441; Рахунок: IBAN НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 17.09.2026.

Суддя Нікітенко С.В.