Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №914/1693/26 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Справа № 914/1693/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік", м. Львів

про: стягнення пені в розмірі 19 380,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мудрик І.В. - представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" про стягнення пені в розмірі 19 380,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, справу № 914/1693/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2026, позовну заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" про стягнення пені в розмірі 19 380,00 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.06.2026 представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2026 про залишення позовної заяви без руху, подано на адресу суду в систему "Електронний суд" заяву з додатками за вх. № 16767/26.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2026, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.07.2026, підготовче судове засідання призначено на 11.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.08.2026, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1693/26 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.09.2026 на 09:30 год.

09.09.2026 на 09:30 год. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

09.09.2026 на 09:30 год. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 16.06.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

09.09.2026 в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 09.09.2026 до 12:30 год.

09.09.2026 на 12:30 год. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

09.09.2026 на 12:30 год. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79000, м. Львів, вул. Художня, буд. 4, кв. 48, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти, які направлялися на адресу відповідача повернуті на адресу суду з відміткою “За закінченням встановленого терміну зберігання”.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі №910/16409/15, "свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду".

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/1693/26 Господарським судом Львівської області.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1693/26.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконано рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/12-р/к від 28.03.2024 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 19 380,00 грн. та понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки свого представника, вимог ухвали суду від 16.06.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79000, м. Львів, вул. Художня, буд. 4, кв. 48, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти, які направлялися на адресу відповідача повернуті на адресу суду з відміткою “За закінченням встановленого терміну зберігання”.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Рішенням Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/12-р/к від 28.03.2024 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, прийнятим за результатами розгляду справи № 63/4-19-88-2021, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» вчинило порушення, передбачене статтею 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання ТзОВ «Кліматронік» комерційної таємниці ТОВ «Прана Платінум» та ФОП Кузича Р.Р.

На Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн (п. 2 рішення) та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» у двохмісячний строк з дня одержання цього рішенн припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом припинення використання відомостей, що становлять комерційну таємницю ТзОВ «Прана Платінум» та ФОП Кузича Р.Р.

Супровідним листом від 04.04.2024 №63-02/696е позивачем було направлено на адресу відповідача копію рішення АМКУ “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” №63/12-р/к від 28.03.2024 у справі № 63/4-19-88-2021, проте, вказане рішення було повернуто позивачу з поштовою позначкою "За закінченням терміну зберігання", що підтверджується поштовим відправленням № 0600906522117.

Інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України “Урядовий кур`єр” від 26.06.2024 № 129 (7789). Рішення вважається таким, що вручене відповідачу 07.07.2024.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням АМК, закінчився 09.09.2024.

Рішення АМК №63/12-р/к від 28.03.2024 у справі 63/4-19-88-2021 у судовому порядку не оскаржувалося.

Зважаючи на те, що відповідачем штраф у розмірі 68 000,00 грн. у встановлений двомісячний строк не був сплачений, позивачем згідно ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” нараховано пеню у розмірі 1,5% за кожний день прострочення сплати зазначеного штрафу (10.09.2024-28.10.2024), що становить 19 380,00 грн.

Позивач стверджує, що рішення АМК №63/12-р/к від 28.03.2024 у справі 63/4-19-88-2021 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Позивачем долучено до матеріалів справи постанову головного державного виконавця Галицького ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження № 76382054 від 29.10.2024 з виконання наказу № 63/19-10 від 19.09.2024, виданого Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, а також долучено платіжні інструкції про сплату відповідачем штрафу в розмірі 68 000,00 грн (платіжна інструкція № 4515 від 29.10.2024 на суму 68 000,00 грн) та платіжні інструкції про сплату відповідачем витрат виконавчого провадження.

Станом, як на момент подання позовної заяви, так і на момент розгляду справи у Господарському суді Львівської області, відповідач доказів сплати пені в розмірі 19 380,00 грн. за несвоєчасну сплату штрафу не надав, вимог позивача не спростував.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (положення ч. 4 ст. 11 ЦК України).

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (ч.4 ст. 4 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”).

Приписами ст.7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно ст.27 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема, розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 30 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” визначено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів, тощо.

У частині 1 ст.48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України була розглянута справа 63/4-19-88-2021 та прийнято рішення № 63/39-р/к від 28.03.2024, відповідно до резолютивної частини якого було вирішено: визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» вчинило порушення, передбачене статтею 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання ТзОВ «Кліматронік» комерційної таємниці ТОВ «Прана Платінум» та ФОП Кузича Р.Р.

За зазначене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн, який він був зобов`язаний сплатити у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб (ч.1-3 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Згідно ч.2 та ч.3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом встановлено, що супровідним листом від 04.04.2024 №63-02/696е позивачем було направлено на адресу відповідача копію рішення АМКУ “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” №63/12-р/к від 28.03.2024 у справі № 63/4-19-88-2021, проте, вказане рішення було повернуто позивачу з поштовою позначкою "За закінченням терміну зберігання", що підтверджується поштовим відправленням № 0600906522117.

Інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України “Урядовий кур`єр” від 26.06.2024 № 129 (7789). Рішення вважається таким, що вручене відповідачу 07.07.2024.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням АМК, закінчився 09.09.2024.

Положеннями ч.1 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач правом на звернення до суду про скасування рішення АМКУ №63/12-р/к від 28.03.2024 у справі 63/4-19-88-2021 не скористався.

Згідно ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету, у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

За прострочення сплати штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 19 380,00 грн., нарахованої за період з 10.09.2024 по 28.10.2024 включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч.7 та п.14 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Строк сплати штрафу, накладеного рішенням АМКУ №63/12-р/к від 28.03.2024 закінчився 09.09.2024.

Враховуючи допущене прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням АМКУ №63/12-р/к від 28.03.2024, АМКУ здійснило нарахування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу за період з 10.09.2024 по 28.10.2024 включно (кількість днів прострочення сплати штрафу становить 19 днів).

Cуд перевірив розрахунок та встановив, що пеню у розмірі 19 380,00 грн. позивачем нараховано та заявлено до стягнення правомірно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, як станом на день подання позовної заяви, як і на час ухвалення рішення у даній справі не сплачено пеню у добровільному порядку; доказів протилежного до матеріалів справи не подано, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 19 380,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення і стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позивачем за подання позову через підсистему "Електронний суд" сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662, 40 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" (79000, м. Львів, вул. Художня, буд. 4, кв. 48; код ЄДРПОУ № 43503339) пеню у розмірі 19 380,00 грн до Державного бюджету України.

3. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" (79000, м. Львів, вул. Художня, буд. 4, кв. 48; код ЄДРПОУ № 43503339) на користь позивача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4; код ЄДРПОУ № 20812013) 2 662,40 грн понесених витрат на сплату судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 17.09.2026.

Суддя Долінська О.З.