Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №904/4153/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4153/26

за позовом Приватного підприємства "Укрмехпроммаш", м. Покров, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 476 640 грн., пені у розмірі 69 571,46 грн., 3% річних у розмірі 5 252,45 грн., інфляційної складової у розмірі 27 521,19 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Приватне підприємство "Укрмехпроммаш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 476 640 грн., пені у розмірі 69571,46 грн., 3% річних у розмірі 5 252,45 грн., інфляційної складової у розмірі 27 521,19 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/4153/26 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Приватним підприємством "Укрмехпроммаш" (надалі – продавець) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 415 від 14.03.2025 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію (надалі - продукція або товар) відповідно до специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець - прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції специфікації(ціях), що є невід`ємною частиною договору.

Позивач вказав, що на виконання умов договору між сторонами були підписані специфікації № 1 від 14.03.2025, № 2 від 29.05.2025, № 5 від 22.12.2025, у яких погоджено найменування, кількість, ціну, умови оплати та поставки товару тощо.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 476 640 грн., що підтверджується видатковими накладними № УК-0000056 від 23.12.2025 на суму 441 600 грн. та № УК-0000003 від 09.02.2026 на суму 35 040 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата належним чином поставленої продукції здійснюється з прострочкою платежу у терміни, узгоджені у відповідних специфікаціях.

За умовами специфікацій № 2 від 29.05.2025, № 5 від 22.12.2025, оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 5 календарних днів з дати поставки.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 4.1 договору та умов специфікацій № 2 від 29.05.2025, № 5 від 22.12.2025, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" утворилась заборгованість перед Приватним підприємством "Укрмехпроммаш" у розмірі 476 640 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 69 571,46 грн., 3% річних у розмірі 5 252,45 грн., інфляційну складову у розмірі 27 521,19 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивачем було неправильно здійснено розрахунок інфляційної складової.

За розрахунком відповідача:

- інфляційна складова за видатковою накладною № УК-0000056 від 23.12.2025 за період з січня по червень 2026 року становить 25 269,47 грн.;

- інфляційна складова за видатковою накладною № УК-0000003 від 09.02.2026 за період з лютого по червень 2026 року становить 1 747,56 грн.

Також відповідач заперечив проти покладення на нього витрат позивача на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. Відповідач вважає такий розмір витрат на правову допомогу завищеним та таким, що не відповідає складності цієї справи.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 415 від 14.03.2025 у розмірі 476 640 грн., пені у розмірі 69 571,46 грн., 3% річних у розмірі 5 252,45 грн., інфляційної складової у розмірі 27 521,19 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Приватним підприємством "Укрмехпроммаш" (надалі – продавець) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 415 від 14.03.2025 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених ЗУ "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб".

Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з 14.03.2025 і діє по 31.12.2027.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію (надалі - продукція або товар) відповідно до специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець - прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції специфікації(ціях), що є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору між сторонами були підписані специфікації № 1 від 14.03.2025, № 2 від 29.05.2025, № 5 від 22.12.2025, у яких погоджено найменування, кількість, ціну, умови оплати та поставки товару тощо.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 476 640 грн., що підтверджується видатковими накладними № УК-0000056 від 23.12.2025 на суму 441 600 грн. та № УК-0000003 від 09.02.2026 на суму 35 040 грн.

При цьому, слід зауважити, що поставка товару за видатковою накладною № УК-0000056 від 23.12.2025 на суму 441 600 грн. відбулась на підставі специфікації № 2 від 29.05.2025; поставка товару за видатковою накладною № УК-0000003 від 09.02.2026 на суму 35 040 грн. відбулась на підставі специфікації № 5 від 22.12.2025.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата належним чином поставленої продукції здійснюється з прострочкою платежу у терміни, узгоджені у відповідних специфікаціях.

За умовами специфікацій № 2 від 29.05.2025, № 5 від 22.12.2025, оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 5 календарних днів з дати поставки.

З урахуванням п. 4.1 договору та умов специфікацій № 2 від 29.05.2025, № 5 від 22.12.2025, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого:

- за видатковою накладною № УК-0000056 від 23.12.2025 на суму 441 600 грн. настав 29.12.2025;

- за видатковою накладною № УК-0000003 від 09.02.2026 на суму 35 040 грн. настав 16.02.2026.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.

За таких обставин, у Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" утворилась заборгованість перед Приватним підприємством "Укрмехпроммаш" у розмірі 476 640 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 476 640 грн. - є обґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

На підставі ст. 549 Цивільного кодексу України позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 01.01.2026 по 30.06.2026 у розмірі 69 571,46 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України.

Так, позивачем було неправильно визначено період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за видатковою накладною № УК-0000003 від 09.02.2026 та не було дотримано вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, позивачем було допущено арифметичні помилки у розрахунку.

За розрахунком суду:

- пеня на суму боргу 441 600 грн. за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 становить 66 046,42 грн.;

- пеня на суму боргу 35 040 грн. за період з 17.02.2026 по 30.06.2026 становить 3 859,20 грн.

Всього: 69 905,62 грн., тобто сума в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення пені слід задовольнити в заявленому розмірі - 69 571,46 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 5 252,45 грн. за загальний період з 29.12.2025 по 30.06.2026 та інфляційну складову у розмірі 27 521,19 грн. за загальний період з січня по травень 2026 року.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України.

Так, позивачем було неправильно визначено період прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань та не було дотримано вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, позивачем було допущено арифметичні помилки у розрахунку.

За розрахунком суду:

- 3% річних на суму боргу 441 600 грн. за період з 30.12.2025 по 30.06.2026 становлять 6642,15 грн.;

- 3% річних на суму боргу 35 040 грн. за період з 17.02.2026 по 30.06.2026 становлять 385,92 грн.

Всього: 7 028,07 грн., тобто сума в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних слід задовольнити в заявленому розмірі - 5 252,45 грн.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, в постановах Касаційного господарського суду у складі верховного суду від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21 Верховний Суд зазначив, що індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Оскільки останнім днем оплати за видатковою накладною № УК-0000003 від 09.02.2026 є 16.02.2026, інфляційна складова за порушення відповідачем грошового зобов`язання за цією видатковою накладною має нараховуватись, починаючи з березня 2026 року.

За розрахунком суду:

- інфляційна складова на суму боргу 441 600 грн. за період з січня 2026 по травень 2026 становить 25 736,80 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 35 040 грн. за період з березня 2026 по травень 2026 становить 1 419,79 грн.

Всього: 27 156,59 грн.

Щодо наданого відповідачем контррозрахунку інфляційної складової слід зазначити, що у такому розрахунку відповідачем застосовано загальний період нарахування з січня по червень 2026 року. Тоді як спірним періодом заявленої до стягнення інфляційної складової є період з січня по травень 2026 року.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 27 156,59 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться скрін-шотом з електронної пошти (том 1 а.с. 10 - 11), договором № 415 від 14.03.2025 (том 1 а.с. 14 - 30), видатковими накладними (том 1 а.с. 12 - 13), специфікаціями (том 1 а.с. 31, 36, 37), замовленням на поставку (том 1 а.с. 32), претензіями (том 1 а.с. 33 - 34).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 476 640 грн., пені у розмірі 69 571,46 грн., 3% річних у розмірі 5 252,45 грн., інфляційної складової у розмірі 27 156,59 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 364,60 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (місце реєстрації: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код: 24432974) на користь Приватного підприємства "Укрмехпроммаш" (ідентифікаційний код: 37160444; місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Північно-Промислова, буд. 38) суму основної заборгованості у розмірі 476 640 грн., пеню у розмірі 69 571,46 грн., 3% річних у розмірі 5 252,45 грн., інфляційну складову у розмірі 27 156,59 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 679,31 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 364,60 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.09.2026.

Суддя М.О. Ніколенко