Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №902/552/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2026 р. Справа № 902/552/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Міхач О.Т.,

представника позивача – Рум`янцева О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/552/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (місцезнаходження: вул. Харченка Євгенія, буд. 42, м. Київ, 02088, ідентифікаційний код юридичної особи: 35871504)

до: Фізичної особи - підприємця Нагорянська Ірина Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

про стягнення 359 689,06 грн

УСТАНОВИВ:

23.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Нагорянська Ірина Володимирівна про стягнення заборгованості за Договором поставки № 3175 від 24.06.2024 року в розмірі 359 689,06 грн, з яких: 286 990,56 грн – основного боргу, 52 609,16 грн – 20% річних за користування чужими грошовими коштами, 20 089,34 грн - 7% штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставки № 3175 від 24.06.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" здійснено низку поставок товару Фізичній особі – підприємцю Нагорянській Ірині Володимирівні, що підтверджуються спільно підписаними видатковими накладними.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору, відповідач своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав.

Таким чином, за Фізичною особою - підприємцем Нагорянською Іриною Володимирівною наявна заборгованість з оплати вартості поставленого товару у розмірі 286 990,56 грн, у зв`язку з простроченням якої позивачем здійснено нарахування річних за користування чужими грошовими коштами та штрафу, які разом із сумою основного боргу заявлено до стягнення з відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу № 902/552/26 розподілено судді Виноградському О. Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.06.2026 о 12:46 год.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду було зобов`язано Фізичну особу - підприємця Нагорянську Ірину Володимирівну протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали надати суду докази оплати вартості поставленого товару у розмірі 286 990,56 грн за Договором поставки № 3175 від 24.06.2024 року.

Згідно із сформованою в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС – 29.04.2026, а також направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, означена ухвала суду була отримана відповідачем 01.05.2026 року.

За наслідками розгляду справи 15.06.2026 судом постановлено ухвалу у протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.08.2026 о 12:15 год.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2026 суд постановив повідомити учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/552/26 по суті відбудеться 10.08.2026 о 12:15 год.

Розглянувши матеріали справи 10.08.2026 суд, у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача про дату, час та місце судового засідання, постановив ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 07.09.2026 о 12:15 год.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.08.2026 постановлено повідомити учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/552/26 по суті відбудеться 07.09.2026 о 12:15 год.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник позивача - Рум`янцев О.В.

При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи Фізична особа – підприємець Нагорянська Ірина Володимирівна повідомлена належним чином ухвалою суду від 12.08.2026 року, шляхом направлення такої ухвали за адресою місцезнаходження, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, означена ухвала суду була отримана відповідачем 28.08.2026 року.

За наведених обставин, суд вважає, що ним вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провівши стадію дослідження доказів та, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

Після перерви, судом, згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.

У визначений судом строк відзиву на позовну заяву, а також доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 286 990,56 грн за Договором поставки № 3175 від 24.06.2024 року, від відповідача до суду не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

24.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (надалі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Нагорянською Іриною Володимирівною (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки № 3175 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця алкогольні напої (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити в порядку, визначеному умовами цього Договору.

За умовами п. 3.1. Договору постачання Товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання Товару, при узгодженні замовлення на Товар.

Згідно із п. 3.2 Договору Постачальник зобов`язаний поставити Товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених Покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених Покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.

Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору при прийманні Товару Покупець в присутності представника Постачальника повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору, відповідність фактичної кількості товару кількість, зазначеній в накладних, термін зберігання. При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, Покупець зобов`язаний у присутності представника Постачальника, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства.

Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на Товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю. Претензії Покупця щодо якості Товару після підписання ним накладної на Товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному випадку окремо.

Пунктом 3.6. Договору Сторони погодили, що Покупець зобов`язаний до моменту першої поставки надати Постачальникові Довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати Товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток/штампів (за наявності). Підпис особи уповноваженої приймати Товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Довіреності, наданій Покупцем, вважається достатнім доказом того, що Товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою/штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки/штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/штампів наданих Покупцем Постачальнику у Довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені Покупцем раніше, то вважається, що Товар прийнятий уповноваженою особою Покупця.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар (п. 4.1. Договору).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору ціна на Товар визначена у Прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення та зазначається Постачальником у видатковій накладній.

Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар (п. 5.3. Договору).

За умовами п. 6.1. Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.

Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.2. Договору).

Згідно із п. 7.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Відповідно до п. 9.2. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим, кожні наступні два роки, на той же термін та тих же умовах (п. 9.7. Договору).

Договір підписаний уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", Фізичною особою - підприємцем Нагорянською Іриною Володимирівною, а також скріплений печаткою Постачальника без будь-яких зауважень.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за період дії Договору здійснено поставку товару на загальну суму 286 990,56 грн, що підтверджуються наступними спільно підписаними видатковими накладними:

- № 21611/20110 від 20.03.2025 року на суму 60 473,34 грн, з якої повернуто товару на 502,74 грн, у зв`язку з чим кінцева вартість поставленого товару становить 59 970,60 грн;

- № 22357/21139 від 22.03.2025 року на суму 27 413,76 грн, з якої повернуто товару на 149,04 грн, у зв`язку з чим кінцева вартість поставленого товару становить 27 264,72 грн;

- № 24650/22951 від 29.03.2025 року на суму 7 296,60 грн;

- № 24619/23827 від 29.03.2025 року на суму 5 947,80 грн, з якої повернуто товару на 1 602,48 грн, у зв`язку з чим кінцева вартість поставленого товару становить 27 264,72 грн;

- № 28503/26661 від 14.04.2025 року на суму 53 895,60 грн;

- № 29523/27837 від 16.04.2025 року на суму 32 700,48 грн, з якої повернуто товару на 1 678,14 грн, у зв`язку з чим кінцева вартість поставленого товару становить 31 022,34 грн;

- № 32405/30445 від 26.04.2025 року на суму 46 148,94 грн;

- № 45707/42841 від 17.06.2025 року на суму 24 867,24 грн;

- № 45636/42839 від 17.06.2025 року на суму 5 336,16 грн;

- № 51499/48273 від 04.07.2025 року на суму 5 905,44 грн;

- № 55426/51971 від 19.07.2025 року на суму 7 728,12 грн;

- № 57609/54475 від 29.07.2025 року на суму 4 249,44 грн;

- № 62168/58306 від 14.08.2025 року на суму 8 960,04 грн;

Матеріали справи не містять претензій щодо якості чи кількості отриманого товару або строків його поставки, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, а тому товар вважається прийнятим в повному обсязі.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснювалась оплата вартості поставленого товару, сума заборгованості за Договором поставки № 3175 від 24.06.2024 року становить 286 990,56 грн.

За наведених обставин позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з Фізичної особи - підприємця Нагорянська Ірина Володимирівна 286 990,56 грн – основного боргу, у зв`язку з простроченням якого позивачем здійснено нарахування 52 609,16 грн – 20% річних за користування чужими грошовими коштами та 20 089,34 грн - 7% штрафу, які разом із сумою основного боргу заявлено до стягнення з відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір поставки № 3175 від 24.06.2024 року.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" на виконання умов Договору поставки № 3175 від 24.06.2024 року здійснено поставку товару Фізичній особі - підприємцю Нагорянській Ірині Володимирівні на загальну суму 286 990,56 грн.

Разом з тим, відповідачем, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, не здійснено оплату в повному обсязі вартості поставленого позивачем товару на вказану суму та не надано доказів, які б спростовували викладені у позові обставини.

За умовами п. 6.1. Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.

Відтак, прострочення відповідачем оплати вартості отриманого товару виникло за спливом 14 календарних днів після його прийняття (за фактом підписання відповідних видаткових накладних), що кореспондується із приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Перевіривши відповідність суми основного боргу до наявних у матеріалах справи видаткових накладних, суд встановив, що заявлена до стягнення сума основного боргу обрахована арифметично правильно.

Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Враховуючи викладене, дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, а також не надання відповідачем доказів на спростування обставин, наведених у позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 286 990,56 грн.

Окрім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивачем також заявлено до стягнення 52 609,16 грн – 20% річних за користування чужими грошовими коштами та 20 089,34 грн - 7% штрафу.

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7% штрафу, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Згідно із п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За умовами п. 7.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру штрафу суд установив, що останній є арифметично правильним та обґрунтованим, а отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 089,34 грн є такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20% річних за користування чужими грошовими коштами, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 5. ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За приписами ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Правовий аналіз зазначеної вище норми свідчить про те, що зазначені у ст. 536 Цивільного кодексу України проценти є платою за користування чужими грошовими коштами. Підставами для застосування до правовідносин сторін приписів ст. 536 Цивільного кодексу України є факт користування чужими коштами і встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Такий правовий висновок викладено зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Сторони, пунктом 9.2. Договору, погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" суд установив, що зазначена сума обрахована арифметично правильно, а отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 52 609,16 грн є обґрунтованою.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з наведених вище мотивів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви, відповідно до платіжної інструкцій № bvv420 від 21.04.2026 року, у розмірі 5 395,34 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76– 80, 129, 233, 236-242 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (місцезнаходження: Харченка Євгенія, буд. 42, м. Київ, 02088, ідентифікаційний код юридичної особи: 35871504) до Фізичної особи - підприємця Нагорянська Ірина Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за Договором поставки № 3175 від 24.06.2024 року в розмірі 359 689,06 грн, з яких: 286 990,56 грн - основного боргу, 52 609,16 грн - 20% річних за користування чужими грошовими коштами, 20 089,34 грн - 7% штрафу, задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нагорянської Ірини Володимирівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (місцезнаходження: Харченка Євгенія, буд. 42, м. Київ, 02088, ідентифікаційний код юридичної особи: 35871504, р/р: НОМЕР_2 , в філії АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) 286 990,56 грн – основного боргу, 52 609,16 грн – 20% річних за користування чужими грошовими коштами, 20 089,34 грн - 7% штрафу та 5 395,34 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 вересня 2026 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Фізичній особі-підприємцю Нагорянській Ірині Володимирівні (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )