Суд: Східний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №922/1772/26
Суддя: Слободін Михайло Миколайович
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/1772/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
без виклику представників учасників справи,
розглянувши заяву ТОВ «ТАЙМІС» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ПП "Глазго-08" (1677Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2026 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2026 у справі № 922/1772/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМІС» (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, 54а, оф. 409; код ЄДРПОУ: 43785169)
до Приватного підприємства "Глазго-08" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 12, кв. 49; код ЄДРПОУ: 35974177)
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 апеляційну скаргу ПП "Глазго-08" (1677Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2026 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2026 у справі № 922/1772/26 залишено без задоволення
Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2026 у справі № 922/1772/26 залишено без змін.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2026 у справі № 922/1772/26 залишено без змін.
10.09.2026 через систему «Електронний Суд» до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ «ТАЙМІС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник (з урахуванням заяви від 10.09.2026) просить ухвалити додаткову постанову у справі № 922/1772/26, якою стягнути з ПП «ГЛАЗГО-08» на користь ТОВ «ТАЙМІС» понесені судові витрати при розгляді судом апеляційної скарги відповідача в загальному розмірі 10 000,00 грн., що складаються з витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів адвокатом в суді апеляційної інстанції.
Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзив на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з ПП «ГЛАЗГО-08» на свою користь витрати на професійну допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
Також в межах встановленого ч. 8. ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку заявником разом з заявою про ухвалення додаткового рішення подано відповідний доказ понесення витрат заявника на професійну правову допомогу, а саме копію акту прийому-передачі послуг від 08.09.2026.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 прийнято заяву ТОВ «ТАЙМІС» про ухвалення додаткового рішення у справі до розгляду. Розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу у строк до 16.09.2026 включно подати суду заперечення на заяву ТОВ «ТАЙМІС» про ухвалення додаткового рішення у справі (у разі їх наявності).
14.09.2026 відповідач надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких просить відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з недоведеністю понесених позивачем витрат, у випадку встановлення судом доведеності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, зменшити їх розмір у зв`язку з неспівмірністю.
Заперечення обґрунтовує тим, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00 грн. є завищеним, не співмірним ні з розміром позовних вимог ні складністю справи, а також становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності. Також відповідач зазначає, що фактично позов який розглядався в рамках даної справи не є складним та об`єктивно не потребував значного часу, зусиль та специфічних знань на його підготовку.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Також Верховний Суд у постановах від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 зробив правовий висновок про те, що, визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Із наданих заявником доказів вбачається таке.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів констатує, що правовідносини між позивачем та адвокатом Баллам В.В. на момент розгляду справи Східним апеляційним господарським судом підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги б/н від 05.05.2026 та довіреністю б/н від 05.05.2026.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмір 10 000,00 грн позивача надав суду копію акту прийому-передачі послуг від 08.09.2026.
Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.3.1. договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 05.05.2026 враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвіду і завантаженість адвоката, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір та вид якого завчасно узгоджується сторонами та визначається на основі фіксованої суми в розмірі 10 000,00 грн за кожну судову інстанцію, яка розглядатиме справу клієнта.
Згідно Акту прийому-передачі послуг від 08.09.2026 при наданні правової (правничої) допомоги Адвокатом виконані, а Клієнтом прийняті наступні роботи (надані послуги):
1. Адвокат ознайомився з апеляційною скаргою ПП «Глазго-08» на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2026 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2026 у справі № 922/1772/26.
2. Адвокат підготовив та подав до суду відзив на апеляційну скаргу.
3. Адвокат прийняв участь у судовому засіданні 08.09.2026 з розгляду апеляційної скарги ПП «Глазго-08» на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2026 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2026 у справі № 922/1772/26.
Послуги надані адвокатом в повному обсязі, якісно і вчасно, у клієнта відсутні будь-які претензії до адвоката.
Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги б/н від 05.05.2026, клієнт сплачує адвокату гонорар, що визначається на основі фіксованої суми 10 000,00 грн.
Клієнт здійснює сплату гонорару адвокату, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати набрання законної сили остаточним рішенням суду у справі.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Разом з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (зокрема - чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного розгляду у даній справі було питання стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за новий період прострочення, наявність самого прострочення виконання обов`язку щодо своєчасної оплати транспортно-експедиторських послуг встановлено рішенням у справі № 922/3282/25, що за своєю юридичною суттю для адвоката не становить великої складності. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем відтворена його позиція, викладена при вирішенні спору судом першої інстанції.
Також вказане правове питання врегульоване невеликою кількість процесуальних норм та носить стандартний характер, у зв`язку з чим не потребує значного обсягу правового аналізу.
Крім того, як правильно зазначив відповідач у своїх запереченнях, фактично позов, який розглядався в рамках даної справи, не є складним та об`єктивно не потребував значного часу, зусиль та специфічних знань на його підготовку, тобто розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. є завищеним, не співмірним ні з розміром позовних вимог, ні зі складністю справи.
Отже, враховуючи рівень складності справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, зважаючи на критерії розумності, співмірності та реальності понесених стороною витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. в повній мірі не відповідає вищенаведеним критеріям, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 5000,00 грн.
Враховуючи викладене та з урахуванням матеріалів справи, а також наведених вище норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів зазначає, що заяву ТОВ «ТАЙМІС» про ухвалення додаткового рішення у справі слід задовольнити частково, стягнувши на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, а в решті заяви відмовити у зв`язку з її неспівмірністю.
Керуючись статтями 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ТОВ «ТАЙМІС» про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Глазго-08" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 12, кв. 49; код ЄДРПОУ: 35974177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМІС» (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, 54а, оф. 409; код ЄДРПОУ: 43785169) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В решті вимог заяви відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua