Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №902/575/24 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Справа № 902/575/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Василишин А.Р. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Дехтярук І.А.

представники сторін в судове засідання 10.09.2026 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 02.04.2026 суддею Матвійчуком В.В. у м. Вінниця (повний текст рішення складено 13.04.2026) у справі № 902/575/24

за позовом ОСОБА_1

до Махнівської сільської ради

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок"

про визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку, визнання незаконним рішення виконавчого комітету та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Махнівської сільської ради та до СТзОВ "Агрофірма "Світанок" про: визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону № 8РР.00І-СА-20240204-74581 від 15.02.2024 щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 864,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , єдиним учасником, який подав заяву на участь в електронному аукціоні СТзОВ "Агрофірма "Світанок"; визнання незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 9 від 15.02.2024 "Про приватизацію об`єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону"; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024, укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 301.

Позивач обґрунтував заявлені вимоги тим, що останній є співвласником об`єкта нерухомості - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , набутій на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2021. Інша частка у розмірі 55/100 належала Махнівській сільській територіальній громаді. За твердженням позивача, у 2023-2024 роках Махнівською сільською радою було прийнято низку рішень щодо включення зазначеного об`єкта до переліку майна, що підлягає приватизації, та визначення умов його продажу. Надалі, за результатами електронного аукціону від 15.02.2024, виконавчим комітетом прийнято рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу єдиним учасником - СТзОВ "Агрофірма "Світанок", з яким у подальшому укладено договір купівлі-продажу від 06.03.2024. Позивач вважає, що вказані рішення та правочин вчинені з порушенням вимог законодавства про приватизацію, а також із перевищенням повноважень виконавчого комітету, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Рішенням Господарського суку Вінницької області від 29.11.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 рішення Господарського суду Вінницької області від 29.05.2024 у справі № 902/575/24 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду від 23.10.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 902/575/24 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України; в іншій частині касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 902/575/24 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.04.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 15 ЦК України та зроблено невірні висновки щодо відсутності порушення прав позивача. Також вказує на порушення судом ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та зазначення помилкових висновків щодо неефективності способів захисту прав та законних інтересів позивача.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 19.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2026 у справі № 902/575/24; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд відмовити в її задоволенні та залишити оскаржуване рішення в силі.

Представники сторін явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату засідання були належним чином повідомленні судом.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського судів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2021 № 259540921, частка в розмірі 23/100 об`єкта нерухомого майна, площею 336,1 м2 - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею (м2): 1533,3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав внесено 02.06.2021 запис про право власності № 42277171. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.03.2024, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано, зокрема, на частку в розмірі 23/100, площею 336,1 м2 - за ОСОБА_1 , та на частку в розмірі 55/100 - за Махнівською сільською радою.

16.03.2023 Махнівською сільською радою на 28 черговій сесії 8 скликання ухвалено рішення № 22-28-08 "Про затвердження Переліку об`єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-2024 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради", згідно п. п. 1, 2 якого відповідачем 1 вирішено затвердити перелік об`єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, що підлягають приватизації у 2023-2024 роках, згідно з додатком 1; затвердити Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Махновської сільської ради згідно з додатком 2. Згідно п. 3 рішення, визначено відділ землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради, органом приватизації об`єктів комунальної власності Махнівської сільської ради.

28.09.2023 відповідачем 1 на 32 черговій сесії 8 скликання ухвалено рішення № 67-32-08 "Про внесення змін до рішень Махнівської сільської ради", пунктом 1 якого визначено внести зміни до рішення Махнівської сільської ради №-22-28-08 від 16.03.2023 "Про затвердження Переліку об`єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-24 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради", а саме додаток 1 - викласти в новій редакції доповнивши ще одним об`єктом приватизації: Громадський будинок з господарськими (допоміжними будівлями та спорудами, розташований м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, площею 864,9 кв.м. згідно із додатком 1.

16.11.2023 відповідачем 1 ухвалено рішення № 21-34-08 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об`єкта малої приватизації адміністративної будівлі за адресою: м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, 8/26, площею 864,9 м2", згідно п. п. 1, 2 якого затверджено звіт про оцінку майна нежитлової адміністративної будівлі, що перебуває в комунальній власності відповідача 1, площею 864,9 м2, що становить 55/100 частки, за адресою: м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ТзОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" з метою встановлення стартової ціни продажу об`єкту приватизації, а також затверджено протокол засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об`єкта малої приватизації вказаної адміністративної будівлі.

Як вбачається з протоколу про результати електронного аукціону № РЕ001-UА-20240204-74581, затвердженого рішенням № 9, органом приватизації/організатором аукціону - Сільрадою проведено електронний аукціон на електронному майданчику оператора, через якого було заявлено лот ЕТС (опубліковано інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта приватизації) - ТзОВ "Українська Універсальна біржа". Відповідно до вказаного протоколу, найменуванням лоту є нежитлова частина громадського будинку, до складу якого входять приміщення: підвалу (літ. а/А; № І (14,7 м2), № ІІ (30,9 м2, № ІІІ (51,1 м2), № ІV (69,3 м2), № V (71,7 м2) за даними БТІ; 1-го поверху (літ. А): № 1(56,9 м2), № 2 (16,3 м2), № 3 (1,5 м2), № 4 (29,8 м2), № 5 (30,1 м2), № 6 (6,9 м2), № 7 (19,3 м2), № 8 (14,4 м2), № 9 (11,2 м2), № 12 (3,3 м2), № 13 (14,6 м2), № 31 (5,9 м2) за даними БТІ; ІІ-го поверху (літ. А): № 32 (17,3 м2), № 33 (8,6 м2), № 34 (4,6 м2), № 35 (3,6 м2), № 36 (6,0 м2), № 37 (2,4 м2), № 38 (2,5 м2), № 39 (11,0 м2), № 44 (33,4 м2), № 45 (13,7 м2), № 46 (32,5 м2), № 47 (13,4 м2), № 48 (20,9 м2), № 49 (17,6 м2), № 50 (14,8 м2), № 51 (53,3 м2), № 52 (18,5 м2), № 53 (14,8 м2), № 54 (11,3 м2), № 55 (11,0 м2), № 56 (10,4 м2) за даними БТІ; гараж (літ. Б): № 3 (22,5 м2), № 4 (18,7 м2); гараж (літ. В, В1) № 1 (14,4 м2), № 2 (19,9 м2), № 3 (19,9 м2) за даними БТІ. Місце розташування об`єкта продажу: вул. Пилипа Орлика, 8/26, м. Козятин, Вінницька область. Площа, що підлягає приватизації - 864,9 м2. Учасники електронного аукціону - СТзОВ "Агрофірма "Світанок".

15.02.2024 Виконавчим комітетом Махнівської сільської ради ухвалено рішення № 9, згідно п. 1 якого визначено здійснити приватизацію об`єкта малої приватизації - 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку шляхом викупу єдиним учасником, який подав заяву на участь в електронному аукціоні № SРЕ001-UА-20240204-74581, - СТзОВ "Агрофірма "Світанок", за запропонованою ним ціною продажу - 4555577, 55 грн без урахування ПДВ, яка не нижча стартової ціни продажу.

16.02.2024 на електронний майданчик "Рrоzzоrо продажі" відповідачем 1 надіслано лист № 206 з проханням довантажити протокол аукціону № SРЕ001-UА-20240204-74581 та рішення про продаж об`єкта приватизації СТзОВ "Агрофірма "Світанок" із зазначенням про те, що з технічних причин не було опубліковано до 15:00 год 15.02.2024 протокол про результати аукціону та рішення про продаж.

Матеріалами справи стверджується, що 06.03.2024 між відповідачем 1 (продавець) та відповідачем 2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, згідно п. 1 якого продавець продав та передав покупцю, а покупець купив та прийняв належні йому на праві приватної спільної часткової власності 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 06.06.2024 продавець передав, а покупець прийняв об`єкт малої приватизації - 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за спорудами, у стані, що був на момент огляду до підписання договору.

26.03.2024 відповідачем 1 ухвалено рішення № 45-37-08 "Про завершення приватизації шляхом викупу об`єкта малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради - нежитлового господарського будинку розташованого м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26".

Судова колегія зазначає, що згідно ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" аукціон - це спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті. Аукціон з умовами спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов`язання виконати умови продажу об`єкта приватизації.

В силу ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації. До об`єктів малої приватизації, зокрема, належить нерухоме майно комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення).

Згідно ст. 13 цього Закону, приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні або викупу об`єктів приватизації.

Статтею 15 цього Закону обумовлено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для продажу об`єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входять не менш як п`ять осіб. Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації. Стартова ціна продажу визначається відповідно до ст. 22 цього Закону. Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через п`ять робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта малої приватизації на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі. Аукціони з продажу об`єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 25 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об`єктів малої приватизації. Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. Протокол про результати електронного аукціону підписується шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, крім випадків, якщо на підписанні протоколу в письмовій формі наполягає переможець електронного аукціону. У випадках, передбачених ч. 9 ст. 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.

Згідно п. 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аукціонна комісія розробляє умови продажу об`єкта приватизації після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об`єкта від потенційного покупця, який, у тому числі, може потребувати переміщення виробничих потужностей з територій, на яких ведуться бойові дії та/або існує загроза бойових дій, на безпечну територію. Протягом трьох робочих днів після затвердження умов продажу об`єкта приватизації орган приватизації публікує інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта приватизації в електронній торговій системі та, за наявності технічної можливості, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або відповідної територіальної громади. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аукціони з продажу об`єктів малої приватизації проводяться не раніше п`яти робочих днів та не пізніше двадцяти робочих днів з дня опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об`єктів приватизації. У разі якщо об`єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім приватизації такого об`єкта шляхом викупу, оголошується повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків протягом одного робочого дня з дати формування відповідного протоколу аукціону або з дати закінчення строку для оприлюднення рішення органу приватизації щодо викупу, який проводиться не раніше трьох робочих днів та не пізніше шести робочих днів з дня його оголошення.

Водночас, судом враховано, що в ході попереднього розгляду справи судом першої інстанції, а також під час її перегляду судом апеляційної інстанції було встановлено порушення Махнівською сільською радою строків оприлюднення інформаційного повідомлення про умови продажу об`єкта приватизації, передбачених п. 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", оскільки відповідне повідомлення було опубліковано в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" лише 02.02.2024. Також встановлено недотримання відповідачем 1 вимог абз. 4 п. 74 "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у даній справі та направляючи її на новий розгляд, у постанові від 23.10.2025 звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, яким чином не опублікування Махнівською сільською радою інформаційного повідомлення про умови продажу об`єкта приватизації на офіційному веб-сайті вплинуло на права та інтереси позивача, зокрема на його можливість взяти участь в аукціоні з приватизації об`єкта малої приватизації. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано причин не опублікування такого інформаційного повідомлення на офіційному вебсайті Махнівської сільської ради, що призвело до порушення вимог абзацу четвертого пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2269-VIII, а також не встановлено, чи мала сільська рада відповідну технічну можливість для його оприлюднення. Також касаційний господарський суд вказав про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини щодо несвоєчасного завантаження Махнівською сільською радою рішення про викуп об`єкта малої приватизації від 15.02.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвалою від 04.12.2025 зобов`язав відповідача 1 подати письмові пояснення з долученням відповідних доказів на підтвердження обставин, викладених у п. п. 74-76 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2025 у даній справі.

На виконання вказаної ухвали відповідачем 1 подано відповідні пояснення № 48 від 14.01.2026, у яких сільська рада вказала, що рішенням сесії Махнівської сільської ради № 21-34-08 від 16.10.2023 затверджено протокол засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об`єкта малої приватизації - адміністративної будівлі за адресою: м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, 8/26, площею 864,9 кв. м. За твердженням відповідача, зазначене рішення було оприлюднено на офіційному веб-сайті Махнівської сільської ради 23.10.2023. При цьому відповідач вказав, що виявлене позивачем 24.06.2024 цифрове значення дати 20.05.2024 на відповідній сторінці веб-сайту свідчить не про дату первинного оприлюднення документа, а про дату його технічного оновлення у зв`язку з перезаписом файлу. Відповідач 1 вважає, що така зміна дати могла бути зумовлена особливостями функціонування програмного забезпечення веб-сайту, зокрема автоматичним перезаписом файлів відповідними алгоритмами або програмними засобами, що не пов`язано з фактичним повторним оприлюдненням документа. Відтак, відповідач вказав, що відображене на веб-сторінці цифрове значення дати 20.05.2024 не є підтвердженням відсутності публікації рішення у період з 16.10.2023 по 20.05.2024. Стосовно обставин несвоєчасного завантаження рішення про викуп об`єкта малої приватизації від 15.02.2024, відповідач вказав, що у зв`язку з технічними причинами, а саме відключенням електроенергії, відповідне рішення не було завантажено до електронної торгової системи у встановлений п`ятиденний строк. Як наслідок, електронною торговою системою автоматично присвоєно статус "Аукціон не відбувся" (№ SPE001-UA-20240204-7481) та оголошено повторний аукціон (№ SPE001-UA-20240215-43827).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача стосовно того, що виявлене позивачем 24.06.2024 цифрове значення дати 20.05.2024 на відповідній сторінці веб-сайту свідчить не про дату первинного оприлюднення документа, а про дату його технічного оновлення у зв`язку з перезаписом файлу є необґрунтованими з огляду на те, що вони мають характер припущень та не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідачем 1 не надано жодних технічних документів, висновків спеціалістів, логів роботи веб-сайту, даних адміністратора системи чи інших доказів, які б об`єктивно підтверджували факт автоматичного перезапису файлів, зміну метаданих документа або втручання програмних алгоритмів у функціонування вебресурсу. Саме по собі посилання на можливість автоматичного перезапису файлів або впливу програмного забезпечення без належного документального підтвердження не може вважатися достатнім обґрунтуванням відповідних обставин.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів Махнівської сільської ради щодо несвоєчасного завантаження рішення про викуп об`єкта малої приватизації від 15.02.2024 з підстав відключення електроенергії оскільки, як вбачається із наявної у матеріалах справи відповіді АТ "Вінницяобленерго" № 05.27-12351 від 25.07.2024, у період з 07.02.2024 по 16.02.2024 розподіл електричної енергії до будівлі Махнівської сільської ради не припинявся. Відтак, відповідачем 1 не доведено наявності об`єктивних та незалежних від неї обставин, які б унеможливлювали своєчасне завантаження відповідного рішення до електронної торгової системи, а наведені пояснення не підтверджені належними доказами.

Також судовою колегією враховується, що сільською радою як під час попереднього розгляду справи судом першої інстанції, так і під час її розгляду за наслідками направлення на новий розгляд, не доведено наявності обставин, які б об`єктивно свідчили про технічну неможливість оприлюднення на офіційному веб-сайті територіальної громади інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність належного оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта на офіційному веб-сайті територіальної громади та несвоєчасне завантаження рішення про викуп об`єкта малої приватизації від 15.02.2024, свідчать про порушення вимог законодавства під час проведення спірного аукціону, що призвело до порушення принципів відкритості, прозорості та забезпечення рівного доступу до участі у приватизації.

З матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній є співвласником 23/100 частки громадського будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2021 № 259540921. Відтак, позивач вважає себе заінтересованою особою щодо придбання інших часток зазначеного об`єкта нерухомого майна, у тому числі тих, що були предметом спірної приватизації. Водночас, внаслідок недотримання Махнівською сільською радою вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в частині належного оприлюднення інформації про приватизацію відповідного об`єкта, а також проведення подальших приватизаційних процедур, позивач не був належним чином повідомлений про проведення аукціону та, відповідно, був позбавлений можливості взяти участь у ньому.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України особа, чиї майнові права та інтереси порушені, має право на їх захист та на звернення за цим захистом до суду. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.

При виборі позивачем способу захисту слід виходити з того, що обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд констатує, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Такий висновок узгоджується з приписами ст. ст. 650, 655 і ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Торги є правочином і, якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Разом з цим, оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.

При вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.

Як встановлено судами та вказано вище, відсутність належного оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта на офіційному веб-сайті територіальної громади, свідчить про порушення вимог законодавства під час проведення спірного аукціону, що призвело до недотримання принципів відкритості, прозорості та забезпечення рівного доступу до участі у приватизації. Разом з цим, позивачем не доведено, яким саме чином не опублікування відповідачем 1 інформаційного повідомлення про умови продажу об`єкта приватизації вплинуло на права та інтереси останнього, зокрема на можливість взяти участь в аукціоні.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем будь-яких дій, спрямованих на участь у приватизації спірного об`єкта. Зокрема, відсутній лист довільної форми про намір приватизації такого об`єкта як потенційного покупця, подання якого передує розробленню аукціонною комісією умов продажу відповідно до абзацу четвертого пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також інші належні та допустимі докази, які б підтверджували реальний намір позивача взяти участь у придбанні спірного майна.

Також позивачем не доведено наявності у нього реального, а не декларативного інтересу у придбанні зазначеного об`єкта, оскільки відсутні будь-які підтверджені дії, спрямовані на реалізацію такого інтересу.

Як вірно зауважено місцевим господарським судом, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема щодо ймовірної заінтересованості особи у придбанні майна, без належного підтвердження таких обставин відповідними доказами, а отже наведені позивачем обставини не свідчать про наявність у останнього порушеного права чи охоронюваного законом інтересу у спірних правовідносинах.

Водночас, матеріалами справи стверджується, що за результатами проведеного аукціону № SPE001-UA-20240204-74581, 06.03.2024 між відповідачами укладено договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, тобто процедура приватизації була завершена, відтак, навіть з урахуванням встановлених порушень порядку проведення аукціону, обраний позивачем спосіб захисту не є належним та ефективним, оскільки визнання недійсними результатів електронного аукціону саме по собі не вплине на його правове становище. Протокол електронного аукціону, в якому відображено його результати, є таким, що вичерпав свою дію внаслідок укладення договору купівлі-продажу, який завершив процедуру приватизації майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів, а обраний спосіб їх захисту не є належним та ефективним у спірних правовідносинах.

Окрім того, звертаючись із відповідним позовом до суду ОСОБА_1 просив визнати незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області "Про приватизацію об`єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону".

З даного приводу суд зазначає, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням. При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване, а тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення.

На момент звернення позивача до суду, рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради № 9 від 15.02.2024 "Про приватизацію об`єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" було реалізовано та вичерпало свою дію виконанням, а саме шляхом укладення 06.03.2024 договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, відтак, судова колегія також констатує, що визнання незаконним зазначеного рішення не може забезпечити ефективного захисту прав позивача, а обрання ним неналежного та неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

В силу приписів ст. 25 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", договір купівлі-продажу об`єкта приватизації укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації та протягом 25 робочих днів - для об`єктів малої приватизації, 35 робочих днів - для об`єктів великої приватизації з дня формування протоколу про результати електронного аукціону. Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації, крім випадків переходу права власності на пакет акцій.

Як зазначено вище, за результатами проведеного аукціону з продажу об`єкта приватизації, 06.03.2024 між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. і зареєстрований в реєстрі за № 301.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону у разі недійсності правочину.

Водночас, згідно ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Позов особи, яка не є стороною правочину, до однієї із сторін про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на користь іншої за правовою природою є різновидом похідного позову.

Згідно ст. ст. 215, 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

Якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України.

Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

ЦК України не пов`язує можливість застосування наслідків недійсності правочину з добросовісністю сторін правочину, і добросовісність сторони до уваги не береться. Сторони зобов`язані повернути все отримане за недійсним правочином лише тому, що правочин визнано недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Суд, задовольняючи вимогу сторони про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції. Інше тлумачення ст. 216 ЦК України, за якого відповідач має заявити вимогу про повернення йому переданого за недійсним правочином, покладатиме на відповідача непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення / відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину. Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості. Отже, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.

Натомість, у випадку звернення з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Як зазначено вище, 06.03.2024 між відповідачами підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв об`єкт малої приватизації 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 864,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, у стані, що існував на момент огляду до підписання договору.

А отже, оспорюваний договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації виконано сторонами у повному обсязі.

Разом з тим, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 301, при цьому, вимога про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема у вигляді двосторонньої реституції чи інших майнових наслідків, позивачем не заявлялась.

Відтак, визнання договору недійсним без одночасного вирішення питання про наслідки недійсності правочину не забезпечує реального та ефективного поновлення порушених прав, оскільки не визначає правових наслідків уже виконаного сторонами зобов`язання. У разі повного виконання правочину позовна вимога про визнання його недійсним може бути ефективним способом захисту лише за умови її поєднання з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. Також особа, яка звертається до суду з позовом про визнання правочину недійсним, повинна довести наявність порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, а також те, що у разі задоволення позову такі права будуть реально відновлені.

З огляду на той факт, що позивачем не заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, а також не доведено, яким чином укладення спірного договору безпосередньо порушує його права та інтереси і яким чином їх поновлення можливе у разі задоволення позову, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, як заявленого з обранням неефективного способу захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Зважаючи на усе вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2026 у справі № 902/575/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Наведені у апеляційній скарзі позивачем доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенні останньої слід відмовити.

Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2026 у справі № 902/575/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/575/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено "16" вересня 2026 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Коломис В.В.