Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №902/473/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Справа № 902/473/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Політуча В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бойко В.В., адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 09 червня 2026 року у справі № 902/473/26 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства "Енерготрансзахід"

до Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради

про стягнення 1 260 879,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.06.2026 у справі №902/473/26 позов Приватного підприємства "Енерготрансзахід" до Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради про стягнення 1 260 879,55 грн, задоволено.

Присуджено до стягнення із Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради на користь Приватного підприємства "Енерготрансзахід" 1 222 469,35 грн основного боргу, 34 918,37 грн пені та 3 491,84 грн 3 % річних та 15 130,55 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Комунальне підприємство "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.06.2026 у справі №902/473/26 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.

31.07.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.06.2026 у справі № 902/473/26. Призначено справу № 902/473/26 до розгляду на 14.09.2026 об 11:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 справу №902/473/26 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з`явився; про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Приватним підприємством "Енерготрансзахід", яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.11.2018 № 1539 та Комунальним підприємством "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 683/01/26 від 02.01.2026 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

За умовами пункту 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач, у свою чергу, оплачує Постачальнику вартість використаної (поставленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з національним класифікатором України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" для Товару як предмета закупівлі за державні кошти встановлено код 09310000-5 - "Електрична енергія".

Прогнозований обсяг закупівлі Товару за Договором визначено у Додатку 2 до нього, при цьому відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору, зменшення обсягів здійснюється шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору за результатами переговорів Сторін.

Відповідно до пунктів 3.1-3.5 Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до Договору, строк поставки товару визначено до 31.12.2026 включно, місцем поставки є об`єкти, зазначені у вказаній заяві-приєднанні, а точкою продажу електричної енергії - межа балансової належності Споживача, при цьому Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами Договору.

Розрахунок ціни електричної енергії здійснюється відповідно до умов Договору.

Зокрема, пунктом 4.1 Додатку 4 до Договору передбачено, що зміна ціни за 1 кВт*год електричної енергії (Цф) регламентується щомісячно шляхом укладення додаткової угоди з урахуванням пункту 1 цього Додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей.

На виконання умов Договору між сторонами підписано ряд додаткових угод, при цьому Додатком 4 до Договору визначено порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії.

Пунктом 1 Додатку 4 до Договору про постачання електричної енергії Споживачу передбачено, що фактична ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Цф) розраховується за підсумками кожного розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Цф = (Цсз + Тосп + Впост) Ч 1,2,

де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);

Цсз - середньозважена ціна електричної енергії (в грн за 1 кВт*год, без ПДВ) за результатами торгів на ринку електричної енергії "на добу наперед" за відповідний повний календарний місяць, за який здійснюється розрахунок, оприлюднена на офіційному вебсайті "Оператора ринку";

ПДВ - 20 %;

Впост - розмір надбавки/знижки Постачальника за одиницю електричної енергії (не змінюється протягом строку дії Договору), грн без ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить ___ грн, а саме: Цсз = ___ грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,71368 грн за 1 кВт*год без ПДВ; Впост = 0,00568 грн за 1 кВт*год без ПДВ; ПДВ - 20 %.

Крім того, пунктом 4 Додатку 4 до Договору врегульовано порядок зміни ціни за 1 кВт*год електричної енергії.

Так, відповідно до пункту 4.1 Додатку 4 до Договору, зміна ціни за 1 кВт*год електричної енергії відбувається щомісячно шляхом укладення додаткової угоди з урахуванням пункту 1 цього Додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей, у зв`язку з чим Постачальник зобов`язаний письмово звернутися до Споживача щодо зміни ціни за 1 кВт*год електричної енергії.

Фактична ціна за 1 кВт*год електричної енергії за кожен розрахунковий період визначається не пізніше останнього календарного дня кожного розрахункового періоду, а підписання додаткової угоди про визначення ціни за 1 кВт*год електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді здійснюється не пізніше 10 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 13.1 Договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2026, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами, водночас судом першої інстанції встановлено, що додатковою угодою від 17.02.2026 Договір № 683/01/26 від 02.01.2026 розірвано з 03.03.2026.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2 Договору, Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору.

На виконання умов вказаного Договору Приватним підприємством "Енерготрансзахід" було направлено Комунальному підприємству "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради додаткову угоду щодо формування ціни за січень 2026 року, Акт № 236 приймання-передачі електричної енергії та рахунок-фактуру № 275 за період постачання з 01.01.2026 по 31.01.2026 на суму 731 413,28 грн з ПДВ, при цьому судом встановлено, що вказані документи були направлені шляхом електронного листування, а саме за допомогою сервісу обміну електронними документами "Вчасно", що відповідає частині третій статті 207 ЦК України та на електронну адресу підприємства, зазначену в Договорі.

Так, Додатком 4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що фактична ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Цф) у розрахунковому періоді - січні 2026 року розраховується за такою формулою:

Цф = (Цсз + Тосп + Впост) Ч 1,2,

де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);

Цсз - середньозважена ціна електричної енергії (в грн за 1 кВт*год, без ПДВ) за результатами торгів на ринку електричної енергії "на добу наперед" за відповідний повний календарний місяць, за який здійснюється розрахунок, - січень 2026 року, оприлюднена на офіційному вебсайті "Оператора ринку", яка становить 8,38108 грн за 1 кВт*год;

Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, встановлена Регулятором та чинна для відповідного розрахункового періоду, за 1 кВт*год без ПДВ, яка становить 0,71368 грн за 1 кВт*год згідно з постановою НКРЕКП № 2009 від 05.12.2025.

Впост - розмір надбавки/знижки Постачальника за одиницю електричної енергії, який не змінюється протягом строку дії Договору та становить 0,00568 грн без ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить 10,920528 грн, а саме: Цсз – 8,38108 грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тосп - 0,71368 грн за 1 кВт*год без ПДВ; Впост - 0,00568 грн за 1 кВт*год без ПДВ; ПДВ - 20 %.

Позивач стверджує, що згідно з даними, розміщеними на офіційному вебсайті АТ "Оператор ринку" по ОЕС України (Об`єднана енергетична система України), середньозважена ціна за січень 2026 року склала 8,38108 грн/кВт*год без ОСП і ПДВ, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено скріншот з вебсайту АТ "Оператор ринку".

Отже, ціна за 1 кВт*год електричної енергії за січень 2026 року становила 9,1004400 грн/кВт*год без ПДВ та 10,920528 грн/кВт*год з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного Договору Приватним підприємством "Енерготрансзахід" було направлено Комунальному підприємству "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради додаткову угоду щодо формування ціни за лютий 2026 року, Акт № 498 приймання-передачі електричної енергії та рахунок-фактуру № 563 за період постачання з 01.02.2026 по 28.02.2026 на суму 491 056,07 грн з ПДВ, які були направлені за допомогою сервісу обміну електронними документами "Вчасно", що відповідає частині третій статті 207 ЦК України та на електронну адресу підприємства, зазначену в Договорі.

Фактична ціна за 1 кВт·год електричної енергії (Цф) у розрахунковому періоді - лютому 2026 року - розраховується за такою формулою:

Цф = (Цсз + Тосп + Впост) Ч 1,2,

де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);

Цсз - середньозважена ціна електричної енергії (в грн за 1 кВт*год, без ПДВ) за результатами торгів на ринку електричної енергії "на добу наперед" за відповідний повний календарний місяць, за який здійснюється розрахунок, а саме лютий 2026 року, оприлюднена на офіційному вебсайті "Оператора ринку", яка становить 10,04828 грн за 1 кВт*год;

Впост - розмір надбавки/знижки Постачальника за одиницю електричної енергії, який не змінюється протягом строку дії Договору та становить 0,00568 грн без ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить 12,921168 грн, а саме: Цсз - 10,04828 грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тосп - 0,71368 грн за 1 кВт*год без ПДВ; Впост - 0,00568 грн за 1 кВт*год без ПДВ; ПДВ - 20 %.

Позивач вказує, що згідно з даними, розміщеними на офіційному вебсайті АТ "Оператор ринку" по ОЕС України (Об`єднана енергетична система України), середньозважена ціна за лютий 2026 року склала 10,04828 грн/кВт*год без ОСП і ПДВ, що підтверджується долученим до матеріалів справи скріншотом з вебсайту АТ "Оператор ринку".

Отже, ціна за 1 кВт*год електричної енергії за лютий 2026 року становила 10,76764 грн/кВт*год без ПДВ та 12,921168 грн/кВт*год з ПДВ.

Крім того, позивач стверджує, що обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 становить 66 976 кВт*год, а за період з 01.02.2026 по 28.02.2026 - 38 004 кВт*год, що підтверджується інформацією АТ "Вінницяобленерго" щодо обсягу електричної енергії, спожитої КП "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради.

Звертаючись до суду з даним позовом, Приватне підприємство "Енерготрансзахід" посилалося на неналежне виконання Комунальним підприємством "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 683/01/26 від 02.01.2026 в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії, спожитої у січні-лютому 2026 року, вартість якої визначена відповідно до передбаченого Додатком 4 до Договору порядку розрахунку фактичної ціни за 1 кВт*год електричної енергії за кожний розрахунковий період, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 1 222 469,35 грн основного боргу, 34 918,37 грн пені та 3 491,84 грн 3 % річних.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства передбачає можливість сторін врегулювати свої відносини на власний розсуд та відступити від положень актів цивільного законодавства, крім випадків, коли обов`язковість відповідних положень випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, укладений 02.01.2026 між Приватним підприємством "Енерготрансзахід" та Комунальним підприємством "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради Договір про постачання електричної енергії споживачу № 683/01/26 за своєю правовою природою є договором поставки, за умовами якого позивач як Постачальник зобов`язався поставляти відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач як Споживач - приймати та оплачувати поставлену електричну енергію у порядку та на умовах, визначених Договором.

За приписами частини першої статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами частини другої статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, які зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять такі закупівлі з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, при цьому ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, Оператор ринку за результатами торгів електричною енергією на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку оприлюднює на власному вебсайті інформацію щодо ціни та обсягів купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, які можуть бути використані як індикатори для визначення ціни товару на ринку електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи Договір про постачання електричної енергії споживачу № 683/01/26 від 02.01.2026, сторони у Додатку 4 до нього погодили порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, відповідно до якого фактична ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається за підсумками кожного розрахункового періоду (місяця) за встановленою Договором формулою, складовими якої є середньозважена ціна електричної енергії за результатами торгів на ринку "на добу наперед" за відповідний повний календарний місяць, тариф на послуги оператора системи передачі та незмінний протягом строку дії Договору розмір надбавки/знижки Постачальника.

При цьому середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед", яка відповідно до погодженої сторонами формули є однією зі складових фактичної ціни електричної енергії, не визначена сторонами у Договорі у фіксованому розмірі, а залежить від результатів торгів за відповідний розрахунковий період та встановлюється на підставі показників, оприлюднених АТ "Оператор ринку".

Отже, зі змісту погоджених сторонами умов Договору вбачається, що вартість фактично спожитої електричної енергії не є сталою величиною протягом усього строку його дії, оскільки її остаточний розмір визначається щомісячно після завершення відповідного розрахункового періоду шляхом застосування передбаченої Додатком 4 формули з врахуванням фактичного значення її змінних складових.

Таким чином, передбачене Договором щомісячне визначення фактичної ціни за 1 кВт*год електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" є реалізацією погодженого сторонами при укладенні Договору механізму ціноутворення, а не встановленням Постачальником нової ціни на електричну енергію поза межами умов укладеного між сторонами правочину.

Водночас Особливостями здійснення публічних закупівель розмежовано випадки зміни ціни за одиницю товару внаслідок коливання ціни такого товару на ринку та випадки зміни встановлених згідно із законодавством регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", індексу Platts, індексів споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань або показників ARGUS, за умови встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

При цьому визначальним для застосування передбаченого договором механізму зміни ціни залежно від зміни відповідного показника є те, що порядок такої зміни має бути погоджений сторонами безпосередньо в договорі про закупівлю.

Як встановлено судом першої інстанції, у спірних правовідносинах такий порядок був визначений сторонами ще при укладенні Договору № 683/01/26 від 02.01.2026, оскільки Додатком 4 до нього не лише передбачено можливість щомісячного визначення фактичної ціни електричної енергії, а й погоджено конкретну формулу її розрахунку, складові такої формули, джерело отримання відомостей про середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед", а також періодичність визначення фактичної ціни.

Таким чином, у даному випадку зміна кінцевого числового значення ціни за 1 кВт*год електричної енергії є наслідком зміни передбаченого самим Договором об`єктивного ринкового показника - середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", а не результатом подальшого погодження сторонами іншої, відмінної від встановленого Договором механізму, ціни товару.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передбачене підпунктом 2 пункту 19 Особливостей обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у цьому випадку йдеться не про зміну погодженої сторонами ціни за одиницю товару в порядку, передбаченому зазначеним підпунктом, а про визначення фактичної ціни електричної енергії за відповідний розрахунковий період відповідно до формули та порядку, безпосередньо встановлених сторонами у Договорі.

Більше того, оскільки порядок формування фактичної ціни, її складові, джерело визначення змінного показника та періодичність розрахунку були заздалегідь погоджені сторонами при укладенні Договору, зміна числового значення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" не потребувала нового погодження самого механізму ціноутворення, а підлягала врахуванню при визначенні фактичної ціни електричної енергії за відповідний розрахунковий період у порядку, встановленому Додатком 4 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що при визначенні фактичної ціни електричної енергії за січень 2026 року Постачальником застосовано середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" у розмірі 8,38108 грн/кВ*год без ПДВ, оприлюднену АТ "Оператор ринку", тариф на послуги оператора системи передачі у розмірі 0,71368 грн/кВт*год без ПДВ та передбачену Договором незмінну надбавку Постачальника у розмірі 0,00568 грн/кВт*год без ПДВ, внаслідок чого відповідно до погодженої сторонами формули фактична ціна електричної енергії за вказаний розрахунковий період становила 9,1004400 грн/кВт*год без ПДВ та 10,920528 грн/кВт*год з ПДВ.

Аналогічно, при визначенні фактичної ціни електричної енергії за лютий 2026 року враховано середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" у розмірі 10,04828 грн/кВт*год без ПДВ, тариф на послуги оператора системи передачі у розмірі 0,71368 грн/кВт*год без ПДВ та незмінну надбавку Постачальника у розмірі 0,00568 грн/кВт*год без ПДВ, у зв`язку з чим фактична ціна електричної енергії за цей розрахунковий період становила 10,76764 грн/кВт*год без ПДВ та 12,921168 грн/кВт*год з ПДВ.

При цьому використані при здійсненні відповідних розрахунків значення середньозваженої ціни електричної енергії за січень та лютий 2026 року відповідають відомостям, оприлюдненим АТ "Оператор ринку", тоді як застосований тариф на послуги оператора системи передачі та розмір надбавки Постачальника відповідають складовим формули, погодженої сторонами у Додатку 4 до Договору.

Водночас обсяг фактично спожитої відповідачем електричної енергії становив 66 976 кВт*год у січні 2026 року та 38 004 кВт*год у лютому 2026 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією АТ "Вінницяобленерго".

Отже, дослідивши передбачений Договором порядок формування фактичної ціни електричної енергії, значення складових погодженої сторонами формули та підтверджені матеріалами справи обсяги фактичного споживання електричної енергії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку вартості поставленої у січні-лютому 2026 року електричної енергії.

Оскільки факт споживання відповідачем електричної енергії у спірний період підтверджується матеріалами справи та останнім не заперечується, тоді як доказів здійснення її оплати у визначеному Договором розмірі матеріали справи не містять, обов`язок Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради з оплати поставленої електричної енергії залишився невиконаним.

За наведеного, враховуючи встановлений факт поставки та споживання електричної енергії, погоджений сторонами порядок визначення її фактичної ціни та відсутність доказів належного виконання відповідачем свого грошового зобов`язання, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1 222 469,35 грн основного боргу.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас абзацом другим частини третьої статті 549 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, при цьому договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частинами першою та другою статті 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач у визначені Договором строки вартість спожитої у січні-лютому 2026 року електричної енергії не сплатив, у зв`язку з чим позивачем за період прострочення виконання грошового зобов`язання нараховано 34 918,37 грн пені та 3 491,84 грн 3 % річних.

Зокрема, за зобов`язанням з оплати електричної енергії, спожитої у січні 2026 року, вартістю 731 413,28 грн, строк виконання якого сплив 20.02.2026, позивачем за період з 21.02.2026 по 07.04.2026 нараховано 27 653,43 грн пені та 2 765,34 грн 3 % річних, тоді як за зобов`язанням з оплати електричної енергії, спожитої у лютому 2026 року, вартістю 491 056,07 грн, строк виконання якого сплив 20.03.2026, за період з 21.03.2026 по 07.04.2026 нараховано 7 264,94 грн пені та 726,49 грн 3 % річних.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3 % річних з врахуванням сум прострочених грошових зобов`язань і періодів їх прострочення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених у цій частині позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача 34 918,37 грн пені та 3 491,84 грн 3 % річних.

Таким чином, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором у частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії, перевіривши правильність визначення її вартості відповідно до погодженого сторонами механізму ціноутворення, а також здійснених позивачем нарахувань пені та 3 % річних, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у заявленому розмірі.

Твердження скаржника про те, що непідписання додаткових угод № 01/2026 від 31.01.2026 та № 02/2026 від 28.02.2026 виключає можливість застосування фактичної ціни електричної енергії та свідчить про її односторонню зміну позивачем, є необґрунтованими, оскільки порядок формування такої ціни, формула її розрахунку, складові, джерело визначення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" та щомісячна періодичність розрахунку були погоджені сторонами безпосередньо при укладенні Договору та закріплені у Додатку 4, при цьому його пунктом 4.1 розмежовано момент визначення фактичної ціни, яка встановлюється не пізніше останнього календарного дня відповідного розрахункового періоду та строк підписання додаткової угоди про визначення такої ціни, що здійснюється вже у наступному місяці, а відтак така угода оформлює числове значення ціни, визначене відповідно до заздалегідь погодженого сторонами механізму і саме по собі її непідписання не перетворює здійснений за умовами Договору розрахунок на односторонню зміну його умов.

Відповідно, наведений скаржником розрахунок вартості спожитої електричної енергії у сумі 951 043,22 грн, здійснений виходячи з ціни 9,05928 грн за 1 кВт*год, не може бути покладений в основу визначення розміру заборгованості, оскільки ґрунтується на застосуванні незмінної ціни протягом усього періоду постачання та не враховує погодженого сторонами у Додатку 4 щомісячного механізму визначення фактичної ціни електричної енергії.

Не заслуговують на увагу й аргументи скаржника щодо порушення 10-відсоткового обмеження зміни ціни за одиницю товару, оскільки у спірних правовідносинах фактична ціна визначалася не внаслідок коливання ціни товару на ринку у порядку, передбаченому підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, а за погодженою сторонами формулою з врахуванням середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", тобто відповідно до самостійної підстави, передбаченої підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, у зв`язку з чим наведене у скарзі збільшення ціни на 21,81 % та 46,03 % не свідчить про порушення встановленого для іншого механізму ціноутворення 10-відсоткового обмеження.

Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду щодо недопустимості збільшення ціни за одиницю товару понад встановлену законодавством межу не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки наведена апелянтом судова практика сформована у правовідносинах, в яких зміна ціни здійснювалася у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку, тоді як у спірних правовідносинах сторони безпосередньо у Договорі погодили формульний порядок щомісячного визначення фактичної ціни електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед", тобто передбачили інший механізм ціноутворення.

Водночас колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25, відповідно до якої у разі погодження сторонами договору про закупівлю формульного порядку визначення ціни електричної енергії залежно від середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" правовою підставою для зміни такої ціни є підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178, який, на відміну від підпункту 2 цього пункту, не містить 10-відсоткового обмеження зміни ціни за одиницю товару.

Наведений правовий висновок є релевантним до спірних правовідносин, оскільки у даній справі сторони також передбачили у Додатку 4 до Договору формулу визначення фактичної ціни електричної енергії, однією зі змінних складових якої є середньозважена ціна на ринку "на добу наперед", а порядок її щомісячної зміни безпосередньо пов`язали з підпунктом 7 пункту 19 Особливостей.

Отже, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на ототожненні передбаченого Договором формульного механізму визначення фактичної ціни електричної енергії зі зміною ціни за одиницю товару внаслідок коливання її ринкової вартості та не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин щодо правомірності визначення вартості фактично спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до погоджених сторонами умов Договору.

З огляду на наведене, колегія суддів виснує, що встановлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин у своїй сукупності підтверджують правильність висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Томашпільводоканал" Томашпільської селищної ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 09 червня 2026 року у справі №902/473/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений "16" вересня 2026 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.