Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №906/122/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Справа № 906/122/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Філіпова Т.Л.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Степанчук С.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора Лис Н.В.

позивача Житомирської обласної ради - не з`явився

відповідача Коростишівської міської ради - не з`явився

відповідача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - пред-к Яроповець Т.С.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2026 р.

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 17.07.2026 р.

у справі № 906/122/26 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

до відповідачів:

1. Коростишівської міської ради

2. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку та витребування земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 08.07.2026 р. у справі № 906/122/26 Господарський суд Житомирської області частково задоволив позов керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради. Суд ухвалив рішення про:

- витребування у Коростишівської міської ради на користь держави в особі Житомирської обласної ради земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 в межах та конфігурації її накладення площею 6,9703 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:03:000:0001 за планом-схемою та каталогом координат точок меж земельної ділянки в системі координат СК-63, виготовлених Житомирською філією Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою";

- витребування у Коростишівської міської ради на користь держави в особі Житомирської обласної ради земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 в межах та конфігурації її накладення площею 9,4157 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:10:000:0002 за планом-схемою та каталогом координат точок меж земельної ділянки в системі координат СК-63, виготовлених Житомирською філією Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-4313/14-18-СГ від 05.11.2018 р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Коростишівської міської ОТГ, Коростишівського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плану формування територій Житомирської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 901 від 12.08.2015 р. (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 01.02.2017 р.) зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 45р від 31.01.2018 р.) в частині щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,475 га, що знаходиться за межами населених пунктів Коростишівської ОТГ Житомирського району Житомирської області;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,475 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,475 га, припинивши право комунальної власності Коростишівської міської ради.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права та висновки суду щодо ефективного способу захисту не відповідають встановленим обставинам справи.

Пояснює, що оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження землевпорядної документації щодо інвентаризації земель фактично змінено цільове призначення земельних ділянок із лісогосподарського на сільськогосподарське. У зв`язку з цим зауважує, що якщо порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення органу державної влади або місцевого самоврядування (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належним та ефективним способом захисту.

Зазначає також, що сформована спірна земельна ділянка як окремий об`єкт цивільних прав не може правомірно належати Коростишівській міській раді, тому без скасування реєстрації незаконно сформованих земельних ділянок, державний кадастровий реєстратор не матиме правових підстав здійснити реєстрацію новосформованих на підставі судового рішення земельних ділянок у зв`язку з накладенням таких ділянок на вже зареєстровані в ДЗК земельні ділянки.

Вважає, що реалізація основної позовної вимоги про віндикацію є можливою винятково за умови припинення права власності Коростишівської міської ради на земельну ділянку, яка протиправно сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та набута Коростишівською міською радою з істотними вадами, оскільки складається як із земель, на які відповідач має право, так і з земель, на які він законного права не має, що виключає можливість збереження за Коростишівською міською радою права власності на цю ділянку в цілому.

Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2026 р. у справі № 906/122/26 в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Одночасно прокурор просить повернути Житомирській обласній прокуратурі судовий збір в сумі 4998,40 грн., надмірно сплачений за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Пояснює, що судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, саме по собі є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

Зазначає, що у разі задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в державному земельному кадастрі та речових прав на неї, незрозуміло, яким чином відбуватиметься витребування спірних земельних ділянок в межах та конфігурації їх накладення на земельну ділянку лісогосподарського призначення, якщо такі ділянки припинять своє існування як об`єкти цивільних прав та набудуть статусу архівних.

Вважає, що скасування всієї реєстрації/усіх прав на всю ділянку може спричинити непропорційні наслідки щодо неоспорюваних частин, що суперечить підходу “мінімально необхідного втручання”. Саме тому рішення суду першої інстанції, яке відновлює порушене право через витребування “в межах накладення”, є більш раціональним.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2026 р. у справі № 906/122/26 - залишити без змін.

Позивач Житомирська обласна рада, відповідач Коростишівська міська рада та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради відзивів на апеляційну скаргу не подали і не забезпечили явку представників у судове засідання 08.09.2026 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 159, 162, 164 у т.2/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача, третьої особи та відповідача Коростишівської міської ради за наявними у справі матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити. Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до розпорядження Коростишівської районної державної адміністрації від 11.10.2004 р. № 444 Дочірньому підприємству "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради надано у постійне користування для ведення лісового господарства із земель державної власності в межах району земельні ділянки площею 5115,9 га в розрізі сільських рад району згідно з переліком /а.с. 41 у т.1/.

На підставі вищезазначеного розпорядження Дочірньому підприємству "Коростишівський лісгосп АПК" було видано Державний акт на право постійного користування земельними ділянками від 25.10.2004 р. серії ЯЯ № 07552, яким посвідчено право постійного користування земельними ділянками з цільовим призначенням – для ведення лісового господарства загальною площею 1198,0 га, розташованими на території Квітневецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, серед яких, зокрема, земельні ділянки № 11 та № 13 з кадастровими номерами 1822583000:03:000:0001 та 1822583000:10:000:0002 /а.с. 52– 54 у т.1/.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України (в редакції станом на 25.10.2004 р. – станом на дату видачі Державного акту) до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

05.11.2018 р. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області наказом № 6-4313/14-18-СГ затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Коростишівської міської об`єднаної територіальної громади Коростишівського району Житомирської області /а.с. 58 у т.1/.

На підставі такої технічної документації 30.10.2018 р. була проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 16,4750 га, присвоєно їй кадастровий номер 1822583000:15:000:0064 та визначено категорію земель – землі сільськогосподарського призначення, про що відповідні відомості внесені до Державного земельного кадастру /а.с. 90 у т.1/.

Відповідно до наказу від 22.12.2018 р. № 6-5017/14-18-СГ Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передало Коростишівській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1579,5283 га, розташовані за межами населених пунктів на території Коростишівської міської об`єднаної територіальної громади Коростишівського району Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі /а.с. 60 у т.1/.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність від 22.12.2018 р. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передало Коростишівській міській раді, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,4750 га /а.с. 61– 66 у т.1/.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 12.02.2019 р. за Коростишівською міською радою було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,4750 га /а.с. 88 у т.1/.

Прокурор у позові доводить, що земельна ділянка з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 була частково сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради на підставі Державного акта на право постійного користування земельними ділянками від 25.10.2004 р. серії ЯЯ № 07552.

Так, прокурор надав суду плани-схеми розміщення земельних ділянок, виготовлені Житомирською філією Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", відповідно до яких земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 накладається на земельні ділянки лісового фонду з кадастровими номерами 1822583000:03:000:0001 та 1822583000:10:000:0002. Площа накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:03:000:0001 становить 6,9703 га, а на земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:10:000:0002 — 9,4157 га /а.с. 107 - 108 у т.1/.

Посилаючись на вищенаведені обставини як обґрунтування позову, прокурор доводить, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду, надана і використовується для потреб лісового господарства Дочірнім підприємством "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради і перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ та міст Житомирської області.

Належність спірної земельної ділянки до земель лісового фонду зазначено прокурором як підставу кожної з позовних вимог.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.

Так, листом Коростишівської окружної прокуратури від 03.11.2025 р. № 53/3-4955вих-25 /а.с. 113– 115 у т.1/ до Житомирської обласної ради прокурор повідомив орган місцевого самоврядування про факти порушення вимог земельного законодавства при проведенні інвентаризації та передачі у комунальну власність Коростишівської міської ради земель лісового фонду, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області та перебувають в управлінні Житомирської обласної ради. Одночасно прокурор просив повідомити, чи відомо було Житомирській обласній раді про вказані порушення та чи вживались обласною радою заходи до захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про витребування у власність держави спірних земельних ділянок, визнання недійсними рішень органів державної влади.

Листом від 19.11.2025 р. № р-5-21/944 Житомирська обласна рада у відповідь на лист прокурора зазначила, що не заперечує проти звернення Коростишівської окружної прокуратури до суду /а.с. 116 у т.1/.

Як зазначає прокурор, у даному випадку земельна ділянка з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 частково накладається на земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ДП "Коростишівський лісгосп АПК", яке є дочірнім підприємством ЖОКАП "Житомироблагроліс", яке засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та перебуває в управлінні Житомирської обласної ради.

Житомирська обласна рада як орган, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст області та в управлінні якої знаходиться Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс", набула право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Так, згідно з ч.2 ст.122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст.8 ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; е) організація землеустрою; и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, прокурор відповідно до норм ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави внаслідок стверджуваного порушення законності у сфері земельних відносин та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації та самостійного подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до норм ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з нормами ст. 1 Земельного кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

З урахуванням суспільного інтересу щодо лісових ресурсів подання позову прокурором в особі Житомирської обласної ради, який/позов спрямований на захист інтересів органу місцевого користування щодо незаконного використання земельної ділянки лісогосподарського призначення є виключним випадком у відповідності до норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, колегія суддів встановила, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам ст. 53, 55 ГПК України.

Частково задоволивши позов, суд першої інстанції встановив, що розробка та затвердження документації з інвентаризації земель і передача у комунальну власність Коростишівській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, яка частково накладається на вже сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1822583000:03:000:0001 (площа накладення - 6,9703 га) та 1822583000:10:000:0002 (площа накладення - 9,4157 га), які перебувають у комунальній власності Житомирської обласної ради та постійному користуванні третьої особи, вчинена з порушенням норм земельного законодавства.

Враховуючи встановлення порушень законодавства при проведенні інвентаризації та реєстрації спірної земельної ділянки, що накладається на землі лісового фонду, зі зміною їх цільового призначення та реєстрації за Коростишівською міською радою права комунальної власності на неї, суд першої інстанції виснував про обґрунтованість задоволення позовної вимоги про витребування з незаконного володіння Коростишівської міської ради на користь держави в особі Житомирської обласної ради земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 в межах та конфігурації її накладення площею 6,9703 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:03:000:0001 та площею 9,4157 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:10:000:0002 за планом-схемою та каталогом координат точок меж земельної ділянки в системі координат СК-63, виготовлених Житомирською філією Державного підприємства "Науково - дослідний та проектний інститут землеустрою".

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині висновків про порушення законодавства при проведенні інвентаризації та реєстрації спірної земельної ділянки як сільськогосподарської та в частині задоволення позову щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 в межах та конфігурації її накладення площею 6,9703 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:03:000:0001 та площею 9,4157 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822583000:10:000:0002 не оскаржується сторонами, тому колегія суддів не перевіряє рішення суду першої інстанції в такій частині.

Керуючись нормами ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому апеляційний суд перевіряє рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-4313/14-18-СГ від 05.11.2018 р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Коростишівської міської ОТГ, Коростишівського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плану формування територій Житомирської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 901 від 12.08.2015 р. (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 01.02.2017 р.) зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 45р від 31.01.2018 р.) в частині щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,475 га, що знаходиться за межами населених пунктів Коростишівської ОТГ Житомирського району Житомирської області;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,475 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 площею 16,475 га, припинивши право комунальної власності Коростишівської міської ради.

Відмовивши у задоволенні позову в частині таких вимог суд першої інстанції виснував, що такі позовні вимоги є неефективним способом захисту, тоді як належним та ефективним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов. При цьому відсутність державної реєстрації речових прав власності та користування не впливає на обставини їх виникнення в цілому.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції у даній справі, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 923/364/19, від 16.06.2020 р. у справі № 904/1221/19 та від 10.12.2024 р. у справі № 910/1301/24.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц та від 15.09.2020 р. у справі № 469/1044/17 і колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Частиною другою ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, і серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Колегія суддів враховує, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушений, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, і колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово відзначала, що рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 р. у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 р. у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 р. у справі № 910/8413/21.

Разом з тим, у своїй постанові від 11.06.2024 р. у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення міської ради (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення, оскільки таке рішення міської ради (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) не вичерпало своєї дії шляхом виконання (укладенням відповідного договору тощо), а є чинним та породжує відповідні правові наслідки.

Як зазначено вище, судом у даній справі встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 05.11.2018 р. № 6-4313/14-18-СГ затверджена документація з інвентаризації земель та проведена державна реєстрація новоствореної земельної ділянки площею 16,4750 га з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, яка була віднесена до категорії земель - земель сільськогосподарського призначення і частково на 99,46 % накладалася на землі лісового фонду, належні до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Житомирської області.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що таке рішення уповноваженого органу своєї дії не вичерпало, тому є належним і ефективним застосування такого способу захисту як скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.2 ст.84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України

від 14.01.2015 р. № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до п.2 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ч.2 ст.152 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Згідно зі ст.21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною. Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 30.05.2018 р. у справі № 368/1158/16-ц, у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №707/2172/15-ц.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження документації з землеустрою та припинення речових прав, що виникли.

Відтак чинним законодавством передбачено застосування такого способу захисту як визнання нечинним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Враховано при цьому, що внесені до Державного земельного кадастру відомості є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом, як це визначено у п.12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051.

Оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження землевпорядної документації щодо інвентаризації земель змінено цільове призначення земельних ділянок із лісогосподарського на сільськогосподарське з порушенням вимог ст.20 Земельного кодексу України та ст.57 Лісового кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Відповідно до норм ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до норм ст. 149 ЗК України /в редакції на дату реєстрації земельної ділянки з кадастр. №1822583000:15:000:0064 в Державному земельному кадастрі 30.10.2018 р./ передбачено такий порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування:

- земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом;

- вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі, зокрема, рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень;

- Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб;

- у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, будь-яка інформація щодо погодження вилучення та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення відсутня. Враховуючи такі обставини і вищенаведені норми суд першої інстанції виснував, що розробка та затвердження документації з інвентаризації земель і передача у комунальну власність Коростишівській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, яка частково накладається на вже сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 1822583000:03:000:0001 (площа накладення - 6,9703 га) та 1822583000:10:000:0002 (площа накладення - 9,4157 га), які перебувають у комунальній власності Житомирської обласної ради та постійному користуванні третьої особи, вчинена з порушенням норм земельного законодавства.

Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про витребування з незаконного володіння Коростишівської міської ради на користь держави в особі Житомирської обласної ради земельних ділянок з кадастровими номерами 1822583000:03:000:0001 та 1822583000:10:000:0002, встановив порушення законодавства при затвердженнні органом виконавчої влади документації з інвентаризації земель та при реєстрації спірної земельної ділянки, що накладається на землі лісового фонду, зі зміною цільового призначення та реєстрації за Коростишівською міською радою права комунальної власності.

Такі висновки суду не оспорюються сторонами, і колегія суддів не встановила підстав для інших висновків.

Колегія суддів враховує, що у даному випадку спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 була сформована за рахунок частин двох раніше сформованих земельних ділянок лісогосподарського призначення, які мають окремі кадастрові номери. Збереження державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064 як єдиного об`єкта цивільних прав, що включає землі різних власників, не усуває наслідків її незаконного формування. Натомість необхідною умовою є визнання недійсним наказу, на підставі якого реєстратором вносились такі помилкові відомості до Державного земельного кадастру. Саме по собі витребування частин земельної ділянки не вирішує питання щодо підтвердження реєстрації в Державному земельному кадастрі існування новоутвореного об`єкта, межі якого накладаються на землі лісогосподарського призначення.

Тому, колегія суддів вважає, що крім задоволення позовних вимог про витребування спірної землі лісового фонду необхідно також і скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, площею 16,475 га, оскільки ця земельна ділянка набута Коростишівською міською радою з істотними вадами, бо складається як із земель, на які міська рада має право, так і з земель, на які такого права не має, що виключає можливість збереження державної реєстрації за Коростишівською міською радою права комунальної власності на таку земельну ділянку загалом, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 р. у справі № 911/906/23. Колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України, натомість судом першої інстанціі такі висновки залишені поза увагою.

При цьому колегія суддів враховує, що у цій справі належна до витребування частка земель лісогосподарського призначення становить більше 99 % (16,386 га) сформованої земельної ділянки площею 16,475 га, тоді як відповідач Коростишівська міська рада доводів та вимог щодо непропорційності втручання у її право на земельну ділянку не заявляла. У зв`язку з цим відхиляються доводи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про непропорційні наслідки щодо неоспорюваних частин.

Аналогічний правовий висновок щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у разі її незаконного формування за рахунок земель лісогосподарського призначення та оцінки пропорційності скасування державної реєстрації новоутвореної земельної ділянки викладено у постанові Верховного Суду від 01.07.2026 р. у справі № 902/562/24, і колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, колегія суддів встановила, що вибуття спірної землі лісового фонду зі спільної власності територіальних громад області супроводжувалося незаконною зміною її цільового призначення, що обумовлює задоволення вимоги про скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за умови визнання нечинним рішення про затвердження документації з землеустрою та припинення речових прав, що виникли, оскільки саме такий спосіб захисту усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки та не суперечить підходу “мінімально необхідного втручання”, як про це доводить відповідач.

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2026 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування речових прав на земельну ділянку на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення таких позовних вимог.

Щодо клопотання прокурора про повернення надмірно сплаченого судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Матеріалами справи підтверджено, що при зверненні із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2026 р. у справі № 906/122/26 Житомирська обласна прокуратура сплатила 19974,40 грн. судового збору згідно з платіжною інструкцією від 23.07.2026 р. № 1757 /а. с. 149 у т.2/.

Враховуючи, що позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні трьох немайнових вимог то сумою судового збору, яка підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги є 14976,00 грн. ( 3328,00 х 3 ч 150 %). При цьому апеляційна скарга подана прокурором в електронному вигляді, а тому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 і належною до сплати судового збору є сума 11980,80 грн.

За таких обставин, клопотання прокурора про повернення Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 4998,40 грн. надмірно сплаченого судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги покладаються пропорційно на відповідачів у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволити.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.07.2026 р. у справі № 906/122/26 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування речових прав на земельну ділянку.

Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення таких позовних вимог та викласти пункти 1, 4 - 8 рішення у наступній редакції:

"1. Позов задоволити.

4. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 05.11.2018 № 6-4313/14-18-СГ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" в частині щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, площею 16,475 га, що знаходиться за межами населених пунктів Коростишівської ОТГ Житомирського району Житомирської області.

5. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, площею 16,475 га.

6. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1822583000:15:000:0064, площею 16,475 га.

7. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 45, код ЄДРПОУ 39765513) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 6656,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 750,00 грн. судових витрат.

8. Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, буд. 11, код ЄДРПОУ 04053660) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 6656,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 750,00 грн. судових витрат.".

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 45, код ЄДРПОУ 39765513) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 5990,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, буд. 11, код ЄДРПОУ 04053660) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 5990,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання даної постанови.

Повернути з Державного бюджету України Житомирській обласні прокуратурі (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 4998,40 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції від 23.07.2026 р. № 1757.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/122/26 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 17.09.2026 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.