Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №911/2314/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №911/2314/26

Суддя: Спаських Н.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. Справа№ 911/2314/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Яценко О.В.

Горбасенка П.В.

при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.

за участі представників згідно протоколу судового засідання від 17.09.2026

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 24.08.2026 Білоцерківської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2026

у справі № 911/2314/26 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Білоцерківської окружної прокуратури (Київська обл., місто Біла Церква)в інтересах держави в особі:

1. Міністерства освіти і науки (м. Київ)

2. Київської обласної державної адміністрації (м. Київ)

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (м. Харків)

2. Державного навчального закладу "Сквирське вище професійне училище" (Київська обл., м. Сквира)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№11463 від 31.07.2026) Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки та Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" та Державного навчального закладу "Сквирське вище професійне училище" про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2026 у справі 911/2314/26 вказану позовну заяву і додані до неї документи (вх.№11463 від 31.07.2026) Білоцерківської окружної прокуратури Київської області повернуто заявнику через недоліки визначення особи Позивача (прокурора) при зверненні до суду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Білоцерківська окружна прокуратура за підписом керівника прокуратури, 24.08.2026 через систему "Електронний суд" звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2026 у справі № 911/2314/26 про повернення позовної заяви скасувати. Матеріали позовної заяви просить передати до Господарського суду Київської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Підставою апеляційного оскарження є помилкові висновки суду першої інстанції щодо статусу заявника, через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Господарський суд Київської області помилково виходив з того, що у сформованому підсистемою "Електронний суд" документі як заявника відображено Білоцерківську окружну прокуратуру, а Антонюка Д.О. - як представника заявника, тоді як право звернення до суду в інтересах держави належить прокурору, а не прокуратурі як юридичній особі.

Апелянт стверджує, що позов у справі № 911/2314/26 підписаний і правомірно поданий Антонюком Денисом Олександровичем як заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області із наданням відповідного наказу про призначення на посаду та довіреності з Електронного суду.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

В засідання на розгляд апеляційної скарги учасники не з`явилися, що не перешкоджає суду провести її розгляд по суті.

Вивчивши доводи прокурора, ознайомившись із матеріалами апеляційного оскарження, колегія суддів прийшла до наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про прокуратуру").

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 2,3 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява, зокрема, повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За правилами ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Оскаржена ухвала Господарського суду Київської області від 14.08.2026 умотивована висновками суду першої інстанції, що Білоцерківська окружна прокуратура Київської області, ані як юридична особа, ані як орган у системі прокуратури України не є суб`єктом, що тотожний прокурору, який звертається до суду в інтересах держави, а, отже, не наділена повноваженнями для звернення до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Відповідно до частини 1 статті 24 ЗУ "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право на подання позовної заяви в порядку господарського судочинства надається Антонюку Денису Олександровичу як заступнику керівника Білоцерківської окружної прокуратури, а не самій прокуратурі, яка не може бути заявником відповідного позову.

Щодо оформлення та подання до суду документів з процесуальних питань, колегія суддів вказує на наступне:

Згідно з положеннями ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з п. 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС (п. 2.5 Інструкції).

З матеріалів оскарження та доводів прокурора вбачається, що позовна заява з додатками у справі сформована та подана до місцевого господарського суду в системі Електронний суд з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Заявником у позовній заяві вказано Білоцерківську окружну прокуратуру із зазначенням зареєстрованого її місця знаходження і коду 0290999621.

Позовну заяву підписано заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури Антонюком Д.О., яку разом з додатками направлено до Електронних кабінетів решти учасників справи також від імені Антонюка Д.О. із вказівкою його РНОКПП.

Посадове становище Антонюка Д.О. підтверджено доданими до позовної заяви Наказом Київської обласної прокуратури від 30.08.2022 № 197к про призначення Антонюка Д.О. на посаду заступника окружної прокуратури; довіреністю Табули Ю.А. (це керівник Білоцерківської окружної прокуратури, що підтверджено сформованим в системі Електронний суд витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) на право представляти інтереси окружної прокуратури в порядку передоручення.

За правилами роботи системи Електронного суду, ідентифікація особи в системі проводиться за рахунок її власного електронного підпису.

Те, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, а накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа, передбачено положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг".

У позовній заяві у справі Заявником вказано Білоцерківську окружну прокуратуру Київської області, як юридичну особу із вказівкою восьмизначного коду.

Після внесення заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Антонюком Д.О. коду ЄДРПОУ прокуратури, автоматизована система документообігу суду відобразила заявником саме вказану окружну прокуратуру.

Колегія суддів зауважує, що окремий функціонал "Прокурор" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" на даний час відсутній, що фактично означає те, що прокурори не мають спеціального інтерфейсу, але можуть повноцінно користуватися системою ЄСІТС через загальні інструменти системи, як і інші учасники судового процесу, здійснюючи свої повноваження.

Загальновідомим є те, що доступ до системи Електронного суду всім учасникам справи надається після внесення особою РНОКПП / коду ЄДРПОУ до автоматизованої системи документообігу суду, а подання документів здійснюється через електронний кабінет як прокурором так і іншими учасниками.

Отже, за умови відсутності функціоналу "Прокурор" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" прокурор використовує стандартні інструменти, доступні для всіх учасників судового процесу.

Аналогічний висновок викладено у постанові від 13 травня 2026 року по справі № 914/3192/25 (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду).

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції обґрунтував, що заявником за позовною заявою є Білоцерківська окружна прокуратура, що не відповідає приписам ст.ст. 23, 24 ЗУ "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України. При цьому судом не було належно оцінено, ким фактично підписано та подано суду і решті учасників справи позовну заяву із додатками.

Недосконалість функціоналу "Замовника" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" не є підставою прокурору не користуватися ним і подавати процесуальні документи до суду у паперовій формі чи подавати якісь уточнення до власної позовної заяви, яка формується в електронному вигляді.

Колегія суддів констатує, що позовну заяву у справі подано та підписано заступником Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Антонюком Д.О., на підтвердження повноважень якого подано всі належні докази.

Частина 1 ст. 24 ЗУ "Про прокуратуру", на яку послався суд першої інстанції в оскарженій ухвалі, надає Антонюку Д.О. як заступнику керівника окружної прокуратури, право подання та підписання позовної заяви.

Повноваження посадових осіб органів прокуратури на звернення до господарського суду визначені Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", Господарським процесуальним кодексом України.

Апелянтом також зауважено, що пп. 30-34 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС передбачають оформлення електронної довіреності засобами Електронного кабінету.

За правилами п. 34 Положення така довіреність та документи, на підставі яких здійснювалося передоручення, автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами "Електронного суду".

Саме тому до позову в цій справі системою автоматично приєднані витяг з ЄДР щодо Білоцерківської окружної прокуратури та електронна довіреність від 28.07.2026, якою Антонюка Д.О. уповноважено представляти інтереси Білоцерківської окружної прокуратури в судах. Наявність цієї довіреності підтверджує можливість вчинення Антонюком Д.О. дій через електронний кабінет органу прокуратури, але не є джерелом і не підміняє його окремого законного повноваження на пред`явлення позову в інтересах держави, яке випливає безпосередньо з ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про прокуратуру".

Колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що правовий статус особи, яка подала конкретний процесуальний документ, має визначатися в сукупності: за змістом цього документа, підписом, посадовим становищем підписанта та нормами закону, а не лише за назвою технічного поля у документах з процесуальних питань, який формується за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС, без можливості зміни/впливу на це користувача системи.

З викладених підстав колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність передбачених чинним ГПК України підстав для повернення позовної заяви у справі заявнику.

Оскаржена ухвала Господарського суду Київської області від 14.08.2026 у справі постановлена з порушеннями норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За правилами ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Також згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З підстав викладеного, апеляційна скарга за підписом керівника Білоцерківської окружної прокуратури від 24.08.2026 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи до Господарського суду Київської області для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

З урахуванням положень ст. 129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. У цьому випадку судовий збір підлягає подальшому розподілу за результатами розгляду справи по суті Господарським судом Київської області.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 280, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу від 24.08.2026 Білоцерківської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2026 у справі № 911/2314/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2026 у справі № 911/2314/26 скасувати.

3. Справу № 911/2314/26 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді О.В. Яценко

П.В. Горбасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua