Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №911/3333/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа №911/3333/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Демидової А.М.

Руденко М.А.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Міліруд Є.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026

у справі №911/3333/23 (суддя Фурсова С.М.)

за позовом Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

до Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області"

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Броварська міська рада

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

13.07.2026, через систему "Електронний суд", Релігійною організацією "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" (далі - Організація) подано заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами.

Наведена заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026, встановлені обставини, що є підставою для перегляду судового рішення у справі №911/3333/23.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2026 у справі №911/3333/23 у задоволенні клопотання Організації про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Заяву Організації про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Клопотання Організації про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 до вирішення питання про його перегляд за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме з 21.05.2026 можна вважати, що заявник довідався про існування обставин, що можуть бути підставою для перегляду судового рішення, про фактичні обставини встановлені цим рішенням, їх правову оцінку та правові висновки, які не змінювались судом апеляційної інстанції. У зв`язку з чим право учасника справи звернутись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залежить лише від волевиявлення учасника. Крім того, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 виготовлено та забезпечено до ознайомлення в межах визначеного пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуального строку на звернення з відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тобто сам факт бажання отримати повне мотивування не створює підстав для поновлення строку або визначення іншої дати для обчислення такого строку. Отже, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не визнані судом першої інстанції поважними. З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та залишення заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами без розгляду. Крім того, клопотання Організації про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 до вирішення питання про його перегляд за нововиявленими обставинами також залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Організація звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026, а справу №911/3333/23 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Організація посилається на те, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права та застосування судом першої інстанції надмірного формалізму при оцінці дотримання заявником вимог процесуального закону при зверненні до суду із заявою про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 апеляційну скаргу Організації у справі №911/3333/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Організації на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026 у справі №911/3333/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 31.08.2026. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3333/23. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 19.08.2026.

19.08.2026 матеріали справи №911/3333/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 31.08.2026 оголошено перерву до 14.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 заяву Організації про відвід суддів Сітайло Л.Г. та Демидової А.М. від розгляду справи №911/3333/23 визнано необґрунтованою. Справу №911/3333/23 передано для визначення складу суду, в порядку частини 1 статті 32, частини 3 статті 39 ГПК України, для розгляду відводу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026 заяву Організації про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г. та Демидової А.М. від розгляду справи №910/3333/23, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Коротун О.М.

03.09.2026 суддя Сулім В.В. заявив самовідвід від розгляду вищевказаної заяви у справі №911/3333/23 з метою недопущення сумнів у його неупередженості, що можуть виникнути у зв`язку з тим, що суддя Сулім В.В. вже заявляв самовідвід від розгляду даної справи, який був задоволений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 заяву про самовідвід судді Суліма В.В. від розгляду заяви Організації про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г. та Демидової А.М. у справі №911/3333/23 задоволено. Заяву Організації про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г. та Демидової А.М. у справі №911/3333/23 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 заяву Організації про відвід суддів Сітайло Л.Г. та Демидової А.М. від розгляду справи №911/3333/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді: Бестаченко О.Л., Шаратов Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 заяву Організації про відвід суддів Сітайло Л.Г. та Демидової А.М. від розгляду справи №911/3333/23 залишено без задоволення. Матеріали справи №911/3333/23 повернуто колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючий суддя, судді: Демидова А.М., Крижний О.М.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026, у зв`язку з перебуванням судді Крижного О.М. у відрядженні з 14.09.2026 до 17.09.2026 включно, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026 справу №911/3333/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Руденко М.А.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

17.08.2026, через систему "Електронний суд", третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд апеляційну скаргу Організації залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026 у справі №911/3333/23 - залишити без змін.

Так, третя особа вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишення заяви без розгляду.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

31.08.2026, через систему "Електронний суд", третьою особою подано заяву про розгляд справи без участі її представника.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, з огляду на те, що явка в судове засідання сторін або інших учасників справи обов`язковою не визнавалась, зважаючи на викладення сторонами своїх доводів і вимог у письмових заявах по суті, а також враховуючи обмежений статтею 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 14.09.2026 з`явився представник відповідача.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, позивач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №911/3333/23 розглядається за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026, а справу №911/3333/23 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та постановою Верховного Суду від 17.03.2026, задоволено позов Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (далі - Управління) до Організації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Броварська міська рада, про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

Зобов`язано Організацію усунути перешкоди у користуванні комплексом (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, що складається із нежитлової будівлі під літ "А", загальною площею 312,1 кв.м та нежитлової будівлі під літ. "Б", загальною площею 102,0 кв.м, шляхом виселення з вказаного об`єкта нерухомого майна.

На виконання рішення Господарським судом Київської області від 09.02.2024 видано наказ від 21.11.2025 у справі №911/3333/23.

14.07.2026 до суду надійшла заява Організації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначалось вище, 14.07.2026 до суду надійшла заява Організації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2026 заяву Організації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

20.07.2026 Організацією подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в новій редакції та клопотання про поновлення пропущеного строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказує, що підставою для перегляду судового рішення є нововиявлені обставини, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026.

21.05.2026 у судовому засіданні оголошено постанову (скорочене рішення) Північного апеляційного господарського суду. Після ознайомлення з повним текстом постанови, який складений 15.06.2026, відповідач звернувся до Господарського суду Київської області протягом 30 днів з дня отримання повного тексту судового рішення.

Лише після ознайомлення з повним текстом постанови Північного апеляційного господарського суду заявник отримав можливість ознайомитися з мотивами суду апеляційної інстанції щодо підтвердження висновків суду першої інстанції, обсяг встановлених судом обставин, їх правову оцінку та визначити, чи є такі обставини істотними для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами.

Необхідність ознайомлення саме з повним текстом постанови була зумовлена тим, що у судовій практиці наявні випадки, коли суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, викладає відмінні або додаткові мотиви, змінює правове обґрунтування чи надає власну правову оцінку встановленим обставинам, не змінюючи при цьому резолютивної частини рішення.

Незважаючи на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 встановлені відповідні фактичні обставини, а після отримання повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду з`ясувалося, що її мотивувальна частина не містить відмінних від рішення суду першої інстанції висновків, лише ознайомлення з повним текстом постанови дало заявнику можливість переконатися у відсутності інших мотивів або правових висновків суду апеляційної інстанції та належним чином оцінити доцільність звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідач просив також врахувати, що при зверненні з заявою про перегляд судового рішення він посилався не лише на встановлені у справі №911/1942/25 фактичні обставини, а й на їх правову оцінку та правові висновки, викладені судами. Такий підхід був зумовлений необхідністю забезпечення єдності судової практики та недопущення ухвалення суперечливих судових рішень щодо одних і тих самих правовідносин.

Саме тому для належної підготовки заяви було об`єктивно необхідним ознайомлення з повним текстом постанови суду апеляційної інстанції та остаточними мотивами, викладеними в ній.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини 1 цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених, зокрема ГПК України, певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у правовідносинах, а також стимулює учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту частини 1 статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк пропущений та чи підлягає він поновленню.

Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.

Такі висновки сформульовано у постанові Верховного Суду від 02.12.2022 у справі №61-6675св22.

Положення частини 1 статті 321 ГПК України не містять заборони на поновлення строку подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами з урахуванням тих обмежень та застережень, що містять приписи частин 2, 3 цієї статті - а саме, з урахуванням меж присічних строків, що визначені частиною 2 статті 321 ГПК України, а також у разі поважності причин пропуску відповідного процесуального строку - за частиною 1 статті 119 ГПК України.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як зауважив місцевий господарський суд, строк звернення до суду, як одна з складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд, одним із елементів якого є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду з відповідною заявою, скаргою тощо, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

При цьому, місцевий господарський суд зауважив, що подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений у такому перегляді та залежить від його волевиявлення (висновки в ухвалах Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №910/17743/18, від 03.11.2025 у справі №916/1489/22).

У той же час, суд першої інстанції вважає недоведеними заявником обставини об`єктивної неможливості звернення до суду з даною заявою раніше, тобто до отримання повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 у справі №911/1942/25, при цьому в межах тридцятиденного строку на звернення з відповідною заявою. Саме з цієї дати (21.05.2026) можна вважати, що заявник довідався про існування обставин, що можуть бути підставою для перегляду судового рішення, про фактичні обставини встановлені цим рішенням, їх правову оцінку та правові висновки, які не змінювались судом апеляційної інстанції.

У зв`язку з чим право учасника справи звернутись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залежить лише від волевиявлення учасника.

Крім того, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 виготовлено та забезпечено до ознайомлення в межах визначеного пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України процесуального строку на звернення з відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тобто сам факт бажання отримати повне мотивування не створює підстав для поновлення строку або визначення іншої дати для обчислення такого строку.

Отже, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не визнані судом першої інстанції поважними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та залишення заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами без розгляду.

Разом із тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на таке.

Як стверджує відповідач, суд першої інстанції дійшов надмірного формалізму при оцінці дотримання заявником вимог процесуального закону при зверненні до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, що призвело до безпідставного повернення вказаної заяви без розгляду та порушення права Організації на доступ до суду.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні у справі "Беллет проти Франції" від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження (рішення у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

При цьому ЄСПЛ розмежовує формалізм та надмірний формалізм, визнаючи формалізм явищем позитивним та необхідним, оскільки такий забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм, як зазначає ЄСПЛ, заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Керуючись цими настановами ЄСПЛ, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 вказала, що положення Конвенції вимагають уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Так, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі №915/1097/20 зазначив, що суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

На переконання колегії суддів, наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку обставини для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є поважними.

Підставою для перегляду судового рішення є нововиявлені обставини, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку, суд першої інстанції зазначив, що судом апеляційної інстанції не вносились будь-які зміни до мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, а розгляд апеляційної скарги здійснювався у відкритому судовому засіданні за участю представників учасників справи.

Так, участь представників заявника у відкритому судовому засіданні та проголошення вступної і резолютивної частин постанови надавали останньому інформацію лише про результат апеляційного перегляду, однак не забезпечували можливості ознайомитися з мотивами, з яких суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, обсягом підтверджених ним фактичних обставин, оцінкою доводів апеляційної скарги та остаточним правовим обґрунтуванням постанови.

Відповідно до частини 3 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Суд першої інстанції не врахував, що лише після складення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду заявник отримав можливість ознайомитися з мотивами суду апеляційної інстанції щодо підтвердження висновків суду першої інстанції, обсяг встановлених судом обставин, їх правову оцінку та визначити, чи є такі обставини істотними для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами.

Необхідність ознайомлення саме з повним текстом постанови зумовлена тим, що у судовій практиці наявні випадки, коли суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, викладає відмінні або додаткові мотиви, змінює правове обґрунтування чи надає власну правову оцінку встановленим обставинам, не змінюючи при цьому резолютивної частини рішення.

Незважаючи на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 встановлені відповідні фактичні обставини, а після отримання повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду з`ясувалося, що її мотивувальна частина не містить відмінних від рішення суду першої інстанції висновків, лише ознайомлення з повним текстом постанови дало заявнику можливість переконатися у відсутності інших мотивів або правових висновків суду апеляційної інстанції та належним чином оцінити доцільність звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції, що сам факт бажання отримати повне мотивування не створює підстав для поновлення строку або визначення іншої дати для обчислення такого строку, оскільки ознайомлення з повним текстом судового рішення було об`єктивно необхідним для забезпечення єдності судової практики, недопущення суперечливих судових висновків щодо одних і тих самих правовідносин та належної підготовки заяви з урахуванням остаточних мотивів суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції не врахував, що допущений заявником пропуск процесуального строку був нетривалим, а заява була подана без невиправданого зволікання після ознайомлення з повним текстом постанови.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає надмірним формалізмом відмову у задоволенні клопотання Організації про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами і залишення без розгляду заяви такої заяви та, відповідно, дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2026 з передачею матеріалів справи №911/3333/23 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Організації підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 23.07.2026 скасуванню з передачею матеріалів справи №911/3333/23 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026 у справі №911/3333/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2026 у справі №911/3333/23 скасувати.

3. Справу №911/3333/23 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 17.09.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді А.М. Демидова

М.А. Руденко