Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №920/674/22 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. Справа№ 920/674/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Спаських Н.М.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 15.09.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 (повний текст складено 01.04.2026)

у справі № 920/674/22 (суддя Короленко В.Л.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни

до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича

про стягнення 601 674,04 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року фізична особа - підприємець Ксєнєва Зінаїда Петрівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. (далі - відповідач, АТ «Міжнародний резервний банк») про стягнення 601 674,04 грн, з яких: 519 600,00 грн - заборгованість з орендної плати, 30 469,93 грн - компенсація комунальних витрат, 51 604,11 грн - пеня.

Господарський суд Сумської області рішенням від 28.02.2023 у справі № 920/674/22: частково задовольнив позовні вимоги; стягнув з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. на користь Фізичної особи - підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 519 600,00 грн, компенсацію комунальних витрат в розмірі 30 469,93 грн, пеню в розмірі 36 128,88 грн та відшкодування витрат на оплату правової допомоги в розмірі 30 000,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 рішення Господарського суду Сумської області від 28.02.2023 у справі № 920/674/22 змінено та викладено п. п. 2, 3, 4 рішення у редакції постанови та стягнуто з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. на користь Фізичної особи-підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пеню в сумі 36 128,88 грн, витрати на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн; в інший частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду 01.06.2023 Господарським судом Сумської області видано відповідні накази.

18.07.2024 Акціонерним товариством Міжнародний резервний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. подано до суду скаргу від 12.07.2024, №1762 (вх. №3287 від 18.07.2024) (том 3, а.с. 227-251) на неправомірні дії державного виконавця. Відповідно до поданої скарги скаржник просив суд:

1) прийняти та розглянути скаргу «Міжнародний резервний банк» на неправомірні дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевич Олександра Васильовича;

2) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевич Олександра Васильовича, щодо заявлення вимог, викладених у виклику державного виконавця від 24.06.2024 року №72706066/04.

Скарга АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В. обґрунтована тим, що на виконанні в Шевченківському ВДВС перебуває виконавче провадження № 72706066. При цьому скаржник зазначав, що 04.07.2024 на адресу АТ «Міжнародний резервний банк» надійшов виклик старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. від 24.06.2024 № 72706066/04. Цим викликом зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В. на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» з`явитися 05.07.2024 до старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. з метою надання пояснень щодо невиконання виконавчого документа - наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 у справі № 920/674/22 шляхом сплати боргу за цим виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, з одночасним зобов`язанням надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Крім того, викликом старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. від 24.06.2024 № 72706066/04 зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В. на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» надати перелік документів, а саме: довідку з місця роботи, договори з банківськими установами про наявність коштів, правовстановлюючі документи на належне майно, документи на майно, що перебуває в заставі, відомості про майнові права, на які може бути звернуте стягнення, паспорт та ідентифікаційний номер, довідку про склад сім`ї та документи про зареєстрованих осіб у житлі.

Проте, як вважав скаржник, вимоги, викладені у виклику старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В. від 24.06.2024 № 72706066/04, є незаконними, оскільки державний виконавець діяв із перевищенням повноважень. Так, скаржник зазначав, що АТ «Міжнародний резервний банк» з 25.02.2022 перебуває в процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, за доводами скаржника, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на день подання цієї скарги АТ «Міжнародний резервний банк» перебуває у стані припинення, а керівником АТ «Міжнародний резервний банк» є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І. В. Водночас, як наголошував скаржник, боржником у виконавчому документі та виконавчому провадженні № 72706066 є саме АТ «Міжнародний резервний банк», а зазначення в постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 920/674/22 та документах виконавчого провадження «в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В.» не робить боржником цю Уповноважену особу. При цьому, як зазначав скаржник, відповідно до статті 19 Конституції України Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» - громадянин Луньо І. В. не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.09.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 920/674/22, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі № 920/674/22 щодо розгляду скарги АТ «Міжнародний резервний банк» від 12.07.2024 № 1762 на неправомірні дії державного виконавця.

Окрім цього, 11.07.2025 Акціонерним товариством Міжнародний резервний банк подано до суду скаргу від 09.07.2025, вих.№ 712 (вх. №3935 від 11.07.2025) на неправомірні дії (рішення) державного виконавця. Відповідно до поданої скарги скаржник просив суд:

1) прийняти та розглянути скаргу АТ «Міжнародний резервний банк» на неправомірні дії (рішення) державного виконавця;

2) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо оголошення в розшук майна Акціонерного Товариства Міжнародний резервний банк (код ЄДРПОУ 25959784) що перебуває в ліквідації у виконавчому провадженні №72706066;

3)визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтина Петровича від 01.07.2025 про розшук майна АТ «Міжнародний резервний банк» в ліквідації у виконавчому провадженні №72706066, а саме:

1) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_3 ;

2) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_5 ;

3) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_7 ;

4) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_9 ;

5) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_11 ;

6) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_12 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_13 ;

7) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_15 ;

8) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_16 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_17 ;

9) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_18 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_19 ;

10) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_20 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_21 ;

11) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_23 ;

12) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_24 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_25 ;

13) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_26 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_27 ;

14) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_28 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_29

про що зобов`язати Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, органи та осіб, які здійснюють розшук майна.

Скарга АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В. обґрунтована тим, що головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Савчук К. П. прийняв незаконну, протиправну постанову від 01.07.2025 про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №72706066 без прийняття постанови про звернення стягнення на майно та без арешту майна. На думку скаржника, протиправні дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Савчука К. П. є втручанням у гарантовану законом діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, за доводами скаржника, головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Савчук К. П. намагається протиправно вплинути на дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та особу, яка уповноважена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк».

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.10.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 920/674/22, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі № 920/674/22 щодо розгляду скарги АТ «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 № 712 на неправомірні дії державного виконавця.

Господарський суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі № 920/674/22 щодо розгляду скарги АТ «Міжнародний резервний банк» від 12.07.2024 № 1762 на неправомірні дії державного виконавця та щодо розгляду скарги АТ «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 № 712 на неправомірні дії державного виконавця, виходив із того, що скаржником за вказаними скаргами є АТ «Міжнародний резервний банк». Разом із тим, відповідачем у цій справі № 920/674/22 є АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В., а постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 920/674/22 стягнуто грошові кошти саме з АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В. Крім того, як установили господарські суди, у наказі Господарського суду Сумської області від 01.06.2024 № 920/674/22 боржником визначено АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В., а не АТ «Міжнародний резервний банк».

За висновками господарських судів, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Оскільки, як установили суди, скаржник - АТ «Міжнародний резервний банк» не є стороною виконавчого провадження № 72706066 із примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 у справі № 920/674/22, то суд виснував, що скаржник не наділений правом на оскарження дій державного виконавця з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 у справі № 920/674/22 в порядку, передбаченому ГПК України, адже саме сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою.

Постановою Верховного Суду від 19.01.2026 у справі № 920/674/22 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.09.2024 у справі № 920/674/22 скасовано, справу № 920/674/22 передано до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду скарги від 12.07.2024 №1762 Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на неправомірні дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича щодо вимог, викладених у виклику державного виконавця від 24.06.2024 №72706066/04.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2026 у справі № 920/674/22 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 у справі № 920/674/22 скасовано, справу № 920/674/22 передано до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду скарги від 09.07.2025 №712 Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на неправомірні дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, зазначивши, що:

- відповідачем у цій справі є саме АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В., а постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у цій справі вирішено стягнути грошові кошти саме з АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В.;

- в наказі Господарського суду Сумської області від 01.06.2024 боржником визначено АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В., а не АТ «Міжнародний резервний банк»;

- скарги підписано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В., до скарг додано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 25.02.2022 № 131 «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк», відповідно до якого Луньо І. В. призначено Уповноваженою особою та делеговано йому всі повноваження ліквідатора АТ «Міжнародний резервний банк»,

дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі № 920/674/22 з розгляду зазначених вище скарг.

30.01.2026 матеріали справи №920/674/22 повернуто до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 920/674/22:

- задоволено частково скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. від 12.07.2024 вих. №1762 (вх. №676 від 16.02.2026) на неправомірні дії державного виконавця у справі № 920/674/22;

- визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича, щодо заявлення вимог викладених у виклику державного виконавця від 24.06.2024 №72706066/04 в частині зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Луньо Іллі Вікторовича надати: достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім`ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності;

- в іншій частині скарги від 12.07.2024 вих. №1762 (вх. №676 від 16.02.2026) відмовлено;

- відмовлено в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. від 09.07.2025 вих. №712 (вх. №677 від 16.02.2026) на неправомірні дії державного виконавця у справі № 920/674/22.

Частково задовольняючи скаргу АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В. від 12.07.2024 вих. №1762 (вх. №676 від 16.02.2026) на неправомірні дії державного виконавця, господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем у цій справі є саме АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І. В., а постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у цій справі вирішено стягнути грошові кошти саме з АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки з початку процедури ліквідації АТ «Міжнародний резервний банк» повноваження ліквідатора делеговано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В., тому відповідають приписам чинного законодавства України вимоги старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В., викладені у виклику державного виконавця від 24.06.2024 №72706066/04, в частині зобов`язання з`явитися до державного виконавця з метою надання пояснень щодо невиконання виконавчого документа наказу Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 у справі № 920/674/22 шляхом сплати боргу за цим виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, з одночасним зобов`язанням надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

Стосовно інших вимог старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Полінкевича О. В., викладених у виклику державного виконавця 24.06.2024 №72706066/04, суд першої інстанції визнав дані зобов`язання незаконними, оскільки останні стосуються Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В, який не є боржником у межах виконавчого провадження №72706066.

Відмовляючи у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. від 09.07.2025 вих. №712 (вх. №677 від 16.02.2026), суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про виконавче провадження» не ставить у взаємозалежність винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника та попереднього винесення постанови про арешт цього майно, а єдиною підставою для винесення постанови про розшук майна боржника є факт встановлення зареєстрованого за боржником певного майна (зокрема транспортного засобу) та відсутність відомостей про місцезнаходження такого майна.

Суд першої інстанції, встановивши, що боржником рішення суду не виконано, дійшов висновку, що 01.07.2025 державним виконавцем, керуючись частиною третьою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», правомірно було винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук автомобілі боржника, та відсутні правові підстави для задоволення поданої відповідачем скарги на дії державного виконавця.

Окрім цього, суд першої інстанції звернув увагу, що у разі виявлення спірного майна відповідач не позбавлений права звернення до державного виконавця з заявою про припинення розшуку транспортних засобів у відповідності до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» або звернення до суду з заявою про скасування заходів примусового виконання рішення у вигляді оголошення майна у розшук, якщо вважає, що вжиття зазначених заходів перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з наданням відповідних доказів, які б свідчили про неможливість з боку відповідача здійснювати обов`язки, покладені на нього Законом.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, 14.04.2026 Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича 10.04.2026 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 вих. №712 на неправомірні дії (рішення) державного виконавця щодо оголошення в розшук транспортних засобів у справі № 920/674/22 та прийняти в цій частині нове рішення; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо оголошення в розшук майна Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк», що перебуває в ліквідації у виконавчому провадженні № 72706066; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича від 01.07.2025 про розшук майна Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в ліквідації у виконавчому провадженні № 72706066, а саме:

1) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_3 ;

2) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_5 ;

3) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_7 ;

4) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_9 ;

5) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_11 ;

6) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_12 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_13 ;

7) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_15 ;

8) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_16 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_17 ;

9) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_18 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_19 ;

10) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_20 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_21 ;

11) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_23 ;

12) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_24 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_25 ;

13) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_26 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_27 ;

14) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_28 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_29

про що зобов`язати Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, органи та осіб, які здійснюють розшук майна.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою в частині відмови у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 вих. №712 на неправомірні дії (рішення) державного виконавця щодо оголошення в розшук транспортних засобів у справі № 920/674/22, постановленою з невідповідністю висновків обставинам справи, грубим порушенням матеріального права.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що:

- відповідно до постанови Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР Банк» та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу;

- рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1163 від 18.11.2024 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Міжнародний резервний банк» продовжено строк управління майном (активами) АТ «Міжнародний резервний банк» та задоволення вимог його кредиторів, продовжено повноваження ліквідатора AT «Міжнародний резервний банк» до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Указу Президента України від 11.05.2022 N326/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», 19.05.2022 в Україні були примусово вилучені корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна AT «Міжнародний резервний банк», що належали публічному акціонерному товариству «Сбербанк Росії», яке повністю припинило участь у Банку, переставши бути акціонером Банку, а держава Україна набула право власності на корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна Банку. Отже, починаючи з 19.05.2022 єдиним власником (акціонером) Банку є держава Україна.

Скаржник вважає, що в порушення імперативних норм п .4 та п. 11 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчуком Костянтином Петровичем протиправно відкрите виконавче провадження про стягнення з AT «МР Банк», в порушення імперативних норм п. 4 та п. 19 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» протиправно не закривається виконавче провадження щодо Банку який перебуває в ліквідації та вчиняються протиправні дії у виконавчому провадженні.

Скаржник стверджує, що зважаючи на те, що арешт майна боржника передує його розшуку та вилученню, а також є обов`язковою умовою реалізації такого майна, законодавча заборона арешту майна Банку в процедурі ліквідації виключає як розшук майна з вилученням так і його примусову реалізацію, відтак, розшук транспортних засобів АТ «Міжнародний резервний банк», оголошений постановою від 01.07.2025 про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №72706066 є не тільки незаконним, але і не призведе до мети здійснення розшуку - передачі транспортних засобів Банку в ліквідації на реалізацію.

Так, скаржник наголошує, що незаконною (протиправною) постановою державного виконавця щодо розшуку транспортних засобів порушуються права та законні інтереси скаржника щодо здійснення ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», здійснюється втручанням в гарантовану Законом діяльність Фонду гарантування фізичних осіб. Державний виконавець оголошує розшук майна - транспортних засобів банку для того, щоб в подальшому незаконно утримувати транспортні засоби Банку в ліквідації, впливаючи таким чином на здійснення ліквідаційних процедур.

Скаржник у поданій апеляційній скарзі наполягає, що внаслідок прямої заборони арешту майна банку в ліквідації, розшук, вилучення та реалізація майна АТ «Міжнародний резервний банк» в межах виконавчого провадження неможливі.

Скаржник зазначає, що державний виконавець без винесення постанови про звернення стягнення на майно, без арешту майна, який не може бути застосований до майна Банку, що перебуває в ліквідації, без мети реалізації такого майна, виніс явно незаконну, протиправну, таку, що порушує прямі імперативні норми закону, постанову від 01.07.2025 про розшук майна боржника у виконавчому провадженні №72706066 і просить її скасувати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 справа № 927/331/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 920/674/22 призначено до розгляду на 13.05.2026 о 12 год. 30 хв.; витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22.

27.04.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

04.05.2026 від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник заперечує проти доводів апеляційної скарги.

Так, представник Шевченківського ВДВС зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» не ставить у взаємозалежність винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника та попереднього винесення постанови про арешт цього майно, а єдиною підставою для винесення постанови про розшук майна боржника є факт встановлення зареєстрованого за боржником певного майна (зокрема транспортного засобу) та відсутність відомостей про місцезнаходження такого майна.

Представник Шевченківського ВДВС вважає дії державного виконавця законними та вчиненими у відповідності до вимог законодавства, зокрема, заявник у поданому відзиві зазначає, що доводи боржника про те, що арешт майна боржника передує його розшуку та вилученню, а також є обов`язковою умовою реалізації такого майна - не відповідає дійсності і вимогам Закону, та є власним (надуманим) трактуванням порядку вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 призначено на 17.06.2026 о 15 год. 40 хв. у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 № 09.1-08/1672/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/674/22 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22; розгляд справи № 920/674/22 призначено на 15.07.2026 о 15 год. 45 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у зв`язку з неявкою представника позивача, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 на 18.08.2026 о 15 год. 40 хв.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 № 09.1-07/460/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/674/22 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 30.07.2026 про звільнення судді Кравчука Г.А. з посади судді Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 справа № 920/674/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.) справу № 920/674/22; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 призначено на 08.09.2026 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 через триваючу оголошену повітряну тривогу призначено засідання по розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 на іншу дату, зокрема, на 15.09.2026 о 9 год. 30 хв.

Станом на 15.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, представник Шевченківського ДВС проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача та представника Шевченківського ВДВС, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Колегією суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Частинами 1, 3 ст. 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Такі правові висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 13.11.2020 у справі № 904/920/19, від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21.

Очевидним є те, що наведені правові висновки щодо застосування наведених норм процесуального права мають загальний (універсальний) характер незалежно від суті спірних правовідносин, та стадії розгляду спору, в тому числі вказане стосується і апеляційного провадження.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначені ст. 269 ГПК України відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 вих. №712 на неправомірні дії (рішення) державного виконавця щодо оголошення в розшук транспортних засобів у справі № 920/674/22 та прийняти в цій частині нове рішення.

Враховуючи зміст апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у цій справі ухвала суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині відмови у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 вих. №712 на неправомірні дії (рішення) державного виконавця щодо оголошення в розшук транспортних засобів у справі № 920/674/22, а відтак, враховуючи, що ухвала в частині часткового задоволення скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. від 12.07.2024 вих. №1762 (вх. №676 від 16.02.2026) на неправомірні дії державного виконавця у справі № 920/674/22, апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Отже, під час апеляційного перегляду колегією суддів здійснюється перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 тільки в частині відмови у задоволенні скарги АТ «Міжнародний резервний банк» від 09.07.2025 вих. №712 на неправомірні дії (рішення) державного виконавця щодо оголошення в розшук транспортних засобів у справі № 920/674/22.

Колегією суддів встановлено і підтверджується матеріалами справи наступне.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 по справі № 920/674/22 Господарським судом Сумської області 01.06.2023 видано накази, в тому числі, наказ від 01.06.2023 про стягнення з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) на користь Фізичної особи-підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_30 ) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 519 600 (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 36 128 (тридцять шість тисяч сто двадцять вісім) грн. 88 коп., витрати на оплату правової допомоги в сумі 28480 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 74 коп. (том 2, а.с. 97)

Боржником в наказі зазначено Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В.

06.09.2023 старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевич Олександр Васильович прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №72706066 щодо виконання наказу від 01.06.2023 №920/674/22, виданого Господарським судом Сумської області, про стягнення з АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. на користь Фізичної особи - підприємця Ксєнєвої Зінаїди Петрівни заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 519 600,00 грн, пені в сумі 36 128,88 грн, витрат на оплату правової допомоги в сумі 28 480,74 грн. (том 3, а.с. 235)

01.07.2025 у межах виконавчого провадження №72706066 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем прийнято постанову про розшук майна боржника (том 6, а.с. 162), за якою постановлено:

- оголосити у розшук майно боржника:

1) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_3 ;

2) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_5 ;

3) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_7 ;

4) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_9 ;

5) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_11 ;

6) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_12 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_13 ;

7) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_15 ;

8) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_16 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_17 ;

9) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_18 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_19 ;

10) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_20 , VIN/номер шасі (кузова, paми ): НОМЕР_21 ;

11) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_23 ;

12) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_24 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_25 ;

13) TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_26 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_27 ;

14) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_28 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_29 .

що належить боржнику - Акціонерному товариству «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В. адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

Відповідач у поданій скарзі зазначає, що про дану постанову йому стало відомо 07.07.2023, разом з тим, дії державного виконавця відповідач вважає неправомірними та у поданій скарзі просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо оголошення в розшук майна Акціонерного Товариства «Міжнародний резервний банк» (код ЄДРПОУ 25959784) що перебуває в ліквідації у виконавчому провадженні №72706066;

- визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтина Петровича від 01.07.2025 про розшук майна AT «Міжнародний резервний банк» в ліквідації у виконавчому провадженні №72706066 про що зобов`язати Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, органи та осіб, які здійснюють розшук майна.

Обґрунтовуючи вимоги поданої скарги, скаржник зазначає, що незаконною (протиправною) постановою ВДВС щодо розшуку транспортних засобів порушуються права та законні інтереси скаржника щодо здійснення ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», здійснюється втручання в гарантовану Законом діяльність Фонду гарантування фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 відмовлено в задоволенні вказаної скарги Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо І.В., що колегія суддів вважає правильним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку. Витрати, пов`язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. ч. 2, 3 ст.56 Закону України Про виконавче провадження»)

Згідно із частиною 5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Враховуючи вищевикладене, опис та арешт майна (коштів) боржника проводиться після виявлення (розшуку) такого майна з метою відображення у постанові фактичного стану майна, зокрема, транспортного засобу (марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо).

Колегія суддів зауважує, що у самому тексті Закону України «Про виконавче провадження» (зокрема, у ст. 36) відсутні будь-які застереження про те, що винесенню постанови про розшук обов`язково повинна передувати постанова про арешт конкретного майна. Навпаки, логіка виконавчого провадження полягає в тому, що розшук часто ініціюється для того, щоб фізично виявити майно, забезпечити його огляд та в подальшому застосувати до нього заходи забезпечення (арешт і вилучення).

Так, стаття 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави для оголошення розшуку майна боржника. Сам закон не містить обов`язкової вимоги про те, що постанова про арешт майна має передувати постанові про його розшук.

Розшук застосовується тоді, коли державному виконавцю відомо про наявність за боржником певного майна (наприклад, за даними державних реєстрів зареєстровано транспортний засіб), але фактичне його місцезнаходження невідоме. Пошук і встановлення реального місцезнаходження майна є передумовою для його подальшого опису, арешту та вилучення.

Отже, колегія суддів зауважує, що розшук є самостійним процесуальним інструментом, спрямованим якраз на виявлення та встановлення місцезнаходження майна з метою забезпечення подальшого виконання рішення, а не похідною чи залежною від наявності попереднього арешту дією.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що Закон України «Про виконавче провадження» не ставить у взаємозалежність винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника та попереднього винесення постанови про арешт цього майно, оскільки єдиною підставою для винесення постанови про розшук майна боржника є факт встановлення зареєстрованого за боржником певного майна (зокрема транспортного засобу) та відсутність відомостей про місцезнаходження такого майна.

Колегією суддів враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відносини, що виникають у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків, які мають зобов`язання, що випливають з правочинів щодо фінансових інструментів та валютних цінностей, або є стороною одного чи кількох деривативних контрактів, з ринку та ліквідацією таких банків, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Таким чином, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як спеціальний закон, який регулює питання що виникають при ліквідації Банку та пов`язані з такою ліквідацією, а також, має пріоритет щодо застосування його норм до правовідносин що виникають при ліквідації банку, прямо передбачає заборону накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи) банку.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 25.02.2022 № 91-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 25.02.2022 №131 «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу (том 3, а.с. 232)

За таких обставин, з 25.02.2022 АТ «Міжнародний резервний банк» перебуває у процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто банк перебуває під повним контролем держави Україна.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів» та Указу Президента України від 11.05.2022 № 326/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів», 19.05.2022 в Україні примусово вилучені корпоративні права (акції) у розмірі 100 % майна АТ «Міжнародний резервний банк», що належали Публічному акціонерному товариству «Сбербанк Росії».

З урахуванням наведених обставин, починаючи з 19.05.2022, єдиним власником (акціонером) банку є держава Україна.

Водночас, колегією суддів зазначається про наступне.

Відповідно до пункту 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що йому не суперечить.

Тобто у спорах, пов`язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов`язань перед його кредиторами, приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними стосовно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 29.08.2018 у справі № 127/10129/17, від 23.01.2019 у справі № 761/2512/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 та постановах Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 920/1042/22, від 21.03.2024 у справі № 920/674/22.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов`язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.

Згідно із частиною 4 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» початок тимчасової адміністрації або будь-які дії, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів, зокрема, про оренду нерухомого майна. Приймаючий / перехідний банк є правонаступником неплатоспроможного банку за такими переданими договорами з моменту відчуження / передачі майна (активів) та зобов`язань неплатоспроможного банку. Такі договори виконуються на тих самих умовах, на яких вони були укладені з банком до часу визнання його неплатоспроможним.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.15 глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення із заявою про закінчення виконавчого провадження) під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку.

Разом з тим, у пункті 1.16 глави 1 розділу ІІІ наведеного Положення зазначено, що обмеження, встановлені абзацом другим пункту 1.15 цієї глави, не поширюються на зобов`язання банку щодо витрат, пов`язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини 4 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Системний аналіз приписів статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку дає підстави для висновку, що зазначені нормативні акти передбачають дві категорії видатків банку, які здійснюються у процедурі його ліквідації, а саме:

- видатки, спрямовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної частиною 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- видатки, пов`язані із здійсненням ліквідації та які проводяться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що згідно із встановленими обставинами спір у цій справі № 920/674/22 виник у зв`язку із неналежним виконанням АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 04.10.2010. Водночас, 25.02.2022 Національний банк України прийняв рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк». При цьому позивач просив стягнути заборгованість з орендної плати, що нарахована за період з березня 2022 року до серпня 2022 року (. За таких обставин колегія суддів зазначає, що спірні зобов`язання виникли в боржника, як поточні в ліквідаційній процедурі.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 920/1042/22 за позовом ФОП Ксєнєвої З. П. до АТ «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, пункт 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 920/1042/22, від 21.03.2024 у справі № 920/674/22, від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.

Однак, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій із погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 та постановах від 02.10.2024 у справі № 920/1042/22, від 21.03.2024 у справі № 920/674/22.

Колегія суддів зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не довів того, що спірні зобов`язання, які виникли у відповідача, не належать до поточних зобов`язань у ліквідаційній процедурі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у цій справі № 920/674/22.

Окрім цього, влучним є зауваження суду першої інстанції про те, що у разі виявлення спірного майна відповідач не позбавлений права звернення до державного виконавця з заявою про припинення розшуку транспортних засобів у відповідності до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» або звернення до суду з заявою про скасування заходів примусового виконання рішення у вигляді оголошення майна у розшук, якщо вважає, що вжиття зазначених заходів перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з наданням відповідних доказів, які б свідчили про неможливість з боку відповідача здійснювати обов`язки, покладені на нього Законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що місцезнаходження транспортних засобів боржника не відомо, те, що боржником рішення суду не виконано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 01.07.2025 державним виконавцем, керуючись частиною третьою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», правомірно було винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук автомобілі боржника, та відсутні правові підстави для задоволення поданої відповідачем скарги на дії державного виконавця.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши наявні у справі матеріали, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22, отже, підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення, з огляду на що розподіл судового збору апеляційним судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.03.2026 у справі № 920/674/22 залишити без змін.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2026

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Н.М. Спаських

О.О. Хрипун